65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"15" січня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/4503/23
Господарський суд Одеської області
У складі судді Желєзної С.П.
Секретаря судових засідань Босової Ю.С.
За участю представників сторін:
Від позивача: Єрашов І.Є на підставі довіреності;
Від відповідача: не з'явився;
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом акціонерного товариства „Херсонська теплоелектроцентраль” до приватного підприємства “ЛМЛ” про стягнення 74 867,46 грн., -
Акціонерне товариство „Херсонська теплоелектроцентраль” (далі по тексту - АТ «Херсонська теплоелектроцентраль») звернулось до господарського суду із позовною заявою до приватного підприємства “ЛМЛ” (далі по тексту - ПП «ЛМЛ») про стягнення суми основного боргу у розмірі 74 867,46 грн. Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором №73 від 10.07.2018 в частині оплати вартості наданих позивачем послуг протягом періоду з 01.11.2021 по 01.04.2023.
Ухвалою від 23.10.2023 дана справа була призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
ПП «ЛМЛ» була повідомлена судом про розгляд судом даної справи шляхом направлення ухвали суду на адерсу відповідача, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 73003, Херсонська обл., Херсонський район, м. Херсон, пров. Комбайновий, буд. 11А, кв. 2.
Проте, направлені на адресу рекомендовані повідомлення із ухвалами суду були повернуті до суду у з зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.
Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
З огляду на викладене, господарський суд доходить висновку про належне повідомлення ПП «ЛМЛ» про розгляд судом даного спору. Оскільки відповідачем не було надано суду відзиву на позов, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 178 ГПК України..
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представника позивача, господарський суд встановив наступне.
10.07.2018 між ПП «ЛМЛ» (Споживач) та АТ «Херсонська теплоелектроцентраль» (Виконавець) було укладено договір про надання послуг з централізованого опалення №73, відповідно до п. п. 1, 2 якого Виконавець зобов'язується надавати Споживачеві з початку по кінець опалювального періоду, встановленого рішенням виконкому Херсонської міської ради, відповідної якості послуги з централізованого опалення, а Споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором. Суб'єктом користування послугами є власник (наймач, орендар) приміщення за адресою: м. Херсон, пр. Ушакова, 66, кв. 43, 44. У пункті 4 договору визначені характеристики засобів обліку води і теплової енергії.
Згідно з п. 6, 8, 10 договору про надання послуг з централізованого опалення №73 від 10.07.2018 розмір щомісячної плати за надані послуги розраховується відповідно до фактичного споживання теплової енергії згідно з нормативами (нормами) та тарифами, діючими на момент споживання та затвердженими (погодженими) державними органами, органами місцевого самоврядування та іншими органами, які мають право на встановлення або зміну тарифу. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Послуги оплачуються готівкою або у безготівковій формі.
Відповідно до п. 30 договору про надання послуг з централізованого опалення №73 від 10.07.2018 цей договір укладається на строк до 31.12.2020р. і набирає чинності з дня його укладення. Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення його строку однією із сторін не буде письмово заявлено про розірвання або необхідність перегляду.
АТ «Херсонська теплоелектроцентраль» на виконання договору №73 від 10.07.2018 було складено наступні акти виконаних послуг на загальну суму 74 867,46 грн., а саме: №527 за листопад 2021р. на суму 2413,78 грн., №527 за грудень 2021р. на суму 9487,97 грн., №527 за січень 2022р. на суму 14 160,32 грн., №527 за лютий 2022р. на суму 10416,77 грн., №527 за березень 2022р. на суму 9476,92 грн., №527 за грудень 2022р. на суму 10 759,02 грн., №527 за січень 2023р. на суму 7393,64 грн., №527 за лютий 2023р. на суму 6679,78 грн., №527 за березень 2023р. на суму 4079,26 грн. Крім того, позивачем було виставлено також відповідачу рахунки на оплату теплової енергії за період з листопада 2021р. до березня 2023р.
Вартість теплової енергії була розрахована АТ «Херсонська теплоелектроцентраль» із урахуванням звітів про відпуск теплової енергії за листопад 2021р., грудень 2021р., січень 2022р., лютий 2023р., березень 2023р. При цьому, обсяги спожитої у грудні 2022, січні 2023р. бути розраховані на рівні попереднього року у зв'язку з відсутністю показань приладів обліку.
18.05.2023 АТ «Херсонська теплоелектроцентраль» звернулось до ПП «ЛМЛ» із претензією №06-1/521 про сплату заборгованості за договором №73 від 10.07.2018 у розмірі 117 244,00 грн. за надані послуги.
Листом №06-1/963 від 22.08.2023 АТ «Херсонська теплоелектроцентраль» було направлено на адресу відповідача акти виконаних робіт з листопада 2021р. по березень 2023р., акт взаємних розрахунків за теплову енергію. Вказаний лист разом з додатками був направлений на юридичну адресу відповідача.
Слід зазначити, що згідно складеного позивачем акту звірки взаємних розрахунків станом на 12.06.2023, заборгованість відповідача становить 117 244,13 грн., з яких 43 376,67 грн. - це заборгованість, яка була наявна станом на 01.11.2021. При цьому, предметом даного спору згідно позовної заяви є лише заборгованість за листопад 2021р. - березень 2023р.
Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.
Так, згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
При цьому за правилами статті 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до ч.1 ст. 179 ГК України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Положеннями ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Згідно зі ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Господарським судом було встановлено, що 10.07.2018 між ПП «ЛМЛ» та АТ «Херсонська теплоелектроцентраль» було укладено договір про надання послуг з централізованого опалення №73. На виконання зобов'язань за вказаним договором позивач протягом періоду з листопада 2021р. до березня 2023р. надавав ПП «ЛМЛ» послуги теплопостачання, що підтверджується звітами про відпуск теплової енергії, складеними позивачем актами. При цьому, заперечення відповідача на акти, складені позивачем, в матеріалах справи відсутні.
Положеннями ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
З викладених обставин, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів оплати відповідачем вартості наданих послуг з теплопостачання теплової енергії за період з листопада 2021р. до березня 2023р., господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених АТ «Херсонська теплоелектроцентраль» позовних вимог шляхом присудження до стягнення із ПП «ЛМЛ» заборгованості у розмірі 74 867,46 грн.
Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Підсумовуючи викладене вище, господарський суд доходить висновку про необхідність задоволення заявлених акціонерним товариством „Херсонська теплоелектроцентраль” позовних вимог шляхом присудження до стягнення із приватного підприємства “ЛМЛ” заборгованості у розмірі 74 867,46 грн.
Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 86, 129, 236 238, 240 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з приватного підприємства “ЛМЛ” /73003, Херсонська обл., Херсонський район, м. Херсон, пров. Комбайновий, буд. 11А, кв. 2; ідентифікаційний код 35869762/ на користь акціонерного товариства „Херсонська теплоелектроцентраль” /73003, Херсонська обл., Херсонський район, м. Херсон, Бериславське шосе, 1; ідентифікаційний код 00131771/ суму основного боргу у розмірі 74 867,46 грн. /сімдесят чотири тисячі вісімсот шістдесят сім грн. 46 коп./, судовий збір у розмірі 2 147,00 грн. /дві тисячі сто сорок сім грн. 00 коп./.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту рішення суду.
Повний текст рішення складено 25 січня 2024 р.
Суддя С.П. Желєзна