25 січня 2024 року м. Дніпросправа № 160/20503/23
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),
суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2023 року (суддя Горбалінський В.В.) у справі №160/20503/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Командира Військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_2 про визнання наказу протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
встановиВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати п.1 наказу командира (з адміністративно- господарської діяльності) Військової частини НОМЕР_1 від 27.01.2023 року №173 в частині притягнення молодшого сержанта ОСОБА_1 , номера обслуги 1 артилерійського взводу 3 артилерійської батареї артилерійського дивізіону до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення “СУВОРА ДОГАНА”;
- визнати протиправним та скасувати п.2 наказу командира (з адміністративно- господарської діяльності) Військової частини НОМЕР_1 від 27.01.2023 року №173 в частині позбавлення молодшого сержанта ОСОБА_1 , номера обслуги 1 артилерійського взводу 3 артилерійської батареї артилерійського дивізіону щомісячної премії та додаткової винагороди за січень 2023 року;
- визнати протиправним та скасувати п.3 наказу командира (з адміністративно- господарської діяльності) Військової частини НОМЕР_1 від 27.01.2023 року №173 в частині занесення до журналу обліку стягнень і заохочень військової частини НОМЕР_1 щодо дисциплінарного стягнення молодшого сержанта ОСОБА_1 , номера обслуги 1 артилерійського взводу 3 артилерійської батареї артилерійського дивізіону;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити молодшому сержанту ОСОБА_1 , номеру обслуги 1 артилерійського взводу 3 артилерійської батареї артилерійського дивізіону додаткову винагороду та щомісячну премію за січень 2023 року.
Підставами позову визначено те, що оскаржувані пункти наказу №173, яким позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності та позбавлено права на виплату додаткової винагороди і премії, є необгрунтованими, а факт вчинення дисциплінарного проступку не доведеним.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2023 позов задоволено у такий спосіб:
визнано протиправним та скасовано наказ №173 від 27.01.2023 року Військової частини НОМЕР_1 ;
зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити молодшому сержанту ОСОБА_1 , номеру обслуги 1 артилерійського взводу 3 артилерійської батареї артилерійського дивізіону Військової частини НОМЕР_1 додаткову винагороду та щомісячну премію за січень 2023 року.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено, а судом не встановлено обставин, з якими відповідач пов'язував наявність факту вчинення позивачем дисциплінарного проступку. З цього приводу суд першої інстанції звернув увагу на те, що згідно оскаржуваного наказу позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за перебування на службі в стані алкогольного сп'яніння та самовільне залишення військової частини, натомість, доказів вказаним підставам притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності суду надано не було.
З цих підстав суд дійшов висновку про неправомірність притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.
Визначаючи спосіб захисту порушеного права, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для виходу за межі заявлених вимог та скасування оскаржуваного наказу №173 у повному обсязі, оскільки цей наказ стосується виключно позивача.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову. Обгрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на те, що суд першої інстанції безпідставно вийшов за межі заявлених вимог та скасував наказ №173 у повному обсязі. З цього приводу відповідач зазначає те, що вказаний наказ стосувався не лише позивача, а і інших військовослужбовців, яких також було притягнуто до дисциплінарної відповідальності. З приводу висновків суду першої інстанції, які стали підставою для задоволення позову, відповідач посилається на те, що суд першої інстанції помилково виходив з того, що позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у тому числі і за самовільне залишення військової частини. Відповідача зазначає, що вказані підстави притягнення до відповідальності стосувалися інших військовослужбовців, які були включені до цього наказу. Відповідач вказує на те, що позивача було притягнуто до відповідальності за порушення вимог Дисциплінарного статуту, а саме перебування на службі в стані наркотичного сп'яніння, на підтвердження чого суду першої інстанції надавалися відповідні докази.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін з огляду на його законність та обгрунтованість.
Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що ОСОБА_1 з 13.04.2022 року проходить військову службу в Військовій частині НОМЕР_1 .
13.01.2023 року заступником командира 3 артилерійської батареї з морально-психологічного забезпечення артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 молодшим лейтенантом ОСОБА_3 відібрано пояснення сержанта ОСОБА_4 та солдата ОСОБА_5 .
З вказаних пояснень вбачається, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 13.01.2023 року близько 11:30 год. розмовляли із молодшим сержантом ОСОБА_1 , який в той момент мав ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: неадекватна поведінка, нервовість, збудженість, конфліктує з військовослужбовцями, на зауваження не реагує; заступник командира батареї з МПЗ ОСОБА_6 запропонував ОСОБА_1 поїхати в місто Краматорськ у військову службу правопорядку, щоб перевірити його на стан наркотичного сп'яніння, але ОСОБА_1 відмовився їхати; в присутності ОСОБА_4 та ОСОБА_5 складено акт про відмову від проходження огляду молодшим сержантом ОСОБА_1
13.01.2023 року Військовою частиною НОМЕР_1 складено акт відмови проходження медичного огляду з метою встановлення факту вживання наркотичних засобів, відповідно до якого молодший сержант ОСОБА_1 відмовився від доправлення до медичного закладу та проходження медичного огляду.
13.01.2023 року командиром Військової частини НОМЕР_1 полковником ОСОБА_2 складено протокол про військове адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення серії А4350 №245, згідно якого ОСОБА_1 13.01.2023 року о 11:30 год. в тимчасовому місці дислокації Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) відмовився проходити медичний огляд на стан наркотичного сп'яніння під час дії воєнного стану, чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 статті 172-20 КУпАП.
27.01.2023 року Військовою частиною НОМЕР_1 прийнято наказ №173, яким за порушення вимог статей 11, 13, 16, 49, 241 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, що полягає в грубому порушенні військової дисципліни, перебування в стані алкогольного сп'яніння під час проходження військової служби та самовільному залишенні військової частини, що могло призвести до підриву бойової готовності в умовах воєнного стану, притягнуто до дисциплінарної відповідальності та оголошено сувору догану молодшому сержанту ОСОБА_1 , номеру обслуги 1 артилерійського взводу 3 артилерійської батареї артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 .
Також з вказаного наказу вбачається, що:
- помічнику командира військової частини НОМЕР_1 з фінансово-економічної роботи - начальнику фінансово-економічної служби під час нарахування грошового забезпечення військовослужбовцям, визначеним в пункті 1 цього наказу, наказано не виплачувати премію в повному обсязі за січень 2023 року, а також позбавити за січень 2023 року додаткової винагороди, вказаної у пункті 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" та врахувати вище накладені дисциплінарні стягнення;
- офіцеру відділення морально-психологічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 лейтенанту ОСОБА_7 дисциплінарні стягнення, накладені на військовослужбовців, визначених у пункті 1 цього наказу, наказано занести до журналу обліку стягнень і заохочені військової частини НОМЕР_1 .
19.04.2023 року постановою Дружківського міського суду Донецької області по справі №3/229/666/2023 провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.172-20 ч.3 КУпАП у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи строків притягнення до адміністративної відповідальності закрито.
Не погоджуючись із вказаним наказом та позбавленням додаткової винагороди та щомісячної премії за січень 2023 року, позивач звернувся до суду з позовом.
За наслідками перегляду справи суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.
Законом України “Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України” затверджено Дисциплінарний статут Збройних Сил України (далі - Дисциплінарний статут, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який визначає сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців, а також військовозобов'язаних та резервістів під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг.
Відповідно до ст.1 Дисциплінарного статуту військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України.
Згідно із ст.4 Дисциплінарного статуту військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця, зокрема: не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов'язків військової служби.
У відповідності до ст.45 Дисциплінарного статуту у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.
У спірному випадку встановлено, що згідно п.1 оскаржуваного наказу №173 позивача, серед інших військовослужбовців, притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді суворої догани за порушення вимог статей 11, 13, 16, 49, 241 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, що полягає в грубому порушенні військової дисципліни, перебування в стані алкогольного сп'яніння під час проходження військової служби та самовільному залишенні військової частини.
Визначивши підстави притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, суд першої інстанції обгрунтовано зазначив про те, що відповідачем не було надано доказів перебування позивача на службі в стані сп'яніння або самовільне залишення позивачем військової частини.
Відсутність таких доказів, як правильно зазначив суд першої інстанції, свідчить про необгрунтованість п.1 наказу №173, в частині визначених підстав притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.
Відповідач, з огляду на доводи апеляційної скарги, фактично не заперечує висновки суду першої інстанції щодо відсутності доказів перебування позивача на службі в стані сп'яніння чи самовільного залишення позивачем військової частини. В той же час, відповідач зазначає, що вказані підстави притягнення до дисциплінарної відповідальності стосувалися інших військовослужбовців, які зазначені в п.1 наказу №173, а позивача притягнуто до відповідальності за знаходження на службі в стані наркотичного сп'яніння, на підтвердження чого суду надавалися відповідні докази.
Суд апеляційної інстанції погоджується з аргументами відповідача про те, що перебування військовослужбовця на службі в стані наркотичного сп'яніння є порушенням Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, а отже створює склад дисциплінарного проступку та може бути підставою для застосування до військовослужбовця дисциплінарного стягнення.
В той же час, відповідачем не було надано доказів того, що позивач перебував на службі в стані наркотичного сп'яніння.
Так, пояснення військовослужбовців ОСОБА_4 та ОСОБА_5 щодо стану, в якому знаходився позивач, не можуть бути допустимими доказами такого факту, оскільки вказані особи не є відповідними фахівцями та не наділені повноваженнями встановлювати факти перебування чи не перебування особи в стані наркотичного сп'яніння.
При цьому, складений відповідачем протокол про адміністративне правопорушення відносно позивача за ст.172-20 КУпАП, свідчить про те, що і відповідач усвідомлював про факт відсутності доказів знаходження позивача в стані наркотичного сп'яніння, оскільки у вказаному протоколі зазначено не про знаходження позивача в такому стані, а про відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, хоча положення ст.172-20 КУпАП передбачають відповідальність як за вживання наркотичних засобів (знаходження в наркотичному сп'янінні) так і за відмову особи від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Отже, надані відповідачем докази не дають підстав для висновку про знаходження позивача на службі в стані наркотичного сп'яніння.
Ураховуючи викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необгрунтованості притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності і, як наслідок, про неправомірність позбавлення останнього права на виплати додаткової винагороди та премії.
В той же час, суд першої інстанції дійшов безпідставного висновку щодо наявності підстав для скасування наказу №173 у повному обсязі, оскільки вказаний наказ стосується не лише позивача, а і інший військовослужбовців в/ч НОМЕР_1 .
З огляду на зміст заявлених позивачем вимог юридично значимими для позивача є положення наказу №173, якими: позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності; позбавлено права на отримання додаткової винагороди та премії за січень 2023 року; внесення запису про накладене стягнення до журналу обліку стягнень і заохочень. Такими є пункти 1, 3, 5 наказу №173.
Вказані обставини є підставою для зміни судового рішення, в частині визнання протиправним та скасування наказу №173.
З цих підстав суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції змінити в зазначеній частині.
На підставі викладеного, керуючись п.2 ч.1 ст.315, ст.ст.317, 321, 322, 325 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 - задовольнити частково.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2023 року у справі №160/20503/23, в частині визнання протиправним та скасування наказ №173 від 27.01.2023 року Військової частини НОМЕР_1 - змінити, виклавши рішення суду в такій редакції:
Визнати протиправними та скасувати пункти 1, 3, 5 наказу Військової частини НОМЕР_1 №173 від 27.01.2023 року, в частині що стосуються ОСОБА_1 .
В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2023 року у справі №160/20503/23 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, визначені ст.ст.328, 329 КАС України.
Повне судове рішення складено 25.01.2024
Головуючий - суддя Я.В. Семененко
суддя Н.А. Бишевська
суддя І.Ю. Добродняк