Україна
Донецький окружний адміністративний суд
25 січня 2024 року Справа№200/6874/23
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Духневича О.С.,
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (адреса: 49000, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26; код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
29 листопада 2023 року через систему «Електронний суд» до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача № 052530004140 від 07.11.2023 року про відмову в призначенні пенсії;
- зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 31.10.2023 року № 1936, зарахувавши до страхового та пільгового стажу періоди роботи: учнем електрослюсаря підземного ДВАТ шахти ім. Стаханова ДХК «Селидіввугілля» з 14.08.1997 по 01.09.1997, з 10.08.1998 по 27.09.1998; учнем електрослюсаря підземного шахти ім. Стаханова в/о «Красноармійськвугілля» з 25.01.1999 по 12.02.1999; строкову військову службу з 18.10.1999 по 14.11.2000; заступником механіка шахти ім. Стаханова в/о «Красноармійськвугілля» з 27.12.2000 по 31.12.2000; заняття у навчальному пункті ВАТ ВК «Шахта Красноармійська - Західна № 1» з 05.11.2001 по 21.11.2001; механіком підземної дільниці на ТОВ «Донвуглепоставка» з 01.11.2006 по 31.12.2007, з 01.01.2009 по 31.12.2009; механіком дільниці з повним робочим днем під землею на ТОВ «Донбасвуглепроходка» з 01.01.2011 по 31.01.2011; головним механіком на ТОВ «Укрвуглесервіс» з 17.07.2017 по 30.11.2017; машиністом гірничих виїмкових машин 6 розряду з повним робочим днем в шахті на ТОВ «Укрцентраль» з 01.10.2023 по 31.10.2023 з урахуванням висновків суду.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що 31.10.2023 звернувся через веб-портал до Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Рішенням відповідача від 07.11.2023 № 052530004140 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку із відсутністю необхідного віку 50 років передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-VI.
Рішення від 07.11.2023 № 052530004140 позивач вважає протиправним, посилаючись на те, що він не звертався до відповідача із заявою про призначення пенсії відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України від 09.07.2003 № 1058-VI "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" а має право на призначення пенсії відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020.
Також позивач зазначає, що під час розрахунку стажу відповідачем протиправно не враховано до пільгового стажу періоди з 14.08.1997 по 01.09.1997, з 10.08.1998 по 27.09.1998, з 25.01.1999 по 12.02.1999, з 18.10.1999 по 14.11.2000, з 27.12.2000 по 31.12.2000, з 05.11.2001 по 21.11.2001, з 01.11.2006 по 31.12.2007, з 01.01.2009 по 31.12.2009, з 01.01.2011 по 31.01.2011, з 17.07.2017 по 30.11.2017, з 01.10.2023 по 31.10.2023.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.11.2023 року, зазначена вище справа була розподілена та передана судді Духневичу О.С.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 30.11.2023 відкрито провадження у справі та вирішено її розглядати в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подати до суду засвідчену належним чином у відповідності до вимог ст. 94 КАС України копію пенсійної справи відносно ОСОБА_1 .
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Донецьким окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.
22.01.2024 на адресу суду надійшов відзив у якому відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог.
Обгрунтовуючи відзив відповідач зазначає, що з набранням чинності Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій” від 03.10.2017 № 2148-VIII питання, пов'язані з призначенням пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників, в тому числі по Списках № 1 та № 2, регулюються положеннями Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-VI.
Відповідно до частини 1 статті 114 Закону № 1058-ІV, право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Згідно змісту абзацу першого пункту першого частини 2 статті 114 Закону №1058-ІV, зі змінами, внесеними Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій” від 03.10.2017 № 2148-VІІІ, на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим пункту першого частини 2 статті 114 Закону № 1058- ІV, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону № 1058: чоловікам на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.
Оскільки вік позивача на дату звернення складає 47 років йому було відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку із відсутністю необхідного віку 50 років передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-VI.
Відповідач зазначив, що розглянувши надані позивачем документи встановлено, що стаж роботи ОСОБА_1 на дату звернення складає: загальний страховий стаж - 24 роки 11 місяців 26 днів, пільговий за Списком № 1 - 17 років 2 місяці 27 днів. Пільговий стаж ОСОБА_1 розраховано за даними персоніфікованого обліку (ОК-5), оскільки уточнюючих довідок до заяви на призначення пенсії надано не було, а в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах.
Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
31.10.2023 позивач звернувся через веб-портал до Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Рішенням відповідача від 07.11.2023 № 052530004140 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку із відсутністю необхідного віку 50 років передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-VI.
Рішення від 07.11.2023 № 052530004140 позивач вважає протиправним, посилаючись на те, що він не звертався до відповідача із заявою про призначення пенсії відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України від 09.07.2003 № 1058-VI "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" а має право на призначення пенсії відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020.
Також позивач зазначає, що під час розрахунку стажу відповідачем протиправно не враховано до пільгового стажу періоди з 14.08.1997 по 01.09.1997, з 10.08.1998 по 27.09.1998, з 25.01.1999 по 12.02.1999, з 18.10.1999 по 14.11.2000, з 27.12.2000 по 31.12.2000, з 05.11.2001 по 21.11.2001, з 01.11.2006 по 31.12.2007, з 01.01.2009 по 31.12.2009, з 01.01.2011 по 31.01.2011, з 17.07.2017 по 30.11.2017, з 01.10.2023 по 31.10.2023.
Визначаючись стосовно позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.91 № 1788-XII (далі-Закон № 1788-XII) та Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі-Закон № 1058-IV).
Закон № 1788-XII був введений в дію з 01 січня 1992 року в частині норм, що стосуються призначення і виплати пенсій та коригування рівнів пенсій, призначених до введення цього Закону; з 01 квітня 1992 року в повному обсязі.
01 січня 2004 року набув чинності Закон України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
3 жовтня 2017 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", що доповнив Закон № 1058-IV розділом XIV-1, який містить пункт 1 частини другої статті 114 такого змісту:
"На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.".
За приписами статті 12 Закону № 1788-XII право на пенсію за віком мають чоловіки після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, жінки після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
Натомість згідно з пунктом "а" статті 13 в редакції, чинній до внесення змін Законом № 213-VIII на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам.
Законом № 213-VIII, який набрав чинності з 1 квітня 2015 року, збільшено раніше передбачений пунктом "а" статті 13 Закону № 1788-XII стаж роботи для набуття права на пенсію на пільгових умовах, зокрема, чоловікам з 20 років до 25 років.
Відповідно до пункту 1 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України, стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом № 213-VIII (пункт 1 Рішення № 1-р/2020).
Згідно з пунктом 3 резолютивної частини зазначеного Рішення застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону N 1788-XII в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам.
Таким чином, Рішенням № 1-р/2020 КСУ визнав неконституційними окремі положення Закону № 1788-XII, у зв'язку із чим вони втратили чинність з дня ухвалення Рішення (пункт 2 резолютивної частини Рішення). Одночасно КСУ встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII.
Відтак на час виникнення спірних правовідносин Закон № 1788-XII, з урахуванням Рішення № 1-р/2020, встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, для чоловіків після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Отже, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону № 1788-XII з урахуванням Рішення № 1-р/2020 з одного боку, та Законом № 1058-IV з іншого в частині стажу роботи для набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих законів визначав такий не менше 20 років, тоді як другий не менше 25 років.
Тому, оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, суд доходить висновку, що вони явно суперечать один одному. Таке регулювання порушує вимогу "якості закону", передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.50, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (див. пункт 56 рішення ЄСПЛ від 14.10.2010 у справі "Щокін проти України").
У зв'язку з цим між сторонами виник спір, оскільки позивач вважає, що під час призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах відповідач повинен керуватися положенням статті 13 Закону № 1788-XII у редакції, чинній до внесення змін Законом № 213-VIII. Водночас пенсійний орган під час розгляду заяви позивача про призначення їй пенсії керувався нормами статті 114 Закону № 1058-IV.
Отже, визначаючись з тим, нормами якого саме закону слід керуватися під час призначення пенсії позивача, суд враховує правову позицію Верховного Суду, сформовану за результатами розгляду справи № 360/3611/20.
Так, розглядаючи вказану справу, у постанові від 03.11.2021 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Тому застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-XII з урахуванням Рішення № 1-р/2020, а не Закону № 1058-IV.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 16.05.2023 у справі № 160/5189/20, від 02.06.2023 у справі № 160/13468/20, від 06.11.2023 у справі № 240/24/21.
Частиною п'ятою статті 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З матеріалів справи встановлено, що позивач звертаючись 31.10.2023 до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах не вказував згідно якого Закону України необхідно призначити йому пенсію.
Разом з тим, приймаючи оскаржуване рішення від 07.11.2023 № 052530004140 відповідач керувався положеннями статті 114 Закону № 1058-VI, однак у даному випадку відповідач мав би застосовувати норми статті 13 Закону № 1788-XII, оскільки саме Закон № 1788-XII більш сприятливіший та такий, що захищає право позивача на пенсію за віком на пільгових умовах.
Тому суд погоджується із твердженням позивача в частині того, що при розгляді його заяви від 31.10.2023 та прийнятті рішення відповідач мав би керуватися положеннями норм Закону № 1788-XII з урахуванням Рішення № 1-р/2020, а не Закону № 1058-IV.
Щодо відмови відповідача у призначенні пенсії позивачу за віком на пільгових умовах у зв'язку із недосягненням пенсійного віку 50 років, суд зазначає наступне.
При розгляді спірного питання, суд керується положеннями норм Закону № 1788-XII з урахуванням Рішення № 1-р/2020, як найбільш сприятливий для позивача.
Так, відповідно до пункту "а" статті 13 Закону № 1788-XII на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, а саме чоловіки, які досягнули 50-річного віку, мають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 1 при стажі роботи 20 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років.
Судом встановлено та не заперечується сторонами, що станом на 31.10.2023, тобто на час звернення позивача за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах, позивачу виповнилося 47 років.
Позивач зазначає, що при розгляді його заяви про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідачем протиправно не застосовано абз. 4 п. "а" ч. 1 ст. 13 Закону № 1788-XII з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020, якою передбачено, що працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам.
Разом з тим, вказане твердження позивача є помилкових з огляду на таке.
Суд зазначає, що положення абз. 4 п. "а" ч. 1 ст. 13 Закону № 1788 про те, що працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам, - є додатковою можливістю вийти на пенсію раніше 60-річного віку за певної умови, проте, не раніше 50 років. Приписи абз. 4 п. "а" ч. 1 ст. 13 Закону № 1788 підлягають застосуванню у нерозривному взаємозв'язку з нормами попередніх абзаців цього ж пункту.
При цьому застосування законодавцем терміну "після досягнення 50 років" свідчить про встановлення мінімального віку в 50 років для призначення пенсії на пільгових умовах за п. "а" ч. 1 ст. 13 Закону № 1788, що є обов'язковою умовою.
Суд звертає увагу, що вимога пільгового стажу містить вислів "не менше 10 років", тобто, при наявності більше 10 років такого стажу все одно право на призначення пенсії виникає після досягнення 50 років.
Аналогічного висновку дійшов Перший апеляційний адміністративний суд у постановах від 19.10.2023 у справі № 200/2821/23 (ухвалою Верховного суду від 23.11.2023 відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі № 200/2821/23), від 14.11.2023 у справі № 200/2030/23 (ухвалою Верховного суду від 26.12.2023 відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі 200/2030/23), від 21.11.2023 у справі № 200/2505/23 (ухвалою Верховного суду від 18.12.2023 відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі № 200/2505/23), від 21.12.2023 у справі № 200/2599/23.
Отже, у позивача відсутнє право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах у віці 47 років, оскільки умовою реалізації такого права є вік особи - 50 років, а тому відповідачем правомірно прийнято рішення в цій частині.
Щодо не зарахування до пільгового стажу періодів роботи: учнем електрослюсаря підземного ДВАТ шахти ім. Стаханова ДХК «Селидіввугілля» з 14.08.1997 по 01.09.1997, з 10.08.1998 по 27.09.1998; учнем електрослюсаря підземного шахти ім. Стаханова в/о «Красноармійськвугілля» з 25.01.1999 по 12.02.1999; строкову військову службу з 18.10.1999 по 14.11.2000; заступником механіка шахти ім. Стаханова в/о «Красноармійськвугілля» з 27.12.2000 по 31.12.2000; заняття у навчальному пункті ВАТ ВК «Шахта Красноармійська - Західна № 1» з 05.11.2001 по 21.11.2001; механіком підземної дільниці на ТОВ «Донвуглепоставка» з 01.11.2006 по 31.12.2007, з 01.01.2009 по 31.12.2009; механіком дільниці з повним робочим днем під землею на ТОВ «Донбасвуглепроходка» з 01.01.2011 по 31.01.2011; головним механіком на ТОВ «Укрвуглесервіс» з 17.07.2017 по 30.11.2017; машиністом гірничих виїмкових машин 6 розряду з повним робочим днем в шахті на ТОВ «Укрцентраль» з 01.10.2023 по 31.10.2023, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту "а" статті 13 Закону № 1788-XII на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
З аналізу наведених норм вбачається, що у зв'язку із зверненням позивача щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах Пенсійний фонд зобов'язаний перевірити:
- чи відноситься та чи підтверджується пільговий стаж позивача на посаді, яка визначена Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, який затверджений Кабінетом Міністрів України;
- чи підтверджується зайнятість позивача повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
Відповідач у відзиві зазначив, що пільговий стаж ОСОБА_1 розраховано за даними персоніфікованого обліку (ОК-5), оскільки уточнюючих довідок до заяви на призначення пенсії надано не було, а в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах.
Тобто, підставою для відмови у зарахуванні вказаних вище періодів до пільгового стажу є відсутність уточнюючих довідок, оскільки в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах.
Як видно із копії трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 у період з 14.08.1997 по 01.09.1997, з 10.08.1998 по 27.09.1998 позивач працював учнем електрослюсаря підземного ДВАТ шахти ім. Стаханова ДХК «Селидіввугілля»; з 25.01.1999 по 12.02.1999 учнем електрослюсаря підземного шахти ім. Стаханова в/о «Красноармійськвугілля»; з 18.10.1999 по 14.11.2000 строкова військова служба; з 27.12.2000 по 31.12.2000 заступником механіка шахти ім. Стаханова в/о «Красноармійськвугілля» з повним робочим днем; з 05.11.2001 по 21.11.2001 заняття у навчальному пункті ВАТ ВК «Шахта Красноармійська - Західна № 1»; з 01.11.2006 по 31.12.2007, з 01.01.2009 по 31.12.2009 механіком підземної дільниці на ТОВ «Донвуглепоставка»; з 01.01.2011 по 31.01.2011 механіком дільниці з повним робочим днем під землею на ТОВ «Донбасвуглепроходка»; з 17.07.2017 по 30.11.2017 головним механіком на ТОВ «Укрвуглесервіс»; з 01.10.2023 по 31.10.2023 машиністом гірничих виїмкових машин 6 розряду з повним робочим днем в шахті на ТОВ «Укрцентраль». При цьому вказані періоди зараховані до страхового стажу позивача.
Суд зазначає, що аналіз посад на яких працював позивач віднесені до Списку № 1 згідно Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених Постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.91 № 10, Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.94 № 162, Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36 та Постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461.
Дослідивши спірні записи у трудовій книжці позивача суд встановив, що лише три із них (з 27.12.2000 по 31.12.2000, з 01.01.2011 по 31.01.2011 та з 01.10.2023 по 31.10.2023) містять відомості про роботу позивача повний робочий день. При цьому решта періодів такої інформації не містять.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 62 Закону № 1788-XII основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
У пунктах 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637 (далі - Порядок № 637) зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Відповідно до п. 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.
Згідно з п. 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Аналіз зазначених норм свідчить про те, що саме трудова книжка працівника є пріоритетним документом, що підтверджує його стаж роботи.
Вказаний висновок узгоджується із правовими позиціями Верховного Суду, викладеними у постановах від 05.12.2019 у справі № 235/805/17, від 06.12.2019 у справі № 663/686/16-а, від 06.12.2019 у справі № 500/1561/17, від 05.12.2019 по справі № 242/2536/16-а.
При цьому, надання уточнюючих довідок підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Так в матеріалах справи наявні уточнюючі довідки ТОВ «Укрцентраль» від 10.11.2023 № 10/11-1 та № 10/11-2 які підтверджують безпосередню зайнятість позивача повний робочий день на роботах згідно Списку № 1 у період з 17.07.2018 по 09.10.2023.
Разом з тим в матеріалах справи відсутні уточнюючі довідки про безпосередню зайнятість позивача повний робочий день на роботах згідно Списку № 1 у період з 14.08.1997 по 01.09.1997, з 10.08.1998 по 27.09.1998, з 25.01.1999 по 12.02.1999, з 05.11.2001 по 21.11.2001, з 01.11.2006 по 31.12.2007, з 01.01.2009 по 31.12.2009, з 17.07.2017 по 30.11.2017.
Відтак, враховуючи, що у трудовій книжці позивача відсутній запис про безпосередню зайнятість повний робочий день на роботах згідно Списку № 1 у період з 14.08.1997 по 01.09.1997, з 10.08.1998 по 27.09.1998, з 25.01.1999 по 12.02.1999, з 05.11.2001 по 21.11.2001, з 01.11.2006 по 31.12.2007, з 01.01.2009 по 31.12.2009, з 17.07.2017 по 30.11.2017, а періоди з 27.12.2000 по 31.12.2000, з 01.01.2011 по 31.01.2011 та з 01.10.2023 по 31.10.2023 містять відомості про роботу позивача повний робочий день, суд доходить висновку про неправомірність частини аргументів, на які зіслався відповідач при відмові у зарахуванні частини періодів роботи позивача до його пільгового стажу роботи.
Щодо неврахування проходження строкової військової служби у період з 18.10.1999 по 14.11.2000 до пільгового стажу роботи, суд зазначає наступне.
Суд вирішуючи питання щодо неврахування вказаного періоду виходить з того, що умовою зарахування часу проходження строкової військової служби до стажу роботи, що дає право на призначення пільгової пенсії, є, зокрема, факт роботи особи на момент призову за професією чи обіймання посади, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах.
Відповідно до ст. 56 Закону № 1788-XII до стажу роботи, що дає право на трудову пенсію, зараховується військова служба, незалежно від місця її проходження.
Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII), військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України (ч. 1 ст. 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII).
Отже, за вимогами законодавства, час проходження військової служби зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову, особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Період проходження військової служби з 18.10.1999 по 14.11.2000 підтверджується військовим квитком серія НОМЕР_3 .
При цьому, судом встановлено, що позивач на момент призову на строкову військову службу, а також після військової служби працював за професією, що віднесена до пільгового стажу за Списком № 1.
Таким чином, період проходження строкової служби з 18.10.1999 по 14.11.2000 належить зарахуванню до пільгового стажу позивача, а тому відповідачем протиправно не враховано такий період.
Перевіривши в сукупності підстави відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, що викладені в рішенні Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 07.11.2023 № 052530004140, суд дійшов висновку про неправомірність частини аргументів, на які зіслався відповідач. Помилковість окремих висновків пенсійного органу, які покладені в основу оскаржуваного рішення є підставою для його скасування, оскільки неврахуванням усіх обставин, що мали значення для його прийняття призвело до того, що спірне рішення суперечить нормам пенсійного законодавства.
Отже, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 07.11.2023 № 052530004140 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах є протиправним та підлягає скасуванню.
Відтак, позов підлягає задоволенню у спосіб визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 07.11.2023 № 052530004140 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах та зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 31.10.2023 року № 1936 про призначення пенсії на пільгових умовах із урахуванням висновків суду у цій справі.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню частково.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову в розмірі 858,88 грн.
Враховуючи викладене, сплачений позивачем судовий збір за подачу позову до суду підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача
Керуючись ст. 2, 77, 78, 94, 139, 241-246, 257-258, 262 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (адреса: 49000, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26; код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії- задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 07.11.2023 № 052530004140 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 31.10.2023 року № 1936 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах із урахуванням висновків суду у цій справі
В решті позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (адреса: 49000, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26; код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 858,88 грн. (вісімсот п'ятдесят вісім гривень 88 коп.).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя О.С. Духневич