22 січня 2024 рокуЛьвівСправа № 140/8728/22 пров. № А/857/9545/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Коваля Р. Й.,
суддів Гуляка В. В.,
Ільчишин Н. В.,
розглянувши у письмовому провадженні у м. Львові апеляційну скаргу Волинської митниці на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 01 травня 2023 року (ухвалене за правилами спрощеного позовного провадження у м. Луцьку суддею Плахтій Н.Б.) у справі № 140/8728/22 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «777 Авто-Трейд Інтернешнл» до Волинської митниці про визнання протиправним і скасування рішення про коригування митної вартості товарів,
У грудні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «777 Авто-Трейд Інтернешнл» (далі - ТОВ «777 Авто-Трейд Інтернешнл») звернулося до Волинського окружного адміністративного суду із вказаним позовом та просила визнати протиправним і скасувати прийняте Волинською митницею рішення про коригування митної вартості товарів від 28.11.2022 № UA205050/2022/000125/2.
Позовні вимоги обґрунтовувало тим, що подані для підтвердження митної вартості товарів документи не містили розбіжностей, містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена і були достатніми для визначення митної вартості товарів за ціною договору. Отже, була відсутня імперативна передумова для вчинення митницею дій по визначенню митної вартості, які передбачені частинами третьою - четвертою статті 53 МК України, а відтак не було підстав для застосування частини шостої статті 54 МК України та відмови у митному оформленні, як і підстав для застосування частини першої статті 55 МК України та коригування митної вартості.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 01 травня 2023 року позов задоволено.
Не погодившись із зазначеним рішенням, його оскаржила Волинська митниця, яка вважає, що висновки суду не відповідають обставинам справи, судом порушено норми матеріального права та неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а обставини, які мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, були недоведеними належними та допустимими доказами, внаслідок чого вказане рішення повинно бути скасоване. Тому просила скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що у спірних правовідносинах митний орган діяв правомірно, з огляду на недоліки та неповноту наданих до митного оформлення документів товару. Суд першої інстанції не врахував виявлені митним органом розбіжності під час митного оформлення та які були зазначені в рішенні про коригування митної вартості товарів. Декларанту було запропоновано надати в 10-денний термін додаткові документи. Проте декларант надав заяву про відсутність можливості надати додаткові документи.
А за результатами опрацювання документів, поданих до митного оформлення, встановлено, що ці документи містять розбіжності, а саме: сертифікат про походження товару № AF01161053 від 10.11.2022 містить посилання на рахунок фактуру № 22131, до митного оформлення декларантом надано рахунок-проформа № В0057/22131 від 08.11.2022. Також, по поданій декларантом МД № 22UA205050076653U9 від 28.11.2022 відбулося спрацювання системи АСАУР, які передбачали необхідність проведення більш детальної перевірки поданих декларантом документів на предмет можливого заниження митної вартості товару, з зв'язку з чим митницею витребувано додаткові документи.
Декларант надав платіжне доручення № 44 від 11.10.2022, в якому відсутні підпис та печатка платника. У контракті № 08112022 від 08.11.2022 вказана юридична адреса покупця м. Луцьк, вул. Ковельська, 124, а в платіжному дорученні № 44 від 11.10.2022 м. Луцьк, вул. Карбишева, 2. Митна декларація № MRN22NLLA9SRHABRPWD51 відсутня на сайті https/ec.europa.eu.
Митну вартість ввезеного позивачем товару визначено за резервним методом згідно зі ст. 64 МК України на підставі цінової інформації, наявної в митного органу, - на рівні 8100,00 EUR/шт. (МД від 10.05.2022 № UA205050/2022/026086).
Товар випущено у вільний обіг з наданням гарантій, передбачених ч. 7 ст. 55 Митного кодексу України, про що свідчить митна декларація типу ІМ40ДЕ № 22UA205050076943U6 від 29.11.2022.
З огляду на наведене вище, вважає рішення про коригування митної вартості від 28.11.2022 № UA205050/2022/000125/2 таким, що прийняте у повній відповідності до вимог чинного законодавства, а тому законним та обґрунтованим.
ТОВ «777 Авто-Трейд Інтернешнл» подало відзив на вказану апеляційну скаргу, вважаючи, що така є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. Вказує на те, що сертифікат про походження товару Євро 1 є документом, який підтверджує країну походження товару і є підставою для застосування преференційних ставок мита, але не є тим документом, що підтверджує митну вартість. Достовірність інформації та правильність оформлення сертифікату про походження товару № AF01161053 від 10.11.2022 підтверджена самою митницею, оскільки при митному оформленні товару митним органом застосовано преференційний режим до товару, тим самим підтверджено достовірність інформації та правильність оформлення сертифікату про походження товару № AF01161053 від 10.11.2022.
Поряд з тим, у рахунку фактурі від 08.11.2022 № В00574/22131 та сертифікаті про походження товару № AF01161053 від 10.11.2022 повністю ідентифікований транспортний засіб, який ввозиться на митну територію України за маркою, типом, VIN-кодом та роком випуску. Отже посилання на будь-які розбіжності в сертифікаті № AF01161053 від 10.11.202, як підставу для коригування митної вартості є необґрунтованими, та протиправними.
Щодо відсутності МД країни відправлення № MRN22NLLA9SRHABRPWD51 від 09.11.2022 на сайті https//ec.europa.eu. у відкритій базі даних Європейської Комісії з тарифів та митного союзу, то ні декларант, ні покупець не уповноважені на ведення такого реєстру, а тому не вправі відповідати за наявність чи відсутність в ньому інформації. Ні національне, ні міжнародне законодавство не містить вимог щодо використання сайта https//ec.europa.eu. в цілях митного оформлення, а митні органи не уповноважені встановлювати ці вимоги.
Водночас зазначає, що на сайті https//ec.europa.eu є інформація про вивіз за межі Євросоюзу товару по електронній декларації № MRN22NLLA9SRHABRPWD51 від 09 листопада 2022 р.
Щодо посилання митниці на відсутність підпису і печатки та платіжному дорученні, то платіжне доручення № 44 від 11.10.2022 було виготовлене через систему Інтернет-банкінг Першого українського міжнародного банку із застосуванням кваліфікованого електронного підпису, тому не містить підпису та печатки.
Посилання митного органу на те, що в контракті № 08112022 від 08.11.2022 вказана юридична адреса покупця м. Луцьк, вул. Ковельська, 124, а в платіжному дорученні № 44 від 11.10.2022 - м. Луцьк, вул. Карбишева, 2 є необґрунтованим та безпідставним, оскільки ТзОВ «777 АВТО-ТРЕЙД ІНТЕРНЕШНЛ» раніше було зареєстроване за адресою м. Луцьк, вул. Карбишева, 2, а надалі адреса реєстрації була змінена на м. Луцьк, вул. Ковельська, 124.
Крім того, товариство вказує, що ні в запиті про надання додаткових документів, ні в спірному рішенні про коригування митної вартості відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації; не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах.
Відтак, просить суд у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв'язку з розглядом справи у письмовому провадженні фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судом, 08.11.2022 між ТзОВ «777 АВТО ТРЕЙД ІНТЕРНЕШНЛ» (покупець) та компанією та ZUID NEDERLAND REIZEN B.V. (Королівство Нідерланди) укладено зовнішньоекономічний контракт № 08112022, за умовами якого продавець зобов'язується поставити товар - автобуси в кількості 3 од., а покупець - прийняти та оплатити товар на умовах, визначених у цьому контракті. Товар, що поставляється, має бути поставлений в повній відповідності до вимог, на умовах та за цінами, зазначеними в інвойсах, що є невід'ємною частиною контракту. Загальна сума контракту становить 15 000,00 євро. Ціна однієї одиниці становить 5000 євро. Умови поставки DDUвідповідно до правил ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року. Оплата здійснюється безготівковим розрахунком на валютний рахунок продавця шляхом оплати з розрахункового рахунку покупця. Форма оплати - передоплата (а. с. 14 - 16).
11.11.2022 позивачем згідно контракту від 08.11.2022 № 08112022 на підставі рахунка-фактури від 08.11.2022 проведена оплата вартості товару, що підтверджується платіжним дорученням № 44 (а. с. 19).
28.11.2022 з метою здійснення митного оформлення товару, що постачався «Автобус міський, що був у використанні: марка згідно з довідником - VDL BERKHOF, модель згідно з довідником - AMBASSADOR 200, кузов № НОМЕР_1 , включаючи водія, загальна к-сть сидячих місць - 41, загальна к-сть стоячих місць - 42, для людей з обмеженими можливостями - 1 місце, призначення - для перевезення пасажирів по дорогах загального користування. Тип двигуна - дизель, робочий об'єм циліндрів двигуна - 6693 см куб., номер двигуна - невизначений, потужність - 160 kw, колісна формула - 4x2, календарний рік виготовлення - 2007, модельний рік виготовлення - 2007, країна виробництва - (NL) Торгівельна марка «VDL» згідно з вказаним контрактом, декларантом ФОП ОСОБА_1 подано до Волинської митниці митну декларацію № 22UA205050076653U9001, у графі 42 якої зазначено фактурну вартість товару у сумі 5000,00 євро. Митна вартість становить 189 800,00 грн, яку визначено за першим методом - за ціною договору з урахуванням вартості доставки товару (а. с. 22).
До митного оформлення разом із вказаною МД декларант подав такі документи: рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № В00574/22131 від 08.11.2022; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.l (Movement certificate EUR. 1) №АF01161053 від 10.11.2022; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 07.11.2022; платіжне доручення від 11.11.2022 № 44; висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями №2518 від 28.11.2022; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів № 08112022 від 08.11.2022; договір про надання послуг митного брокера № 04/09 від 04.09.2020; довідка №281122037 від 28.11.2022; документ про зняття з обліку ТЗ від 28.11.2022; копія митної декларації країни відправлення № MRN22NLLA9SRHABRPWD51 від 09.11.2022 (а. с. 14 - 21, 32 - 35).
Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митницею надіслано декларанту електронне повідомлення, в якому зазначено, що згідно п. 5 ст. 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. У зв'язку наявністю розбіжностей в поданих документах (сертифікат про походження товару № AF01161053 від 10.11.2022 містить посилання на рахунок фактуру №22131, до митного оформлення декларантом надано рахунок-проформа №В0057/22131 від 08.11.2022) згідно ст.53 МК України митницею запропоновано в 10-ти денний термін надати : - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. Згідно п.6 ст.53 декларант за власним бажанням може подавати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої ним митної вартості (а.с.30).
У відповідь на повідомлення митниці декларант зазначив, що на підтвердження заявленої митної вартості наданий перелік документів, визначених в ч. 2 ст. 53 МК України (а.с.31).
28.11.2022 Волинською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA205050/2022/000125/2 та сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205050/2022/001953 (а. с. 26 - 27, 28 - 29).
У графі 33 оскаржуваного рішення від 28.11.2022 № UA205050/2022/000125/2 зазначено, що згідно п. 5 ст. 54 МК України орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви документа та розрахунку доданих для цілей визначення митної вартості. У зв'язку з наявністю розбіжностей в поданих документах (сертифікат про походження товару № АР01161053 від 10.11.2022 містить посилання на рахунок-фактуру №22131, до митного оформлення декларантом надано рахунок-фактуру № В00574/22131 від 08.11.2022) згідно ст. 53 МК України декларанту запропоновано в 10-ти денний термін надати: - якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи що стосуються оцінюваного товару;- висновки про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
Декларант надав платіжне доручення № 44 від 11.10.2022, в якому відсутні підпис та печатка платника. У контракті № 08112022 від 08.11.2022 вказана юридична адреса покупця м. Луцьк, вул. Ковельська, 124, а в платіжному дорученні № 44 від 11.10.2022 м. Луцьк, вул. Карбишева, 2. Митна декларація № MRN22NLL9SRHABRPWD51 відсутня на сайті https/ec.europa.eu.
У зв'язку з викладеним та керуючись положеннями Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року, Митного кодексу України, вимогами ч. 6 ст. 54 МК України передбачено, що у зв'язку з неподанням декларантом документів згідно з переліком, та відповідно до умов, зазначених у ч. 2 - 4 ст. 53 МК України, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів - митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. За умови надання, згідно ст. 53 МК України документів, витребуваних митним органом, які містять достовірну, об'єктивну інформацію щодо визначення митної вартості товару, яка піддається обчисленню, і підтверджує правильність обрання методу визначення митної вартості, митну вартість може бути визнано. У зв'язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МК України) та методу 26 (ст. 60 МК України) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МК України) та методу 2г (ст. 63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта. Митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації, наявної в митного органу. Рівень митної вартості становить: товар № 1: 8100 євро/шт. (МД № 205050/2022/26086 від 10.05.2022).
29.11.2022 декларант подав митну декларацію № 22UA205050076943U6, за якою імпортований товар випущено у вільний обіг з наданням гарантій відповідно до розділу Х Митного кодексу України (а. с. 24 - 25).
Позивач, не погоджуючись із рішенням про коригування митної вартості товару, звернувся з цим позовом до суду.
Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції мотивував його тим, що позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені МК України, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість товару. Натомість митний орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 28.11.2022 № UA205050/2022/000125/2 є необґрунтованими та безпідставними, не ґрунтується на нормах чинного законодавства, тому його слід визнати протиправним та скасувати, а позов задовольнити.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.
Статтею 19 Конституції України визначено, зокрема, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частини перша, друга статті 51 МК України).
Відповідно до частин першої, другої, восьмої - одинадцятої статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:
1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів;
2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;
3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.
Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей.
Форма декларації митної вартості та правила її заповнення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Заявлення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України в режимах, відмінних від режиму імпорту, здійснюється при декларуванні цих товарів шляхом заявлення в митній декларації відомостей про числове значення їх митної вартості та про документи, що його підтверджують.
А стаття 53 МК України регулює перелік та порядок подачі документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.
Так, відповідно до приписів цієї статті у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:
1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;
2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;
3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
За змістом цих норм митний орган може витребувати від декларанта додаткові документи лише у разі, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, є ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.
При цьому митний орган повинен вказати конкретні факти та обставини, які викликали такі сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, обґрунтувати необхідність перевірки цих відомостей та вказати перелік документів, які необхідно надати для усунення цих сумнівів чи розбіжностей.
Якщо наданих відомостей недостатньо для підтвердження задекларованої митної вартості товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити ці складові та які документи необхідно подати для підтвердження відповідних складових.
Разом з тим відсутність у рішеннях про коригування митної вартості товарів підтверджень того, що надані декларантом для митного оформлення товару документи є недостатніми чи викликають сумнів у достовірності поданої інформації, та які документи повинні це підтвердити чи спростувати, свідчить про протиправність рішень щодо застосування іншого, ніж основний, методу визначення митної вартості товарів.
Водночас витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
За приписами статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Відповідно до статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний:
1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;
3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;
4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:
у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;
у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;
у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.
Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:
1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;
2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;
3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;
4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;
5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;
6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Згідно зі статтею 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування;
5) інформацію про:
а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:
у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;
у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті;
б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
За приписами статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Тобто, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Проте, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом і декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.
У разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 МК України, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 МК України) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Так, відповідно до приписів частин першої, другої, четвертої статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 вказаного Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).
Митна вартість, визначена згідно з положеннями вказаної статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
У разі якщо ця стаття застосовується органом доходів і зборів, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов'язаний письмово проінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень зазначеної статті, та про використаний при цьому метод.
У частині третій статті 55 МК України встановлено, що форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, у графі 33 «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» у графі зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі:
неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу);
невірно проведений розрахунок митної вартості;
невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу ІІІ Кодексу;
надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59 - 61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.
Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.
У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Як зазначено вище, митна вартість товару, згідно з поданою митною декларацією, визначена позивачем за основним методом - за ціною договору (контракту), на підтвердження чого позивач надав відповідні документи.
А підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів від 28.11.2022 № UA205050/2022/000125/2 слугувало те, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за ціною договору, щодо товарів, які імпортуються, у зв'язку з наявністю розбіжностей у поданих документах та неподанням декларантом додаткових документів, витребуваних митним органом.
Щодо наявності чи відсутність у відповідача правових підстав надіслання вимоги про надання додаткових документів, колегія суддів враховує правову позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 29.01.2019 у справі № 815/6827/17, в тому, що витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Проте, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Також, у постанові від 20.02.2018 у справі № 809/1884/16 Верховний Суд висловив правову позицію, згідно із якою витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Тобто митний орган може витребовувати лише ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості товару. А ненадання повного переліку документів може бути підставою для визначення митної вартості товару не за основним методом лише тоді, коли подані декларантом документи є недостатніми чи такими, що у своїх сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом - за ціною договору (контракту) ТОВ «777 Авто-Трейд Інтернешнл» подало разом із митною декларацією документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України (зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактуру (інвойс); банківські платіжні документи, що стосуються придбаного товару).
Колегія суддів апеляційного суду вважає, що надані позивачем до митного оформлення документи, у повній мірі відображали та підтверджували числові значення складових митної вартості товарів, а тому у митного органу були відсутні будь-які правові підстави для зобов'язання декларанта надати додаткові документи.
Так, контрактом від 08.11.2022 № 0811022 визначено предмет та умови поставки, строк дії контракту та основні зобов'язання продавця та покупця.
Відповідно до рахунку-фактури від 08.11.2022 № В00574/22131 вартість товару становить 5000,00 євро. Цим документом визначено ідентифікаційні ознаки товару, кількість, ціну, строк оплати.
Ціна товару в рахунку-фактурі від 08.11.2022 № В00574/22131 (5000,00 євро) відповідає фактурній вартості, зазначеній в МД № 22UA205050/2022/076653U9001 від 28.11.2022 (графа 22).
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що на митну вартість товару жодним чином не впливає та обставина, що на платіжному дорученні від 11.10.2022 № 44 відсутні підпис та печатка платника, оскільки це платіжне доручення виготовлене через систему Інтернет - банкінг Першого українського міжнародного банку з застосуванням кваліфікованого електронного підпису, тому не містить підпису та печатки.
З приводу посилання митного органу на те, що в контракті № 08112022 від 08.11.2022 вказана юридична адреса покупця м. Луцьк, вул. Ковельська,124, а в платіжному дорученні № 44 від 11.10.2022 м. Луцьк, вул. Карбишева, 2, суд зазначає таке.
Як видно з контракту № 08112022 від 08.11.2022 та платіжного доручення № 44 від 11.10.2022, код ЄДРПОУ зазначений 43486193, який належить ТОВ «777 Авто-Трейд Інтернешнл». При цьому позивач вказав, що товариство раніше було зареєстроване за адресою м. Луцьк, вул. Карбишева, 2, а надалі адреса реєстрації змінена на м. Луцьк, вул. Ковельська, 124.
Суд зауважує, що розбіжність в юридичній адресі позивача жодним чином не впливає на митну вартість товару, посилання відповідача на вказану обставину в спірному рішенні є необґрунтованим та безпідставним.
Покликання відповідача на те, що декларантом надано копію експортної митної декларації країни відправлення № MRN22NLLA9SRHABRPWD51 від 09.11.2022, стосовно якої відсутні відомості на сайті https:/ec.europa.eu/, не заслуговує на увагу у контексті спірних правовідносин, оскільки такий документ є додатковим, а не основним, який може за наявності надаватись декларантом для підтвердження митної вартості товару, і та обставина, що така декларація не знайдена в базі даних, не доводить її фіктивність.
Суд зазначає, що декларант не має жодного відношення до питання реєстрації (оформлення) митної декларації країни походження. Відомості цього ресурсу носять виключно інформаційний характер, а для отримання конкретної інформації щодо процедури експорту конкретно визначеного товару необхідно звертатися до митної адміністрації відповідної країни. Відповідач не конкретизував, яким саме чином ця обставина впливає на числове значення заявленої митної вартості товарів, а у повідомленні декларанту про цю обставину нічого не було зазначено.
Крім того суд зазначає, що з наданих позивачем у відзиві на апеляційну скаргу доводів і доказів видно, що на сайті https//ec.europa.eu є інформація про вивіз за межі Євросоюзу товару по електронній декларації № MRN22NLLA9SRHABRPWD51 від 09.11.2022.
Також однією із підстав, якою відповідач обґрунтовує рішення про коригування митної вартості товарів, є те, що сертифікат про походження товару № AF01161053 від 10.11.2022 містить посилання на рахунок-фактуру № 22131, а до митного оформлення надано декларантом рахунок фактуру від 08.11.2022 № В00574/22131.
З цього приводу суд зазначає, що у сертифікаті про походження товару від 10.11.2022 №AF01161053 вказаний неповний номер рахунку-фактури - № В00574/22132, а зазначено тільки його порядковий номер - 22132. Поряд з тим, у рахунку-фактурі від 08.11.2022 №В00574/22131 та сертифікаті про походження товару від 10.11.2022 № AF01161053 повністю ідентифікований транспортний засіб, який ввозиться на митну територію України за маркою, типом, VIN-кодом та роком випуску.
Вказана обставина відповідачем жодним чином не спростована.
Таким чином, Волинською митницею не обґрунтовано, яким чином вищевикладені обставини впливають на рівень митної вартості ввезеного транспортного засобу. Суд погоджується із позивачем, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення.
З урахуванням наведеного, відсутні підстави ставити під сумнів митну вартість товару, визначену декларантом, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товарів, ознаки підробки та вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару.
Решта доводів апеляційної скарги на законність рішення суду першої інстанції не впливають та висновків суду першої інстанції не спростовують, а відтак не потребують додаткового аналізу.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції, що відповідач не довів належними доказами правомірності прийнятого рішення про коригування митної вартості товарів, що має наслідком задоволення позову шляхом визнання протиправним і скасування такого рішення.
Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням викладеного, рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст. ст. 229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Волинської митниці залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 01 травня 2023 року в справі № 140/8728/23 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя Р. Й. Коваль
судді В. В. Гуляк
Н. В. Ільчишин