Справа № 761/2683/24
Провадження № 1-кс/761/2406/2024
Іменем України
22 січня 2024 року
слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора Шевченківскої окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно в межах кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 12024100100000354 від 15.01.2024
В провадженні слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва перебуває вищевказане клопотання.
Клопотання обґрунтовано тим, що у провадженні слідчого відділення відділу поліції №4 Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві знаходяться матеріали досудового розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, відомості про яке були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100100000354 від 15.01.2024.
Досудовим розслідуванням встановлено, що в період часу з 24.12.2023 по 31.12.2023 невстановлена особа, перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Михайлівська, 18 А, таємно викрала грошові кошти на загальну суму 49342 грн., які належать ОСОБА_4 , та які знаходились на банківській картці останнього з номером № НОМЕР_1 .
16.01.2024 в ході огляду місця події за адресою: м. Київ, вул. Прорізна, 12-Б, в приміщенні кабінету № 310 ВП № 4 Шевченківського УП ГУНП у м. Києві на підставі письмової заяви про добровільну видачу поданою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у останнього було виявлено та вилучено:
- мобільний телефон марки Apple, моделі iPhone SE, чорного кольору, об?ємом пам?яті 64 Гб, IMEI: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 , без сім-картки.
Зазначений мобільний телефон, вилучений в ході огляду місця події від 16.01.2024, є об?єктом кримінально протиправних дій, а тому вважається речовим доказом у кримінальному провадженні № 12024100100000354 від 15.01.2024.
16.01.2024 слідчим було винесено постанову про визнання зазначеного мобільного телефону, вилученого в ході огляду місця події, речовим доказом у кримінальному провадженні № 12024100100000354 від 15.01.2024.
Під час досудового розслідування необхідно накласти арешт на тимчасово вилучене майно, а саме на мобільний телефон марки Apple, моделі iPhone SE, чорного кольору, об?ємом пам?яті 64 Гб, IMEI: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 , без сім-картки, який було вилучено 16.01.2024, слідчим слідчого відділення відділу поліції № 4 Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві лейтенантом поліції ОСОБА_6 , за адресою: м. Київ, вул. Прорізна, 12-Б, в приміщенні кабінету N?310 ВІ № 4 Шевченківського У ТУНІ у м. Києві, в ході огляду місця події на підставі письмової заяви про добровільну видачу від ОСОБА_5 , з метою подальшого його збереження та не допущення його знищення, так як вказана річ має суттєве значення по кримінальному провадженню та її визнано речовими доказами в порядку ст. 98 КПК України.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Метою арешту майна є забезпечення збереження речового доказу.
Враховуючи викладене прокурор просить слідчого суддю накласти арешт на вищевказане майно.
Прокурор просив слідчого суддю проводити розгляд клопотання без його участі. Також прокурором у клопотанні не вказано контактних даних власника майна, що унеможливлює виклик останнього в судове засідання. Разом з тим, враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, встановлені законом строки для розгляду даного виду клопотань, слідчий суддя вважає за моживе здійснити його розгляд без прокурора та власника майна, з метою забезпечення збереження майна.
Вивчивши клопотання про арешт майна та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Положеннями ч. 2, ч. 6 ст. 170 КПК України визначено, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Зазначене в клопотанні майно, підпадає під ознаки речових доказів, оскільки воно зберегло на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, та містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. the United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, з метою збереження речових доказів, слідчий суддя приходить до висновку, що наявні достатні підстави для арешту вказаного у клопотанні прокурора майна.
Керуючись вимогами ст. ст. 131, 132, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя
Клопотання прокурора ОСОБА_3 задовольнити.
Накласти арешт на мобільний телефон марки Apple, моделі iPhone SE, чорного кольору, об?ємом пам?яті
64 Гб, IMEI: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 , без сім-картки, який було вилучено за адресою: м. Київ, вул. Прорізна, 12-Б, в приміщенні кабінету № 310 ВП № 4 Шевченківського УП ГУНП у м. Києві, в ході огляду місця події на підставі письмової заяви про добровільну видачу від ОСОБА_5 .
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Контроль за виконанням ухвали покласти на процесуального керівника та/або слідчого у даному кримінальному провадженні.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з моменту її оголошення або отримання її копії.
Слідчий суддя ОСОБА_1