справа № 760/5300/22 головуючий у суді І інстанції Ольшевська І.О.
провадження № 22-ц/824/5794/2024 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Фінагеєв В.О.
Іменем України
24 січня 2024 року м. Київ
Київський апеляційний суд
у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Фінагеєва В.О. (суддя-доповідач), Кашперської Т.Ц., Яворського М.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою представником ОСОБА_2 , на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 15 червня 2023 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» до ОСОБА_1 про стягнення суми страхового відшкодування, -
У травні 2022 року ПАТ «СГ «ТАС» звернулося до суду з позовом та просило стягнути з ОСОБА_1 35 074 грн. 45 коп. матеріальної шкоди в порядку регресу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 13 травня 2018 року між ПрАТ «СГ «ТАС» та ОСОБА_3 було укладено Договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АМ/7204849. Забезпеченим транспортним засобом за полісом є Mitsubishi Galant, д.н. НОМЕР_1 . 02 січня 2019 року в м. Києві на пл. Перемоги, 2 відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю забезпеченого транспортного засобу Mitsubishi Galant, д.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та транспортного засобу Nissan Х-Тrаіl, д.н. НОМЕР_2 . Відповідно до довідки про ДТП № 3019009519780111 дорожньо-транспортна пригода сталась внаслідок порушення ОСОБА_1 ПДР України, який керував транспортним засобом Mitsubishi Galant, д.н. НОМЕР_1 . В результаті зазначеної ДТП було пошкоджено транспортний засіб Nissan X-Trail, д.н. НОМЕР_2 , що підтверджується довідкою про ДТП. Враховуючи наявність Полісу, страхова компанія ПрАТ «СК АХА Страхування», в якій застраховано пошкоджений транспортний засіб Nissan X-Trail, д.н. НОМЕР_2 , за договором № 310459а8к3 добровільного страхування наземного транспорту, звернулась до ПрАТ «СГ «ТАС» із заявою про виплату страхового відшкодування з наданням всіх необхідних документів. З метою визначення вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу Nissan X-Trail, д.н. НОМЕР_2 , було проведено його огляд, про що складено акт огляду, ремонтну калькуляцію №1.003.19.0, а також отримано Рахунок №СФС030164 від 04 січня 2019 року на суму 63 942 грн. 14 коп. та рахунок №ФС020311 від 11 лютого 2019 року на суму 7 206 грн. 76 коп., відповідно до яких вартість ремонту Nissan X-Trail, д.н. НОМЕР_2 , складає 71 148 грн. 90 коп. Позивачем, на підставі зібраних документів складено Страховий акт № 16073В/01/2019 на суму 70 148 грн. 90 коп. Зважаючи на те, що за кермом забезпеченого транспортного засобу під час ДТП, у порушення умов Полісу, знаходився не страхувальник - ОСОБА_3 , а відповідач, останній є винуватою особою у вчиненні зазначеного ДТП, тому відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу шкоду в порядку регресу у розмірі 35 074 грн. 45 коп., що становить 50% від 70 148 грн. 90 коп.
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 15 червня 2023 року позов ПАТ «СГ «ТАС» задоволено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції через неповне з'ясування обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм процесуального та матеріального права та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач вказує на те, що не був присутнім під час проголошення рішення, не був повідомлений про відкриття провадження у даній справі та призначення його до розгляду за правилами спрощеного провадження, та, таким чином, був позбавлений можливості реалізації власних процесуальних прав та доступу до правосуддя. Отже, справу розглянуто за відсутності та без повідомлення відповідача, що є підставою до скасування рішення суду. Оскільки суд позбавив його можливості реалізувати власні процесуальні права, не повідомивши про розгляд справи, він не зміг довести помилковість висновків суду та подати суду відповідні докази того факту, що він не несе відповідальності за спричинення збитків від ДТП, оскільки відноситься до категорії осіб, відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої є зазначені особи, проводить МТСБУ у порядку, визначеному цим Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Так, відповідач вказує, що є учасником бойових дій, належним чином посвідчена копія посвідчення серія НОМЕР_3 від 04 травня 2016 року додається до апеляційної скарги. Відповідач є власником транспортного засобу Mitsubishi Galant, д.н. НОМЕР_1 , належним чином посвідчена копія свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_4 від 29 вересня 2010 року додається до апеляційної скарги. У відповідності пункту 13.1 ст. 13 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що зокрема учасники бойових дій звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України. Відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої є зазначені особи, проводить МТСБУ у порядку, визначеному цим Законом. Оскільки відповідач, будучи учасником бойових дій, в момент ДТП керував власним автомобілем на законних підставах, відсутній обов'язок відповідача відшкодовувати матеріальну шкоду, завдану позивачу. Також, відповідач звертає увагу суду, що у матеріалах справи відсутній взагалі достовірний та допустимий доказ його вини у ДТП - суд встановив факт вини у адміністративному правопорушенні не постановою суду, а довідкою про ДТП (без дати), порядок отримання та ідентифікація органу видачі нічим не підтверджена, згідно довідки ДТП правопорушник встановлений за протоколом про скоєння адміністративного правопорушення, а не рішенням (постановою) суду, отже, неможливо встановити дійсні обставини справи на підставі цієї довідки.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи вищезазначене, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 02 січня 2019 року о 10 год. 02 хв. по бульвару Т. Шевченка в м. Києві, керуючи автомобілем «Mitsubishi» д.н.з. НОМЕР_1 , не надав перевагу в русі автомобілю «Nissan» НОМЕР_2 , який рухався праворуч та завершував свій рух через перехрестя, внаслідок чого сталося зіткнення, що призвело до пошкодження транспортних засобів. Таким чином, ОСОБА_1 порушив п. 12.1 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно Полісу № АМ/7204849 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 29 травня 2018 року, позивач є страховиком забезпеченого транспортного засобу Mitsubishi Galant, д.н. НОМЕР_5 , страхувальник ОСОБА_3 . У полісі зазначено, що при визначенні розміру страхового платежу застосовано коефіцієнт зменшення пільговику (%) - 0,50.
Із заявою про виплату страхового відшкодування внаслідок настання страхового випадку до позивача звернулася потерпіла сторона та надала всі необхідні документи.
Так, згідно ПрАТ «СК АХА Страхування» склало страхові акти №АХА2439233 та №АХА2446267, відповідно до яких виплата страхового відшкодування власнику Nissan X-Trail, д.н. НОМЕР_2 , склала 71 148 грн. 90 коп.
Позивачем на підставі зібраних документів складено Страховий акт № 16073В/01/2019 на суму 70 148 грн. 90 коп. (за вирахуванням франшизи), яка була виплачена в якості страхового відшкодування на рахунок ПрАТ «СК АХА Страхування», що підтверджується платіжним дорученням №26678.
Звертаючись до суду з апеляційною скаргою, ОСОБА_1 зокрема вказував про те, що справу розглянуто за відсутності та без його повідомлення. Відтак, він не зміг довести помилковість висновків суду та подати суду відповідні докази того факту, що не несе відповідальності за спричинення збитків від ДТП.
Перевіривши зазначені доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає такі доводи відповідача частково обґрунтованими з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції розглянув справу у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін, а, відтак, доводи відповідача про його неналежне повідомлення про дату, час та місце розгляду справи є безпідставними.
Разом з тим, апеляційний суд частково погоджується з доводами відповідача щодо порушення судом норм процесуального права.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Відповідно до ст. 190 ЦПК України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 272 цього Кодексу. Одночасно з копією ухвали про відкриття провадження у справі учасникам справи надсилається копія позовної заяви з копіями доданих до неї документів.
Згідно з ч. 7 ст. 178 ЦПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Як вбачається з матеріалів справи, 26 січня 2023 року ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
В той же день, учасникам справи, зокрема відповідачу ОСОБА_1 направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі. Супровідний лист адресований відповідачу на належну поштову адресу: АДРЕСА_1 , що відповідає інформації з довідки про реєстрацію місця проживання особи (а.с.66). При цьому, поштовий конверт було направлено на адресу: АДРЕСА_2 . Зазначений конверт повернувся за зворотньою адресою із зазначенням причини невручення «адресат відсутній за вказаною адресою», що не може бути доказом належного повідомлення учасника про розгляд справи (а.с. 121).
Відтак, в матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи в суді першої інстанції, що позбавило останнього права брати участь у розгляді справи, подати відзив на позовну заяву разом з наявними у нього доказами.
Згідно положень ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення є в тому числі порушення норм процесуального права.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
З огляду на приписи п.3 ч.3 ст.376 ЦПК України колегія суддів приходить до висновку про наявність передбачених законом обов'язкових підстав для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, оскільки суд допустив порушення норм процесуального права, розглянувши справу без належного повідомлення відповідача ОСОБА_1 і який обґрунтовує свою апеляційну скаргу такими обставинами.
Ухвалюючи нове судове рішення по суті вимог позивача, апеляційний суд виходить з наступного.
Відповідно до преамбули Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01 липня 2004 року № 1961-IV (надалі - Закон № 1961-IV) вказаний нормативно-правовий акт регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
Так, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 Цивільного кодексу).
Відповідно до частини першої статті 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Аналогічні положення містяться в частині першій статті 990 ЦК України.
На підставі ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Як вбачається з матеріалів справи, 02 січня 2019 року в м. Києві на пл. Перемоги, 2 відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю забезпеченого транспортного засобу Mitsubishi Galant, д.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та транспортного засобу Nissan Х-Тrаіl, д.н. НОМЕР_2 .
Відповідно до довідки про ДТП № 3019009519780111 дорожньо-транспортна пригода сталась внаслідок порушення ОСОБА_1 ПДР України, який керував транспортним засобом Mitsubishi Galant, д.н. НОМЕР_1 . В результаті зазначеної ДТП було пошкоджено транспортного засобу Nissan X-Trail, д.н. НОМЕР_2 , що підтверджується довідкою про ДТП.
За полісом № АМ/7204849 страхувальником виступав ОСОБА_3 , який є пенсіонером, та мав право на зменшення на 50% розміру страхового платежу.
Як зазначено у ч.1 ст. 38-1 Закону № 1961-IV у разі якщо страховик здійснив страхове відшкодування за шкоду, заподіяну під час використання забезпеченого транспортного засобу, у сфері, що передбачає більше значення коригуючого коефіцієнта, ніж визначено договором страхування, чи з порушенням умов, передбачених пунктом 13.2 статті 13 цього Закону (при укладенні договору страхування із застосуванням такого пункту), то особа, відповідальна за шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, зобов'язана компенсувати страховику 50 відсотків виплаченого страхового відшкодування.
При цьому, судом встановлено, що забезпеченим за договором страхування транспортним засобом Mitsubishi Galant, д.н. НОМЕР_5 , керував не страхувальник ОСОБА_3 , який має пільгу на сплату страхових платежів, а відповідач по справі ОСОБА_1 , який є відповідальним за шкоду, заподіяну внаслідок ДТП.
Як вбачається з наданих до апеляційної скарги доказів, відповідач є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_3 від 04 травня 2016 року (а.с.141).
Крім того, відповідач є власником транспортного засобу Mitsubishi Galant, д.н. НОМЕР_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію НОМЕР_4 від 29 вересня 2010 року (а.с.146).
Відповідно до ч. 3 ст. 367 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Оскільки суд першої інстанції розглянув справу за відсутності відповідача ОСОБА_1 , чим позбавив його права заперечувати з приводу доводів позовної заяви та подавати докази на спростування викладених позивачем обставин справи, апеляційний суд приймає посвідчення та свідоцтво надані відповідачем в якості належних та допустимих доказів у справі.
У відповідності пункту 13.1 ст. 13 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності та особи з інвалідністю внаслідок війни, що визначені законом, особи з інвалідністю І групи, які особисто керують належними їм транспортними засобами, а також особи, що керують транспортним засобом, належним особі з інвалідністю І групи, у її присутності, звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України. Відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої є зазначені особи, проводить МТСБУ у порядку, визначеному ним Законом.
Відповідно до п 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння особами, на яких поширюється дія пункту 13.1 статті 13 цього Закону.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 23 грудня 2014 року (справа № 1-6/2014) положення пункту 13.1 статті 13 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» зі змінами необхідно розуміти так, що транспортними засобами, які належать учасникам бойових дій, інвалідам війни та інвалідам I групи, є такі наземні транспортні засоби, якими зазначені особи володіють як на праві власності, так і на будь-якій іншій правовій підставі. У Законі № 1961 - IV передбачено особливості його застосування у випадках заподіяння шкоди внаслідок дорожньо-транспортних пригод, винуватцями яких є окремі категорії громадян, та обов'язкові умови, за наявності яких певні категорії фізичних осіб вважаються такими, чия цивільно-правова відповідальність застрахована, а Моторне бюро, відповідно, зобов'язане відшкодувати шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та майну потерпілих. Для учасників бойових дій та інвалідів війни, що визначені законом, інвалідів I групи умовою їх страхування є особисте керування належними їм транспортними засобами, а для інвалідів I групи - також і керування належними їм транспортними засобами іншою особою в їх присутності. Отже, особи, наведені у пункті 13.1 статті 13 Закону № 1961 - IV, звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України, а потерпілі особи мають право на відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої є зазначені у цьому пункті особи, за рахунок коштів Моторного бюро із фонду захисту потерпілих.
Враховуючи зазначені вимоги закону, оскільки відповідач, будучи учасником бойових дій, в момент ДТП керував власним транспортним засобом на законних підставах, у відповідача відсутній обов'язок відшкодовувати матеріальну шкоду, завдану позивачу. Відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої є зазначена особа, проводить МТСБУ. Відтак, підстави до задоволення позову відсутні.
Крім того, у матеріалах справи відсутній достовірний та допустимий доказ вини відповідача у вчинені ним ДТП. Ухвалюючи оскаржуване рішення суд встановив факт вини відповідача у адміністративному правопорушенні не постановою суду, а довідкою про ДТП (без дати), порядок отримання якої та ідентифікація органу видачі нічим не підтверджена, згідно довідки про ДТП правопорушник встановлений за протоколом про скоєння адміністративного правопорушення. Отже, неможливо встановити дійсні обставини справи на підставі цієї довідки. Даний доказ (довідка про ДТП) не є належним та доказом у розумінні положень ст. 78,79 ЦПК України. Лише після доведення факту вини відповідача у ДТП та підтвердження даного факту достовірними та допустимими (постановою суду) доказами можна робити висновки щодо відповідальності особи щодо відшкодування збитків від ДТП.
Згідно з ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
При подачі апеляційної скарги ОСОБА_1 сплатив судовий збір у розмірі 3 721 грн. 50 коп. Оскільки апеляційний суд приходить до висновку про наявність підстав до задоволення апеляційної скарги, сплачений відповідачем судовий збір у зазначеному розмірі підлягає стягненню з позивача на користь відповідача.
На підставі викладеного та керуючись статтями 374, 376, 381, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , задовольнити.
Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 15 червня 2023 року скасувати та прийняти постанову.
У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» до ОСОБА_1 про стягнення суми страхового відшкодування відмовити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС», місце знаходження: пр. Перемоги, 65, м. Київ, ідентифікаційний код - 30115243, на користь ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_6 , судовий збір у розмірі 3 721 (три тисячі сімсот двадцять одна) гривня 50 копійок.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених частиною 3 статті 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Судді Фінагеєв В.О.
Кашперська Т.Ц.
Яворський М.А.