65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"25" січня 2024 р.м. Одеса Справа № 521/19246/20
Господарський суд Одеської області у складі судді Литвинової В.В., за участю секретаря судового засідання Крутькової В.О., розглянувши у відкритому засіданні справу
за позовом Одеської міської ради
до відповідача: ОСОБА_1
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради,
про звільнення земельної ділянки шляхом знесення самочинно побудованих споруд та скасування реєстрації декларації
за участю представників:
від позивача - Грабовська М.
від відповідача - не прибули
від третьої особи - не прибули
19.11.2020 до Малиновського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява Одеської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спор, - Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, яким просить з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 14.09.2021,
- скасувати реєстрацію декларації про готовність об'єкта до експлуатації "Реконструкція квартири АДРЕСА_1 ", за № ОД101210126182, зареєстровану 26.01.2021, Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради,
- зобов'язати ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 40 кв. м за адресою АДРЕСА_2 шляхом знесення прибудови.
Малиновський районний суд міста Одеси своєю ухвалою від 27 листопада 2020 року заяву Одеської міської ради про забезпечення позову задовольнив. Наклав арешт на об'єкт нерухомого майна - квартиру АДРЕСА_3 , загальною площею 44,9 кв. м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 6127251101.
Одеський апеляційний суд своєю постановою від 22 квітня 2021 року ухвалу Малиновського районного суду міста Одеси від 27 листопада 2020 року залишив без змін.
Малиновський районний суд міста Одеси своїм рішенням від 01 лютого 2022 року позов Одеської міської ради задовольнив.
Одеський апеляційний суд постановою від 14 лютого 2023 року рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 01 лютого 2022 року залишив без змін.
Верховний Суд постановою від 21 червня 2023 року рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 01 лютого 2022 року та постанову Одеського апеляційного суду від 14 лютого 2023 року скасував. Закрив провадження у справі та повідомив Одеську міську раду про те, що розгляд цієї справи віднесений до юрисдикції господарського суду, оскільки спір в цій справі виник за участю суб'єкта господарювання (відповідач є фізичною особою-підприємцем відповідно до витягу з ЄДР) з метою здійснення підприємницької діяльності у спірному нежитловому приміщенні, належить до спорів, які підлягають розгляду в порядку господарського судочинства
Ухвалою від 16.08.2023 Верховний Суд передав справу до Господарського суду Одеської області.
Ухвалою від 15.09.2023 суд відкрив провадження у справі, призначив підготовче засідання на 18.10.2023.
Оскільки відповідач є фізичною особою, то суд відповідно до ст. 176 ГПК України встановив, що зареєстроване місце проживання відповідно до витягу з Єдиного державного демографічного реєстру - АДРЕСА_4 . За цією ж адресою вона зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДР) як фізична особа-підприємець.
Ухвалою від 18.10.2023 рогзляд справи відкладено на 15.11.2023.
Ухвіалою від 15.11.2023 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 13.12.2023.
Однак, засідання 13.12.2023 не відбулось у зв'язку з призупиненням роботи суду через хакерську атаку, через що суд ухвалою від 13.12.2023 призначив розгляд справи по суті на 24.01.2024.
Відповідач відповідно до відзиву, який прийнято судом до розгляду, про що зазначено в протоколі від 15.11.2023, заперечує проти задоволення позову. Так, відповідач посилається на те, що вона законно набула право власності на квартиру та у передбачений законом спосіб оформила документи на проведення реконструкції власної квартири.
На думку відповідача, Департамент комунальної власності Одеської міської ради, який перевірив спірний об'єкт 09.09.2020, на відміну від Департаменту державного архітектурно-будівельного контролю, не є уповноваженим проводити перевірки у сфері містобудівництва та реконструкції об'єктів. До того ж, Департамент державного архітектурно-будівельного контролю своїм листом від 18.09.2020 № 2/88-Д повідомив, що перевірку дотримання правил реконструкції квартири ОСОБА_1 не проводив, документи реагування (припис) не виносив, а лише 11.09.2020 провів обстеження.
Щодо перевірки об'єкту від 11.09.2020, то відповідач зазначає, що вона проведена без власника квартири, за відсутності свідків, результати цієї перевірки не вручались відповідачу, а з фотографій, які додані до акту перевірки взагалі неможливо встановити, де профодилась фотозйомка.
Крім того, відповідач вважає, що даний спір належить до юрисдикції адміністративних судів.
З цього приводу суд зауважує, що згідно з ч. 2 ст. 231 ГПК України у разі надходження до суду справи, що підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, після закриття провадження Верховним Судом чи судом апеляційної інстанції в порядку цивільного чи адміністративного судочинства, провадження у справі не може бути закрите з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті.
З огляду на викладене, справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, оскільки справа № 521/19246/20 надійшла до Господарського суду Одеської області після закриття провадження Верховним Судом в порядку цивільного судочинства.
Відповідач 26.12.2023 отримала ухвалу від 13.12.2023 відповідно до поштового повідомлення, але в засідання 24.01.2024 не прибула з невідомих причин.
Третя особа - Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради процесуальним правам надання пояснень по суті позову не скористалась; ухвалу суду отримала 13.12.2023 в електронному кабінеті, що підтверджується довідкою.
Дослідивши матеріали справи, докази, надані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд
встановив:
Первісний власник - ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 15.05.2003 року набув у власність квартиру АДРЕСА_5 .
23.02.2015 року ОСОБА_2 продав ОСОБА_1 за договором купівлі- продажу вищевказану квартиру.
З червня 2020 року ОСОБА_1 проводилась реконструкція вищевказаної квартири під офіс-магазин із захопленням земельної ділянки комунальної власності територіальної громади м. Одеси.
20.09.2018 року Департаментом архітектури та містобудування Одеської міської ради видані містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва № 197, затверджені наказом департаменту № 01-07/308, на «Реконструкція квартири АДРЕСА_1 , замовник - фізична особа».
За даними Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, які засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, у червні 2020 року Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради зареєстровано повідомлення про початок виконання будівельних робіт «Реконструкція квартири АДРЕСА_1 » № ОД 061201750316.
11.09.2020 року Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради проведено комісійне обстеження, за результатами якого встановлено, що за вищевказаною адресою виконуються будівельні роботи з реконструкції квартири на першому поверсі п'ятиповерхового житлового будинку шляхом улаштування прибудови, а саме виконані роботи з улаштування стрічкового фундаменту та кладки газобетонних стін у рівні першого поверху.
Незважаючи на це, 26.01.2021 року Управлінням державного архітектурно- будівельного контролю Одеської міської ради зареєстровано декларацію про готовність об'єкта до експлуатації «Реконструкція квартири АДРЕСА_3 під офіс-магазин з улаштуванням консолі за адресою: АДРЕСА_2 » за № ОД 101210126182 (далі - Декларація).
Таким чином, замість проведення робіт з реконструкції квартири АДРЕСА_3 під офіс-магазин з улаштуванням консолі фактично відбулось будівництво прибудови до вищевказаної квартири за рахунок земельної ділянки комунальної власності територіальної громади м. Одеси, що у встановленому законом порядку для такого будівництва не відводилась, що свідчить про наявність ознак самочинного будівництва, виходячи з наступного.
1.1. Заявлений ОСОБА_1 в дозвільних документах вид будівництва - реконструкція квартири АДРЕСА_3 під офіс-магазин з улаштуванням консолі не відповідає фактично проведеним роботам з будівництва прибудові: до цієї квартири, що розташована на першому поверсі п'ятиповерхового житлового будинку АДРЕСА_6 .
При цьому, в дозвільних документах, які зареєстровані уповноваженими органами, а саме: в повідомленні про початок виконання будівельних робіт, в містобудівних умовах та обмеженнях для проектування об'єкта будівництва та в Декларації, зазначений інший вид будівництва - реконструкція квартири АДРЕСА_1 .
Згідно з ч. 4 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п. 3.21. Розділу З ДБН А.2.2-3: 2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» реконструкція - це перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об'єкту будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників, поліпшення умов експлуатації. Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об'єкту в цілому або його частин (за умови їх автономності).
Реконструкція, реставрація або капітальний ремонт об'єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані, а також комплексна реконструкція кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду і нове будівництво об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури відповідно до містобудівної документації на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності можуть здійснюватися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.
В свою чергу, новим будівництвом є будівництво будинків, будівель, споруд, їх комплексів, що здійснюється з метою створення об'єктів виробничого і невиробничого призначення, а також лінійних об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури, в тому числі добудова зупинених об'єктів незавершеного будівництва.
Однак, як вбачається з матеріалів фотофіксації та акту обстеження об'єкта містобудування щодо дотримання законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові території м. Одеси від 11.09.2020 року, складеного уповноваженими особами управління державного архітектурно- будівельного контролю Одеської міської ради та Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради, за вищевказаною адресою виконуються роботи з будівництва прибудови до квартири з улаштуванням стрічкового фундаменту та кладки газобетонних стін.
Таким чином, вид будівництва визначений в повідомленні про початок виконання будівельних робіт «Реконструкція квартири АДРЕСА_3 під офіс-магазин з улаштуванням консолі за адресою:
АДРЕСА_2 » за № ОД 061201750316, у містобудівних умовах та обмеженнях для проектування об'єкта будівництва та в Декларації про готовність об'єкта до експлуатації «Реконструкція квартири АДРЕСА_3 під офіс-магазин з улаштуванням консолі за адресою: АДРЕСА_2 » за № ОД 101210126182 не відповідає фактично проведеним роботам, оскільки здійснено будівництво на земельній ділянці комунальної власності орієнтовною площею 40 кв.м. прибудови до квартири АДРЕСА_7 .
В свою чергу, будівництво прибудови з улаштуванням фундаменту та газобетонних стін неможливо було провести без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані, що додатково вказує на те, що здійснений вид будівництва не відповідає отриманій дозвільній документації.
Водночас, слід зазначити, що ОСОБА_1 в порушення вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» не подавала заяву про намір щодо забудови земельної ділянки та не отримувала містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки для будівництва прибудови до квартири АДРЕСА_7 .
Крім того, на даний час і в Єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відсутні відомості стосовно реєстрації дозвільних документів, які б підтверджували право ОСОБА_1 проводити будівельні роботи з будівництва прибудови з улаштуванням стрічкового фундаменту та кладки газобетонних стін до квартири АДРЕСА_3 .
Згідно з ч. 1 ст. 35 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» після набуття права на земельну ділянку та відповідно до її цільового призначення замовник може виконувати підготовчі роботи, визначені будівельними нормами, стандартами і правилами, з повідомленням органу державного архітектурно-будівельного контролю. Форма повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, порядок його подання, форма повідомлення про зміну даних у поданому повідомленні визначаються Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, у разі проведення нового будівництва або реконструкції об'єкта будівництва, що передбачає зміну геометричних розмірів фундаментів у плані, замовник будівництва зобов'язаний підтвердити своє право на проведення будівельних робіт документом, що посвідчує право власності чи право користування земельною ділянкою, на якій буде розміщено об'єкт нерухомості.
У відповідності до приписів ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» виконання будівельних робіт без відповідного документа, передбаченого цією статтею, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.
Самочинне будівництво є порушенням установлених державою правил та норм здійснення будівництва, що призводить до нераціональної забудови населених пунктів, невідповідності збудованих об'єктів нерухомості встановленим вимогам законодавства, а також питань безпеки під час експлуатації вже збудованого об'єкта, екологічної та санітарно-епідеміологічної безпеки. Таку ж позицію викладено у постанові Верховного Суду України від 25.05.2017 року у справі № 6-579цс17.
Таким чином, ОСОБА_1 як замовником будівництва не отримано у встановленому законом порядку дозвільних документів на проведення будівельних робіт, пов'язаних з реконструкцією квартири зі зміною геометричних розмірів фундаментів у плані шляхом будівництва прибудови.
При цьому, згідно з правовою позицією, яка викладена у постанові Верховного Суду України від 04.12.2013 року у справі № 6-130цс, та постанові Верховного Суду від 21.02.2018 року у справі № 752/8153/14-ц-, у розумінні ч. 1 ст. 376 ЦК України самочинним будівництвом є не тільки новостворений об'єкт, а й об'єкт нерухомості, який виник в результаті реконструкції, капітального ремонту, перебудови, надбудови уже існуючого об'єкта, здійснених без одержаного дозволу місцевих органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, розробленої та затвердженої в установленому порядку проектної документації, дозволу на виконання будівельних робіт, наданого органами архітектурно- будівельного контролю, оскільки в результаті таких дій об'єкт втрачає тотожність з тим, на який власником (власниками) отримано право власності.
Згідно з ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда або інше нерухоме майно вважається самочинним будівництвом, якщо вони: 1) збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети; 2) без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту; 3) чи з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Крім того, Одеська міська рада не передавала у власність чи користування ОСОБА_1 земельну ділянку, яка була забудована за адресою: АДРЕСА_2 . Одеською міською радою не вирішувалося питання щодо відведення земельної ділянки для будівництва прибудови площею 40 кв.м. до квартири АДРЕСА_7 . Тобто, будівництво проведено на земельній ділянці, яка не була відведена в установленому законодавством порядку для цієї мети.
Таким чином, збудована ОСОБА_1 спірна прибудова на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, зумовлює незаконну та безпідставну забудову земельної ділянки комунальної власності територіальної громади міста Одеси орієнтовною площею 40 кв.м. за адресою: АДРЕСА_6 .
1.2. Декларація про готовність об'єкта до експлуатації «Реконструкція квартири АДРЕСА_3 під офіс-магазин з улаштуванням консолі за адресою: АДРЕСА_2 » за М ОД1012Ю126182 містить недостовірні відомості та підлягає скасуванню у встановленому законом порядку.
Так, як зазначалось вище, вказаний замовником ( ОСОБА_1 ) вид будівництва - реконструкція квартири АДРЕСА_1 не відповідає фактично проведеним роботам, оскільки здійснено будівництво прибудови на земельній ділянці комунальної власності орієнтовною площею 40 кв.м. до квартири АДРЕСА_7
Також в Декларації зазначені недостовірні відомості стосовно відсутності необхідності пред'явлення документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.
У графі інформації про документ, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, в спірній Декларації зазначено, що відповідно до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 466 відомості щодо земельної ділянки не зазначаються у разі реконструкції, реставрації або капітального ремонту об'єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їх фундаментів у плані, а також реконструкції або капітального ремонту автомобільних доріг, залізничних колій, ліній електропередачі, зв'язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій у межах земель їх розміщення.
Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» після набуття права на земельну ділянку та відповідно до її цільового призначення замовник може виконувати підготовчі роботи, визначені будівельними нормами, стандартами і правилами, з повідомленням органу державного архітектурно-будівельного контролю. Форма повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, порядок його подання, форма повідомлення про зміну даних у поданому повідомленні визначаються Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, у разі проведення нового будівництва або реконструкції об'єкта будівництва, що передбачає зміну геометричних розмірів фундаментів у плані, замовник будівництва зобов'язаний підтвердити своє право на проведення будівельних робіт документом, що посвідчує право власності чи право користування земельною ділянкою, на якій буде розміщено об'єкт нерухомості, та, відповідно, вказати інформацію про такий документ у декларації про готовність об'єкта до експлуатації.
Крім цього, звертаємо увагу, що Одеська міська рада не передавала у власність чи користування ОСОБА_1 земельну ділянку, яка була забудована за адресою: АДРЕСА_6 . Одеською міською радою не вирішувалося питання щодо відведення земельної ділянки для будівництва прибудови до приміщення, що знаходиться на першому поверсі багатоквартирного будинку за вищевказаною адресою. Тобто, будівництво проведено на земельній ділянці, яка не була відведена в установленому законодавством порядку для цієї мети.
Згідно із ч. 1 ст. 83 ЗК України у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної і державної власності, а також земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.
Відповідно до ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.
Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів. Об'єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб'єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.
Виходячи зі змісту ст. 12 ЗК України, до повноважень міських рад у галузі земельних відносин належить, зокрема, право розпорядження землями територіальних громад, передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадянам та юридичним особам, здійснення контролю за використанням і охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства, тощо.
Відповідно до статей 124-126 ЗК України обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність у зазначеної особи таких документів свідчить про самовільне зайняття земельної ділянки.
Департамент комунальної власності Одеської міської ради листом від 17.09.2020 року за вих. № 01-18/1194-06 повідомив, що відповідно до інформації, наявної у департамента, рішення стосовно передачі земельної ділянки у власність або користування за адресою: АДРЕСА_6 , Одеською міською радою не приймались.
Відділом самоврядного контролю за використанням та охороною земель та дотримання земельного законодавства департаменту комунальної власності Одеської міської ради 09.09.2020 року складено відповідний акт огляду земельної ділянки, в якому зазначено, що за вищевказаною адресою проводиться на земельній ділянці, орієнтовною площею 40 кв.м. проводяться будівельні роботи з реконструкції квартири на першому поверсі п'ятиповерхового житлового будинку шляхом улаштування прибудови до квартири.
Таким чином, будівництво прибудови до нежитлового приміщення, розташованого на першому поверсі п'ятиповерхового будинку АДРЕСА_6 , здійснювалось за рахунок земельної ділянки комунальної власності територіальної громади м. Одеси, яка не була відведена для такої мети у встановленому законом порядку.
Відповідно до абз. 8 п. 22 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 461, у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю наведених у зареєстрованій декларації недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без затвердженого в установленому порядку проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню органом державного архітектурно-будівельного контролю.
Абзацом 9 п. 22 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 461 (далі - Порядок № 461), передбачено, що орган державного архітектурно-будівельного контролю скасовує реєстрацію декларації шляхом видачі відповідного розпорядчого акта. Запис про реєстрацію декларації з реєстру виключається Держархбудінспекцією не пізніше наступного робочого дня, з дня повідомлення органом державного архітектурно-будівельного контролю про таке скасування.
Однак, з листа Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради від 26.04.2021 року № 01-8/330вх вбачається, що з 01.06.2020 року в Управління відсутні повноваження щодо скасування реєстрації декларацій про готовність об'єктів до експлуатації або про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення.
Відповідно до абз. 10 п. 22 Порядку № 461 орган державного архітектурно- будівельного контролю також скасовує реєстрацію декларації за рішенням суду про скасування реєстрації декларації, що набрало законної сили.
Із наведеного вбачається порушення законодавства та внесення недостовірних відомостей замовником до спірної Декларації, у зв'язку із чим
реєстрація Декларації про готовність об'єкта до експлуатації «Реконструкція квартири АДРЕСА_3 під офіс-магазин з улаштуванням консолі за адресою: АДРЕСА_2 » від 26.01.2021 року № ОД 101210126182 має бути скасована у судовому порядку.
2. В свою чергу, самовільно зайнята земельна ділянка комунальної власності, орієнтовною площею 40 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 , повинна бути звільнена шляхом знесення прибудови до квартири АДРЕСА_3 силами і за рахунок відповідача, виходячи з наступного.
Як зазначалось раніше, Одеська міська рада не приймала будь-яких рішень щодо передачі у власність або користування земельної ділянки для будівництва прибудови до квартири АДРЕСА_7 .
Таким чином, ОСОБА_1 незаконно та безпідставно забудовано земельну ділянку комунальної власності територіальної громади міста Одеси за адресою: АДРЕСА_6 .
Незважаючи на те, що вимоги ч. 1 ст. 376 ЦК передбачають наявність декількох ознак самочинного будівництва, однак наявність хоча б однієї з них свідчить про те, що об'єкт нерухомості є самочинним (позиція Верховного Суду України у справі 6-1328цс15 від 02.12.2015 року).
Крім цього, Верховний Суд у постанові від 20.02.2020 року у справі № 1940/1655/18 дійшов до висновку, що будь-які дії, направлені на фактичне використання земельної ділянки без оформлення права власності на земельну ділянку або права постійного користування чи права оренди земельної ділянки в порядку, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», є самовільним заняттям земельної ділянки.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Відповідно до ст. 212 ЗК України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню -власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.
Згідно зі ст. 391 ЦК України власник майна може вимагати усунення будь- якого обмеження його права власності.
Відповідно до п. б ч. 3 ст. 152 ЗК України до способів захисту прав на земельні ділянки належить, зокрема, відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.
Такий спосіб судового захисту спрямований на припинення порушення прав осіб, які є власниками (користувачами) земельних ділянок, на яких здійснено
самочинне будівництво, а також відновлює становище, яке існувало до здійснення протиправної забудови.
Спірна земельна ділянка є самовільно зайнятою вказаними особами розміщенням на ній самочинно збудованої прибудови та використанням її під цим об'єктом, що вказує на очевидне порушення майнових прав та законних інтересів територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради як власника цієї земельної ділянки.
Відповідно до ч. 2 ст. 376 ЦК України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Згідно з ч. 4 ст. 376 ЦК України якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.
Згідно з п. 6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року № 6 «Про практику застосування судами ст. 376 ЦК України (про правовий режим самочинного будівництва)» відповідно до вимог ст. 376 ЦК право на звернення до суду з позовом про знесення або перебудову самочинно збудованого об'єкта нерухомості мають як органи державної влади, так і органи місцевого самоврядування.
Відповідно до п. 17 вищевказаної постанови позов про знесення самочинно збудованого нерухомого майна може бути пред'явлено власником чи користувачем земельної ділянки або іншою особою, права якої порушено, зокрема, власником (користувачем) суміжної земельної ділянки з підстав, передбачених статтями 391, 396 ЦК, статтею 103 ЗК.
Крім цього, звертаємо увагу, що перебудова об'єкта не відновить порушеного права територіальної громади на доступ до забудованої земельної ділянки загального користування, у зв'язку із чим така ділянка залишиться вилученою із комунальної власності.
Таким чином, самовільно зайнята відповідачем земельна ділянка комунальної власності, орієнтовною площею 40 кв.м. за адресою: АДРЕСА_6 , повинна бути звільнена шляхом знесення прибудови силами і за рахунок відповідачки.
Відповідач у відзиві зазначає, що Департамент комунальної власності Одеської міської ради, який перевірив спірний об'єкт 09.09.2020, на відміну від Департаменту державного архітектурно-будівельного контролю, не є уповноваженим проводити перевірки у сфері містобудівництва та реконструкції об'єктів. До того ж, Департамент державного архітектурно-будівельного контролю своїм листом від 18.09.2020 № 2/88-Д повідомив, що перевірку дотримання правил реконструкції квартири ОСОБА_1 не проводив, документи реагування (припис) не виносив, а лише 11.09.2020 провів обстеження.
Щодо перевірки об'єкту від 11.09.2020, то відповідач зазначає, що вона проведена без власника квартири, за відсутності свідків, результати цієї перевірки не вручались відповідачу, а з фотографій, які додані до акту перевірки взагалі неможливо встановити, де профодилась фотозйомка.
Суд відхиляє зазначені заперечення відповідача, оскільки ним не зазначено жодної норми права, яка була б порушена при проведенні перевірки спірного об'єкту та складенні документів за її результатами.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
При розподілі судових витрат суд виходить з приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України, згідно із якими сплачений Юридичним департаментом Одеської міської ради за подання позовної заяви з урахуванням заяви про зміну предмету позову судовий збір 2102+2270=4372 грн покладається на відповідача, а також 1051 грн судового збору за заяву про забезпечення позову.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 5, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
2. Скасувати реєстрацію декларації про готовність об'єкта до експлуатації "Реконструкція квартири АДРЕСА_1 ", за № ОД101210126182, зареєстровану 26.01.2021, Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради,
3. Зобов'язати ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 , АДРЕСА_4 ) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 40 кв. м за адресою АДРЕСА_2 шляхом знесення прибудови.
4. Стягнути з ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 , АДРЕСА_4 ) на користь Юридичного департаменту Одеської міської ради (код 26302537, м. Одеса пл. Думська 1, р/р UА808201720344250211000034995, ДКСУ м. Київ, МФО 820172) 5423 грн витрат зі сплати судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 25 січня 2024 р.
Суддя В.В. Литвинова