ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/18414/23
провадження № 2/753/8274/23
15 січня 2024 року суддя Дарницького районного суду м. Києва Трусова Т. О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дітей,
У жовтні 2023 р. ОСОБА_1 а (далі також - ОСОБА_1 , мати, позивачка) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі також - ОСОБА_2 , батько, відповідач) про стягнення додаткових витрат на двох дітей - сина ОСОБА_3 та дочку ОСОБА_4 , в розмірі 33 088,85 грн.
Позов обґрунтований такими обставинами. Сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, у якому народилися син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням суду від 11.07.2019 шлюб сторін розірвано. Діти після розірвання шлюбу проживають разом з матір'ю. На підставі рішення суду від 30.08.2018 відповідач сплачував аліменти в розмірі 3 500 грн на двох дітей. У подальшому рішенням суду від 21.02.2022 розмір аліментів збільшено до 7 000 грн, а також стягнуто додаткові витрати на дітей. З моменту ухвалення цього рішення пройшло майже два роки і за цей час накопичились додаткові витрати, зумовлені, зокрема зростанням цін на продукти, речі, ліки та наявністю у дітей дискінезії жовчовивідних шляхів. Так, протягом 2023-2023 років позивачка додатково витратила на дітей 66 177,70 грн, з яких 26 388,38 грн - на одяг, взуття тощо, 31 799,57 грн - на ліки, 7 989,75 грн - на аналізи.
Ухвалою від 16.10.2023 суд відкрив провадження у справі та призначив справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
29.11.2023 відповідач ОСОБА_2 отримав ухвалу про відкриття провадження у справі та позовну заяву з додатками, що підтверджується його власноручною розпискою.
12.12.2023 від відповідача надійшла заява про розгляд справи в судовому засіданні. Заява мотивована тим, що справа вимагає повного та всебічного встановлення обставин і дослідження доказів в судовому засіданні та має для відповідача важливе значення, оскільки стягнення заявленої суми поставить його у завідомо боргове становище.
За результатами дослідження матеріалів справи суд дійшов висновку про необґрунтованість цієї заяви, оскільки предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання.
Цієї ж дати (12.12.2023) від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому він просив відмовити у задоволенні вимог позову пославшись на їх необґрунтованість і недоведеність. Вказав, що витрати позивачки на придбання для дітей одягу та інших побутових товарів не викликані ніякими особливими обставинами, надані позивачкою медичні документи не свідчать про наявність у дітей тяжкої хвороби та їх потребу у лікуванні, не надані докази призначення дітям тих ліків, придбання яких підтверджується частиною квитанцій (чеків), з частини квитанцій (чеків) неможливо ідентифікувати та встановити, які саме ліки були придбані, та позивачка не довела необхідність проведення лабораторних досліджень у приватній лабораторії. За міркуванням відповідача слід також урахувати, що ним у повному обсязі виконуються аліментні зобов'язання та у межах фінансових можливостей перераховуються додаткові кошти для дітей, на службі у ЗСУ у квітні 2022 р. він отримав поранення та на даний час проходить реабілітацію, при цьому позивачка попередньо не узгодила з ним питання його спроможності нести додаткові витрати.
21.12.2023 від позивачки надійшла відповідь на відзив, проте ураховуючи, що всупереч вимог частини третьої статті 179 ЦПК України її копія не надіслана відповідачу, суд не бере до уваги викладені у ній пояснення і міркування.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини та визначені відповідно до них правовідносини.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі та є батьками двох неповнолітніх дітей - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають з матір'ю.
Згідно з викладеними у позовній заяві поясненнями шлюб сторін було припинено на підставі рішення Дарницького районного суду м. Києва від 11.07.2019, а рішенням цього ж суду від 30.08.2018 з відповідача стягнуті аліменти на утримання двох дітей у твердій грошовій сумі в розмірі 3 500 грн щомісячно.
Надалі, рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 21.02.2022, збільшено розмір аліментних зобов'язань відповідача на утримання двох дітей до 7 000 грн та стягнуто додаткові витрати на дітей в розмірі 9 153,65 грн.
Вимоги, які є предметом розгляду цієї справи, ґрунтуються на приписах статті 185 Сімейного кодексу України, відповідно до положень якої той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.
Визначення обставин, що можуть бути визнані істотними, закон відносить до компетенції суду. У будь-якому разі істотними є такі обставини як стан здоров'я, матеріальне становище відповідача, наявність у нього інших дітей, непрацездатних дружини, чоловіка, батьків, дочки, сина тощо (частина перша статті 182 Сімейного кодексу України).
За принципом змагальності цивільного судочинства кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення і щодо яких у учасників справи виникає спір (статті 12, 76, 81, 82 ЦПК України).
Докази згідно вимог статей 77, 78, 79, 80, 89 ЦПК України мають бути належними, допустимими і достовірними, а в своїй сукупності - також достатніми, для підтвердження наявності або відсутності обставин справи, які відносяться до предмета доказування.
Виходячи з положень правової норми, яка регулює спірні правовідносини, та наведених у позовній заяві обставин та обґрунтувань, доказуванню у цій справі підлягає, зокрема факт понесення матір'ю додаткових витрат на дітей, викликаних їх хворобою, та розмір таких витрат.
З доданих до позовної заяви копій окремих медичних записів вбачається, що в період з грудня 2021 р. по вересень 2023 р. мали місце факти неодноразових звернень позивачки з дітьми до лікарів (медичних установ) з різними скаргами, у тому числі і зі скаргами на болі у животі, проте достатніх фактичних даних, які б підтверджували доводи позову про наявність у дітей патології жовчовивідних шляхів (дискінезії), у вказаних записах немає.
З огляду на недоведеність наявності у дітей хронічної хвороби не заслуговують на увагу і доводи позову щодо необхідності систематичного лікування, що втім не виключає ту обставину, що у спірний період діти сторін проходили медичні огляди і обстеження, за результатами яких їм призначались відповідні медичні препарати.
Позивачкою надано копії касових чеків і замовлень (талонів на отримання результатів), які підтверджують, що у спірний період на придбання ліків та інших товарів медичного призначення (лікарських трав, вітамінів тощо) витрачено кошти в загальному розмірі 33 671,71 грн, а за проведення клінічних лабораторних досліджень крові дітей сплачено 6 847,75 грн.
Дослідженням вказаних доказів установлено, що їх надано у несистематизованому вигляді, безвідносно до записів у медичних картках дітей, у зв'язку з чим суд позбавлений можливості пов'язати медичні призначення з зазначеними у чеках конкретними медичними препаратами, а з частини чеків взагалі неможливо встановити, придбання яких саме ліків вони підтверджують.
Що стосується замовлень на проведення клінічних лабораторних досліджень, то звертає на себе увагу та обставина, що усі ці дослідження проводились в порядку самозвернення, доказів, які б свідчили про те, що лікарі направляли дітей для здачі аналізів або позивачка погоджувала з відповідачем питання щодо таких витрат, суду не надано.
Отже ураховуючи, що позивачкою не надано належних, допустимих та достатніх доказів, які б доводили, що зазначені у фіскальних чеках ліки придбавалися саме для дітей і згідно з рекомендаціями лікарів, а проведення клінічних лабораторних досліджень було викликано їх хворобою, вимоги про стягнення вказаних витрат суд вважає недоведеними.
Також позивачкою заявлено вимогу про стягнення витрат на придбання для дітей одягу, взуття, рюкзаків, самоката, навушників, стільця, кухонного начиння тощо, проте правові підстави для її задоволення відсутні, оскільки вказані витрати не викликані жодними особливими обставинами і поглинаються аліментними виплатами того з батьків, хто не проживає з дитиною, а відтак не є додатковими витратами в розумінні статті 185 Сімейного кодексу України.
Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про недоведеність та необґрунтованість вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дітей, у зв'язку з чим відмовляє у їх задоволенні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 5, 7, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 259, 263-265, 268, 273, 279, 354 ЦПК України, суд
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дітей.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: