25 січня 2024 року
м. Київ
справа №160/4534/23
адміністративне провадження № К/990/1031/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Уханенка С.А.,
суддів - Мартинюк Н.М., Соколова В.М.,
перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17 липня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду про визнання протиправним та скасування положення в частині, стягнення матеріальної допомоги,
У березні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до суду, в якому просила: визнати протиправним та скасувати Положення про застосування стимулюючих виплат та надання матеріальної допомоги працівникам апарату Дніпропетровського окружного адміністративного суду, затверджене наказом Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 січня 2021 року № 21-од в частині пункту 11 розділу VII: «Матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у рік прийняття працівників на роботу не надається»; стягнути з Дніпропетровського окружного адміністративного суду на її користь матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі середньомісячної заробітної плати працівника патронатної служби за 2022 рік.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 17 липня 2023 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2023 року, у позові відмовлено.
05 січня 2024 року ОСОБА_1 повторно подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28 серпня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2023 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права. Заявник просить скасувати оскаржені судові рішення та задовольнити позов.
Предметом спору у цій справі є Положення про застосування стимулюючих виплат та надання матеріальної допомоги працівникам апарату суду в частині обмеження виплати такої допомоги працівникам у рік прийняття їх на роботу.
Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Порядок розгляду справ за правилами спрощеного позовного провадження, визначений Главою 10 КАС України.
Так, частинами першою - другою статті 257 КАС України установлено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Згідно з частиною четвертою статті 257 КАС України такими винятками є справи у спорах: щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 01 травня 2023 року розгляд цієї справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Підстав, за яких судові рішення, постановлені у зазначеній справі можливо віднести до випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України судом касаційної інстанції не встановлено.
Верховний Суд відхиляє аргументи заявника, з посиланням на підпункт «а» (касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики), так як ОСОБА_1 лише наводить приклад справи №809/474/17, розглянутої Верховним Судом, за подібних, на її думку обставин, однак ці доводи викладені без взаємозв'язку з обставинами цієї справи, що мають суттєві відмінності та особливості, про які позивач не зазначає. Так, Верховним Судом установлено, що питання законності окремих положень локального нормативного акта у межах справи №809/474/17 Верховним Судом не досліджувалося і такий документ не був предметом оскарження. Тому висновки у справі №809/474/17 Судом сформовано за інших обставин та за іншого правового регулювання.
Натомість, у цій справі вирішення вимог щодо стягнення матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань є похідними та безпосередньо залежать від вирішення спору щодо основних вимог про скасування окремого пункту Положення про застосування стимулюючих виплат та надання матеріальної допомоги працівникам апарату Дніпропетровського окружного адміністративного суду, затвердженого його наказом від 26 січня 2021 року № 21-од.
Крім того, вирішуючи такі спори, суди надають правову оцінку в залежності від обставин, установлених у кожному конкретному випадку. Водночас заявниця жодним чином не обґрунтувала чим ця справа є особливою, а лише навела загальні посилання на подібність правовідносин у справі №809/474/17 до спірних правовідносин. Отже, наведені ОСОБА_1 доводи не свідчать про наявність підстав, що свідчать про те, що розгляд цієї справи у майбутньому буде матиме вплив на розгляд подібної категорії справ.
Аналіз мотивів касаційної скарги та зміст оскаржуваних судових рішень не свідчить про наявність підстав для відкриття провадження у справі за підпунктом «а» частини п'ятої статті 328КАС України, так як заявником не наведено вмотивованих аргументів, що дозволили стверджувати, що формування Верховним Судом висновку щодо застосування певних норм у цій справі, буде мати вплив на права та інтереси спільноти з метою реалізації їхніх прав щодо певного суспільного блага.
Інші аргументи скарги зводяться до переоцінки доказів, з посиланням на практику Європейського суду з прав людини та неповного з'ясування обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій, що виключає можливість перегляду судового рішення з цих підстав судом касаційної інстанції, повноваження якого визначені статтею 341 КАС України.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з пунктом 8 частини другої якої основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та, у визначених законом випадках, - на касаційне оскарження судового рішення.
Зазначена конституційна норма кореспондується з положеннями частини першої статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на відхилення Верховним Судом, зазначених заявником виняткових обставин, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, які є передумовою для перевірки вмотивованості підстав, визначених частиною четвертою статті 328 КАС України, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.
Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд
1. У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17 липня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду про визнання протиправним та скасування положення в частині, стягнення матеріальної допомоги відмовити.
2. Копію ухвали направити заявнику за допомогою підсистеми ЄСІТС "Електронний кабінет" (у разі його відсутності - на офіційну електронну адресу або засобами поштового зв'язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: С.А. Уханенко
Судді: Н.М. Мартитнюк
В.М. Соколов