Справа № 761/691/24
Провадження № 2/761/5030/2024
15 січня 2024 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Саадулаєв А.І., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: державний нотаріус Шостої Київської державної нотаріальної контори Прудь Наталія Валеріївна, про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання заповіту недійсним,-
09.01.2024 р. до провадження судді Шевченківського районного суду м. Києва Саадулаєв А.І. розподілено цивільну справу №761/691/24 (провадження №2/761/5030/2024) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: державний нотаріус Шостої Київської державної нотаріальної контори Прудь Наталія Валеріївна, про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання заповіту недійсним.
Вирішуючи питання про прийняття вказаної позовної заяви до розгляду, варто зазначити наступне.
В провадженні судді Шевченківського районного суду м. Києва Осаулова А.А. перебувала цивільна справа №761/41010/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Київ), державний нотаріус Шостої Київської державної нотаріальної контори Прудь Наталія Валеріївна, про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання заповіту недійсним.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва (суддя Осаулов А.А., справа №761/41010/21) від 17.07.2023 року задоволено заяву представника позивача, позовну заяву залишено без розгляду.
У вересні 2023 року позивач повторно звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо позову: державний нотаріус Шостої київської державної нотаріальної контори Прудь Наталія Валеріївна, про визнання заповіту недійсним, встановлення факту, що має юридичне значення.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи №761/34010/23 між суддями матеріали позовної заяви передано до провадження судді Саадулаєва А.І.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 22.09.2023 року справа №761/34010/23, позов залишено без руху.
06.12.2023 року від позивача надійшла заява про відкликання позовної заяви до відкриття провадження у справі.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 07.12.2023 року справа №761/34010/23, позов повернуто позивачу.
06.12.2023 р. до провадження судді Осаулова А.А. розподілено цивільну справу №761/45113/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - державний нотаріус Шостої Київської державної нотаріальної контори Прудь Наталія Валеріївна, про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання заповіту недійсним.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 07.12.2023 року справа №761/45113/23, позовну заяву повернуто позивачу, у зв'язку із зловживанням процесуальними правами.
Крім того, суддею у данній справі, при перевірці зарахуванням сплаченого судового збору встановлено, що позивачем подано до суду квитанцію про сплату судового збору №30485 від 15.11.2021 року, яка була ним подана та зарахована до державного бюджету в межах цивільної справи №761/41010/21.
Також, суддя звертає увагу, що ОСОБА_1 квитанція про сплату судового збору №30485 від 15.11.2021 року повторна була подана в межах цивільної справи №761/34010/23, та не була зарахована, у зв'язку із чим, суд залишив позовну заяву без руху, надав позивачу строк для усунення недоліків та сплати судового збору.
Неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства (пункт 11 частини другої статті 2 ЦПК України).
Згідно з вимогами п.4 ч.5 ст.12 ЦПК України, суд сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Кодексом.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 44 ЦПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.
Під зловживанням процесуальними правами розуміється форма умисних, несумлінних дій учасників процесу, що знаходить своє вираження, зокрема, у вчиненні дій, неспівмірних із наслідками, до яких вони можуть призвести, використанні наданих прав всупереч їх призначенню з метою обмеження можливості реалізації чи обмеження прав інших учасників провадження, перешкоджання діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ чи висловлення явної неповаги до суду чи учасників справи (постанова Верховного Суду від 03.03.2021 р. у справі № 761/27076/19)
Відповідно до ч. 3 ст. 44 ЦПК України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Спеціальним засобом запобігання зловживанню процесуальними правами є повернення скарг, заяв, клопотань (частина третя статті 44 ЦПК України) (постанова ВС від 15 січня 2021 року у справі № 756/8164/19 (провадження № 61-17408св20).
Відповідно до п.2 ч.1 ст.148 ЦПК України, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадку зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.
Зловживанням процесуальними правами сторони є надання суду квитанцій на підтвердження сплати судового збору, які вже використані в інших справах, заздалегідь розуміючи, що вони не будуть зараховані до Державного бюджету, а також наступне неусунення недоліків щодо належної сплати судового збору (постанова ВС від 03 листопада 2020 року у справі № 530/1630/18 (провадження № 61-6940св19).
Враховуючи те, що ОСОБА_1 вчиняються дії що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями, що визнається судом як зловживання процесуальними правами, є підстави для повернення позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: державний нотаріус Шостої Київської державної нотаріальної контори Прудь Наталія Валеріївна, про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання заповіту недійсним.
Крім того, враховуюче те, що ОСОБА_1 надано до суду квитанцію на підтвердження сплати судового збору, яка вже використані в іншій справі, враховуючи її попереднє не зарахування в межах цивільної справи №761/34010/23, заздалегідь розуміючи, що вони не будуть зараховані до Державного бюджету, суддя визнає ці дії позивача зловживанням процесуальними правами сторони.
Враховуючи вищевикладене, суддя дійшов переконання, що з метою запобіганню створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства, на підставі ч.1 ст.148 ЦПК України, до Державної фіскальної служби України необхідно застосувати захід процесуального примусу у виді штрафу в сумі один розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 3028,00 грн.
Керуючись ст. 2, 12, 44, 148 ЦПК України,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: державний нотаріус Шостої Київської державної нотаріальної контори Прудь Наталія Валеріївна, про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання заповіту недійсним - повернути.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у дохід державного бюджету штраф у сумі одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.
Ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.
Стягувачем за таким виконавчим документом є Державна судова адміністрація України, (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/Печерс.р-н/21081100, код ЄДРПОУ: 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA118999980313090106000026007, код класифікації доходів бюджету: 21081100).
Дані про боржника: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
Строк пред'явлення ухвали до виконання в частині стягнення штрафу протягом трьох років.
Роз'яснити особам, яких стосується виконання ухвали, що застосування заходів процесуального примусу не звільняє їх від виконання обов'язків, встановлених ЦПК України і у випадку повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов'язків, повторного чи неодноразового зловживання процесуальними правами, повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення, триваючого невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів суд з урахуванням конкретних обставин стягує у дохід державного бюджету з відповідного учасника судового процесу або відповідної іншої особи штраф у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та у випадку невиконання процесуальних обов'язків, зловживання процесуальними правами представником учасника справи суд з урахуванням конкретних обставин справи може стягнути штраф як з учасника справи, так і з його представника.
Попередити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про кримінальну відповідальність за ст.382 КК України.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину ухвали суду або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту вказаного судового рішення.
Суддя: