25 січня 2024 рокуСправа №160/31458/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лозицької І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 74% до 70% при перерахунку пенсії з 01.12.2019 року, на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 23 липня 2021 року №33/24/С-3552, яка надана Державною установою «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м.Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) здійснити з 01 грудня 2019 року перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) виходячи з 74% відповідних сум грошового забезпечення на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 23 липня 2021 року № 33/24/С-3552, яка надана Державною установою «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області», з урахуванням раніше виплачених сум.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", отримує пенсійне забезпечення за вислугу років у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. Відповідачем проведений перерахунок пенсії позивача, виходячи з 70% грошового забезпечення, на підставі ч. 2 ст. 13 Закону №2262-ХІІ внаслідок чого розмір грошового забезпечення позивача зменшився.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з позовом.
Ухвалою суду від 04.12.2023 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, а також встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов та докази на його обґрунтування.
Відповідачем направлено на адресу суду відзив на позовну заяву, в тексті якої останній просить суд відмовити у задоволенні пред'явлених позовних вимог, із зазначенням, що перерахунок пенсії проведений позивачу правомірно, на підставі ст.13 Закону №2262, яким максимальний розмір пенсії за вислугу років обмежується 70 % відповідних сум грошового забезпечення.
Позивачем було подано на адресу суду відповідь на відзив, в тексті якого зазначає, що підтримує заявлені позовні вимоги та просить суд задовольнити їх у повному обсязі.
Суд, дослідивши та оцінивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, прийшов до таких висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.10.2020 р. у справі №160/9875/20 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов'язати вчинити певні дії - задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 під час перерахунку з 01.01.2016 р. з 74% до 70 % відповідних сум грошового забезпечення.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 01.01.2016 р. в розмірі 74% грошового забезпечення відповідно до ст. 63 закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб , № 2262-ХІІ від 09.04.1992 р. у порядку і розмірах, визначених постановами КМУ № 988 від 11.11.2015 р. Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції та № 103 від 21.02.2018 р. Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб , виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 74% сум грошового забезпечення та здійснити мені виплату недоотриманої пенсії за минулий час з 01.01.2016 р.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 867,88 грн.
Крім того, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.12.2021 р. у справі №160/20207/21 позов задоволено частково.
Визнано протиправною відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки наданої Державною установою Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області від 23.07.2021р. №33/24-/С-3552, викладену в листі Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №31015-24943/Р-01/8-0400/21 від 06.09.2021 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул.Набережна Перемоги, буд.26, м.Дніпро, 49094; код ЄДРПОУ 21910427) здійснити перерахунок з 01 грудня 2019 року та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Державної установи Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області від 23.07.2021р. №33/24-/С-3552, з урахуванням раніше виплачених сум.
В іншій частині заявлених позовних вимог - відмовлено.
Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул.Набережна Перемоги, буд.26, м.Дніпро, 49094; код ЄДРПОУ 21910427) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору у розмірі 908,00 грн.
Під час виконання рішення суду по справі №160/20207/21, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області був проведений перерахунок пенсії позивача, але здійснений був такий перерахунок, виходячи з 70% грошового забезпечення, тобто відповідач повторно здійснив зменшення позивачу розміру пенсії за вислугу років з 74% до 70% під час перерахунок пенсії з 01.12.2019р., що підтверджується листом від 24.08.2023 р., копія якого міститься в матеріалах справи.
Водночас, суд зазначає, що в матеріалах справи міститься протокол призначення пенсії ОСОБА_1 , з тексту якого судом встановлено, що основний розмір пенсії: 74 % грошового забезпечення (вислуга років 28).
Вважаючи такі дії ГУПФУ в Дніпропетровській області протиправними, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначені в Законі України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (у редакції, чинній на час звільнення позивача зі служби та призначення йому пенсії) особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі і на службі в органах внутрішніх справ мають право на довічну пенсію за вислугою строків служби.
Судом встановлено, що позивач отримує пенсію за вислугу років, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", що не заперечується відповідачем.
Згідно з даними пенсійної справи, на час призначення основний розмір пенсії позивача становив 74 % грошового забезпечення з урахуванням вислуги, що також не заперечується відповідачем.
Відповідно до ч.4 ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-XII (далі - Закон) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленному статтею 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (п.23 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №3-1 від 30.01.2007р.).
Відповідно до ч.1 ст.13 Закону №2262-XII (в чинній редакції) визначено розміри, в яких призначаються пенсії за вислугу років, а згідно з ч.2 цієї статті максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43).
До цього, згідно з ч.2 ст.13 Закону №2262-XII (в редакції на час призначення пенсії позивачу) загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен був перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1 - 100 процентів, до категорії 2 - 95 процентів.
Судом встановлено, що норми пенсійного законодавства, які визначали розмір пенсійних виплат громадянам, державою неодноразово змінювались.
Так, Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 №3668-VI внесені зміни до частини 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року №2262-XII, згідно яких цифри "90" замінено цифрами "80". У той же час згідно з пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього ж закону обмеження пенсії максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання чинності цим Законом.
У подальшому Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27.03.2014р. №1166-VIIвнесено зміни у частину 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", якими цифри "80" (відсотків) замінено цифрами "70".
Саме така, змінена редакція ст.13 Закону №2262-XII булла застосована відповідачем при визначенні розміру пенсії позивача при проведенні перерахунку.
Статтею 63 Закону №2262-ХІІ у редакції, чинній з 2004 року, визначено підстави перерахунку раніше призначених пенсій. Перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону.
Стаття 63 Закону №2262-ХІІ визначає як обов'язкову підставу для здійснення перерахунку пенсії підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Ця норма також делегує Кабінету Міністрів України визначення умов, порядку та розмірів перерахунку пенсії за цим Законом.
Кабінет Міністрів України у Порядку №45 визначив, що перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права. У зв'язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України Постанови №704, якою з 1 березня 2018 року змінено грошове забезпечення, зокрема, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу у позивача виникло право на перерахунок призначеної пенсії.
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону №2262-ХІІ умови, порядок та розміри вказаного перерахунку визначені Постановою КМУ №103, якою постановлено здійснити перерахунок призначених до 1 березня 2018 року на підставі вказаного Закону пенсій з 1 січня 2018 року.
Суд звертає увагу на те, що стаття 13 Закону №2262-ХІІ регулює порядок призначення пенсій, а стаття 63 визначає підстави, умови і порядок їх перерахунку.
У той же час, зміни до статті 63 Закону №2262-ХІІ а ні Законом №3668-VI, а ні Законом №1166-VII у частині підстав, умов, розміру або порядку перерахунку пенсій не вносились.
Постанови Кабінету Міністрів України №45 і №103 також не містять положень про зміну відсоткового значення розміру призначених пенсій при їх перерахунку.
Зважаючи на викладене вище, суд приходить до висновку про те, що внесені Законами №3668-VІ та №1166-VII зміни до статті 13 Закону №2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються лише порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разіреалізації ними права на пенсійне забезпечення.
У той же час, ці норми не стосуються і не поширюються на випадки перерахунку вжепризначеної пенсії, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону №2262-ХІІ, яка змін у зв'язку з прийняттям вищезгаданих Законів не зазнала.
Відтак, при здійсненні перерахунку пенсії позивачу у відповідача були відсутні підстави для обмеження розміру пенсії 70 відсотками грошового забезпечення згідно з ч. 2 ст. 13 Закону №2262-XII, оскільки дане обмеження не стосується позивача, якому пенсія не призначалась вперше, а вже була призначена раніше і виплачувалась.
04 лютого 2019 року Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду прийняте зразкове рішення Іменем України у справі №240/5401/18, де суд прийшов до висновку про те, що при перерахунку пенсії з 1 січня 2018 року, відповідно до статті 63 Закону №2262-ХІІ на підставі Постанови КМУ №103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ. Тому, при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним. За таких обставин відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії при здійсненні її перерахунку.
Постановою Великої Палати Верховного суду від 16.10.2019 року це рішення залишене без змін. Зазначена правова позиція висловлювалась і раніше у постановах Верховного суду від 03 квітня 2018 року у справі №175/1665/17, від 19 червня 2018 року у справі №583/2264/17 тощо.
Стаття 2 КАС України зазначає, що основними завданнями (принципами) адміністративного судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі; 5) обов'язковість судового рішення; 6) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 7) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; 8) розумність строків розгляду справи судом; 9) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 10) відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.
Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ч.3 ст.2 КАС України, є принцип верховенства права, який відповідно до ст.6 КАС України, полягає в наступному: суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ст. ст.8, 9 КАС України усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом, а розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За змістом частин 4 ст. 9 КАС України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів. Суд прийшов до висновку, що поданих сторонами доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд згідно ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Отже, судом встановлено, що відповідач, здійснюючи перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 на підставі довідки Державної установи Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області від 23.07.2021р. №33/24-/С-3552, зменшивши при цьому розмір пенсії з 74% до 70% порушив права та інтереси позивача на належне пенсійне забезпечення, які підлягають судовому захисту.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги.
Суд наголошує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі Трофимчук проти України ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.
Усі інші аргументи сторін, зокрема, в частині наявності скарг позивача щодо стану здоров'я, з приводу чого позивачем заявлялось клопотання про допити його як свідка, вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують та по суті на них не впливають.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сферіпублічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З приводу розподілу судових витрат суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, враховуючи задоволення позовних вимог, стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача підлягають судові витрати у розмірі 1073,60 грн., сплата яких підтверджується квитанцією від 26.11.2023 р., яка міститься в матеріалах справи.
Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 139, 242-243, 245-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 74% до 70% при перерахунку пенсії з 01.12.2019 року, на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 23 липня 2021 року №33/24/С-3552, яка надана Державною установою «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м.Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) здійснити з 01 грудня 2019 року перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) виходячи з 74% відповідних сум грошового забезпечення на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 23 липня 2021 року № 33/24/С-3552, яка надана Державною установою «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області», з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути на користь ОСОБА_1 з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні, 60 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.О. Лозицька