ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
20 вересня 2010 року письмове провадження № 2а-7874/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О. при секретарі судового засідання Розсошко К.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Державної податкової інспекції у Деснянському районі м.Києва
до ОСОБА_1
про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця
Державна податкова інспекція у Деснянському районі міста Києва звернулася до суду з позовом про припинення (скасування) підприємницької діяльності (державної реєстрації) суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи -ОСОБА_1.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, порушуючи вимоги податкового законодавства України, починаючи з 2 кварталу 2003 року не подає податкової звітності (податкових декларацій).
Відповідач в жодне судове засідання не з'явився, заперечень чи пояснень по суті спору не надав.
Відповідно до ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив розглядати справу в порядку письмового провадження.
За результатами розгляду документів і матеріалів поданих позивачем, Окружний адміністративний суд м. Києва, встановив:
ОСОБА_1 зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа - підприємець Деснянською районною у місті Києві державною адміністрацією 17.01.2003 р. та знаходиться на обліку у Державній податковій інспекцій у Деснянському районі м. Києва.
Державною податковою інспекцією у Деснянському районі міста Києва було проведено перевірку суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 щодо дотримання податкового законодавства за 2 кв.2003 р. -2009 р.
В результаті перевірки було встановлено, що з 2 кварталу 2003 року відповідач не подає податкової звітності, а саме: декларацію про доходи, про що було складено акт від 30.04.2010 р. № 324/10/17-114.
З матеріалів справи встановлено, що остання податкова звітність відповідачем була подана 25.04.2003 р. -декларація про доходи, отримані від зайняття підприємницькою діяльністю за І квартал 2003 року.
Згідно з наданою позивачем довідкою від 30.04.2010 р. № 3367/9/17-141, що міститься в матеріалах справи, у відповідача по справі відсутня податкова заборгованість перед Державним бюджетом України.
Станом на момент звернення позивачем до суду відповідач податкових декларацій та бухгалтерських звітів не подає.
Відповідно до ст.9 Закону України "Про систему оподаткування" платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).
Так, ст.238 Господарського кодексу України передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.
Згідно зі ст.239 Господарського кодексу України органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання, зокрема інші адміністративно-господарські санкції, встановлені цим Кодексом та іншими законами.
Відповідно до абз.3 ч.2 ст.46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців" неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону є підставою для постановлення судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи.
Таким чином, суд вважає, що припинення підприємницької діяльності суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи, через неподання нею протягом року податкових декларацій, документів фінансової звітності належить до інших видів адміністративно-господарських санкцій, які передбачені законом.
Згідно з ч.1 ст.59 Господарського кодексу України припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб - засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених цим Кодексом, - за рішенням суду.
Відповідно до ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), а також контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.
Крім цього, п.17 ст.11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" передбачено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.
Так, суд на підставі системного аналізу норм Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" вважає, що реалізація п.17 ст.11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" можлива шляхом звернення податкового органу з позовом про припинення підприємницької діяльності суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи не пов'язаного з банкрутством, з метою виконання функцій податкової служби, визначених у ст.10 цього Закону.
Відповідно до ст. 49 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" суд, який постановив рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, в день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцем реєстрації фізичної особи - підприємця для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця. Дата надходження судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця вноситься державним реєстратором до журналу обліку реєстраційних дій.
Державний реєстратор зобов'язаний не пізніше наступного робочого дня з дати надходження судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем внести до Єдиного державного реєстру запис про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця та в той же день повідомити органи статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування та фізичну особу - підприємця, щодо якої було постановлено судове рішення, про внесення такого запису.
Зазначені дії реєстратор має вчинити в силу наданих йому повноважень, що не потребує додаткового судового рішення щодо цього суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до п.5 ч.4 ст.50 Кодексу адміністративного судочинства України громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень у випадках передбачених законом. В даному випадку таким законом є Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців".
Отже, Окружний адміністративний суд міста Києва, проаналізувавши викладені вище обставини вважає позовні вимоги обґрунтованими, а позовну заяву такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги і заперечення.
Згідно з ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача -суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Позов Державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва задовольнити повністю.
Припинити підприємницьку діяльність суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1).
Зобов'язати державного реєстратора Деснянської районної у місті Київ державної адміністрації вчинити всі необхідні реєстраційні дії, пов'язані з припиненням підприємницької діяльності фізичної особи -підприємця -ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Р.О. Арсірій