Справа№534/93/24
Провадження №1-кп/534/9/24
26 січня 2024 рокум. Горішні Плавні
Комсомольський міський суд Полтавської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , потерпілої ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали кримінального провадження № 12023170520000858 від 20.11.2023 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мелітополь, Запорізької області, громадянина України, не одруженого, тимчасово не працюючого, проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
-за ч. 1 ст. 122 КК України,
19.11.2023 близько 10 год 00 хв у приміщенні коридору квартири за адресою: АДРЕСА_1 , між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , виникла сварка на побутовому ґрунті, під час якої в ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на спричинення тілесного ушкодження ОСОБА_5 .
Знаходячись у вказаному місці та у вказаний час, реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, направлений на спричинення тілесного ушкодження, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, ОСОБА_4 , діючи цілеспрямовано, незаконно, умисно, з метою завдання невизначеної шкоди здоров?ю потерпілої ОСОБА_5 , підійшов до останньої з правого боку та, стоячи у вертикальному положенні, силоміць стиснув її праву руку своєю долонею в області зап?ястя та потягнув, шляхом ривку, потерпілу за руку.
Внаслідок протиправних дій ОСОБА_4 потерпілій ОСОБА_5 , згідно висновку судово-медичної експертизи, заподіяно тілесні ушкодження у вигляді: закритого перелому метаспіфіза променевої кістки справа, яке утворилось від дії тупого предмету та за ступенем тяжкості відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, що викликало довготривалий розлад здоров?я.
Таким чином ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 122 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України визнав повністю. Пояснив, що він дійсно вчинив інкримінований йому злочин при обставинах викладених в обвинувальному акті. Під час сварки в коридорі квартири за місцем свого проживання він з силою потягнув за праву руку потерпілу, після чого у лікарні з'ясувалось, що у неї перелом руки.
Потерпіла ОСОБА_5 в судовому засіданні показала, що 19.11.2023 вранці під час сварки з ОСОБА_4 , вона намагалась покинути квартиру, а обвинувачений не випускав її, він з силою схопив за праву руку і потяг, вона відчула різкій біль, вибігла з квартири. В лікарні виявилось, що в неї перелом руки. Матеріальних притензій до обвинуваченого не має.
Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, враховуючи повне визнання вини обвинуваченим ОСОБА_4 думку прокурора, потерпілої, обвинуваченого, який пояснив, що бажає закінчити судовий розгляд без дослідження доказів, що маються в матеріалах справи, в частині підтвердження фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, судом визнано недоцільним дослідження вказаних доказів.
Суд користуючись правом, наданим ч. 3 ст. 349 КПК України і відсутністю заперечень учасників судового провадження, вважає достатнім обмежитись допитом обвинуваченого ОСОБА_4 та потерпілої ОСОБА_5 , дослідженням матеріалів, що характеризують особистість обвинуваченого.
Зазначене повністю узгоджується з вимогами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
Судовий розгляд проведено в межах висунутого обвинувачення відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України.
З урахуванням викладеного та наданих в суді обвинуваченим та потерпілою показань, суд вважає доведеною вину ОСОБА_4 у вчиненні умисного злочину за ч. 1 ст. 122 КК України.
Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч.1 ст.122 КК України, як нанесення тілесних ушкоджень, які не є небезпечними для життя і не потягли за собою наслідків, передбачених ст.121 КК України, але такі, що спричинили тривалий розлад здоров'я.
Призначаючи обвинуваченому покарання, суд, відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених ст.65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним правопорушення, всі обставини по справі в їх сукупності, а також особу обвинуваченого, його вік і стан здоров'я, обставини, які обтяжують та пом'якшують покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Відповідно до ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого не встановлено.
У ході судового розгляду встановлено, що обвинуваченим ОСОБА_6 вчинено нетяжке кримінальне правопорушення, він, раніше не судимий, не працевлаштований, на обліку в лікарів - нарколога та психіатра не перебуває.
Враховуючи всі обставини справи, характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, а також особу обвинуваченого, маючи на меті досягнення цілей, визначених ч.2 ст.50 КК України, суд вважає, що для виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів необхідне призначення покарання в межах санкції ч.1 ст.122 КК України у виді обмеження волі.
Вирішуючи питання щодо можливості звільнення обвинуваченого від покарання з іспитовим строком, суд звертає увагу на положення, закріплені в ч.1 ст.75 КК України, і зазначає, що тільки комплексне з'ясування підстав застосування цього виду звільнення від відбування покарання може забезпечити обґрунтований висновок суду про можливість виправлення засудженого без реального відбування покарання, але в умовах належного контролю за його поведінкою та виконанням покладених на нього судом обов'язків.
Разом з тим, беручи до уваги дані про особу обвинуваченого, який відверто визнав свою провину у вчиненому правопорушенні, в повному обсязі, висловлює щирий жаль з приводу цього та засуджує свою поведінку, думку потерпілої, яка не наполягала на суворому покаранні, враховуючи, що метою покарання є не тільки кара, а й виправлення засудженого (ч. 2 ст. 50 КК України), що дає суду підстави дійти висновку про можливість його виправлення без реального відбування покарання.
Тільки таке покарання, на думку суду, є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 та відповідатиме загальним засадам призначення покарання, його меті та принципам законності, справедливості та індивідуалізації покарання.
Підстав для застосування положень статей 69, 69-1 КК України суд не знаходить.
Цивільний позов у справі відсутній.
Процесуальні витрати відсутні.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.370, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України та призначити покарання за ч. 1 ст. 122 КК України у виді 1 року обмеження волі.
На підставі ст.ст.75,76 КК України звільнити ОСОБА_4 від цього покарання, якщо він протягом однорічного строку випробування не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього такі обов'язки:
-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання
або роботи;
-періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом 30 діб з моменту його проголошення, а засудженим у той же строк з моменту його отримання.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Обвинуваченому роз'яснюється право подати клопотання про помилування, а також роз'яснюється учасникам кримінального провадження право ознайомитись із журналом судового засідання та подавати на них зауваження.
Суддя ОСОБА_1