Справа № 199/3215/23
(2/199/171/24)
25.01.2024 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська
у складі головуючого - судді Авраменка А.М.,
при секретарі судового засідання - Хамула А.С.,
за участю представника позивача - Стасовська Є.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Першого правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах м. Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), треті особи - Сьома дніпровська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, Комунальне підприємство «Дніпровське міське бюро технічної інвентаризації» Дніпровської міської ради, про скасування обтяження нерухомого майна, -
12 квітня 2023 року до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська звернувся позивач із вищевказаним позовом, за яким ухвалою суду від тієї ж дати було відкрито провадження у цивільній справі, яку вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження з викликом сторін. В ході судового провадження у справі зі змісту витребуваних судом доказів з'ясовано, що позивач просить скасувати обтяження належного йому нерухомого майна, яке (обтяження) було застосовано в рамках виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №12-202, виданого Кіровським районним судом м. Дніпропетровська на своє рішення про стягнення з позивача аліментів. За таких обставин після з'ясування означеної обставини судом, з огляду на норми законодавства та усталену судову практику, за власною ініціативою на вирішення учасників справи поставлено питання про можливість закриття провадження у цивільній справі.
Представник позивача проти закриття провадження у справі не заперечувала.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись.
За таких обставин, керуючись нормами ст.ст.211, 223, 240 ЦПК України, суд вважає за можливе провести судове засідання за наведеної явки учасників справи задля вирішення процесуального питання про закриття провадження у цивільній справі.
Вислухавши представника позивача та ознайомившись із матеріалами цивільної справи, суд приходить до наступного висновку на підставі нижчевикладеного.
Так, як вказувалось вище, в провадженні Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська перебуває цивільна справа №199/3215/23 (провадження №2/199/171/24) за позовом ОСОБА_1 до Першого правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах м. Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), треті особи - Сьома дніпровська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, Комунальне підприємство «Дніпровське міське бюро технічної інвентаризації» Дніпровської міської ради, про скасування обтяження нерухомого майна. Предметом спору у справі є скасування арешту - обтяження нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 , яке на праві власності належить позивачу.
Разом з тим, відповідно до змісту копії довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а також копій документів, на підставі яких було накладено оспорюваний позивачем арешт його нерухомого майна, спірний арешт (обтяження) нерухомого майна позивача було здійснено на підставі постанови ВДВС Бабушкінського РУЮ м. Дніпропетровська про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 06 лютого 2003 року №АА 966686 в рамках виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа Кіровського районного суду м. Дніпропетровська №12-202, виданого на рішення того ж суду про стягнення з ОСОБА_1 , як з боржника, аліментів.
Відповідно до ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими ЦПК України, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.
Нормою ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VIII визначено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. При цьому відповідачами за даною категорією позовів мають бути боржник та особа, в інтересах якої накладено арешт.
Відтак, з вищевикладеного слідує, що позивач не є тією особою, яка має право подавати позов до суду про звільнення майна з-під арешту (зняття арешту з майна) на підставі ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VIII, оскільки не є належним суб'єктом, а для оскарження боржником арешту рухомого майна, накладеного в рамках виконавчого провадження, законом передбачений інший порядок.
Відповідно до ст.74 ч.1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VIII рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Згаданий вище порядок, визначений законом, встановлено Розділом VII ЦПК України (судовий контроль за виконанням судових рішень), нормами ст.ст.447, 448 якого встановлено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК України, порушено їхні права чи свободи. Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Отже, з огляду на наведене вище, оскільки спірний арешт нерухомого майна накладено державним виконавцем в рамках виконання виконавчого листа суду, виданого на рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська, позивач як сторона виконавчого провадження (боржник) має право звернутись до вказаного суду зі скаргою, а не із даним позовом, на рішення, дію або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання такого рішення суду, зокрема зі скаргою на безпідставне накладення чи не зняття арешту з рухомого майна.
Помилково прийнявши позов до розгляду, під час судового розгляду суд має закрити провадження у справі з підстави, передбаченої п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України.
Відповідно до ст.255 ч.1 п.1 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету (ч.2 ст.255 ЦПК України).
Таким чином, підсумовуючи вищевикладене та враховуючи, що ОСОБА_1 є боржником за виконавчим провадженням, в рамках якого державним виконавцем було накладено оспорюваний позивачем арешт його нерухомого майна, і для оскарження такого арешту з огляду на суб'єкта їх оскарження та обставини і підстави накладення законом передбачено для боржника за виконавчим провадженням єдиний можливий порядок (подання скарги до суду в порядку, передбаченому Розділом VII ЦПК України), яким позивач не скористався, однак звернувся до суду в порядку цивільного судочинства із даним позовом, об'єднуючи тим самим в собі боржника за виконавчим провадженням і титульного власника нерухомого майна, тобто позивача та відповідача, суд приходить до висновку про необхідність закриття провадження у цивільній справі за даним позовом на підставі ст.255 ч.1 п.1 ЦПК України.
Наведений висновок узгоджується і правовими позиціями Верховного Суду, викладеними у постановах від 27 березня 2020 року по справі №817/928/17, від 04 листопада 2020 року по справі №520/7100/19, від 02 червня 2021 року по справі №661/5699/19, від 01 грудня 2021 року по справі №201/6486/20, від 19 січня 2022 року по справі №577/4541/20, від 02 лютого 2022 року по справі №758/10252/20, від 25 травня 2022 року по справі №707/1530/21, від 01 лютого 2023 року по справі №206/2832/21, від 26 квітня 2023 року по справі №463/2923/22, від 07 червня 2023 року по справі №200/12288/19, від 09 серпня 2023 року по справі №755/586/23.
Згідно ст.256 ЦПК України якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Відповідно до ст.133 ч.2 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно ст.7 ч.ч.1, 2 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду, зокрема, в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом). З цієї підстави судовий збір повертається в повному обсязі.
Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що позивачем при зверненні до суду із даним позовом було сплачено судовий збір в розмірі 1073,6 гривень, однак даною ухвалою суду провадження цивільній справі закрито, що за змістом норм Закону України «Про судовий збір» зумовлює виникнення у позивача права на повернення сплаченого нею судового збору в повному обсязі, суд приходить до висновку про необхідність повернення позивачу судового збору у вищевказаному розмірі.
На підставі викладеного та керуючись ст.7 Закону України «Про судовий збір», ст.ст.19, 255, 256, 258, 260, 261, 353-355 ЦПК України, суд -
Провадження у цивільній справі №199/3215/23 (провадження №2/199/171/24) за позовом ОСОБА_1 до Першого правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах м. Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), треті особи - Сьома дніпровська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, Комунальне підприємство «Дніпровське міське бюро технічної інвентаризації» Дніпровської міської ради, про скасування обтяження нерухомого майна - закрити.
Повернути позивачу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ) сплачений при подачі до суду позовної заяви, провадження у справі за якою закрито даною ухвалою, судовий збір в розмірі 1073,6 гривень, перерахований згідно квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки №0.0.2942590011.1 від 11 квітня 2023 року.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст.261 ЦПК України.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська або безпосередньо до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. У разі постановлення ухвали без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання ухвали.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Повний текст ухвали суду складено 25 січня 2024 року.
Суддя А.М. Авраменко