10 січня 2024 рокуЛьвівСправа № 461/6329/23 пров. № А/857/19642/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Коваля Р. Й.,
суддів Ільчишин Н. В.,
Носа С. П.,
з участю секретаря судового засідання Вовка А. Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Галицького районного суду м. Львова від 10 жовтня 2023 року (прийняте в м. Львові суддею Волоско І. Р.; дата складення рішення в повному обсязі не вказана) в адміністративній справі № 461/6329/23 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Галицького районного суду м. Львова із вказаним позовом та просила скасувати постанову Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради (далі також - Департамент) від 02 червня 2023 року серії РАП № 1337274562 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 122 Кодексу України про адміністративне правопорушення (далі - КУпАП), а справу про адміністративне правопорушення щодо неї закрити.
Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що 01 травня 2023 року інспектор з паркування відповідача виписала повідомлення про постанову ЛВ № 00378601 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 122 КУпАП. У постанові відповідач стверджує, що нею порушено п. 15.9 (ж) ПДР, оскільки його транспортний засіб Mercedes Benz GLE53, BC3353HI, 01.05.2023 був припаркований на вулиці Самійленка 15, де, за тлумаченням інспектора, є двосторонній рух автотранспорту і авто позивача заважало проїзду чи об'їзду іншим учасникам руху. Проте, на цій вулиці немає жодного знаку, який би забороняв там паркування, а також немає жодної розмітки, а також немає жодного знаку, що вулиця є з двостороннім рухом для транспортних засобів, а тому вважає, що паркування було здійснене в межах допустимих правил.
Вважає, що зазначена постанова винесена безпідставно та з істотним порушенням її прав, не відповідає обставинам справи та вимогам закону, а тому підлягає скасуванню. Вважає, що винесення постанови безпосередньо на місці вчинення правопорушення (на дорозі), а не за місцезнаходженням відповідного органу та без надання час на реалізацію відповідних прав є порушенням прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що визнано Конституційним Судом України. Додає, що не складання відповідачем протоколу про адміністративне правопорушення не дало їй можливості навіть ніяким чином висловити свою незгоду з винністю у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки вона ніде не змогла зафіксувати свою позицію; ніяких пояснень відповідач у неї не відбирав та в оскаржуваній постанові ніяким чином її пояснення або незгода з винністю у вчиненні адміністративного правопорушення не відображені; тим більше вона не могла подати клопотання та скористатися правовою допомогою. Також до постанови не долучено доказів, передбачених статтею 251 КУпАП; за таких умов постанову необхідно визнати такою, що винесена без достатніх доказів.
Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 10 жовтня 2023 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із зазначеним рішенням, його оскаржила ОСОБА_1 , яка вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте без урахування фактичних обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права. Тому просила скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення про задоволення її позовних вимог у повному обсязі. Також просила компенсувати вартість судових зборів, моральні збитки у розмірі 5000 грн та понесені юридичні послуги/витрати у розмірі 3000 грн.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що 01 травня 2023 року її чоловік, керуючи транспортним засобом Mercedes Benz GLE53, номерний знак НОМЕР_1 , по вулиці Зелена 22, що має односторонній рух, здійснив поворот на вул. Самійленка, на якій не встановлений попереджувальний знак 1.26 «двосторонній рух» та, самостійно оцінивши дорожню обстановку, ширину проїзної частини, розмітку дороги (якої там взагалі немає) та організації руху, можливості здійснити зупинку чи стоянку, обрав місце для вимушеної зупинки свого транспортного засобу з дотриманням вимог ПДР та, відповідно, не створюючи перешкод для руху інших транспортних засобів. Тобто, відповідно до п. 15.14 ПДР була здійснена вимушена зупинка на найбільш безпечній ділянці вул. Самійленка задля уникнення дорожньо-транспортної пригоди. Увімкнувши аварійну світлову сигналізацію та залишивши листівку з контактним номером, він залишив авто на деякий час так як у нього відбулося порушення вестибулярного апарату, який відповідає за орієнтацію людини в просторі і підтримку рівноваги тіла. Будь-яке, навіть незначне порушення його функції, призводить до серйозних наслідків, здатним швидко змінити ритм життя хворого. Вважає, що зупинка та стоянка не забороняється на цій ділянки вулиці, за винятком початку вул. Самійленка. А транспортний засіб, який здійснив вимушену зупинку на кілька хвилин, аж ніяк унеможливлює рух інших учасників.
Просить взяти до уваги, що на вул. Самійленка нема заборонних знаків для такої зупинки чи стоянки і лише після погодження відповідних знаків та схеми руху відповідними органами, інспектори з паркування будуть в праві виносити постанови про адміністративне правопорушення.
Окрім того, вважає, що відповідачем винесено оскаржувану постанову з істотним порушенням її прав та правових гарантій, позаяк постанову винесено на місці вчинення правопорушення та відразу після того, як правопорушення, нібито, було вчинено. За таких умов вона не мала часу та фізичної можливості скористатися своїми правами, передбаченими статтею 268 КУпАП України, зокрема, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися правовою допомогою, тощо. Тобто, винесення постанови безпосередньо на місці вчинення правопорушення, а не за місцезнаходженням відповідного органу, без надання часу на реалізацію відповідних прав, є порушенням право особи, яка притягається до відповідальності. Також відповідачем не було складено протокол про адміністративне правопорушення, що не дало їй можливості навіть ніяким чином висловити свою незгоду з винністю у вчиненні адміністративного правопорушення; ніяких пояснень відповідач у неї не відбирав, а в оскаржуваній постанові ніяким чином її пояснення або незгода з винністю у вчиненні адміністративного правопорушення не відображені. Тим більше, за такої процедури вона не могла подати клопотання, скористатися правовою допомогою тощо. Також до постанови у справі про адміністративне правопорушення не долучено доказів, передбачених статтею 251 КУпАП України, а саме: протоколу у справі про адміністративне правопорушення, пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновку експерта, речових доказів, тощо, що дає підстави для визнання постанови такою, що винесена без достатніх доказів.
У зв'язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не здійснювалося.
Також за приписами частини другої статті 313 КАС України неявка сторін, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судом, 01.05.2023 інспектор з паркування Департаменту винесла повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення у сфері зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), до постанови серії ЛВ № 08378601, із якого видно, що автомобіль Mercedes Benz GLE53, д.н.з. НОМЕР_1 01.05.2023 о 13:42 год. за адресою: м. Львів, вул. Самійленка, 22, здійснив зупинку в місцях зустрічного роз'їзду або об'їзду транспортного засобу, чим порушив (ла) п. 15.9 (ж) Правил дорожнього руху, та скоїв (ла) адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 122 КУпАП. Також, відносно власника буде винесено постанову про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 680 грн.
Крім того, зазначено, що фото/відеоматеріали транспортного засобу в момент вчинення правопорушення розміщено на офіційному веб-сайті відповідача за вказаними посиланням (https://inspector.lviv.ua) та ідентифікаторами, а також вказано технічний засіб, за допомогою якого здійснено фотозйомку: LOGIC INSTRUMENT Fieldbook K 80V2 86OAC4670NXA22D0928.
Вказано, що відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 КУпАП, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) у випадках, передбачених статтею 279-3 КУпАП.
А 02 червня 2023 року інспектор з паркування Департаменту винесла постанову про накладення адміністративного стягнення серії РАП № 1337274562 до повідомлення серії ЛВ № 08378601, відповідно до якої 1 травня 2023 року о 13 год. 42 хв. водій транспортного засобу Mercedes Benz GLE53, д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_1 здійснила зупинку за адресою: м. Львів, вул. В. Самійленка, 22, чим порушила вимоги підпункту «ж» пункту 15.9 розділу 15 Правил дорожнього руху «Зупинка в місцях зустрічного роз'їзду або об'їзду транспортного засобу» та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 122 КУпАП, у зв'язку з чим на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 680 грн.
Фотозйомка та/або відеозапис здійснювався за допомогою технічного засобу LOGIC INSTRUMENT FIELDBOOK K 80V2 86OAC4670NXA22D0928.
Вважаючи зазначену постанову неправомірною, ОСОБА_1 оскаржила її до суду.
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції мотивував його тим, що факт порушення позивачем вимог пункту 15.9 «ж» Правил дорожнього руху та створення перешкод дорожньому руху доведений належними, достовірними та достатніми доказами. Крім того, що позивачу були створені всі умови для реалізації своїх прав.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити у повному обсязі.
Такі висновки суду першої інстанції, на переконання колегії суддів апеляційного суду, відповідають нормам матеріального права, фактичним обставинам справи і є правильними з огляду на таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Згідно зі статтею 291 КУпАП від імені виконавчих комітетів (а у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчих органів, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою і третьою статті 122, частинами першою і другою статті 152-1 цього кодексу, і накладати адміністративні стягнення мають право уповноважені виконавчим комітетом (виконавчим органом) сільської, селищної, міської ради посадові особи виконавчих органів сільської, селищної, міської ради - інспектори з паркування.
Департамент міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради Департамент міської мобільності та вуличної інфраструктури здійснює свою діяльність відповідно до Положення, затвердженого ухвалою Львівської міської ради від 04.02.2021 № 32, згідно з яким інспектори з паркування здійснюють розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою і третьою статті 122, частинами першою і другою статті 152-1 КУпАП.
Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), а також накладення стягнення при розгляді цих справ без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, визначені статтями 279-1 - 279-4 КУпАП.
Відповідно до статті 279-1 КУпАП у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі або якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу.
За запитом посадових осіб уповноважених підрозділів Національної поліції, інспекторів з паркування у письмовій або електронній формі (у тому числі за умови ідентифікації цих посадових осіб за допомогою кваліфікованого електронного підпису) відповідні органи (підрозділи) Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України зобов'язані надавати відомості про належного користувача транспортного засобу, фізичну особу, керівника юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, особу, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи, з обов'язковим дотриманням Закону України «Про захист персональних даних».
Якщо адміністративне правопорушення, передбачене частинами першою, третьою та сьомою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки), частинами першою, другою та восьмою статті 152-1 цього Кодексу, зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування зобов'язані розмістити на лобовому склі транспортного засобу копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення) або повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості не дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення).
Постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Інформація про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), та винесені постанови про накладення адміністративного стягнення не пізніше наступного робочого дня з дня встановлення відповідальної особи, зазначеної у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, вноситься до Реєстру адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху.
Правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров'я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища визначає Закон України «Про дорожній рух».
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до цього Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 р. (далі - ПДР України).
Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (статті 41, 53 цього Закону).
Також частиною п'ятою статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасників дорожнього руху зобов'язано знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Згідно з підпунктом «ж» пункту 15.10 ПДР України зупинка забороняється у місцях, де буде неможливим зустрічний роз'їзд або об'їзд транспортного засобу, що зупинився.
Частиною третьою статті 122 КУпАП визначено, що порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як зазначено вище, 01.05.2023 інспектор з паркування Департаменту винесла повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності, із якого видно, що автомобіль Mercedes Benz GLE53, д.н.з. НОМЕР_1 01.05.2023 о 13:42 год. за адресою: м. Львів, вул. Самійленка, 22, здійснив зупинку в місцях зустрічного роз'їзду або об'їзду транспортного засобу, тобто в місці, де буде неможливий зустрічний роз'їзд або об'їзд транспортного засобу, що зупинився.
Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
За приписами пункту 1 статті 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.
Відповідно до частини першої статті 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Також частиною першою статті 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
За приписами статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до статті 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.
Фотофіксація адміністративних правопорушень була проведена інспекторами з паркування програмно-апаратним комплексом LOGIC INSTRUMENT Fieldbook K80V2 (додаток 4 - сертифікат перевірки типу), який функціонує на основі програми «Інспектор», яка використовується для автоматизації контролю за дотриманням правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, що спрямовані на вирішення задач стосовно забезпечення функцій автоматизованого контролю за дотриманням правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів із застосуванням режиму фотозйомки (відеозапису) та створення відповідних доказових баз для наступної обробки та використання таких доказових баз для формування матеріалів по адміністративним правопорушенням та винесення відповідних постанов із застосуванням програмного забезпечення ЦОД у відповідності до вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування сфери паркування транспортних засобів» № 2262-VIII від 21.12.2017.
При здійсненні фіксації порушення вищенаведеним програмно-апаратним комплексом автоматично вказується на фото дата, час її проведення, що виключає будь-яке зовнішнє втручання у його роботу.
Окрім цього, за результатами проведеної перевірки, на офіційному веб-сайті http://inspector.lviv.ua/ є доступними для ознайомлення матеріали фотофіксації до оскаржуваної постанови при введенні ідентифікаторів « НОМЕР_1 » та «ЛВ00378601»
Із матеріалів фотофіксації видно, що автомобіль розміщений в межах смуги руху попутного напрямку проїзної частини дороги таким чином, що унеможливлює рух в межах смуги руху, на якій він розміщений; зважаючи на організацію двостороннього руху в межах вул. Самійленка, водіям інших транспортних засобів для належної об'їзду перешкоди (вказаного вище автомобіля) необхідно здійснювати виїзд на смугу зустрічного руху; тобто здійснення одночасного зустрічного роз'їзду іншими транспортними засобами є неможливим.
Відповідно до підпункту «ж» пункту 2 частини третьої статті 265-4 КУпАП для цілей цього Кодексу розміщення транспортного засобу є таким, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху, якщо транспортний засіб розташовано у заборонених Правилами дорожнього руху місцях зупинки або стоянки, а саме у місцях, де буде неможливим зустрічний роз'їзд або об'їзд транспортного засобу, що зупинився.
Тобто сам факт знаходження транспортного засобу в місці, де буде неможливим, зокрема, зустрічний роз'їзд, є суттєвим перешкоджанням дорожньому руху.
Згідно з приміткою до статті 122 КУпАП суб'єктом правопорушення в цій статті є особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, а в разі вчинення передбачених частинами першою - четвертою цієї статті правопорушень у виді перевищення обмеження швидкості руху транспортних засобів, проїзду на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху, порушення правил зупинки, стоянки, а також установленої для транспортних засобів заборони рухатися смугою для маршрутних транспортних засобів, тротуарами чи пішохідними доріжками, виїзду на смугу зустрічного руху, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в автоматичному режимі, а також у разі порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), - відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України. У разі внесення змін до постанови про накладення адміністративного стягнення з підстав, встановлених абзацом третім частини першої статті 279-3 цього Кодексу, суб'єктом цього правопорушення може бути особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, зафіксованого в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису).
Як уже зазначено вище, відповідно до статті 279-1 КУпАП, у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі або якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу. За запитом посадових осіб уповноважених підрозділів Національної поліції, інспекторів з паркування у письмовій або електронній формі (у тому числі за умови ідентифікації цих посадових осіб за допомогою електронного цифрового підпису) відповідні органи (підрозділи) Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України зобов'язані надавати відомості про належного користувача транспортного засобу, фізичну особу, керівника юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, особу, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи, з обов'язковим дотриманням Закону України «Про захист персональних даних».
Відповідно до статті 14-2 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Зі змісту вказаної статті видно, що така стосується як правопорушень, зафіксованих в автоматичному режимі, так і правопорушень зафіксованих в режимі фотозйомки (відеозапису).
Власника автомобіля було визначено відповідно до інформації з Національної Автоматизованої Інформаційної Системи Єдиного державного реєстру транспортних засобів (далі - ЄДР ТЗ).
Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2022 № 1145 затверджено Порядок внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до ЄДР ТЗ, підставою для внесення до Реєстру відомостей про належного користувача є електронна заява або заява, сформована та подана заявниками, якою визначено належного користувача безпосередньо власником транспортного засобу у зв'язку з передачею фізичній або юридичній особі транспортного засобу в користування.
Відомості про належного користувача до Реєстру вносяться через: територіальні органи з надання сервісних послуг МВС (далі - сервісні центри МВС); веб-додаток, розміщений на офіційному веб-сайті Головного сервісного центру МВС; Портал Дія, у тому числі з використанням його мобільного додатка.
А позаяк транспортний засіб зареєстровано за позивачем, останню правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 122 КУпАП, з огляду на підтвердження факту вчинення правопорушення належними та допустимими доказами.
У повідомленні інспектора з паркування Департаменту від 01.05.2023 також вказано, що відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 КУпАП, звільняється від адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) у випадках, передбачених статтею 279-3 КУпАП.
Так, відповідно до частини першої статті 279-3 КУпАП відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, звільняється від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою по справі про адміністративне правопорушення законної сили:
ця особа надала документ, який підтверджує, що до моменту вчинення правопорушення транспортний засіб вибув з її володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать її транспортному засобу;
особа, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.
Як встановлено в ході судового розгляду справи, жодних заяв, визначених вказаною нормою, від позивача чи інших осіб до Департаменту не надходило та докази стосовно цього в справі відсутні; відтак позивача правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення.
Враховуючи, що вчинення позивачем порушень ПДР України підтверджено належними і допустимими доказами, а доводи, на які покликається позивач, не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи, колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції в тому, що оскаржувана постанова винесена на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені КУпАП, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо та своєчасно, зміст постанови відповідає вимогам статей 283 - 284 КУпАП, адміністративне стягнення накладено в межах санкції вказаної статті, тому підстави для задоволення позову відсутні.
При цьому факт порушення позивачем вимог пункту 15.9 «ж» ПДР України та створення перешкод дорожньому руху доведений належними, достовірними та достатніми доказами, а позивачу були створені всі умови для реалізації своїх прав.
З приводу покликань апелянта на те, що її було притягнуто до відповідальності за відсутності вини у вчиненому правопорушенні, колегія суддів зауважує, що стаття 14-2 була внесена до КУпАП Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування сфери паркування транспортних засобів», який передбачає створення законодавчого механізму невідворотності відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки та паркування транспортних засобів шляхом введення фото-, відеофіксації правопорушень та дає змогу в спрощеному режимі притягати до адміністративної відповідальності фізичних осіб та юридичних осіб, за якими зареєстровано транспортні засоби.
Крім того, колегія суддів зауважує, що вказана норма є чинною та її не визнано неконституційною.
А з приводу покликань апелянта на те, що автомобілем керував її чоловік, який здійснив вимушену зупинку через стан свого здоров'я, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що нормами КУпАП чітко регламентований порядок звільнення власника транспортного засобу від відповідальності за порушення ПДР в разі передачі автомобіля третім особам.
Як вказано вище, у повідомленні інспектора з паркування від 01.05.2023 було вказано, що відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 КУпАП, звільняється від адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) у випадках, передбачених статтею 279-3 КУпАП.
Тобто, з урахуванням приписів частини першої статті 279-3 КУпАП, позивач чи її чоловік могли подати протягом 20 календарних днів з дня вчинення правопорушення або з дня набрання постановою у справі про адміністративне правопорушення законної сили відповідні заяви, докази, пояснення, які були б ураховані при вирішенні питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Як встановлено в ході судового розгляду справи, жодних заяв, визначених вказаною нормою, від позивача чи інших осіб до Департаменту не надходило та докази стосовно цього в справі відсутні; відтак позивача правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення як відповідальну особу, зазначена у частині першій статті 14-2 КУпАП.
Також у визначений частиною першою статті 279-3 КУпАП період позивач могла скористатися своїми правами, передбаченими статтею 268 КУпАП України, в т. ч. й правовою допомогою, подати докази, заявити клопотання тощо.
Тобто, передача позивачем зазначеного автомобіля іншій особі не звільняє позивача від адміністративної відповідальності за правопорушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки, оскільки, як вже було зазначено вище, таке звільнення можливе лише після вчинення тих обов'язкових дій, які передбачені положеннями статті 279-3 КУпАП.
З приводу доводів апелянта про порушення процедури притягнення її до адміністративної відповідальності та не надсилання їй копії оскаржуваної постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, колегія суддів зазначає, що частина п'ята статті 279-1 КУпАП, про що зазначено вище, дозволяє виносити таку постанову без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1 - 279-4 цього Кодексу.
На підставі аналізу вказаної норми гарантії, передбачені статтею 268 КУпАП не поширюються на осіб, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки чи паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки.
Постанова РАП 1337274562 від 02.06.2023 була надіслана їй рекомендованим листом із повідомленням про вручення на адресу реєстрації місця проживання, що наведена в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів (м. Львів, вул. Б. Хмельницького, 48/16), що підтверджено копією конверту, який був повернутий до Департаменту з позначкою про невручення.
Відповідно до частини десятої статті 279-1 КУпАП у разі невручення постанови адресату за зазначеною в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів адресою днем отримання постанови вважається день повернення поштового відправлення з позначкою про невручення до органу (підрозділу), уповноважена посадова особа якого винесла відповідну постанову.
Тобто, є підстави вважати таким, що позивач був належно повідомлений про притягнення його до адміністративної відповідальності, а відповідач дотримав вимог щодо інформування позивача про застосування щодо неї заходу адміністративного впливу.
За змістом частини другої статті 291 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.
Також помилковими є твердження апелянта про ненадання їй доказів вчинення правопорушення, позаяк у повідомленні та постанові вказано про фотофіксацію правопорушення; ідентифікатор доступу до зображень матеріалів фотофіксації адміністративного правопорушення, розміщених на офіційному веб-сайті http://inspector.lviv.ua/ - державний номерний знак транспортного засобу, серія та номер повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності.
А покликання апелянта на те, що на вул. Самійленка не встановлений попереджувальний знак 1.26 «двосторонній рух», що зупинка та стоянка не забороняється на цій ділянки вулиці, за винятком початку вул. Самійленка; що на цій вулиці відсутні заборонні знаки для такої зупинки чи стоянки колегія суддів вважає безпідставними, оскільки позивача притягнуто до відповідальності не за порушення заборонних знаків, а за зупинку в місці, де буде неможливий зустрічний роз'їзд або об'їзд транспортного засобу, що зупинився.
Знак 1.26 «Двосторонній рух» позначає початок ділянки дороги (проїзної частини) із зустрічним рухом після одностороннього.
Проте, вулиці Зелена та Архипенка, які примикають до вул. Самійленка не є вулиці з одностороннім рухом, а відтак підстави для встановлення такого попереджувального знака відсутні, при тому, що на вул. Самійленка не встановлено інформаційно-вказівні знаки 5.5 «Дорога з одностороннім рухом», а матеріалами фотофіксації підтверджено, що рух на вул. Самійленка є двостороннім.
Відтак, з метою забезпечення належної пропускної здатності дороги зупинка та стоянка транспортних засобів повинна здійснюватися таким чином, аби був можливим одночасний роз'їзд зустрічних автомобілів. А водій при обранні місця для зупинки повинен оцінювати наявну дорожню обстановку, ширину проїзної частини, факт здійснення двостороннього руху дорогою тощо.
Статтею 258 КУпАП визначено випадки, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається.
Так, відповідно до частини другої вказаної статті протокол не складається, зокрема, у разі вчинення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису).
Позаяк була проведена фотофіксація вчиненого порушення, в цьому випадку складання протоколу КУпАП не передбачено.
Інші доводи апелянта загалом спростовані зазначеними вище висновками суду апеляційної інстанції, на законність рішення суду першої інстанції не впливають, а відтак не потребують додаткового аналізу.
У справі «Трофимчук проти України» Європейський Суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Тобто, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.
За таких обставин колегія суддів дійшла переконання, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини в справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, та погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність відмови в задоволенні позовних вимог.
Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням викладеного, рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст. ст. 229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Галицького районного суду м. Львова від 10 жовтня 2023 року в адміністративній справі № 461/6329/23 - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Р. Й. Коваль
судді Н. В. Ільчишин
С. П. Нос
Постанова складена у повному обсязі 22 січня 2024 року.
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду