Справа № 521/27755/23
Номер провадження:1-кс/521/114/24
19 січня 2024 року м. Одеса
Слідчий суддя Малиновського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , з секретарем ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі клопотання слідчого СВ Відділу поліції №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджено з прокурором Малиновської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12023162470001748 від 13.12.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -
З клопотання та доданих до нього матеріалів вбачається наступне.
В провадженні слідчого відділення Відділу поліції №1 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області перебувають матеріали кримінального провадження №12023162470001748 від 13.12.2023 року за фактом того, що 13.12.2023 року до відповідного територіального підрозділу органу поліції надійшла заява від ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій просить прийняти заходи правового характеру щодо особи (осіб), яка (які) в період часу з 14.10.2023 року до 14.11.2023 року за місцем його мешкання, шляхом вільного доступу, в умовах воєнного стану, таємно викрала грошові кошти в сумі 43600 доларів США.
Процесуальне керівництво здійснюється прокурорами Малиновської окружної прокуратури м. Одеси.
Попередня правова кваліфікація - за ч. 4 ст. 185 КК України, досудове розслідування триває.
Під час досудового розслідування було отримано інформацію, що до вчинення кримінального правопорушення у даному провадженні, зокрема, може бути причетна ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Так, 28.12.2023 року на підставі ухвали слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси від 16.12.2023 було проведено обшук за місцем мешкання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в ході якого виявлено та вилучено:
- валютні цінності (грошові кошти), 5 (п'ять) купюр номіналом 100 (сто) доларів США серії: CF75898287A, DB03551528D, FE00345946A, HB12138686B, DL09119773A, (поміщено до сейф пакету №CRI 1213325).
Постановою від 28.12.2023 року вказані грошові кошти визнані речовими доказами у даному провадженні.
Орган досудового розслідування посилаючись на те, що вилучене майно, може мати доказове значення у кримінальному провадженні, необхідне для повного, всебічного та неупередженого проведення досудового розслідування та встановлення істини, просить накласти на нього арешт та після проведення необхідних слідчих дій передати грошові кошти на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
02.01.2024 року у судове засідання учасники розгляду клопотання не з'явились, у зв'язку з чим, розгляд клопотання про арешт майна було відкладено на іншу дату.
19.01.2024 року у судове засідання учасники розгляду клопотання знов не прибули, проте слідчий надав заяву про розгляд клопотання за його відсутності та відсутності прокурора, через процесуальну зайнятість. Крім того, у своїй заяві зазначив, що осіб, у яких перебуває у власності майно, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлено.
Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України неявка вказаних осіб не є перешкодою для розгляду даного клопотання.
У відповідності до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснювалось.
Розглянувши клопотання, дослідивши надані докази, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Згідно із положеннями ч. 1 ст. 170 КПК України - арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому КПК України порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України - арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України - у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Згідно із вимогами ч. 1 ст. 98 КПК України - речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Отже, аналізуючи наведені вимоги КПК України, можна дійти висновку, що арешт майна є важливим елементом здійснення завдань кримінального провадження, своєчасне застосування якого може запобігти непоправним негативним наслідкам при розслідуванні кримінальних правопорушень.
З наданих матеріалів вбачається, що у кримінальному проваджені внесеному до ЄРДР за №12023162470001748 від 13.12.2023 року, здійснюється досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Матеріалами клопотання доведено достатність обґрунтованої підозри що мало місце вчинення кримінального правопорушення, слідчий суддя звертає увагу, що факти, які породжують таку підозру виправдовують подальше розслідування на даному етапі, хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, виправдання тощо.
Слідчим суддею встановлено, що органом досудового розслідування 28.12.2023 року, на підставі ухвали слідчого судді від 16.12.2023 року, в рамках даного кримінального провадження було проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_6 (яка, на переконання слідства, може бути причетною до вчинення кримінального правопорушення у даному кримінальному провадженні), відтак у клопотанні слідчим порушується питання про арешт майна, яке було виявлено та вилучення в ході вищезазначеної слідчої дії та в подальшому було визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні.
Проаналізувавши зміст клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до переконання, що органом досудового розслідування доведено про наявність підстав вважати, що майно, вилучене в ході слідчих дій у даному провадженні, може мати доказове значення, зокрема, містити на собі сліди чи іншу інформацію щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, що розслідується у даному провадженні, або інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та необхідні для повного, всебічного та неупередженого проведення досудового розслідування.
Матеріалами клопотання також доведено, що в разі повернення вилученого майна, воно може бути знищено, втрачено, пошкоджено, що може призвести до негативних наслідків для встановлення істини та виконання завдань кримінального провадження.
Слідчий суддя, з огляду на конкретні обставини справи та враховуючи, що необхідно виконати ряд дій, спрямованих на всебічне, повне та об'єктивне розслідування всіх обставин кримінального правопорушення, вважає наявними підстави для накладення арешту на вищевказане майно з метою збереження речових доказів.
Приходячи до такого висновку, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини даного кримінального провадження, станом на час прийняття рішення, вимагають вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження як накладення арешту, з метою збереження речових доказів для встановлення об'єктивної істини у справі.
Щодо клопотання в частині передати грошові кошти на відповідальне зберігання конкретній особі, то в цій частині, слід відмовити, виходячи з наступного.
За змістом положень КПК України питання про передачу речових доказів на відповідальне зберігання віднесене до повноважень слідчого, адже саме після визнання речей чи документів речовими доказами слідчий зобов'язаний вирішити питання про їх збереження, у тому числі і передачу на відповідальне зберігання (якщо таке можливо без шкоди для кримінального провадження) у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170 - 173, 309 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого СВ Відділу поліції №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджено з прокурором Малиновської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12023162470001748 від 13.12.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України - задовольнити частково.
Накласти арешт на майно (із забороною розпорядження та користування), яке 28.12.2023 року органом досудового розслідування було виявлено та вилучено в ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ( АДРЕСА_1 , а саме на:
- валютні цінності (грошові кошти), 5 (п'ять) купюр номіналом 100 (сто) доларів США серії: CF75898287A, DB03551528D, FE00345946A, HB12138686B, DL09119773A, (поміщено до сейф пакету №CRI 1213325).
Виконання ухвали про арешт майна негайно доручити слідчому та прокурору, в порядку, передбаченому Постановою Кабінету Міністрів України №1104 від 19.11.2012 року.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Ухвалу слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів.
Слідчий суддя ОСОБА_1