ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
29 вересня 2010 року 13 год. 39 хв. № 2а-12185/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва в особі судді Пилипенко О.Є., при секретарі Ісаковій Є.К.
За результатами розгляду у відкритому судовому засіданні адміністративної справи
За позовомАкціонерного товариства фірми «Укргазбуд»
ДоУправління Пенсійного фонду України у м. Борисполі Київської області
Провизнання протиправними та скасування рішень № 250 та № 251
За участю представників сторін
від позивача: Винограденко О.М. за дов. від 15.09.2010 р.
від відповідача: не з'явився
Акціонерне товариство фірма «Укргазбуд»звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовними вимогами до Управління Пенсійного фонду України у м. Борисполі Київської області про визнання протиправними та скасування рішень № 250 та № 251 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органами Пенсійного фонду.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем неправомірно було застосовано до позивача штраф, так як протягом дії мораторію не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань.
Відповідач в судове засідання не з'явився, письмових пояснень по суті адміністративного позову не надав.
У зв'язку з нез'явленням представників відповідача та ненаданням витребуваних доказів, відповідно до ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, справа вирішується на підставі наявних в ній доказів.
В судовому засіданні 29.09.2010 р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови про задоволення позовних вимог.
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до наступних висновків.
Рішенням Управлінням пенсійного фонду України у м. Борисполі Київської області від 03.07.2010 р. № 250 на підставі п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»АТФ «Укргазбуд»було нараховано фінансові санкції та пеню за не сплату (не перерахування) або несвоєчасну сплату (не своєчасне перерахування) авансових платежів із страхових внесків. У своєму рішенні відповідач зазначає, що на страхувальника УМС № 17 накладається у вигляді стягнення (штрафу) сума в розмірі 15 309,91 грн. та нарахована пеня в розмірі 53 084,44 грн. дані штрафні санкції застосовуються в період з 20.01.2009 р. по 28.05.2010 р.
Також, 03.07.2010 р. Управлінням пенсійного фонду України у м. Борисполі Київської області було винесено рішення № 251, яким позивачу на підставі п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»було нараховано фінансові санкції та пеню за не сплату (не перерахування) або несвоєчасну сплату (не своєчасне перерахування) авансових платежів із страхових внесків. У своєму рішенні відповідач зазначає, що страхувальник -УМС № 17 накладається у вигляді (штрафу) сума в розмірі 2 742,66 грн. та нарахована пеня в розмірі 8 920,90 грн. дані штрафні санкції застосовуються в період з 20.10.2009 р. по 30.06.2010 р.
Відповідно до п. 1 ст. 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»АТФ «Укргазбуд»є страхувальником і, відповідно, платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.12.2008 р. порушено провадження у справі № 49/18-б за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертрансбуд»про визнання банкрутом АТФ «Укргазбуд».
Пунктом 4 ухвали Господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі № 49/18-б про банкрутство від 31.12.2008 р., введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника (відповідно до ст. 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», до закінчення провадження у справі -зупинено виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів, строк виконання яких настав до введення мораторію), та зупинено заходи спрямовані на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», мораторій на задоволення вимог кредиторів це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
Згідно ч. 4 ст.12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.
Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:
- забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства;
- не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).
Вказана норма визначає конкретний проміжок часу, протягом якого не нараховуються штраф та пеня, і цей проміжок часу лише відповідає строку дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, але ніяк не пов'язаний з його суттю. Тобто, за змістом цієї норми боржник повинен виконувати зобов'язання, що виникли після введення мораторію, але пеня та штраф за їх невиконання не нараховуються.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку, що органом неправомірно було застосовано до позивача штраф.
Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем підтверджують обставини, на які позивач посилається на їх обґрунтування.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (ст. 69 КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
На підставі викладеного, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Частиною 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачається, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати стягненню з Державного бюджету України.
Керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 17, 94, 158, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Визнати протиправними та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України у м. Борисполі Київської області № 250 та № 251 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органами Пенсійного фонду.
3. Судові витрати в сумі 3 грн. 40 коп. присудити на користь Акціонерного товариства фірми «Укргазбуд»за рахунок Державного бюджету України.
Постанова набирає законної сили відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена в порядку ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.Є. Пилипенко
Дата підписання повного тексту постанови: 01.10.2010 р.