ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
10 серпня 2010 року < Час проголошення > № 2а-8743/10/2670
Окружний адміністративний суд м. Києва у складі:
Суддя Добрянська Я.І.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом Свалявської міжрайонної державної податкової інспекції у Закарпатській області
до відповідача Відкритого акціонерного товариства «ІАА «Статінформконсалтинг»
про про примусове стягнення активів в рахунок погашення податкового боргу в загальній сумі 1 715 грн. 18 коп.,
Позивач звернувся до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства «ІАА «Статінформконсалтинг»про примусове стягнення активів в рахунок погашення податкового боргу в загальній сумі 1 715 грн. 18 коп.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративно суду від 22.01.2010 року провадження у справі було відкрито.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 14.05.2010 року справу за позовом Свалявської міжрайонної державної податкової інспекції у Закарпатській області до Відкритого акціонерного товариства «ІАА «Статінформконсалтинг»про примусове стягнення активів в рахунок погашення податкового боргу в загальній сумі 1 715 грн. 18 коп. передано за територіальною підсудністю до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.06.2010р. дану справу прийнято до провадження.
Позивач подав до суду заяву про розгляд справи без участі його представника.
На адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та осіб підприємців, було надіслано лист із судовою повісткою та ухвалою про прийняття справи до провадження, однак лист повернувся на адресу суду з відміткою поштового відділення про не знаходження відповідача за вказаною адресою.
Інформацію щодо зміни місцезнаходження відповідач до державного реєстратора не надав.
Відповідно до ч. 8 ст. 35 КАС України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.
Відповідач за зазначеним місцем не знаходиться, про що свідчать акти про неможливість вручення податкової вимоги від 23.12.2008р. №49 а від 27.02.2009р. №4, наявні в матеріалах справи.
Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців»передбачено право осіб на зміну свідоцтва про державну реєстрацію у зв'язку із змінами місцезнаходження юридичної особи.
Відповідно до ч.6 ст. 9 вищезазначеного Закону заміна свідоцтва про державну реєстрацію проводиться у разі, зокрема внесення змін до відомостей про юридичну особу, якщо ці зміни пов'язані із зміною місцезнаходження юридичної особи.
Таким чином, законодавство України передбачає обов'язок суб'єкта господарювання вносити зміни до відповідного реєстру у разі зміни місцезнаходження.
Крім того, в силу положень ч. 11 ст. 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Згідно ч. 6 ст. 12 КАС України під час судового розгляду справи в судовому засіданні забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, крім випадків неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження).
В силу ч. 1 ст. 41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до частини шостої ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З огляду на вищевикладене та з урахуванням вимог ст. ст. 12, 41, 122, 128 КАС України, суд дійшов до висновку про розгляд справи у письмовому провадженні.
Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва,
Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідачем до Свалявської міжрайонної державної податкової інспекції у Закарпатській області подана податкова декларація орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2008р., однак зобов'язання відповідачем у повному обсязі не сплачено, у зв'язку із чим відповідач має заборгованість у розмірі 1 715 грн. 18 коп.
Відкрите акціонерне товариство «ІАА «Статінформконсалтинг включено до категорії платників окремих податків Свалявської МДПІ. Ідентифікаційний код підприємства - 32422132
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про систему оподаткування»платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).
06.09.2007 року між Свалявською міською радою та ВАТ «ІАА Статінформконсалтинг»укладено договір тимчасової оренди земельної ділянки, що знаходиться на території територіальної громади м.Свалява загальною площею 371,7 кв.м.
Відповідно до ч.2 ст.5 Закону України «Про плату за землю»суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.
В силу ст.. 14 зазначеного Закону платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем подана до Свалявської міжрайонної державної податкової інспекції у Закарпатській області податкова декларація орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2008р.
Позивач у позовній заяві зазначив, що відповідачем самостійно визначене зобов'язання не сплачено у повному обсязі.
Відповідно до положень п.п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Згідно п.п 5.3.1. п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Із наявного в матеріалах справи розрахунку бюджетної заборгованості та зворотнього боку облікової картки, вбачається, що у відповідача станом на 15.01.2010р. була наявна заборгованість у розмірі 1715 грн. 18 коп.
Згідно п.п. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
В статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначені терміни, зокрема, податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання; податкова вимога - письмова вимога податкового органу до платника податків погасити суму податкового боргу;
Позивачем на адресу відповідача було направлено першу податкову вимогу №1/436 від 08.12.2008р. та другу податкову вимогу № 2/69 від 23.02.2010 p.
Згідно п.п. 6.3.2 п. 6.3 ст. 6 Закону, у разі коли у платника податків, якому було надіслано першу податкову вимогу, виникає новий податковий борг, друга податкова вимога має містити суму консолідованою боргу. При цьому окрема податкова вимога щодо такого нового податкового боргу не виставляється. Консолідованим вважається борг, визначений у першій податковій вимозі, збільшений на суму нового податкового боргу, що виник до виставлення другої податкової вимоги.
У зв'язку із тим, що вручити вищезазначені податкові вимоги відповідачу не виявилося можливим, відповідачем складено акти про неможливість вручення першої податкової вимоги від 23.12.2008 року № 49 та другої податкової вимоги від 27.02.2009 р. № 4.
В матеріалах справи міститься рішення першого заступника начальника Свалявської МДПІ №5 від 30.03.2009 року про застосування заходів погашення податкового боргу платників податків за рахунок стягнення його активів.
В матеріалах справи відсутні докази щодо оскарження відповідачем вищезазначених податкових вимог та рішення від 30.03.2009р.
Пункт 3.1.1 ст. 3 зазначеного Закону встановлює, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу. У разі, якщо такого платника податків визнано банкрутом, черговість задоволення претензій кредиторів визначається законодавством про банкрутство.
Однак суд звертає увагу, що відповідачем вищезазначений податковий борг у розмірі 1715 грн. 18 коп. сплачено, що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним дорученням від 24.02.2010р. №100, в якому зазначено призначення платежу - оплата орендної плати з юридичних осіб за земельну ділянку згідно договору №71 від 06.09.2007р. та згідно податкової вимоги 2/69 від 23.02.2009р.
Згідно із ч. 1 статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Вимоги позивача за цим позовом суд вважає такими, що не підлягають до задоволення, оскільки сума позовної вимоги відповідачем сплачена у повному обсязі.
В свою чергу відповідач надав до суду належний доказ щодо погашення суми заявленої позовної вимоги.
Таким чином, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.
На основі встановленого, керуючись ст.ст.86, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В позові відмовити.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано (ч. 1 ст. 254 КАС України)
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.
Суддя Я.І.Добрянська