24 січня 2024 рокуСправа №160/30715/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Серьогіної О.В. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у м. Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення коштів, -
23.11.2023 року ОСОБА_1 звернувся через підсистему "Електронний суд" до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони в Дніпропетровській області, щодо не нарахування та невиплаті ОСОБА_1 додаткової доплати відповідно до постанови № 375 від 20 квітня 2020 року “Деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, посадових осіб Державної митної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни”;
- стягнути додаткову доплату відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 375 від 20 квітня 2020 року з Територіального управління Служби судової охорони в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 з березня 2020 року по лютий 2021 року включно в розмірі до 50% місячного грошового забезпечення, де 50% це є умова відпрацювання повного місяця в межах суми стягнення за один місяць.
Також позивач просить суд відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України зобов'язати відповідача в строк один місяць з дня набирання рішення суду законної сили надати звіт про виконання рішення.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 , згідно з витягом з наказу про звільнення з Територіального управління Служби судової охорони в Дніпропетровській області №422 о/c від 10 жовтня 2023 року звільнився за власним бажанням з Територіального управлінні Служби судової охорони у Дніпропетровській області, де проходив службу на посаді командира відділення охорони 1 підрозділу охорони Територіального управління Служби судової охорони в Дніпропетровській області починаючи з 2020 року. Починаючи з березня 2020 року по лютий 2021 року включно проходив службу на посаді командира 1 відділення 1го взводу охорони 1 підрозділу охорони Територіального управління Служби судової охорони в Дніпропетровській області. Проте жодних доплат відповідно до Постанови Кабінету Міністрів № 375 від 29.04.2022 року «Деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, посадових осіб Державної митної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни» позивач на сьогоднішній день не отримав. Позивач таку бездіяльність відповідача вважає протиправною, тому просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.11.2023 року відкрито провадження у даній справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами з 25.12.2023 року.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.
06.12.2023 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від Територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області надійшов письмовий відзив на позов, в якому управління проти позовних вимог заперечує та зазначає наступне. Позивач наказом територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області від 03.12.2019 року №57о/с прийнятий на службу до Служби судової охорони та призначений на посаду контролера I категорії взводу охорони підрозділу охорони територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області. Наказом територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області від 30.10.2023 року №422о/с ОСОБА_1 звільнений зі служби у Службі судової охорони відповідно до підпункту 7 (за власним бажанням) пункту 2 розділу XII Положення про проходження служби співробітниками Служби судової охорони, у запас Збройних Сил (із постановкою на військовий облік). Співробітники Служби судової охорони у постанові Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 375 не передбачені, відповідно жодних підстав для створення Переліку посад (професій) працівників, яким встановлюються такі доплати, та Персонального переліку працівників, яким встановлюється доплата, не було. Враховуючи вищевикладене, оскільки позивачем не надано доказів того що він на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України, набув право на доплати, визначені Постановою КМУ № 375, отже територіальне управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області діяло в межах наданих повноважень при ненарахуванні та невиплаті позивачу додаткової доплати до заробітної плати (грошового забезпечення) згідно постанови КМУ № 375, а вимога позивача, щодо нарахування та сплати додаткової доплати до заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому ним часу в умовах карантину відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 року № 375 в розмірі до 50% місячного грошового забезпечення є необґрунтованою та безпідставною. На підставі викладеного, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 наказом територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області від 03.12.2019 року №57о/с прийнятий на службу до Служби судової охорони та призначений на посаду контролера I категорії взводу охорони підрозділу охорони територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області.
Наказом територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області від 30.10.2023 року №422о/с ОСОБА_1 звільнений зі служби у Службі судової охорони відповідно до підпункту 7 (за власним бажанням) пункту 2 розділу XII Положення про проходження служби співробітниками Служби судової охорони, у запас Збройних Сил (із постановкою на військовий облік).
Позивачу не була встановлена доплата відповідно до Постанови Кабінету Міністрів № 375 від 29.04.2022 року «Деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, посадових осіб Державної митної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни».
Вважаючи бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати доплати до заробітної плати за роботу в період карантину протиправною, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 160 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402-VIII (далі Закон № 1402-VIII) підтримання громадського порядку в суді, припинення проявів неповаги до суду, а також охорону приміщень суду, органів та установ системи правосуддя, виконання функцій щодо державного забезпечення особистої безпеки суддів та членів їхніх сімей, працівників суду, забезпечення у суді безпеки учасників судового процесу здійснює Служба судової охорони.
Відповідно до статті 161 Закону, Служба судової охорони є державним органом у системі правосуддя для забезпечення охорони та підтримання громадського порядку в судах (частина перша); Служба судової охорони підзвітна Вищій раді правосуддя та підконтрольна Державній судовій адміністрації України (частина друга); Служба судової охорони складається з центрального органу управління та територіальних підрозділів Служби (частина четверта); територіальні підрозділи Служби судової охорони утворюються як юридичні особи (частина шоста); фінансування Служби судової охорони здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України (частина сьома).
Також, Закон № 1402-VIII доповнено статтею 162-1 Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо врегулювання окремих питань правового статусу працівників Служби судової охорони» від 27.04.2021 року № 1417-IX, який набрав чинності 23.05.2021 року.
Отже, вказана стаття не існувала у період до 23.05.2021 року, та не може розповсюджуватись на правовідносини які виникли до прийняття.
Статтею 162-1 Закону № 1402-VIII визначено, що Порядок проходження служби співробітниками Служби судової охорони регулюється цим Законом та положенням, яке затверджується Вищою радою правосуддя за поданням Голови Служби судової охорони, погодженим з Державною судовою адміністрацією України (частина 2). Трудові відносини працівників, які уклали трудовий договір із Службою судової охорони, регулюються законодавством України про працю (частина 5 статті 162-1 Закону № 1402-VIII).
Згідно з частиною 1 статті 165 Закону №1402-VIII (в редакції що діяла на час проходження служби позивачем), грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
У силу частини 2 цієї статті грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України на рівні не нижчому, ніж установлений для поліцейських, і повинно стимулювати до комплектування Служби судової охорони кваліфікованими співробітниками.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 375 «Деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, посадових осіб Державної митної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни» (далі - Постанова № 375) установлено, що на період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни окремим категоріям працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, посадових осіб Державної митної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв'язку, транспорту, адміністративним, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) (далі - працівники) та внаслідок виконання своїх обов'язків мають безпосередній контакт з населенням, встановлюється додаткова доплата до заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах. Пунктом 4 Постанови № 375 визначено, що Перелік посад (професій) працівників, яким встановлюються такі доплати, визначається відповідним центральним органом виконавчої влади у сфері, у якій він реалізує державну політику. Персональний перелік працівників, яким встановлюється доплата, визначається керівником (керівником державної служби) відповідного підприємства, установи та організації, органу державної влади.
Однак, співробітники Служби судової охорони у постанові Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 375 не передбачені, відповідно жодних підстав для створення Переліку посад (професій) працівників, яким встановлюються такі доплати, та Персонального переліку працівників, яким встановлюється доплата, не було.
Позивач не є працівником Служби судової охорони, а є його співробітником, який проходить службу, а не працює за трудовим договором із Службою судової охорони.
Враховуючи вищевикладене, оскільки позивачем не надано доказів того, що він на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України, набув право на доплати, визначені Постановою КМУ № 375, отже Територіальне управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області діяло в межах наданих повноважень при ненарахуванні та невиплаті позивачу додаткової доплати до заробітної плати (грошового забезпечення) згідно постанови КМУ № 375, а вимога позивача, щодо нарахування та сплати додаткової доплати до заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому ним часу в умовах карантину відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 року № 375 в розмірі до 50% місячного грошового забезпечення є необґрунтованою та безпідставною.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На підставі викладеного суд, вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.
Згідно з ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення коштів - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя О.В. Серьогіна