Справа № 462/1583/19
Категорія 17
06 грудня 2023 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Захарчук С. С.,
за участю секретаря судового засідання - Бублик А. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах ОСОБА_2 , до акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» про визнання договору недійсним,
ОСОБА_1 , в інтересах ОСОБА_2 , звернулася до суду з позовом до АТ «ПУМБ» про визнання недійсним договору карткового рахунку №26258019782325 від 24.03.2015, укладеним між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_2 .
Зазначала, що 24.03.2015 між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_2 було укладено договір карткового рахунку № НОМЕР_1 .
ОСОБА_2 хворіє на хронічне психічне захворювання, у зв'язку з чим його було визнано недієздатним відповідно до рішення Франківського районного суду м. Львова від 20.02.2013.
Відповідно до рішення Франківського районного суду м. Львова від 01.03.2018 опікуном над ОСОБА_2 призначено її.
Посилаючись на те, що для вчинення правочину особа повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, ОСОБА_2 на момент укладання з АТ «ПУМБ» договору карткового рахунку № НОМЕР_1 від 24.03.2015 не мав права на укладення зазначеного правочину, просила договір карткового рахунку № НОМЕР_1 від 24.03.2015 визнати недійсним.
У поясненнях на позовну заяву представник відповідача проти позову заперечив, вказавши наступне.
Зазначав, 24.03.2015 ОСОБА_2 підписав загальні умови договорів кредитування, відкриття та ведення рахунків, які містять положення видачі, виконання, погашення кредитів.
Відповідно до п. 2.3.3. зазначених загальних умов банк збільшив ліміт кредитування до 8 500 грн.
За період з 25.03.2015 по 26.06.2016 ОСОБА_2 використав кредит (овердрафт) у загальній сумі 9 321 грн. 60 коп.
Позивач звернулася до суду з позовом про визнання правочину недійсним, однак у силу норми ст. 215 ЦК України, вказаний правочин є нікчемним, а тому визнання його недійсним не вимагається.
Разом з тим, просив застосувати наслідки недійсності до нікчемного правочину та стягнути з ОСОБА_1 на користь банку 9 321 грн. 60 коп. отриманого кредиту її підопічним - ОСОБА_2 .
Позивач у судове засідання не з'явилася, у матеріалах справи міститься заява про розгляд справи за її відсутності.
Суд ухвалив розглядати справу за відсутності позивача.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, у матеріалах справи міститься заява про розгляд справи за його відсутності.
Суд ухвалив розглядати справу за відсутності представника відповідача.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази у їх сукупності, дійшов наступного висновку.
Судом установлено, що 24.03.2015 ОСОБА_2 підписав з АТ «ПУМБ» пропозицію укласти Договір карткового рахунку та договір страхування (оферту), Загальні умови договорів кредитування, відкриття та ведення рахунків (а.с. 87-89).
Відповідно до рішення Франківського районного суду м. Львова від 20.02.2013 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано недієздатним та призначено опікуна (а.с.9-10).
Згідно з рішенням Франківського районного суду м. Львова від 01.03.2018 ОСОБА_1 призначено опікуном недієздатного сина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.8).
Відповідно до довідки Львівського обласного клінічного психоневрологічного диспансеру від 15.03.2017 ОСОБА_2 , 1978 року народження, знаходиться на обліку з 2005 року з приводу хронічного психічного захворювання, інвалід ІІ групи по життєво (а.с 11).
Згідно з ч. ч. 2 ст. 203 ЦК України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Відповідно до ч. 1 ст. 40 ЦК України фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це.
Згідно з ст. 41 ЦК України над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.
Недієздатна фізична особа не має права вчиняти будь-якого правочину.
Правочини від імені недієздатної фізичної особи та в її інтересах вчиняє її опікун.
Відповідальність за шкоду, завдану недієздатною фізичною особою, несе її опікун.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Згідно з ч. 1 ст. 226 ЦК України опікун може схвалити дрібний побутовий правочин, вчинений недієздатною фізичною особою, у порядку, встановленому статтею 221 цього Кодексу.
У разі відсутності такого схвалення цей правочин та інші правочини, які вчинені недієздатною фізичною особою, є нікчемними.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 4 постанови № 9 від 6 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» судам відповідно до статті 215 ЦК необхідно розмежовувати види недійсності правочинів: нікчемні правочини - якщо їх недійсність встановлена законом (частина перша статті 219, частина перша статті 220, частина перша статті 224 тощо), та оспорювані - якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність на підставах, встановлених законом (частина друга статті 222, частина друга статті 223, частина перша статті 225 ЦК тощо).
Нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом. Оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 29 постанови № 9 від 6 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» судам необхідно враховувати, що в силу частини другої статті 215 ЦК норми закону щодо підстав нікчемності правочинів є імперативними.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Враховуючи те, що нікчемність договору карткового рахунку № НОМЕР_1 від 24.03.2015 встановлена законом, визнання такого правочину недійсним судом не вимагається, а тому, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 76-82, 258-259, 263-265, 268, 273, 353, 354 ЦПК України, ст. ст. 40, 41, 203, 215, 226 ЦК України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ), в інтересах ОСОБА_2 , до акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» (04070, м. Київ, вул. Андріївська, 4, код ЄДРПОУ - 14282829) про визнання договору недійсним - відмовити.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С. С. Захарчук