707/3425/23
2/707/83/24
25 січня 2024 року Черкаський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді Морозова В.В.
при секретарі Швидкій І.О.
за участю:
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу,-
Представник позивача за ордером - адвокат Кучер Ю.В., в інтересах позивача ОСОБА_3 звернулася до суду із позовною заявою до відповідача ОСОБА_4 про розірвання шлюбу.
Ухвалою судді Черкаського районного суду Черкаської області Морозова В.В. від 10 листопада 2023 року відкрито провадження у справі; вирішено проводити її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін 12 грудня 2023 року; запропоновано відповідачу протягом п'ятнадцяти днів із дня вручення даної ухвали подати відзив на позовну заяву; встановлено позивачу триденний термін з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання до суду відповіді на відзив, а відповідачу - триденний термін з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечень щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів.
11 грудня 2023 року представником відповідача - адвокатом Левченко М.Д. подано до суду відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить суд надати строк на примирення строком на 6 місяців та провадження у справі зупинити.
Також, представником відповідача подано до суду зустрічну позовну заяву до ОСОБА_3 , третя особа Орган опіки і піклування виконавчого комітету Руськополянської сільської ради про визначення місця проживання дитини.
Зокрема, разом із зустрічною позовною заявою представником відповідача подано до суду клопотання про перехід від розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 12 грудня 2023 року клопотання представника відповідача - адвоката Левченко М.Д. про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження - задоволено. Здійснено перехід від розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу. Призначено підготовче судове засідання на 25 січня 2024 року.
24 січня 2024 року представником позивача- адвокатом Кучер Ю.В до канцелярію суду подано заперечення на прийняття зустрічної позовної заяви.
В обґрунтування вказаних заперечень представник позивача вказала, що позивач звернулась до суду з позовом про розірвання шлюбу, жодних інших вимог у вказаному позові не заявлено, а тому позивач вважає, що дії відповідача направлені виключно на затягування розгляду справи про розірвання шлюбу і саме з цією метою ним подано зустрічний позов про визначення місця проживання дитини.
Також, представник позивача вказує, що відповідачем вчиняються дії, направлені виключно на затягування розгляду справи оскільки, ним подано заяву про надання строку на примирення, при цьому не зважаючи на те, що зустрічний позов переповнений твердженнями про те, що позивач веде аморальний спосіб життя.
Зокрема, представник позивача, вказує, що до зустрічного позову додані письмові докази, а саме роздруківка фотографій, які містять зображення статевих органів особи, при цьому відповідачем, перед наданням таких доказів до суду, не приведено такі докази у відповідності до норм цивільно-процесуального законодавства, а саме не прикрито будь-якими засобами на зображенні статевих органів особи. Надаючи до суду письмові докази із зазначеними вище зображеннями, з метою надання особистої характеристики позивача, відповідачем було порушено основні засади (принципи) цивільного судочинства, виявлено неповагу до суду та учасників судового процесу наданням вказаних зображень без попереднього приведення їх у відповідності до вимог норм Закону.
Крім того, представник позивача зазначає, що надані відповідачем роздруківки фото, які отримані ним під час особистого спілкування в листуванні з позивачем засобами інтернет-зв'язку, порушують право позивача на таємницю листування та невтручання в особисте і сімейне життя, які гарантовані Конституцією України, а тому є недопустимими в силу вимог норм ЦПК України.
Також, представник позивача, вказала, що зазначені позовні вимоги за зустрічним позовом про визначення місця проживання дитини не взаємопов'язані з первісним позовом про розірвання шлюбу між сторонами, спільний розгляд їх не є доцільним, задоволення зустрічного позову не може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
А тому, у даному випадку задоволення позову про розірвання шлюбу не може зумовлювати відмову у задоволенні позову про визначення місця проживання дитини, як і навпаки, крім того зустрічний позов про визначення місця проживання дитини ґрунтується на спірних правовідносинах сторін щодо їх неповнолітньої дитини, у той час як вимоги первісного позову заявлені, з метою зміни у судовому порядку особистих відносин подружжя, шляхом розірвання шлюбу.
Крім того, представник позивача вважає, що відповідач не позбавлений права на звернення з позовними вимогами про визначення місця проживання дитини в загальному порядку з окремим позовом, оскільки вказане узгоджується із правовою позицією висловленою у постанові Верховного Суду від 26 травня 2021 року по справі № 344/2397/21, в якій зазначено: «встановивши, що предметом первісного позову є розірвання шлюбу, натомість предметом зустрічного позову є визначення місця проживання дітей, спільний розгляд цих позовів є недоцільним, оскільки не відповідатиме завданню цивільного судочинства та спричинить затягування розгляду справи, суди зробили обґрунтований висновок про повернення особі зустрічної позовної заяви».
Відтак, представник позивача вважає, що зустрічна позовна заява не може бути прийнята до розгляду з первісним позовом про розірвання шлюбу.
У підготовчому судовому засіданні судом поставлено на обговорення питання щодо можливості прийняття зустрічної позовної заяви ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , третя особа Орган опіки і піклування виконавчого комітету Руськополянської сільської ради про визначення місця проживання дитини.
Представник позивача- адвокат Кучер Ю.В. у підготовчому судовому засіданні заперечила щодо прийняття зустрічної позовної заяви із підстав наведених у письмових запереченнях.
Представник відповідача - адвокат Левченко М.Д. у підготовчому судовому засіданні підтримала зустрічну позовну заяву та просила суд прийняти до розгляду зустрічну позовну заяву та об'єднати їх із первісною позовною заявою, оскільки вважає, що даний позов виходить з одних правовідносин та вимоги взаємопов'язані із первісним позовом.
Суд, заслухавши думку представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, надавши правову оцінку вказаним обставинам справи, вважає необхідним зазначити наступне.
Відповідно до частин 1, 3 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Частиною 1 статті 43 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право, в тому числі, подавати заяви та клопотання.
Пунктом 3 частиною 2 статтею 49 ЦПК України встановлено, що відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 193 ЦПК України, відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву
Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову (ч. 2 ст.193 ЦПК України).
Згідно із ч. 3 ст. 193 ЦПК України вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.
Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи (ч. 3 ст.194 ЦПК України).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 вересня 2021 року у справі № 522/9011/19 (провадження № 61-6642св21) зазначено, що «згідно з частиною другою статті 193 ЦПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Отже, прийняття зустрічного позову можливе за дотримання умов, передбачених частиною другою статті 193 ЦПК України, і залежить від того, наскільки суд вважає за доцільне розглядати цей позов у одному провадженні з первісним. При цьому вищевказаною нормою процесуального закону визначено дві альтернативні ознаки зустрічного позову: або взаємопов'язаність первісного та зустрічного позовів, що зумовлює їх спільний розгляд, зокрема, коли обидва позови виникають з одних правовідносин; або їх взаємовиключність, коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Зустрічний позов, який прийнятий судом для спільного провадження з первісним позовом, повинен знайти вирішення у виді загального рішення, яке має містити відповідь на обидві заявлені вимоги (як позивача, так і відповідача). Задоволення зустрічного позову спричиняє відмову в задоволенні первісного позову, однак не виключає можливості як задоволення обох вимог, так і однієї повністю, а іншої частково».
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 червня 2023 року в справі № 459/1490/21 (провадження № 61-12807 св 22) вказано, що: «відповідно до частин першої, другої та третьої статті 193 ЦПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом. Отже, прийняття зустрічного позову можливе за дотримання умов, передбачених частиною другою статті 193 ЦПК України, і залежить від того, наскільки суд вважає за доцільне розглядати цей позов у одному провадженні з первісним. Аналіз вказаних положень закону свідчить про те, що зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин, або коли вимоги за позовами можуть зараховуватися, або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом».
За своєю сутністю зустрічний позов є матеріально-правовою вимогою відповідача до позивача, яка заявляється для сумісного розгляду з первісним позовом, оскільки задоволення його вимог виключає задоволення вимог позивача.
Умовами пред'явлення зустрічного позову є: взаємопов'язаність зустрічного позову з первісним, що виявляється у тому, що вони виникають з одних правовідносин; доцільність сумісного розгляду основного і зустрічного позовів, оскільки це дозволяє більш повно і об'єктивно дослідити обставини справи, встановити фактичні взаємовідносини сторін, виключити ухвалення взаємосуперечливих чи взаємовиключних судових рішень.
Отже, зустрічний позов є матеріально-правовою вимогою відповідача до позивача, яка заявляється для сумісного розгляду з первісним позовом, оскільки задоволення його вимог унеможливлює задоволення вимог позивача. Зустрічний позов має бути пред'явлений лише до первісного позивача (або одного зі співпозивачів). Умовою пред'явлення зустрічного позову є його взаємопов'язаність із первісним; взаємопов'язаність позовів виявляється у тому, що вони виникають з одних правовідносин.
Подібні за змістом правові висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі №200/22329/14-ц (провадження №14-483/цс-19).
Враховуючи вищевикладене, взаємна пов'язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у наступному: обидва позови взаємно пов'язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному та правильному вирішенню спору, взаємна пов'язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах; вимоги за зустрічним та первісним позовами можуть зараховуватись; задоволення зустрічного позову виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову. Подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб'єктивне право позивача за первісним позовом. У таких випадках задоволення зустрічного позову тягне за собою відмову у первісному позові повністю або частково.
У справі, що розглядається: позивач за первісним позовом просить розірвати шлюб між нею та відповідачем, а позивач за зустрічним позовом просить про визначення місця проживання малолітньої дитини з ним, що не виключає можливості задоволення позовних вимог за первісним позовом.
При цьому, судом встановлено, що позови містять різний зміст вимог, обставин, які підлягають доказуванню, а задоволення первісного позову не може ні повністю, ні частково виключити задоволення зустрічного позову.
Крім того, спільний розгляд позовної заяви про розірвання шлюбу та зустрічної позовної заяви про визначення місця проживання дитини може ускладнити вирішення справи, що порушить конституційне право позивача на розірвання шлюбу, оскільки перебування в шлюбі ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка і примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
До того ж, ускладнення вирішення справи при прийнятті зустрічного позову може бути викликане необхідністю залучення до участі справі органів, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб та подавати висновки з приводу вирішення спору про місце проживання дитини, зокрема, відповідного органу опіки та піклування, що займе тривалий час та унеможливить вирішення позивачем питання про розірвання шлюбу з відповідачем.
Також, зі змісту основного позову не вбачається наявності спору між сторонами про визначення місця проживання дитини.
До того ж, суд зауважує, що із зустрічного позову не вбачається зазначення доказів, які б підтверджували наявність спору між сторонами про визначення місця проживання їх малолітньої дитини з батьком.
За таких обставин, суд вважає, що зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , третя особа Орган опіки і піклування виконавчого комітету Руськополянської сільської ради про визначення місця проживання дитини, підлягає поверненню.
При цьому, суд вважає за необхідне роз'яснити ОСОБА_4 , що він не позбавлений права та можливості звернутися до суду з позовом до ОСОБА_3 у позовному провадженні з цим позовом у порядку, встановленому ЦПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.13, 43, 49, 193, 194, 258, 260 ЦПК України, суд,-
Відмовити в прийняті зустрічної позовної заяви ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , третя особа: Орган опіки і піклування виконавчого комітету Руськополянської сільської ради про визначення місця проживання дитини.
Зустрічну позовну заяву повернути адвокату Левченко Марині Дмитрівні та роз'яснити право звернутися до суду з позовом на загальних підставах, передбачених ЦПК України.
Повернути ОСОБА_4 сплачений судовий збір в сумі 1 073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.
Ознайомитись з повним текстом судової ухвали, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.
Апеляційні скарги на ухвалу можуть бути подані протягом 15 днів з дня її складення до Черкаського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 26 січня 2024 року о 12 год 00 хв.
Суддя: В. В. Морозов