іменем України
24 січня 2024 року справа 280/4648/23
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючий суддя Суховаров А.В.
судді Головко О.В., Ясенова Т.І.,
розглянувши в письмовому провадженні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02.08.2023 (суддя Новікова І.В.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про перерахунок пенсії
ОСОБА_1 28.06.2023 звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним рішення №08475008475 від 11.05.2023 про відмову в перерахунку пенсії через необхідний стаж роботи;
- зобов'язати включити стаж роботи з 01.09.1999 по 31.12.2003 та з 01.01.2003 по 16.08.2016.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач у встановленому порядку звернулася до територіального підрозділу ПФУ з заявою щодо виплати їй грошової допомоги в розмірі 10 пенсій, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Проте, рішенням відповідача було безпідставно відмовлено у задоволенні її заяви з посиланням на те, що позивач не має необхідного страхового стажу. При цьому, на думку позивача, відповідачем було необґрунтовано відмовлено у зарахуванні до стажу позивача, який дає право на отримання одноразової допомоги, періоди роботи з 01.09.1999 по 31.12.2003 та з 01.01.2003 по 16.08.2016. Позивач зазначає, що у період з 01.09.1999 по 31.12.2002 вона була прийнята на посаду психолога та вихователя ГПД, а посада вихователя є у Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років. Також, позивач вважає безпідставним не зарахування періоду роботи з 01.01.2003 по 16.08.2016 на посаді практичного психолога педагогічного центру відділу освіти, молоді та спорту Пологівської районної державної адміністрації Запорізької області, оскільки відповідно до пункту 3.1 Положення про психологічну службу системи освіти України, однією з ланок психологічної служби системи освіти в Україні є районні (міські) навчально-методичні кабінети (центри) управлінь (відділів) освіти. З урахуванням викладеного у позовній заяві позивач просила задовольнити позовні вимоги.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 02.08.2023 позовні вимоги задоволені.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.
Вказує, що наданими документами до заяви від 09.05.2023 не можливо зарахувати до пільгового стажу, який визначає право на виплату грошової допомоги період роботи з 01.09.1999 по 31.12.2002 на посаді психолога в Пологівській ЗОШ, так як посада відсутня в Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років та з 01.01.2003 по 16.08.2016 на посаді практичного психолога - педагогічного центру відділу освіти, молоді та спорту Пологівської районної державної адміністрації Запорізької області - установа відсутня в Переліку.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.
Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.
Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено, що 09.05.2023 ОСОБА_1 звернулася до Головного управління ПФУ в Запорізькій області з заявою щодо виплати грошової допомоги в розмірі 10 пенсій, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням ГУ ПФУ в м.Києві від 11.05.2023 №084750008475, яке прийнято за принципом екстериторіальності, позивачу відмовлено у призначенні грошової допомоги з посиланням на недостатність стажу. При цьому, у рішенні зазначено, що матеріалам пенсійної справи, трудової книжки та наданими документами до заяви від 09.05.2023 не можливо зарахувати до пільгового стажу, який визначає право на виплату грошової допомоги період роботи з 01.09.1999 по 31.12.2002 на посаді психолога в Пологівській ЗОШ, так як посада відсутня в Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років та з 01.01.2003 по 16.08.2016 на посаді практичного психолога - педагогічного центру відділу освіти, молоді та спорту Пологівської районної державної адміністрації Запорізької області - установа відсутня в Переліку.
Позивачка вважає протиправною відмову пенсійного органу у виплаті їй грошової допомоги, передбаченої пунктом 7-1 розділу ХV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Вказані обставини і стали підставою для звернення з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Так, стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, суб'єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до п. «е» ст.55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.
Пунктом 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначає Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року №1191.
В силу пункту 2 Порядку №1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" і "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що передбачені переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 року № 909 "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років".
Грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію (п. 5 Порядку №1191).
Слід взяти до уваги, що за приписами пункту 6 Порядку №1191 для визначення розміру грошової допомоги враховується місячний розмір пенсії, обчислений згідно із статтями 27 і 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
При цьому, пунктом 7 Порядку №1191 встановлено, що виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі 10-ти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати.
Таким чином, право особи на отримання грошової допомоги у розмірі 10-ти місячних пенсій пов'язується з наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу роботи на певних визначених законодавством посадах і вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" будь-якого іншого виду пенсії.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 02.08.2019 року у справі №724/579/17, від 20.02.2019 року у справі №462/5636/16-а, від 19.03.2019 року у справі №466/5637/17.
Матеріалами справи підтверджується, що підставою для відмови у виплаті грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій слугувало те, що позивач не має 30 років роботи на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років. При цьому, у спірному рішенні вказано, що підстави для зарахування до стажу роботи позивача, що дає право на пенсію за вислугу років, періодів роботи на посадах психолога та практичного-психолога, відсутні.
Водночас, згідно статті 28 Закону України «Про освіту» від 23.05.1991 року №1060-ХІІ, який був чинним на час роботи позивачки на психолога та практичного-психолога (втратив чинність від 28.09.2017), встановлена єдина структура системи освіти, що включає:
дошкільне виховання;
загальну середню освіту; професійну освіту;
вищу освіту;
післядипломну підготовку (стажування, клінічна ординатура тощо);
аспірантуру; докторантуру;
підвищення кваліфікації, перепідготовку кадрів; позашкільне навчання і виховання;
самоосвіту.
При цьому, пунктом 25 ч.1 ст.1 Закону України «Про освіту» №2145-VIII передбачено, що система освіти - сукупність складників освіти, рівнів і ступенів освіти, кваліфікацій, освітніх програм, стандартів освіти, ліцензійних умов, закладів освіти та інших суб'єктів освітньої діяльності, учасників освітнього процесу, органів управління у сфері освіти, а також нормативно-правових актів, що регулюють відносини між ними.
Наукове і методичне забезпечення освіти здійснюють центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки, Національна академія наук України, національні галузеві академії наук України, органи із забезпечення якості освіти, центральні органи виконавчої влади, яким підпорядковані заклади освіти, академічні, галузеві науково-дослідні інститути, заклади освіти, інші науково-методичні та методичні установи у взаємодії з відповідними підприємствами, творчими спілками, асоціаціями, товариствами, громадськими об'єднаннями, у тому числі фаховими організаціями (професійними асоціаціями), об'єднаннями роботодавців, незалежними установами оцінювання та забезпечення якості освіти (ч.1 ст.75 ЗУ №2145-VIII).
Разом із цим, відповідно до вимог ч. 1 та 2 ст. 60 Закону України «Про освіту» №2145-VIII робочий час педагогічного працівника включає час виконання ним навчальної, виховної, методичної, організаційної роботи та іншої педагогічної діяльності, передбаченої трудовим договором. Робочий час науково-педагогічного працівника включає час виконання ним навчальної, методичної, наукової, організаційної роботи.
Так, відповідно до приписів Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років» від 04.11.1993 року №909, передбачена посада практичного психолога дошкільного навчального закладу всіх типів.
Тобто, Перелік №909 передбачає посаду практичного психолога дошкільного навчального закладу всіх типів.
Водночас, листом Міністерства освіти і науки України №1/9-193 від 18.05.2001 року роз'яснено, що статтею 21 Закону України "Про освіту" визначено, що за своїм статусом практичні психологиналежать до педагогічних працівників. До стажу педагогічної роботи зараховується час роботи на посадах, передбачених Переліком, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 року № 963, посада "Практичний психолог" включена до даного переліку. Однак, до затвердження "Положення про психологічну службу в системі освіти" (наказ МОУ від 01 липня 1993 року № 230) вона мала назву "психолог".
Колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що листи міністерств і відомств України не є нормами права, тому суд не може покладати їх в основу свого рішення.
Водночас, аналіз норм права, що регулюють дані правовідносини дають підстави для висновку, шо посада «психолог» в системі освіти належать до педагогічних працівників.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників" від 14.06.2000 року №963 посаду "практичний психолог" включено до посад педагогічних працівників.
Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 року №909, робота на посаді практичний психолог віднесена до розділу "Освіта".
Враховуючи викладене, судом першої інстанції зроблено обґрунтований висновок, що посади «психолог» та «практичний психолог» є тотожними.
В даному випадку маються дві різні назви однієї за функціями посади.
Праця психолога регламентується тими ж нормативними актами, що і практичного психолога.
Отже, враховуючи, що посадові обов'язки "психолога" - "практичного психолога" навчальних закладів і установ освіти не змінювались, фактично посадові обов'язки, які виконувались позивачем на посаді психолога ідентичні посадовим обов'язкам практичного психолога, а тому, запис у трудовій книжці позивача "психолог" є підставою для зарахування до стажу педагогічної роботи практичного психолога.
За таких обставин, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем неправомірно відмовлено позивачці у зарахуванні стажу роботи з 01.09.1999 по 31.12.2002 на посаді психолога в Пологівській ЗОШ, а також період з 01.01.2003 по 16.08.2016 на посаді практичного психолога педагогічного центру відділу освіти, молоді та спорту Пологівської районної державної адміністрації Запорізької області до педагогічного стажу, що надає право на призначенні пенсії за вислугу років відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Отже, стаж роботи позивачки на вказаних посадах у закладах освіти має зараховуватись до педагогічного стажу у розумінні п."е" ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII при розгляді територіальними органами Пенсійного фонду України питання щодо призначення грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення (яка не підлягає оподаткуванню), на підставі п.7-1Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Отже, в силу приписів п.7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" позивач має право на грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення (яка не підлягає оподаткуванню).
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
При цьому, відповідачем не доведено обставини, на яких ґрунтуються заперечення проти позовних вимог, не доведено правомірність дій/рішень відповідача як суб'єкта владних повноважень.
Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.
Керуючись статтями 241-244, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.08.2023 - без змін.
Постанова набирає законної сили з 24.01.2024 та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуючий А.В. Суховаров
суддя О.В. Головко
суддя Т.І. Ясенова