Іменем України
25.01.2024 Справа №607/1707/24 Провадження №2-н/607/192/2024
м. Тернопіль
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Марциновська І.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини,
24.01.2024 ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Молень Р.Б., звернулась до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
Дослідивши зміст заяви та додані неї документи, доходжу такого висновку.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Пункт 8 ч. 1 ст. 165 ЦПК України визначає, що якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, суддя відмовляє у видачі судового наказу.
Належність права вимоги не є свідченням відсутності спірних правовідносин між сторонами. У наказному провадженні можливе задоволення лише документально підтверджених і безспірних вимог. Безспірні вимоги заявника у наказному провадженні - це такі вимоги заявника, із яких не вбачається спір про право, тобто це вимоги, що випливають із повністю визначених і неоспорюваних цивільних правових відносин.
Так, у своїй заяві заявниця просить видати судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше п'ятдесяти відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 24.01.2024 і до досягнення дитиною повноліття.
При цьому до заяви додана копія судового наказу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18.08.2020 у справі № 607/12311/20, яким з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягуються аліменти на утримання неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі однієї третини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше мінімального гарантованого розміру аліментів на одну дитину, що не може бути меншим 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 28.07.2020 і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
В обґрунтування заявлених вимог заявниця зазначила, що у зв'язку із досягненням старшою дитиною повноліття стягнення аліментів відповідно до вказаного судового рішення було припинене.
Разом з тим ч. 2, 3 ст. 183 СК України визначають, що якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.
Відтак саме по собі досягнення старшою дитиною повноліття не є підставою для припинення стягнення аліментів на утримання іншої дитини. Докази того, що таке стягнення дійсно є припиненим, зокрема постанова про закінчення виконавчого провадження, до заяви про видачу судового наказу не додані.
За таких підстав доходжу висновку, що із поданої заяви не вбачається виникнення у ОСОБА_1 права грошової вимоги щодо повторного стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а тому у видачі судового наказу слід відмовити.
Крім цього, роз'яснюю, що відмова у видачі судового наказу за встановленої вище підстави не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Керуючись ст. 165, 258-261, 353, 354 ЦПК України, суддя
Відмовити у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя І. В. Марциновська