Справа № 638/1522/23
Провадження № 2/638/959/24
24 січня 2024 року м. Харків
Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - Аркатової К.В.,
за участі секретаря судового засідання - Шевченко Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали суду в місті Харкові клопотання відповідача у цивільній справі за позовною заявоюОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів на неповнолітніх дітей шляхом зміни способу їх стягування, про об'єднання справ в одне провадження, -
Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про зміну розміру аліментів на неповнолітніх дітей шляхом зміни способу їх стягування.
Ухвалою суду 25 квітня 2023 року по справі відкрито провадження, сторонам роз'яснено, що розгляд відбуватиметься за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідачем подано клопотання про об'єднання цивільних справ.
Клопотання обґрунтоване тим, що у провадженні судді Дзержинського районного суду м. Харкова Яковлевої В.М. перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про звільнення від сплати заборгованості за аліментами (№ 638/11636/23). Ухвалою суду від 21 вересня по вказаній справі відкрито провадження у порядку загального позовного провадження.
Оскільки предметом спору по справі за позовною заявоюОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів на неповнолітніх дітей шляхом зміни способу їх стягування, та предметом позову по справі № 638/11636/23 є спір щодо розміру стягуваних аліментів, визначених за рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 30.10.2015 року по справі № 638/9903/15-ц, сторонами по обом справам є одні і ті ж самі особи, відповідач вважає, що є підстави для об'єднання справ в одне провадження.
Сторони у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином.
Технічна фіксація не здійснювалась на підставі положень статті 247 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали клопотання про об'єднання справ в одне провадження, дійшов наступного.
Відповідно до положень статті 188 ЦПК України за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи суд може об'єднати в одне провадження декілька справ за позовами: 1) одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача; 2) одного й того самого позивача до різних відповідачів; 3) різних позивачів до одного й того самого відповідача.
Об'єднання справ в одне провадження допускається до початку підготовчого засідання, а у спрощеному позовному провадженні - до початку розгляду справи по суті у кожній із справ.
Не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом (частини перша - четверта статі 188 ЦПК України).
Разом з тим, відповідно до п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» позовні вимоги кількох осіб до одного й того ж відповідача або позивача до кількох відповідачів можуть бути об'єднані в одне провадження, якщо ці вимоги однорідні, зокрема такі, які нерозривно пов'язані між собою, або від вирішення однієї з них залежить вирішення інших. Таке об'єднання не допускається, коли відсутня спільність предмета позову.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).
Європейський суд з прав людини в рішенні від 10 липня 1984 року у справі «Гінчо проти Португалії» передбачив, що держави - учасниці Ради Європи зобов'язані організовувати свою правову систему таким чином, щоб забезпечити додержання положень пункту 1 статті 6 Конвенції та вимог щодо судового розгляду упродовж розумного строку.
При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Частиною першою статті 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до частини другої-шостої статті 19 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, в порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні. Для цілей цього Кодексу малознаними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімум для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з частинами третьою, четвертою статті 274 ЦПК України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: ціну позову; значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
У порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів та поділ майна подружжя; щодо спадкування; щодо приватизації державного житлового фонду; щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування; в яких ціна позову перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; інші вимоги, об'єднані з вищезазначеними вимогами.
Суд акцентує увагу, що предметом даного спору є зміна розміру аліментів на неповнолітніх дітей шляхом зміни способу їх стягування, справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, справа № 638/11636/23 - у порядку загального позовного провадження.
Ці обставини дають підстави для висновку про розгляд зазначених вище справ протягом різного, передбаченого цивільним процесуальним законом, строку, а їх об'єднання може призвести до безпідставного затягування судового розгляду іншої справи.
Зважаючи на наведене вище, враховуючи зміст позовних вимог, об'єктивну недоцільність об'єднання справ, зазначених у клопотанні відповідача, в одне провадження, з метою ефективного виконання завдань цивільного судочинства, недопущення надмірної тривалості судового провадження, суд доходить висновку про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_2 .
Керуючись статтями 188, 259, 260, 268 ЦПК України, суд, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_2 про об'єднання справ в одне провадження - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий