Україна
Донецький окружний адміністративний суд
25 січня 2024 року Справа№200/6768/23
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Шинкарьова І.В., розглянувши в порядку письмового провадження (за правилами спрощеного позовного провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області про визнання незаконними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області, (далі відповідач) в якому просив: визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в призначенні перерахунку пенсії згідно ст.8 ЗУ «Про престижність шахтарської праці» та скасувати рішення № 057250000549 від 20.09.2023; зобов'язати відповідача призначити перерахунок пенсії згідно ст. 8 ЗУ «Про престижність шахтарської праці» з 13.09.2023, з дати звернення до пенсійного фонду; зобов'язати відповідача зарахувати до страхового та пільгового стажу період роботи на ВП «Шахта 1-3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» з 01.05.2010 - 31.12.2010, з 01.07.2020 по 30.09.2023.
Позов обґрунтовував тим, що 13.09.2023 звернувся до органу ПФУ із заявою про перерахунок пенсії відповідно до Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці”. Рішенням відповідача від 20.09.2023 №057250000549 позивачу відмовлено в перерахунку його пенсії, оскільки спірні періоди його роботи не враховано через несплату страхових внесків відокремленим підрозділом “Шахта 1/3 “Новогродівська” державного підприємства “Селидіввугілля”, у зв'язку з чим відмовлено у перерахунку пенсії.
Вважаючи свої пенсійні права порушеними, звернувся до суду з даним позовом.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначав, що за принципом екстериторіальності за результатами розгляду усіх поданих документів відповідачем 20.09.2023 прийнято рішення № 057250000549 про відмову у проведенні перерахунку пенсії згідно ст.42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” у зв'язку з автоматично проведеним масовим перерахунком пенсії по стажу згідно абз.3 ч.4 ст. 42 Закону “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” з 01.04.2022.
За матеріалами електронної пенсійної справи позивачу було проведено перерахунок пенсії по стажу з 01.04.2022 без додаткового звернення з урахуванням страхового стажу по 31.07.2019. Періоди роботи з 01.05.2010 по 31.12.2010, з 01.08.2020 по 30.09.2023 на ВП “Шахта 1-3 “Новогродівська” ДП “Селидіввугілля” не зараховано до страхового та пільгового стажу, оскільки підприємством не сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Крім того вказав, що відповідно до ст. 8 Закону України від 02.09.2018 № 345-VI “Про підвищення престижності шахтарської праці” (далі - Закон № 345) мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим КМУ, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до ст.40 Закону № 1058, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Відділом обслуговування громадян № 1 (сервісний центр) ГУ ПФУ в Донецькій області направлено службову записку щодо перевірки достовірності поданих документів про пільговий характер роботи. На час проведення перерахунку пенсії акт, що підтверджує пільговий стаж роботи позивача, відсутній. Стаж пільгової (підземної) роботи позивача на дату звернення за перерахунком пенсії становив 11р. 10м. 03д. Враховуючи норми ст.8 Закону № 345 щодо стажу на підземних роботах не менше 15 років, підстав для проведення такого перерахунку пенсії згідно із ст.8 Закону № 345 стосовно позивача немає.
З огляду на викладене вище вважає, що вимоги позивача є безпідставними і не ґрунтуються на чинному законодавстві. Просив в задоволенні позову до нього відмовити.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Донецькій області як отримувач пенсії , що підтверджується матеріалами пенсійної справи позивача.
13.09.2023 позивача звернувся із заявою про перерахунок пенсії відповідно до ст.8 ЗУ «Про престижність шахтарської праці».
За принципом екстериторіальності за результатами розгляду поданих документів відповідачем 20.09.2023 прийнято рішення № 057250000549 про відмову у проведенні перерахунку пенсії згідно ст.42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” у зв'язку з автоматично проведеним масовим перерахунком пенсії по стажу згідно абз.3 ч.4 ст.42 Закону “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” з 01.04.2022.
У рішенні зазначено, що за матеріалами електронної пенсійної справи позивачу було проведено перерахунок пенсії по стажу з 01.04.2022 без додаткового звернення з урахуванням страхового стажу по 31.07.2019.
Відповідно до ст.8 Закону України від 02.09.2018 № 345-VI “Про підвищення престижності шахтарської праці” (далі - Закон № 345) мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим КМУ, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до ст.40 Закону № 1058, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Відповідачем вказано, що стаж пільгової (підземної) роботи заявника становить 11р. 10м. 03д. (враховано умовно по 30.06.2020 відповідно до сплати страхових внесків підприємством), підстави для проведення перерахунку згідно із ст.8 Закону №345 відсутні.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступним.
Відповідно до ч. 1 ст. 114 розд. ХІV Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі Закон №1058) право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених КМУ, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до ст.27 та з урахуванням норм ст.28 цього Закону.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 114 вказаного Закону на пільгових умовах пенсія за віком призначається, зокрема працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим КМУ, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, або за відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають особи, визначені наступними абзацами п. 1 ч. 2 ст. 114 вказаного Закону.
Таким чином необхідними умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону №1058 є зайнятість особи на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1, які затверджені КМУ, така зайнятість повний робочий день, наявність атестації робочих місць та наявність відповідного страхового стажу, в тому числі на зазначених роботах.
Відповідач не заперечує, що посади, які займав позивач протягом спірних періодів належать до відповідного списку №1.
Ст.62 Закону України від 05.11.1991 N 1788-XII “Про пенсійне забезпечення” (далі Закон №1788) встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 62 Закону №1788 КМУ постановою від 12.08.1993 № 637 затвердив Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Згідно з п.п. 1 та 2 вказаного Порядку за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
П.3 Порядку визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
П.20 Порядку визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5).
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно зі ст. 101 Закону №1788 органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 30.05.2018 в справі №174/658/16-а (провадження №К/9901/201/17) оцінюватися судом мають саме підстави, тобто, мотиви відмови, з яких виходив відповідач, розглядаючи заяву щодо пенсії.
Щодо записів в трудовій книжці позивача та уточнюючої довідки
Згідно з трудовою книжкою позивача серії НОМЕР_1 , ведення якої розпочато 29.01.1986, позивач з 03.11.2014 по теперішній час працює прохідником підземним 3го розряду з повним робочим днем в шахті на відокремленому підрозділі “Шахта 1/3 “Новогродівська” державного підприємства “Селидіввугілля”.
З самої назви та безпосередньо з п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, що затверджений постановою КМУ від 12.08.1993 № 637, вбачається, що необхідність надання уточнюючих довідок підприємств, установ, організацій або їх правонаступників виникає лише при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Записи, що містяться в трудовій книжці про роботу позивача у вказаний період, свідчать про зайнятість позивача повний робочий день, зайнятість на підземних роботах. Іншого, зокрема про скорочений або неповний режим роботи протягом цих періодів, в трудовій книжці не міститься.
В трудовій книжці позивача чітко зазначені відомості щодо характеру роботи позивача у відповідний період на посадах, що віднесені до відповідного списку, що не потребувало надання уточнюючих довідок про пільговий характер роботи.
Додатково позивачем подано довідку від 06.09.2023 № 117 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, що видана відокремленим підрозділом “Шахта 1-3 “Новогродівська” державного підприємства “Селидіввугілля” за період роботи позивача з 01.09.2018 по дату отримання довідки. В довідці зазначено, що позивач працював та працює на тій же посаді - прохідником підземним з повним робочим днем в шахті, що віднесена до списку №1. Довідка містить посилання на накази про атестацію робочого місця позивача.
З урахуванням наведеного в даному випадку така довідка як неосновний документ була підтвердженням факту продовження роботи позивача після призначення пенсії на посаді, що віднесена до списку №1, в тому числі станом на дату видачі такої довідки (за відсутності запису про це в трудовій книжці).
Крім того, в Індивідуальних відомостях про застраховану особу (форма ОК-5) період роботи позивача після призначення пенсії (спірний період липень 2020 - вересень 2023 років) обліковується як спецстаж за кодом ЗПЗ014А2.
Отже, відповідач дійшов помилкового висновку про те, що подана позивачем довідка підлягає перевірці, без якої неможливо провести перерахунок пенсії позивача.
Щодо страхового стажу.
Відповідно до ч.ч.1 та 2 ст. 24 Закону №1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Згідно з ч. 4 ст. 21 Закону №1058 до страхового стажу прирівнюється трудовий стаж, набутий працівником за час роботи на умовах трудового договору (контракту) до набрання чинності Законом №1058 у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" (до 01.01.2001), а також періоди, починаючи з 01.01.2016, протягом яких особа не підлягала страхуванню за цим Законом, але нею або роботодавцем за неї сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування відповідно до Закону №1058 .
До набрання чинності Законом №1058 питання пенсійного забезпечення, в тому числі й порядок обчислення стажу для призначення пенсій, регулювалися Законом №1788.
Відповідно до ст. 56 Закону №1788 до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. Разом з тим, до стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в'язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.
Обов'язок сплати страхових внесків по Закону №1058 (ч.ч. 6 та 12 ст. 20) та обов'язок сплати єдиного внеску по Закон України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” (п. 10 ч. 1 ст. 1, ч. 1 ст. 4) покладений на страхувальників (підприємців-роботодавців), які є платниками таких внесків.
Виходячи з положень вказаних Законів найнятий працівник не є самостійним платником таких внесків.
Отже, періоди роботи, за які підприємство-страхувальник нарахувало застрахованій особі - працівнику заробітну плату та утримало з неї відповідні страхові внески (єдиний внесок), повинні зараховуватися до страхового стажу цієї застрахованої особи-працівника незалежно від того, чи сплатило фактично підприємство-страхувальник ці страхові внески, чи ні.
Працівник же не може нести відповідальність у вигляді позбавлення права на включення періоду роботи до страхового стажу за порушення, яке вчинене роботодавцем - платником страхових внесків (єдиного внеску).
Отже, відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку (в індивідуальних відомостях про застраховану особу - заявника (форма Ок-5)) відомостей про сплату підприємством-роботодавцем страхових внесків (єдиного внеску) для нарахування пенсії не є підставою для позбавлення особи права на пенсію.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 27.03.2018 в справі №208/6680/16-а, від 24.05.2018 в справі № 490/12392/16-а, від 04.09.2018 в справі № 482/434/17, Великої Палати Верховного Суду від 10.02.2021 в справі № 805/3362/17-а, які відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
З огляду на це посилання відповідача на відсутність сплати страхових внесків як підставу за зазначений період є безпідставними.
Щодо застосування Закону України 02.09.2008 № 345-VI “Про підвищення престижності шахтарської праці” (далі Закон №345)
Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону №1058 мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону №345, та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим КМУ, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до ст.40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Аналогічні положення в аналогічних редакціях містяться в ст. 8 Закону №345.
Так, ст. 8 Закону №345 визначено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим КМУ, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до ст. 40 Закону №1058, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Ст.1 Закону №345 визначено, що дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим КМУ (далі - шахтарі), та членів їх сімей.
З матеріалів справи (в тому числі з трудової книжки позивача, відповідних довідок, пенсійної справи, рішення про призначення пенсії) вбачається, що позивач належав до працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим КМУ (далі - шахтарі), та членів їх сімей. При цьому позивач відпрацював на таких підземних роботах понад 15 років. (11 років 10 місяців 03 дні - врахованих відповідачем рішенням від 20.09.2023 + спірний період в частині 01.07.2020 по 30.09.2023 (3 роки та 2 місяці) у сукупності дає понад 15 років).
Отже, на позивача поширювалися положення Закону №345, з огляду на що відповідач зобов'язаний був при перерахунку пенсії позивача застосувати положення абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону №1058 та ст. 8 Закону №345.
Незастосування таких положень призвело до заниження розміру пенсії позивача, що порушило його пенсійні права.
Отже, відповідач оскарженим рішенням неправомірно відмовив позивачу в перерахунку пенсії із зарахуванням до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, та із застосуванням Закону №345, періоду роботи позивача після призначення пенсії, посилаючись на зазначені ним обставини, чим порушив пенсійні права позивача.
З огляду на наведене порушені прав позивача підлягають захисту та відновленню шляхом визнання протиправним та скасування оскарженого рішення, що прийнято відповідачем, та зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 13.09.2023 та провести перерахунок його пенсії із зарахуванням до страхового стажу період роботи на ВП «Шахта 1-3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» з 01.05.2010 - 31.12.2010, до страхового та пільгового стажу періоду роботи на ВП «Шахта 1-3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» з 01.07.2020 по 30.09.2023, із застосуванням положень абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону №1058 та ст. 8 Закону №345.
Позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача зарахувати до пільгового стажу період роботи на ВП «Шахта 1-3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» з 01.05.2010 - 31.12.2010 задоволенню не підлягають, оскільки документально цей період пільгової робити позивача не підтверджено, відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_1 (записи 16-25) позивач працював на ВП «Шахта 1-3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» водієм автобуса ЛАЗ, інші докази пільгової роботи позивача за спірний період з 01.05.2010 - 31.12.2010 у матеріалах справи відсутні.
Позовні вимоги про визнання протиправними дії задоволенню не підлягають, оскільки у даному випадку значення має акт індивідуальної дії, а саме - рішення відповідача про відмову у перерахунку пенсії.
Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Доказів, які б доводили необґрунтованість заявленого позову, відповідач суду не надав, а отже позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з урахуванням висновків суду, викладених у даному судовому рішенні.
Приймаючи до уваги, що позов задоволено частково, у порядку ст. 139 КАС України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Зважаючи на те, що позивачем при поданні позову сплачено судовий збір у розмірі 1074,00 грн., з відповдіача підлягає стягненню 537,00 грн.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 32, 139, 243 - 246 КАС України, суд -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016 ЄДРПОУ 13814885) про визнання незаконними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 20.09.2023 № 057250000549 «Про відмову в проведенні перерахунку».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи на ВП «Шахта 1-3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» з 01.05.2010 - 31.12.2010, до страхового та пільгового стажу періоду роботи періоду роботи на ВП «Шахта 1-3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» з 01.07.2020 по 30.09.2023.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13.09.2023 та провести перерахунок його пенсії із застосуванням положень абз.3 ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та ст.8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці”, з урахуванням висновків суду викладених в рішенні.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 , судовий збір у розмірі 537,00 грн.
Повний текст рішення складено та підписано 25.01.2024.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.В. Шинкарьова