Справа № 761/527/24
Провадження № 1-кс/761/2147/2024
24 січня 2024 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві заяву слідчої судді Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_3 про самовідвід від участі у розгляді клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна, накладеного в рамках кримінального провадження №12022100100001857 від 22.07.2022 (справа №761/527/24)
В провадження судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшла заява слідчої судді Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_3 про самовідвід від участі у розгляді клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна, накладеного в рамках кримінального провадження №12022100100001857 від 22.07.2022 (справа №761/527/24).
Свою заяву про самовідвід суддя обґрунтовує тим, що 09.01.2024 згідно протоколу автоматизованого визначення слідчого судді від 08.01.2023 до її провадження надійшло клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 30.01.2023 у справі №761/760/23 та ухвалою слідчого судді від 05.05.2023 у справі № 761/14575/23 в рамках кримінального провадження №12022100100001857 від 22.07.2022 (справа №761/527/24, провадження №1-кс/761/1108/2024).
Суддею ОСОБА_3 , як слідчим суддею 14.04.2023, розглядалося клопотання адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 30.01.2023 у справі № 761/760/23, за результатами якого, ухвалою від 17.04.2023 скасовано частково арешт майна у вище зазначеному кримінальному провадженні.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 05.05.2023 у справі №761/14575/23 в рамках кримінального провадження №12022100100001857 від 22.07.2022, було повторно накладено арешт на зазначене майно. Враховуючи, що суддею ОСОБА_3 вже вирішувалось питання щодо цього майна, вказана обставина може створити у сторін уявлення про упередженість судді ОСОБА_3 , що відповідно до п. 4 ч.1 ст. 75 КПК України, унеможливлює її участь у розгляді зазначеного клопотання у якості слідчого судді, а тому з метою дотримання вимог кримінального процесуального законодавства України, суддя ОСОБА_3 , заявила самовідвід від участі у розгляді клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна.
Суддя ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилась у своїй заяві зазначила, що просить здійснювати розгляд заяви про самовідвід без її участі.
Інші учасники в судове засідання не з'явились будучи належним чином повідомлені.
Дослідивши заяву судді ОСОБА_3 про самовідвід та проаналізувавши викладені в ній обставини, а також вивчивши матеріали судової справи № 761/527/24, приходжу до наступного висновку.
Так, статтею 75 КПК України встановлено вичерпний перелік обставин, які виключають можливість участі судді у кримінальному провадженні, зокрема:
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;
3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;
5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» встановлено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.
Як вбачається з практики Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 9 КПК України є обов'язковою для застосування під час здійснення кримінального провадження, при наданні оцінки безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспекти. Зокрема, у справах «Гаусшильдт проти Данії» та «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначено, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Щодо суб'єктивної складової даного поняття у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. При цьому, суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо нього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, його прихильностей чи уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчить про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»). Зазначену позицію Європейського суду з прав людини підтримав і Верховний Суд України у справі № 5-15п12 (ухвала Верховного Суду України від 01 березня 2012 року).
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 3 КПК України під кримінальним провадженням слід розуміти досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.
Крім того, в п. 2.5 «Бангалорських принципів поведінки судді» зазначається, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Наведені у заяві судді ОСОБА_3 про самовідвід обставини не можна визнати такими, що виключають можливість її участі у розгляді клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна, накладеного в рамках кримінального провадження №12022100100001857 від 22.07.2022 (справа №761/527/24), оскільки вона не містить ознак жодної з обставин, передбачених статтями 75 та 76 КПК України.
Такого роду твердження у будь-якому випадку саме по собі не може слугувати достатньою підставою для самовідводу слідчого судді, оскільки не вказує на наявність обставин, які викликають обґрунтовані сумніви у неупередженості судді ОСОБА_3 .
Враховуючи вищевикладене, вважаю, що заява слідчої судді Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_3 про самовідвід від участі у розгляді клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна, накладеного в рамках кримінального провадження №12022100100001857 від 22.07.2022 (справа №761/527/24) задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 75, 80-81, 376, 532 КПК України, суддя
Відмовити у задоволенні заяви слідчої судді Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_3 про самовідвід від участі у розгляді клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна, накладеного в рамках кримінального провадження №12022100100001857 від 22.07.2022 (справа №761/527/24).
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_6