Справа № 757/30114/23 Головуючий у І інстанції Білоцерківець О.А.
Провадження № 22-ц/824/726/2024 Головуючий у ІІ інстанції Таргоній Д.О.
Іменем України
22 січня 2024 року Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Таргоній Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Халепи Сергія Володимировича на постанову Печерського районного суду м. Києва від 11 жовтня 2023року про притягнення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
Постановою Печерського районного суду м. Києва від 11 жовтня 2023року визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 536 ,80 грн.
Не погодившись з такою постановою суду першої інстанції, захисник ОСОБА_1 - адвокат Халепа С.В. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом всіх обставин справи, неналежне дослідження доказів, що мало своїм наслідком постановлення необґрунтованого рішення суду, просить постанову Печерського районного суду м. Києва від 11 жовтня 2023року скасувати, провадження у даній справі закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом не досліджено та залишено поза увагою встановлення факту керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 .
На думку захисника, наявними в матеріалах справи доказами не підтверджується наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки відсутні підтвердження роз'яснення прав ОСОБА_1 , (в т.ч. право на захист і його забезпечення чи можливість реалізації) - відповідно до рішення Верховного суду України від 18.02.2021 року по справі № 524/9827/16-а, яким визначено як порушення поліцейським порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення - шляхом незабезпечення особі можливості реалізувати права на отримання правової допомоги відповідно до ст. 268 КУпАП, відсутня повна відеофіксація процедури зупинки автомобіля як частини процедури оформлення і фіксації адміністративного правопорушення, відсутня на відеозаписі зупинка автомобіля.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Халепа С.В. зазначає, що пояснення свідка ОСОБА_2 є сумнівні, оскільки з них не зрозуміло, чи ОСОБА_1 керував автомобілем.
Крім того, в пояснення ОСОБА_2 писала під диктовкупрацівника патрульної поліції та висловлювала сумнів про керування автомобілем саме ОСОБА_1 .
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Халепа С.В. вказує на те, що матеріали справи не містять доказів, підтверджуючих керування ОСОБА_1 автомобілем, тому у працівників поліції не виникло права пропонувати останньому проходити огляд на стан сп'яніння, а у ОСОБА_1 не виникло обов'язку проходити такий огляд.
Таким чином, відмова ОСОБА_1 від незаконної пропозиції працівників поліції пройти огляд на стан сп'яніння не може тягнути за собою відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Також захисник ОСОБА_1 - адвокат Халепа С.В. просив поновити строк на апеляційне оскарження постанови Печерського районного суду м. Києва від 11 жовтня 2023року, посилаючись на поважність причин пропуску цього строку, оскільки оскаржувана постанова на момент подачі апеляційної скарги оприлюднення не була, ОСОБА_1 та його захисником не отримана.
Перевіривши причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови судді, передбаченого ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, з урахуванням наведених апелянтом обставин, вважає можливим поновити захиснику ОСОБА_1 - адвокату Халепі С.В. строк на апеляційне оскарження, оскільки пропущений він був з поважних причин.
18 січня 2024 року від ОСОБА_1 на адресу Київського апеляційного суду через засоби електронного зв'язку надійшли письмові пояснення щодо поданої його захисником апеляційної скарги, в яких зазначено наступне.
29 червня 2023 року у першій половині дня ОСОБА_1 разом із командиром військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 , який перебував за кермом автомобілю «Хюндай IX 35», державний номер НОМЕР_2 , прибули на вул. Болбочана у м. Києві.
ОСОБА_4 вийшов із-за керма та вибув по службовим питанням, а ОСОБА_1 залишився в автомобілі.
В подальшому, до нього підійшла раніше не відома жінка і попросила перепаркувати автомобіль «Хюндай IX 35», державний номер НОМЕР_2 .
Отримавши відмову від ОСОБА_1 , оскільки він не був водієм і не бажав сідати за кермо автомобіля, вказана жінка почала погрожувати викликом патрульної поліції.
ОСОБА_1 повторив жінці, що не є водієм, вживав заспокійливі лікарські засоби, а тому не може виконати її вимогу. Таке спілкування продовжувалось близько 20 хвилин і він, враховуючи наполегливі вимоги жінки, безрезультатно телефонував ОСОБА_5 щоб той переперкував автомобіль.
Після прибуття працівників поліції, яких викликала невідома ОСОБА_1 жінка, розмова з ними тривала досить тривалий час, в кінці якої, незважаючи на пояснення ОСОБА_1 , поліцейський запропонував пройти огляд на стан сп'яніння.
Крім того, в поясненнях зазначено, що віедозйомка, яку проводили працівники поліції на бодікамеру не є безперервною, що суперечить висновку, викладеному в постанові Верховного Суду від 18 липня 2019 року у справі №216/5226/16-а.
ОСОБА_1 та його захисники - адвокат Халепа С.В. в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши докази, перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Об'єктивною стороною адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, передбачається керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Відповідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №264829 від 29 червня 2023 року, 29.06.2023 о 13 год. 00 хв. у м. Києві по вул. Болбочана водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Хюндай» д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова, нестійка хода. Від огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до положень КУпАПобов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі, тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі, тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до вимог ст. 266 КУпАП та положень Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735, передбачено, що огляд особи проводиться поліцейським з використанням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Визнаючи винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосовуючи до правопорушника адміністративне стягнення, суд першої інстанції виходив з того, що водій ОСОБА_1 відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, враховуючи таке.
В своїх поясненнях, наданих суду ОСОБА_1 стверджував, що транспортним засобом він не керував, а тому, на його переконання, не було підстав для проходження ним огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п. 2 Розділу І Інструкція 1452/735 огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Наведені пояснення ОСОБА_1 щодо перебігу подій наявними у адміністративних матеріалах доказами, у тому числі і відеозаписом з місця події, не спростовуються, позаяк на відеозаписі зафіксовано лише те, що коли працівники поліції підійшли до автомобіля до автомобіля «Хюндай ІХ 35», державний номер НОМЕР_2 , який перебував в нерухомому стані, ключ від даного автомобіля передав невідомий чоловік, ОСОБА_1 в цей час перебував поруч з транспортним засобом, а факту керування, зупинення транспортного засобу поліцейськими на відеозаписі не зафіксовано.
В подальшому, невідомий чоловік, який передавав ключі поліцейським, відмовився бути свідком під час складання протоколу.
На запитання поліцейських щодо керування автомобілем ОСОБА_1 , останній протягом усього відеозапису (1 год. 25 хв.) стверджував, що не керував автомобілем «Хюндай ІХ 35», державний номер НОМЕР_2 , казав, що чекає біля автомобіля командира, з яким приїхав.
На відеозаписі зафіксовано жінку-водія «Лексус» державний номер НОМЕР_3 , яка викликала працівників поліції та стверджувала, що бачила, як автомобіль «Хюндай ІХ 35», державний номер НОМЕР_2 , рухаючись заднім ходом, здійснив зіткнення з автомобілем «Тойота Камрі», державний номер НОМЕР_4 , хто саме був за кермом автомобіля «Хюндай ІХ 35», державний номер НОМЕР_2 , жінка-водій не вказує.
Також, не зафіксовано на відеозаписі і виявлення працівниками поліції та повідомлення ОСОБА_1 про наявність у нього ознак алкогольного сп'яніння, які стали підставою для вимоги пройти останнім огляд у встановленому законом порядку.
Суд апеляційної інстанції, дослідивши даний доказ у розумінні ст. 251 КУпАП, з огляду на значимість відеозапису як доказу, який покликаний повно та максимально точно зафіксувати фактичні обставини, дійшов висновку, що на відеозаписі, наявному в адміністративних матеріалах, не зафіксовано тих необхідних фактичних обставин, що містили би достатній обсяг інформації, яка слугувала би беззаперечними доказами вчинення ОСОБА_1 , як особою, що керувала транспортним засобом, порушення ПДР, зокрема п. 2.5 ПДР - відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у передбачений законом порядку.
В матеріалах справи також наявні письмові пояснення свідка ОСОБА_2 , з яких вбачається, що 29 червня 2023 року о 13 год. 00 хв. в м. Києві, по вул. Петра Болбочана, 6, остання знаходилась в своєму автомобілі на парковці біля будівлі «Київавтодору», побачила, що автомобіль «Хюндай ІХ 35», державний номер НОМЕР_2 , здає назад, заважаючи іншим автомобілям. В поясненнях вказано, що візуально було видно водія, який перебуває в стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, хто саме був за кермом автомобіля «Хюндай ІХ 35», державний номер НОМЕР_2 , свідок в поясненнях не зазначає.
Надаючи оцінку вказаним письмовим поясненням ОСОБА_2 , апеляційний суд оцінює їх критично, оскільки протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №264829 від 29 червня 2023 року не містить даних про залучення свідків. Крім того, положення Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735, вимагає наявність двох свідків проведення огляду особи на стан алкогольного чи іншого сп'яніння.
Не є належним доказом вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в розумінні ст. 251 КУпАПі наявне в матеріалах справи направлення останнього на огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, оскільки воно жодним чином не підтверджує вчинення ним правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
До того ж таке направлення складається у разі направлення особи до закладу охорони здоров'я для проходження відповідного огляду на стан сп'яніння, а не у разі відмови від його проходження.
За дослідженим слід визнати, що будь-які належні та допустимі докази дотримання працівниками поліції порядку проведення огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння у відповідності до положень КУпАП та Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» під час керування транспортним засобом, матеріали справи не містять.
Враховуючи зазначене, місцевий суд дійшов необґрунтованого висновку щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У частині 2 статті 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод зазначено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Такі висновки містяться у постанові Верховного Суду від 08 липня 2020 року у справі № 463/1352/16-а.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року №23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правовій презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Така позиція Конституційного Суду України відповідає і правовим позиціям ЄСПЛ.
У своєму рішенні по справі "Аллене де Рібемон проти Франції" від 10.02.1995 ЄСПЛ зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості значно ширше, ніж це передбачають: презумпція невинності обов'язкова не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.
ЄСПЛ підкреслює, що обов'язок адміністративного органу нести тягар доведення є складовою презумпції невинуватості і звільняє особу від обов'язку доводити свою непричетність до скоєння порушення.
Так, в рішенні від 21 липня 2011 року у справі "Коробов проти України" ЄСПЛ висловив позицію, що суд має право обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту. Тобто таких, які не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення "поза розумним сумнівом".
З огляду на встановлені під час апеляційного розгляду обставини, за відсутності належних та допустимих доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення та постанові суду, апеляційний суд приходить висновку, що наявними у справі доказами не доведено наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому постанова місцевого суду підлягає скасуванню, а провадження у справі щодо ОСОБА_1 - закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення
На підставі викладеного, керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд
Клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Халепи Сергія Володимировича про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Печерського районного суду м. Києва від 11 жовтня 2023 року - задовольнити.
Апеляційну скаргу захисниказахисника ОСОБА_1 - адвоката Халепи Сергія Володимировича задовольнити.
Постанову Печерського районного суду м. Києва від 11 жовтня 2023року, яка прийнята за результатами розгляду матеріалів про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП скасувати та прийняти нову постанову.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Київського
апеляційного суду Д.О. Таргоній