СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кп/759/305/24
ун. № 759/5565/22
26 січня 2024 року м. Київ
Святошинський районний суд м.Києва в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретарі судового засідання: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання прокурора про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні №12022100080000012 від 03 січня 2022 року, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, офіційно не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
за ознаками складу суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч.1 ст.115 КК України,
сторони та учасники кримінального провадження: прокурори - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , особа, щодо якої розглядається клопотання (в режимі ВКЗ) - ОСОБА_4 , захисник - ОСОБА_7 , законний представник - ОСОБА_8 , потерпілий - ОСОБА_9 ,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3, протягом дня разом зі своєю матір'ю ОСОБА_10 перебували за місцем свого проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , де проводили особисте дозвілля та займались своїми справами. Цього ж дня, близько 10 години, ОСОБА_4 почав влаштовувати словесні конфлікти зі своєю матір'ю ОСОБА_10 , з приводу їхніх взаємовідносин та особистої неприязні, який продовжувався протягом всього дня. У період часу з 21 год. 40 хв. ІНФОРМАЦІЯ_3, точного часу органом досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4 продовжуючи перебувати у вищевказаній квартирі та відчуваючи до матері раптово виниклу особисту неприязнь, продовжив з'ясовувати стосунки з останньою, під час чого між ними знову утворилась конфліктна ситуація. Будучи обуреним поведінкою ОСОБА_10 , ОСОБА_4 відчув до останньої раптово виниклу особисту неприязнь.
Не усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, ОСОБА_4 під час словесного конфлікту, будучи агресивно налаштованим по відношенню до ОСОБА_10 та відчуваючи до неї особисту неприязнь, наблизився до останньої на відстань витягнутої руки та почав хапати її за руки та наносити удари в область тулуба, від чого ОСОБА_11 вибігла до коридору квартири. Відразу після чого ОСОБА_4 підбіг до ОСОБА_10 , яка знаходилась на коридорі квартири та повалив її з ніг. Далі, не усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, ОСОБА_4 взяв з невстановленого місця квартири музичну гітару та наніс нею декілька ударів в область голови своєї матері ОСОБА_10 , від чого дана гітара зламалась на окремі частини. Продовжуючи свої дії, ОСОБА_4 взяв з приміщення квартири 2 дерев'яні табурети та разом з ними знову підійшов до лежачої на підлозі ОСОБА_10 та наніс ще не менше 8-ми ударів в область її голови, тобто у місце розташування життєво-важливих органів, спричинивши тим самим ОСОБА_10 тілесні ушкодження несумісні з життям, від яких остання померла на місці.
Своїми вищевказаними протиправними діями ОСОБА_4 спричинив ОСОБА_10 наступні тілесні ушкодження:
А) множинні забійні рани на волосистій частині голови, а також на обличчі; синець із численними саднами на його фоні, на обличчі, який охоплює лобну ділянку зліва та справа, спинку носа, повіки обох очей, праву виличну, щічну, а також нижньощелепну ділянки; багатоуламкові переломи кісток склепіння черепа та кісток правої половини обличчя; множинні розриви твердої мозкової оболонки, з численними крововиливами в її тканині; деструкція речовини лобної та скроневої часток правої півкулі, а також лобної частки лівої півкулі головного мозку; нерівномірно виражені обмежено дифузні зливні субарахноїдальні крововиливи, які охоплюють випуклу, міжпівкульну та базальну поверхні усіх часток обох півкуль головного мозку; набряк-набухання головного мозку. Вказаний комплекс ушкоджень, який сформував відкриту черепно-мозкову травму, має ознаки тяжкого тілесного ушкодження за критерієм небезпеки для життя
Б) синець на задній поверхні правого передпліччя в верхній третині; багатоуламковий перелом правої ліктьової кістки, має ознаки ушкодження середнього ступеня тяжкості, за критерієм тривалості розладу здоров'я.
В) синці: на лівій бічній стінці живота; на правому плечі, охоплюючи передню та зовнішню поверхні, від верхньої до нижньої третини; на задній поверхні правого передпліччя в верхній третині; на тильній поверхні правої кисті; на задній поверхні лівого передпліччя в нижній третині, відносяться до легких тілесних ушкоджень, за критерієм тривалості розладу здоров'я.
Смерть ОСОБА_10 настала від відкритої черепно-мозкової травми, з ушкодженням кісток черепа, оболонок та речовини головного мозку, з розвитком набряку-набухання.
Після спричинених зазначених тілесних ушкоджень, зранку ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 вчинив спробу самогубства, шляхом випадіння з вікна квартири 5-го поверху, однак своєчасно був доставлений до КНП «Київської міської клінічної лікарні № 17», де йому було надано кваліфіковану медичну допомогу.
Посилаючись на те, що на період діяння, яке інкримінується ОСОБА_4 та на теперішній час, останній за своїм психічним станом не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними, а також на те, що ОСОБА_4 відповідно до висновку стаціонарної судової психолого-психіатричної експертизи № 114 від 07.11.2022 року в момент вчинення суспільно-небезпечного діяння та на теперішній час страждає на хронічне психічне захворювання у вигляді гострого шизофреноподібного психотичного розладу (F23.20), судомний синдром, а тому потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із суворим наглядом, сторона обвинувачення просить застосувати до нього примусовий захід медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із суворим наглядом.
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_9 повідомив, що ОСОБА_4 є його братом, який проживав разом з їхньою матір'ю ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_1 . Він на той час проживав за іншою адресою. В день подій, ІНФОРМАЦІЯ_3 приблизно об 11-00 год. йому зателефонували сусіди та повідомили, що його брат ОСОБА_4 вистрибнув з вікна. Він почав телефонувати матері, проте вона не відповідала. Він разом із своїм товаришем поїхав до матері, відкрив двері власним ключем та побачив, що в квартирі все розтрощене, а на підлозі лежить мертва матір. Він викликав працівників поліції. ОСОБА_4 хворів на епілепсію, приймав ліки, проте ніколи не був агресивним. Останнім часом перед подіями ОСОБА_4 був нервовим, мати скаржилась, що він її вдарив. Одного разу, приблизно за тиждень до подій, довелось викликати швидку допомогу через поведінку ОСОБА_4 , він неадекватно себе поводив, кинувся на медиків із гітарою, вони його зв'язали та вкололи заспокійливе.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 показав, що він працює інспектором патрульної поліції. На початку січня 2022 року, точну дату він не пам'ятає, їх екіпаж отримав виклик, що людина впала з 5 поверху. Вони виїхали на місце події, побачили там чоловіка в трусах, який мав рвану рану на руці. Викликавши швидку допомогу, вони піднялись до квартири цього чоловіка, проте двері були зачинені та ніхто не відкрив. Сусіди їм повідомили, що зателефонують брату. Вони з екіпажем поїхали на патрулювання далі. Проте через деякий час вони знов отримали виклик за вказаною адресою, прибувши на адресу побачили труп жінки, викликали слідчу групу та відбули до лікарні, в яку відвезли чоловіка, який випав з вікна, де й охороняли його.
Таким чином, допитавши потерпілого ОСОБА_9 та свідка ОСОБА_12 , дослідивши матеріали кримінального провадження, суд вважає доведеним у судовому засіданні те, щодії ОСОБА_4 мають ознаки суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України.
Крім того, суд зауважує, що осудність є однією з загальних ознак суб'єкта злочину, юридичною підставою вини та кримінальної відповідальності. Виходячи з передбачених ст. 19 КК України критеріїв відповідний стан особи характеризується здатністю усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними.
Неосудна особа позбавлена такої здатності унаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. Особа, яка вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності, не підлягає кримінальній відповідальності, а може бути піддана за рішенням суду примусовим заходам медичного характеру.
Виходячи з положень статей 23, 24 КК України умисел є однією з форм вини, яка включає в себе інтелектуальну та вольову ознаки: усвідомлення характеру свого діяння, передбачення його наслідків та бажання чи свідоме допускання їх настання.
Усвідомлення означає розуміння не лише фактичних обставин вчиненого діяння, які стосуються об'єкта, предмета, об'єктивної сторони складу конкретного злочину, а і його негативного соціального значення у виді суспільної небезпеки. Передбачення є адекватним розумовим уявленням особи про неминучість чи можливість конкретних результатів своєї дії (бездіяльності). Бажання полягає у прагненні досягти чітко визначеної мети і спрямованості волі на її досягнення. Таким чином, умисна форма вини передбачає правильне відображення у свідомості суб'єкта як фактичних, так і юридичних ознак злочину, обов'язковою передумовою чого є осудність.
Мотив злочину - це усвідомлене особою внутрішнє спонукання, яке викликає намір діяти певним чином. Мету становить конкретно сформульоване уявлення про бажаний наслідок свого діяння та спрямованість на його досягнення в обраний спосіб. Мотивованість та цілеспрямованість є ознаками усвідомленої вольової діяльності людини. Прояв таких ознак є неможливим у разі порушень психічних функцій, за яких особа нездатна усвідомлювати характер і значення своїх діянь та керувати ними.
Відповідно до висновку стаціонарної судової психолого-психіатричної експертизи №114 від 07.11.2022 року, ОСОБА_4 , як на час вчинення правопорушення, так і на теперішній час страждає на хронічне психічне захворювання у вигляді гострого шизофреноподібного психотичного розладу (F23.20), судомний синдром, не міг і не може усвідомлювати свої дії та керувати ними.
Із зазначеним станом, що є юридичним критерієм неосудності, несумісні наявність у свідомості чітко сформованого умислу у розумінні ст. 24 КК України, а також мети і мотиву як ознак суб'єктивної сторони злочину.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 КК України, не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого КК України, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.
Згідно ст. 93 КК України примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб, які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечне діяння.
Відповідно до ч. 5 ст. 94 КК України, госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із суворим наглядом може бути застосована судом щодо психічно хворого, який вчинив суспільно небезпечне діяння, пов'язане з посяганням на життя інших осіб, а також щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння становить особливу небезпеку для суспільства і потребує тримання у закладі з надання психіатричної допомоги та лікування в умовах суворого нагляду.
Дослідивши та проаналізувавши докази у кримінальному провадженні, які є послідовними та не суперечать один одному, вислухавши думку учасників, враховуючи висновок стаціонарної судової психолого-психіатричної експертизи № 114 від 07.11.2022 року, суд прийшов до висновку, що суспільно-небезпечне діяння, яке має ознаки злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України ОСОБА_4 вчинив у стані неосудності, яка виключає можливість застосування покарання та останній за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння, пов'язаного з посяганням на життя інших осіб, становить особливу небезпеку для суспільства і потребує тримання у закладі з надання психіатричної допомоги та лікування в умовах суворого нагляду.
Вказане діяння вчинене ОСОБА_4 в стані неосудності, в зв'язку з чим суд, враховуючи тяжкість вчиненого суспільно-небезпечного діяння, пов'язаного з посяганням на життя іншої особи, характер та тяжкість захворювання ОСОБА_4 , його ступень небезпечності для інших осіб, вважає необхідним застосувати до нього примусові заходи медичного характеру саме у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із суворим наглядом, оскільки інший вид примусового заходу медичного характеру не буде відповідати зазначеним вище умовам.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вигляді поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають його небезпечну поведінку, з утриманням у Київській міській психоневрологічній лікарні № 3 (вул. Павлова, 7, смт. Глеваха Київської області, 08631) необхідно залишити без змін до набрання ухвалою законної сили.
Питання про речові докази необхідно вирішити в порядку ст.100 КПК України.
На підставі ч. 2 ст. 19, п. 1 ч. 1 ст. 93, п.2 ч. 1, ч. 3 ст. 94 КК України, керуючись ст.ст. 503, 508, 512, 513, 100, ч. 2 ст. 376 КПК України, суд -
Клопотання прокурора про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні №12022100080000012 від 03 січня 2022 року, відносно ОСОБА_4 за ознаками складу суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч.1 ст.115 КК України - задовольнити.
Застосувати відносно неосудного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із суворим наглядом, внаслідок вчинення ним у стані неосудності суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вигляді поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають його небезпечну поведінку, з утриманням у Київській міській психоневрологічній лікарні № 3 (вул. Павлова, 7, смт. Глеваха Київської області, 08631), залишити без змін до набрання ухвалою законної сили.
Речові докази:
- ланцюжок із хрестиком срібного кольору, каблучку з металу жовтого кольору, каблучку із металу сріблястого кольору, дві сережки золотистого кольору, мобільний телефон марки «Redmi» синього кольору, мобільний телефон марки «Redmi» чорного кольору, зв'язку ключів, москітну сітку білого кольору - повернути належному володільцю;
- паперовий мішок коричневого кольору з вмістом стільця (табурета) з плямами РБК; паперовий мішок коричневого кольору з вмістом 6 частин музичної гітари з плямами РБК; картонна коробка кричневого кольору з вмістом стільця (табурета) з плямами РБК; паперовий конверт коричневого кольору з вмістом змивів з рук ОСОБА_4 , передані на зберігання до камери схову Святошинського УП ГУНП у м. Києві, квитанція №3127 - знищити.
Ухвала може бути оскаржена через Святошинський районний суд міста Києва до Київського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1