Дата документу 26.01.2024Справа № 554/475/24
Провадження № 1-кп/554/839/2024
26 січня 2024 року Октябрський районний суд м. Полтави у складі:
головуючого - судді - ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві клопотання про закриття кримінального провадження № 12014170040003073 від 19.11.2014 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України,
встановив:
16.01.2024 року до Октябрського районного суду м. Полтави надійшло клопотання прокурора Полтавської окружної прокуратури про закриття кримінального провадження № 12014170040003073 від 19.11.2014 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, оскільки не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення та закінчились строки давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Відповідно до клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що 19.11.2014 року із ПМУ УМВС України в Полтавській області до Октябрського РВ ПМУ надійшли матеріали звернення ОСОБА_3 з повідомленням про те, що 28.04.2014 року невідомий чоловік по АДРЕСА_1 , самовільно, всупереч її інтересів уклав угоду щодо її автомобіля ВАЗ 21150 сріблястого кольору, д. н. з. НОМЕР_1 , чим спричинив їй матеріальної шкоди на суму 100000 грн. 29.10.2015 року до Октябрського РВ ПМУ звернувся ОСОБА_4 з повідомленням про те, що у березні 2014 року ОСОБА_5 самовільно продав належний йому автомобіль ВАЗ 21099, ввірений у користування, чим заподіяв йому матеріальної шкоди у розмірі 82000 грн. Автомобіль був переданий біля магазину «Гоголівський», що по вул. Леніна, у м. Полтава.
19.11.2014 року відомості за даним фактом внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014170040003073 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України.
На думку прокурора у ході досудового розслідування вжито вичерпних заходів, проведено ряд слідчих (розшукових) дій, спрямованих на встановлення особи, що вчинила дане кримінальне правопорушення та не зібрано достатніх даних для оголошення про підозру будь-кому із осіб. Строк давності притягнення до кримінальної відповідальності витік.
Прокурор надав заяву про розгляд клопотання у його відсутність, клопотання підтримав та прохав його задовольнити.
Потерпіла у судове засідання не з'явилася, про день та час слухання справи була повідомлена. Її неявка не перешкоджає розгляду.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до такого висновку.
Відповідно до п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров'я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.
При вирішенні справи суд покликається до правової позиції Верховного Суду у справі № 397/42/20 від 23.02.2021 року, згідно якої, у п. 3-1 ч. 1ст. 284 КПК України законодавцем встановлено імперативне правило, за яким суд приймає рішення про закриття кримінального провадження у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності лише за умови, якщо не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення.
Чинний КПК України до цього часу чітко не визначив, що таке встановлення особи, яка вчинила злочин, проте, з огляду на принцип презумпції невинуватості такою особу слід вважати лише засудженого вироком суду, що набрав чинності.
Однак, у розумінні п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, встановлення особи, що вчинила кримінальне правопорушення слід тлумачити як отримання щодо конкретної особи даних в обсязі, що дозволяє здійснювати щодо нього кримінальне переслідування.
В той же час прецедентне право, створене ЄСПЛ, є обов'язковим джерелом права України, оскільки 17 липня 1997 р. був прийнятий Закон України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 p., Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції»
У справі «Кавала проти Туреччини» ЄСПЛ вказав, що факти, які викликають підозру, не повинні бути того ж рівня, як ті, які необхідні для обґрунтування обвинувального вироку, або навіть притягнення до відповідальності, що настає на наступному етапі процесу кримінального розслідування (це стосувалося не факту повідомлення про підозру, а спочатку стадії затримання особи).
Обґрунтована підозра з позицій ЄСПЛ, що є джерелом права в Україні, - це наявність фактів чи відомостей, які б задовольнили об'єктивного спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила правопорушення.
Обґрунтованість підозри містить дві складові. Перша - стосується питання, чи було взагалі вчинено кримінальне правопорушення, а друга - чи доведено обставини, які за розумного та неупередженого тлумачення викликають підозру щодо причетності певної особи до вчинення кримінального правопорушення.
Звертаючись до суду із клопотанням про закриття кримінального провадження на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, однак за наявності точних відомостей про конкретну особу, на яку вказала потерпіла як на таку, що причетна до вчинення злочину, прокурор допустив протиріччя з нормою процесуального закону, що в разі задоволення клопотання може призвести до істотного порушення вимог кримінального процесуального закону та прав потерпілої.
Так, у своїх первинних поясненнях ОСОБА_3 прямо вказала на її знайомого - громадянина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який 28.04.2014 року по АДРЕСА_1 шахрайським шляхом заволодів її автомобілем ВАЗ 21150 сріблястого кольору, д. н. з. НОМЕР_1 та використовував його для власного користування. Обіцянки сплачувати за його оренду 100 грн на день не дотримався. Довіреності на користування автомобілем йому не давала. Своїми шахрайськими діями він заподіяв їй матеріальну шкоду в сумі 100000 грн.
Такі ж відомості потерпіла ОСОБА_6 повідомляла й слідчому в своїх офіційних показаннях, будучи попередженою про відповідальність за завідомо неправдиві показання. Побічно ці показання підтверджуються свідченнями ОСОБА_7 (а.с. 16-20).
До того ж у постанові прокурора від 21.04.2017 року (а.с. 42-43) про скасування постанови слідчого про закриття кримінального провадження міститься вказівка щодо необхідності долучення слідчим документів, що свідчать про законність володіння та розпорядження ОСОБА_5 транспортними засобами, які він відчужив, що не виконана. Не виконані й попередні вказівки процесуального керівника. Доручення слідчого, адресоване керівнику Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області від 17.05.2023 року, теж залишилось без належного виконання. З 21.04.2017 року до цього часу жодних слідчих дій не проводилось.
За таких обставин досудове розслідування даного провадження вочевидь не можна визнати повним та об'єктивним, що суперечить також і вимогам ст. 2, ч. 2 ст. 9 КПК України. Такі ганебні явища в правоохоронній системі, зокрема, як завзяте недбальство або ж очевидна безглуздість не можуть заохочуватись державою.
У той же час матеріали справи містять жодним чином не спростовані фактичні дані, які, на думку суду, задовольняють об'єктивного, розумного та неупередженого спостерігача, що можливо ОСОБА_5 все ж вчинено кримінальне правопорушення щодо ОСОБА_3 , бо ні на кого іншого як на особу, що заволоділа її автомобілем у визначені дату, час та спосіб вона не вказувала, а лише на нього. Про будь-яких невідомих осіб пояснень не давала.
За таких обставин, підстави для закриття вказаного кримінального провадження на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України відсутні.
Керуючись ст. 49 КК України, п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, суд -
постановив:
У задоволення клопотання про закриття кримінального провадження №12014170040003073 від 19.11.2014 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена протягом 7 днів із дня її оголошення до Полтавського апеляційного суду через Октябрський районний суд м. Полтави.
Суддя ОСОБА_8