25 січня 2024 року Справа 160/2045/24
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Дєєв М.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
22.01.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якому позивач просить:
- визнати бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень за грудень 2022, січень, лютий, березень, квітень, травень, червень 2023, у зв'язку з перебуванням на лікуванні та у відпустці через отримання тяжкої травми пов'язаної із захистом Батьківщини - протиправною;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду за грудень 2022, січень, лютий, березень, квітень, травень, червень 2023 у зв'язку з перебуванням на лікуванні та у відпустці через отримання тяжкої травми пов'язаної із захистом Батьківщини після отриманого поранення.
Перевіривши матеріали адміністративного позову, суд дійшов висновку, що його подано з порушенням вимог ст. 160,161 КАС України, з наступних підстав.
Так, згідно з ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 № 2352-IX, який набув чинності 19.07.2022 внесено зміни до ст. 233 КЗпП України, а отже змінено нормативне регулювання правовідносин, які виникли з питань щодо стягнення заробітної плати. Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Як вбачається з вимог позивача, підставою його звернення до суду стало невиплати військовослужбовцю, ОСОБА_1 додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень за грудень 2022, січень, лютий, березень, квітень, травень, червень 2023, у зв'язку з перебуванням на лікуванні та у відпустці через отримання тяжкої травми пов'язаної із захистом Батьківщини.
При цьому, передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, додаткова грошова винагорода є щомісячним платежем, а тому в будь-якому разі про порушення свого права на отримання додаткової винагороди, позивач дізнався не пізніше останнього числа кожного місяця, в якому така винагорода мала бути виплачена.
Таким чином, відлік строку на звернення позивача до суду з вимогою щодо виплати щомісячної додаткової винагороди розпочинається з першого числа місяця, наступного за тим, в якому така винагорода мала бути виплачена і, відповідно, закінчується останнього числа такого місяця.
Як встановлено судом, з даним позовом за захистом свого права на отримання за грудень 2022, січень, лютий, березень, квітень, травень, червень 2023 щомісячної додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, позивач звернувся 19.01.2024 року (згідно відмітки на конверті), що свідчить про пропуск позивачем процесуального тримісячного строку на звернення до суду.
Відповідно до ч.6 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Водночас позивачем не подано заяви про поновлення строку, позовна заява не містить обґрунтувань звернення до суду в межах встановленого законом строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із вказаним позовом із зазначенням обставин, які б свідчили про поважність причин пропуску вказаного строку та докази на підтвердження таких обставин.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про необхідність залишити адміністративний позов без руху та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 - залишити без руху.
Встановити позивачу строк у 10 днів з моменту отримання ухвали для усунення недоліків визначених в ухвалі суду.
Відповідно до статті 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремо оскарженню не підлягає.
Суддя М.В. Дєєв