Справа № 11-cc/824/1218/2024 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 199 КПК Доповідач: ОСОБА_2
Єдиний унікальний номер № 757/55838/23-к
17 січня 2024 року місто Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючої судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарях судового засідання ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду, з використанням відеоконференцзв'язку з Державною установою «Київський слідчий ізолятор», апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 06 грудня 2023 року, -
за участю:
прокурора - ОСОБА_9 ,
підозрюваного - ОСОБА_8 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 06.12.2023 року фактично частково задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС ГСУ Національної поліції України ОСОБА_10 , погоджене прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_11 про продовження строку тримання під вартою із визначенням розміру застави у сумі 30 000 000 (тридцять мільйонів) гривень та продовжено строк тримання під вартою до 24.01.2024 року включно, із визначенням розміру застави у межах 2 608 (двох тисяч шістсот вісім) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить в сумі 6 999 872 (шість мільйонів дев'ятсот дев'яносто дев'ять тисяч вісімсот сімдесят дві) гривень, із визначенням обов'язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України у разі її внесення, щодо
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні трьох неповнолітніх дітей, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ст. 255; ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 206-2 КК України.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_7 подав в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 06.12.2023 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання старшого слідчого та застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_8 більш м'який запобіжний захід.
Мотивуючи апеляційні вимоги захисник зазначає, що ухвала слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 06.12.2023 року є незаконною та такою, що
підлягає скасуванню, оскільки висновки викладені в оскаржуваній ухвалі, не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження.
Захисник вказує, що ні клопотання, ні додатки до нього, жодного доказу на підтвердження реального продовження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України у діях ОСОБА_8 не містять. Крім того, стороною обвинувачення жодним чином не аргументовано, яким чином підозрюваний ОСОБА_8 у разі знаходження на свободі, під дією більш м'якого запобіжного заходу може впливати на вже отримані докази, з урахуванням того, що виконуються вимоги ст. 290 КПК України, а також того, що він визнає себе винним у інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях.
Захисник наголошує на тому, що при визначені розміру застави слідчим суддею були допущенні порушення вимог КПК України. Водночас, розмір застави повинен бути об'єктивно спроможний для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків та одночасно не бути для нього завідомо непомірним і відповідно безальтернативним.
Характеризуючи особу підозрюваного ОСОБА_8 апелянт вказує, що останній має міцні соціальні зв'язки, на його утриманні перебувають троє неповнолітніх дітей, він має постійне місце проживання та раніше не судимий.
Заслухавши доповідь судді, пояснення підозрюваного та захисника, які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити в повному обсязі, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів, наданих до суду апеляційної інстанції, у провадженні Головного слідчого управління Національної поліції України перебувають матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 12022170590000196 від 30.07.2022 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ст. 255; ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 206-2 КК України.
17.08.2023 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ст. 255; ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 206-2 КК України.
18.08.2023 року слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва щодо ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 06 год. 33 хв. 15.10.2023 року, та визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 30 000 000 гривень, зобов'язавши останнього виконувати процесуальні обов'язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, строком до 15.10.2023 року.
На даний час слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12022170590000196 від 30.07.2022 року до 9 місяців, а саме до 16 грудня 2023 року.
10.10.2023 року слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва підозрюваному ОСОБА_8 продовжено строк тримання під вартою до 08.12.2023 року.
22.11.2023 року підозрюваному ОСОБА_8 вручено повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ст. 255; ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 206-2 КК України.
06.12.2023 року старший слідчий в ОВС ГСУ Національної поліції України ОСОБА_10 , за погодженням із прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_11 звернувся до Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про продовження ОСОБА_8 строку тримання під вартою із визначенням розміру застави у сумі 30 000 000 (тридцять мільйонів) гривень.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 06.12.2023 року клопотання старшого слідчого фактично частково задоволено та продовжено ОСОБА_8 строк тримання під вартою до 24.01.2024 року включно, із визначенням розміру застави у межах 2 608 (двох тисяч шістсот вісім) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить в сумі 6 999 872 (шість мільйонів дев'ятсот дев'яносто дев'ять тисяч вісімсот сімдесят дві) гривень, із визначенням обов'язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України у разі її внесення.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу
Згідно з вимогами ст. ст. 197, 199 КПК України за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на такий, що не пов'язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжений у разі неможливості закінчення досудового розслідування в частині доведеного обвинувачення в строки, встановлені статтею 219 цього Кодексу.
Слідчий суддя, під час розгляду клопотання органу досудового розслідування про продовження ОСОБА_8 строку тримання під вартою, на думку колегії суддів правильно встановив, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні останнім кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ст. 255; ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 206-2 КК України.
Як вважає колегія суддів, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв'язку, всупереч доводам захисника, прийшов до обґрунтованого висновку про наявність у провадженні доказів, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень.
Фактів та інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_8 до вчинення вищевказаних кримінальних правопорушень, в клопотанні старшого слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої йому підозри, що підтверджується на даному етапі досудового розслідування достатньою сукупністю даних, які містяться в матеріалах клопотання.
Крім цього, на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення.
Отже, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_8 чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.
Перевіряючи доводи клопотання старшого слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на суспільну небезпечність кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_8 на тяжкість покарання, яке загрожує останньому у разі визнання його винним у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень, та конкретні обставини кримінального провадження.
Зокрема, наявні в матеріалах кримінального провадження докази та обставини, на які посилається орган досудового розслідування у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що заявлені ризики з часу застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не зменшилися та існують на теперішній час. Всупереч доводам сторони захисту, органом досудового розслідування в достатній мірі доведено продовження існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризиків переховуватися від органу досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, а також можливість вчинити інше кримінальне правопорушення, тобто про існування обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, при цьому достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне, в матеріалах клопотання відсутні.
На підтвердження своїх висновків про наявність вказаних ризиків слідчий суддя навів змістовні доводи, з якими погоджується суд апеляційної інстанції.
Отже, з урахуванням тяжкості кримінальних правопорушень, інкримінованих ОСОБА_8 даних про його особу в сукупності, є підстави вважати, що жоден більш м'який запобіжний захід не буде достатнім для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, а тому слідчий суддя обґрунтовано продовжив останньому строк тримання під вартою.
Перевіряючи ухвалу слідчого судді в частині визначеного підозрюваному альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, колегія суддів виходить з наступного.
Згідно ч. 1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах:
1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Виходячи з прецедентної практики Європейського суду з прав людини, уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність тримання обвинуваченого під вартою. Визначаючи суму застави, суди повинні брати до уваги ризик того, що підозрюваний може ухилитися від покарання, обставини особистого життя та тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа.
Колегія суддів вважає, що слідчий суддя правильно, з урахуванням та в межах вимог ст. 182 КПК України, а також з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, оцінивши також тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_8 дані про його особу та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, визначив останньому заставу у межах 2 608 (двох тисяч шістсот вісім) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить в сумі 6 999 872 (шість мільйонів дев'ятсот дев'яносто дев'ять тисяч вісімсот сімдесят дві) гривень, що зможе належним чином забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків у випадку внесення застави.
Підстав вважати вище визначену слідчим суддею заставу непомірною для підозрюваного у колегії судді немає.
З огляду на викладене, зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких захисник просить скасувати ухвалу суду, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді у справі не вбачається.
Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтвердженні достатніми даними, дослідженими судом, а також яким дана належна оцінка, а тому апеляційна скарга захисника, з викладеними в ній доводами, задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 176 - 178, 183, 194, 196, 199, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 06 грудня 2023 року, якою фактично частково задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС ГСУ Національної поліції України ОСОБА_10 , погоджене прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_11 про продовження строку тримання під вартою із визначенням розміру застави у сумі 30 000 000 (тридцять мільйонів) гривень та продовжено строк тримання під вартою до 24.01.2024 року включно, із визначенням розміру застави у межах 2 608 (двох тисяч шістсот вісім) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить в сумі 6 999 872 (шість мільйонів дев'ятсот дев'яносто дев'ять тисяч вісімсот сімдесят дві) гривень, із визначенням обов'язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України у разі її внесення, щодо ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.
_____________________ _______________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4