22 січня 2024 рокуЛьвівСправа № 140/7626/21 пров. № А/857/18700/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Затолочного В.С.,
суддів: Качмара В.Я., Мікули О.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2023 року про залишення заяви без задоволення у справі № 140/7626/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дії та бездіяльності протиправними (ухвала суду першої інстанції прийнята суддею Ковальчук В.Д. в м. Луцьку Волинської області 13.09.2023 в порядку письмового провадження), -
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2021 року у даній справі позов ОСОБА_1 (далі - також ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - також ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії задоволено, визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФУ у Волинській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - також Закон № 796-ХІІ), зобов'язано ГУ ПФУ у Волинській області здійснити ОСОБА_1 з 20 січня 2021 року нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному статтею 39 Закону № 796-ХІІ, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
11.09.2023 до суду, у порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), надійшла заява позивача про визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 15.09.2021 у цій справі щодо застосування до спірної виплати розрахункової величини два прожиткових мінімуми, а не дві мінімальні заробітні плати.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2023 року Заяву ОСОБА_1 залишено без задоволення..
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, його оскаржив ОСОБА_1 , який вважає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2023 року скасувати і ухвалити нове рішення, яким його заяву задовільнити в повному обсязі.
У доводах апеляційної скарги покликається на те, що судом першої інстанції не було враховано, що рішення від 15 вересня 2021 року не було виконано ГУ ПФУ у Волинській області у повному обсязі, а саме не було правильно визначено суму доплати до пенсії.
ГУ ПФУ у Волинській області правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалося.
Справа розглядається в порядку письмового провадження відповідно до статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
За змістом частини другої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Статтею 370 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Виконуючи рішення суду у даній справі, відповідач зобов'язаний при обрахунку розміру підвищення пенсії позивачу виходити з розміру двох мінімальних заробітних плат на відповідний рік.
Як встановлено з матеріалів справи, відповідачем проведений перерахунок пенсії позивача відповідно до статті 39 Закону № 796-ХІІ із застосуванням, всупереч рішенню суду у справі № 140/7290/20, прожиткового мінімуму як розрахункової величини.
Такі дії відповідача, як суб'єкта владних повноважень, є протиправними, оскільки не відповідають судовому рішенню, яке набрало законної сили і яким його зобов'язано при перерахунку пенсії позивачу застосувати саме розміри мінімальної заробітної плати, установлені на відповідний календарний рік, а не прожитковий мінімум, який є суттєва меншим.
Відповідно до частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі № 806/2143/15 (адміністративне провадження № К/9901/5159/18) звертав увагу, що статті 382 і 383 Кодексу адміністративного судочинства України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Постановою Верховного Суду від 30.04.2020 у справі № 804/2076/17 встановлена наступна позиція Верховного Суду: «Сам факт відсутності певного результату (виплати коштів за судовим рішенням) не може бути достатнім підтвердженням того, що суб'єкт владних повноважень допустив саме протиправну бездіяльність. Про протиправність може свідчити, зокрема, те, що суб'єкт владних повноважень бездіяв за обставин, коли мав реальну можливість реалізувати свої повноваження, повинен був це зробити, але не зробив (чи зробив несвоєчасно, з порушенням процедури чи інших вимог), що спричинило порушення прав та інтересів особи».
Враховуючи, що у рішенні Волинського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2021 року у даній справі визначено, що розмір доплати до пенсії, яку слід нарахувати та виплатити позивачу, визначається статтею 39 Закону № 796-ХІІ, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам, то суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що проведення відповідачем на виконання такого рішення суду перерахунку пенсії позивача із застосуванням розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних, є протиправним, оскільки не відповідає резолютивній частині судового рішення, оскільки при перерахунку пенсії застосуванню підлягає саме величина мінімальної заробітної плати.
Суд першої інстанції, дійшов висновків, які не відповідають обставинам справи, а також допустився помилки в частині застосування норм процесуального права, що призвело до помилкового висновку про відмову у задоволенні заяви.
Судові витрати розподілу не підлягають, виходячи з вимог статті 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 14, 243, 308, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2023 року про залишення заяви без задоволення у справі № 140/7626/21 - скасувати.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, вчинені на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2021 року у справі № 140/7626/21, щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 з 20 січня 2021 року доплати до пенсії у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з двох прожиткових мінімумів, а не з двох мінімальних заробітних плат (з урахуванням зміни такого розміру протягом відповідного року) згідно із Законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області вжити заходів щодо припинення протиправних дій при невиконанні рішення Волинського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2021 року у справі № 140/7626/21 в частині здійснення ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області подати до суду першої інстанції на протязі 30 днів з моменту набрання законної сили даною постановою звіт про її виконання.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя В. С. Затолочний
судді В. Я. Качмар
О. І. Мікула