Справа № 438/116/24
Провадження № 1-кс/438/10/2024
про арешт майна
24 січня 2024 року м. Борислав
Слідчий суддя Бориславського міського суду Львівської області ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши в судовому засіданні клопотання т.в.о. начальника СД відділення поліції № 1 Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 , погоджене з начальником Бориславського відділу Дрогобицької окружної прокуратури ОСОБА_4 , за матеріалами досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.01.2024 року за №12024142100000016 за ознаками складу кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, про арешт майна,
22 січня 2024 року т.в.о. начальника СД відділення поліції № 1 Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 , як сторона кримінального провадження, звернувся з клопотанням, погодженим з прокурором, до слідчого судді Бориславського міського суду про накладення арешту на майно, яке визнано речовим доказом та вилучено під час проведення огляду місця події 19 січня 2024 року у кримінальному провадженні №12024142100000016 від 19 січня 2024 року, а саме: зіп пакет із сипучою речовиною білого кольору; заборонити фізичним та юридичним особам на термін накладення арешту права на відчуження, розпорядження та використання вище вказаним майном.
У обґрунтування клопотання посилається на те, що 19.01.2024 року о 21 год. 42 хв. надійшло повідомлення від дільничного офіцера поліції ВП №1 Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 про те, що під час патрулювання вулиць міста, поблизу будинку № 6, на площі Івана Франка у місті Борислав, помічено гр. ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 який має при собі зіп пакет із нарковмісною речовиною.
Відомості за даним фактом 19.01.2024 сектором дізнання внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024142100000016 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
19.01.2024 в період часу з 22 год. 55 хв. по 23 год. 25 хв. проведено огляд місця події, а саме території площі І.Франка, у м. Бориславі, поблизу будинку № 6 в ході проведення якого у ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , виявлено та вилучено зіп пакет із сипучою речовиною білого кольору.
Будучи опитаним ОСОБА_6 пояснив, що 19.01.2023 року приблизно о 21 год. 00 хв., він проходив поблизу зупинки по вул. Міцкевича, м. Борислава. В той момент, як він проходив асфальтованою ділянкою тротуару на землі він побачив прозорий полімерний зіп пакет. Піднявши даний зіп-пакет, в ньому знаходилася порошкоподібна речовиною білого кольору. Оскільки він раніше вживав наркотичні речовини, то зразу зрозумів, що дана порошкоподібна речовина є наркотичною. Тому, ОСОБА_6 вирішив взяти даний зіп-пакет із порошкоподібною речовиною білого кольору із собою, щоб в подальшому дану порошкоподібну речовину спожити самостійно, та поклав собі у праву кишеню куртки, в яку на той момент був одягнений, та пішов дальше в напрямку площі м. Борислава. Через деякий час приблизно о 21 год. ЗО хв, коли він проходив поблизу буд. № 6 на площі Івана Франка м. Борислава до нього підійшли два працівники поліції, які представилися та попросили його пред'явити свій паспорт. В свою чергу, він пред'явив застосунок «Дія» в якому відкрив вкладку паспорт громадянина України, та під час цього трохи почав нервуватися. Майже відразу працівники поліції запиталися в нього чи має він при собі заборонені речі на що ОСОБА_6 відповів що має, оскільки не було куди діватися, та витягнув з правої кишені куртки прозорий полімерний зіп пакет із порошкоподібною речовиною білого кольору, який він раніше цього ж дня знайшов поблизу зупинки по вул. Міцкевича, м. Борислава. ОСОБА_6 зазначив, що вказаний зіп-пакет із порошкоподібною речовиною білого кольору, після того як він вийняв та показав працівникам поліції він поклав знову у праву кишеню куртки. Після чого на місце події прибули інші працівники поліції, а саме т.в.о. начальника СД ВП №1 Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області капітан поліції ОСОБА_3 , якому він, у присутності двох понятих, добровільно без будь якого тиску, видав прозорий полімерний зіп-пакет із порошкоподібною речовиною білого кольору.
Також т.в.о. начальника СД відділення поліції № 1 Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 послався на положення ст.98, ч.1, ч.2 ст. 167, ч.2 ст.168, ч.1, ч.2, ч.3 ст.170, ч.7 ст.237 КПК України та зазначив, що з метою позбавлення можливості відчужувати, розпоряджатися та використовувати вилучене майно, унеможливлення настання наслідків, які можуть перешкодити досягненню мети кримінального провадження, з метою подальшого проведення експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, виникла необхідність у накладенні арешту на вилучені предмети, а отримані відомості можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому вони підпадають під ознаки речей, визначених у ст. 98 КПК України. Зволікання з накладенням арешту може перешкодити проведенню всебічного, повного досудового розслідування.
У судове засідання т.в.о. начальника СД відділення поліції № 1 Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 та прокурор ОСОБА_4 , які були належно повідомлені про час та місце розгляду клопотання, не прибули, просять розглянути клопотання без їхньої участі, клопотання підтримують у повному обсязі, про що зазначено в клопотанні.
З урахуванням ч. 1 ст. 172 КПК України слідчий суддя вважає за можливе розглянути клопотання у відсутності учасників кримінального провадження. Відповідно до ст. 107 КПК України фіксація судового засідання за допомогою технічних засобів фіксування не здійснювалась.
Оглянувши та перевіривши надані матеріали клопотання, вважаю, що клопотання дізнавача підлягає до задоволення з таких підстав.
Згідно з ст.16 КПК України позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом. На підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом, допускається тимчасове вилучення майна без судового рішення.
Відповідно до змісту ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
У провадженні сектору дізнання відділення поліції №1 Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного 19 січня 2024 року в ЄРДР за №12024142100000016 за ознаками складу кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України. Дізнання проводиться за фактом виявлення та вилучення 19 січня 2024 року в м.Бориславі на пл. І. Франка, працівниками відділення поліції №1 Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області у ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зіп пакет із сипучою речовиною білого кольору, яку ОСОБА_6 добровільно, без будь якого тиску, видав дізнавачу, про що написав відповідну заяву.
Вказаний предмет, на який т.в.о. начальника СД відділення поліції №1 Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області просить накласти арешт, постановою т.в.о. начальника СД відділення поліції № 1 Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 від 19 січня 2024 року визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12024142100000016.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. Згідно з ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Відповідно до ч.2 ст.168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Слідчий суддя також враховує положення ч.5, ч.7 ст.237 КПК України, згідно з яким при проведенні огляду дозволяється вилучення лише речей і документів, які мають значення для кримінального провадження, та речей, вилучених з обігу. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Наведене свідчить про те, що майно, на яке дізнавач сектору дізнання просить накласти арешт, є тимчасово вилученим майном, проведення експертного дослідження речей (зокрема, проведення експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів) буде містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Вказане клопотання подане до суду в строк, встановлений ч.5 ст.171 КПК України.
З наданих матеріалів кримінального провадження вбачаються достатні підстави вважати, що вилучений зіп пакет із сипучою речовиною білого кольору, схожий на наркотичну, може бути речовим доказом у кримінальному провадженні №12024142100000016, оскільки має ознаки, визначені ч.1 ст.98 КПК України, вказане майно було тимчасово вилученим. З метою попередження негативних наслідків, зокрема, з метою забезпечення збереження речових доказів, подальшого проведення експертного дослідження речей - необхідно накласти арешт на зазначене майно. Відтак вбачається наявність підстав для задоволення клопотання, зокрема, про накладення на вилучене майно арешту, що полягає в тимчасовому позбавленні можливості користуватися, розпоряджатися та відчужувати таке майно за ухвалою слідчого судді до скасування арешту майна у встановленому КПК України порядку, оскільки її незастосування може призвести до втрати доказів, перешкоджанню всебічного, повного досудового розслідування в кримінальному провадженні, з'ясуванню дійсних обставин події кримінального правопорушення. Таке обмеження права власності в даному випадку буде розумним і співмірним із завданням кримінального провадження.
Керуючись ст. ст. 131, 132, 170-173, 309, 376 КПК України,
клопотання т.в.о. начальника СД відділення поліції № 1 Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 , погоджене начальником Бориславського відділу Дрогобицької окружної прокуратури ОСОБА_4 - задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке визнано речовим доказом та вилучено у ході проведення огляду місця події 19.01.2024 у кримінальному провадженні № 12024142100000016 від 19.01.2024, а саме зіп пакет із сипучою речовиною білого кольору, заборонивши користуватися, розпоряджатися та відчужувати вказане майно до скасування арешту майна у встановленому КПК України порядку.
Копію ухвали не пізніше наступного робочого дня надіслати начальнику СД відділення поліції №1 Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області, прокурору, а також особі, щодо майна якої вирішувалося питання про арешт.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її оголошення. Крім цього, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково; таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя: Андрій СЛИШ