Справа № 638/17843/23
Провадження № 2/638/2270/24
23 січня 2024 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Цвіри Д.М.,
за участю секретаря судового засідання - Зінченко А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харків, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
встановив:
До Дзержинського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
В обґрунтування заявленого позову позивач зазначає, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі. Шлюб зареєстровано Дзержинським відділом РАЦС м. Харкова, про що 09.03.1991 складено відповідний актовий запис №233.
Позивач зазначає, що протягом тривалого часу життя з відповідачем погіршилось, зникло взаєморозуміння та взаємоповага, втрачено почуття любові. Позивач та відповідач разом не проживають понад півтори роки, спільного господарства не ведуть, сімейного життя, шлюбних стосунків не підтримують.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 12 грудня 2023 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін.
У судове засідання сторони не з'явились, подали заяви про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.
Фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалась згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 09 березня 1991 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено шлюб, актовий запис №233, що підтверджується Свідоцтвом про укладення шлюбу, серії НОМЕР_1 .
Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивачем зазначається, що претензій щодо визначення місця проживання дитини та участі у її вихованні сторони не мають.
Позивачем зазначено, а відповідачем не заперечується та не спростовано, що між подружжям втрачено почуття любові, наявне різне бачення ролі чоловіка і дружини в сім'ї.
Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, як беруть участь у справі.
Відповідно до положень статті 51 Конституції України та частини першої статті 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ч. 1 статті 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ст. 112 Сімейного кодексу України, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
З огляду на викладене, враховуючи, що подальше збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги з огляду на їх законність та обґрунтованість.
Згідно із ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Розв'язуючи питання розподілу судових витрат між сторонами суд виходить з вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України, за якими судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Однак, приймаючи до уваги позицію позивача, яка не просить суд стягнути з відповідача сплачений нею за подання до суду даної позовної заяви судовий збір, суд вважає, що судові витрати залишаються за позивачем.
Керуючись ст.ст. 75, 84, 91,110,112-115 Сімейного кодексу України, ст.ст. 4, 12, 81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,-
вирішив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу- задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , укладений 09 березня 1991 року, актовий запис №233, що підтверджується Свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 від 09.03.1991- розірвати.
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з моменту проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua).
Інформація щодо учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).
Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ).
Суддя Д.М. Цвіра