23.01.2024 року м.Дніпро Справа № 912/1964/23
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Дарміна М.О. (доповідач)
суддів: Кощеєва І.М., Чус О.В.
при секретарі судового засідання: Бурчак А.Ю.
Представники сторін:
від позивача: Сухорук Анна Миколаївна (в режимі відеоконференції)
представник відповідача у судове засідання не з'явився.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сторес" на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області про забезпечення позову від 19.10.2023 (суддя Тимошевська В.В.) у справі №912/1964/23
за позовом: Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта", м. Кременчук
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сторес", м.Кропивницький
про стягнення 15 643 026,42 грн.
Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:
Публічне акціонерне товариство "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" (ПАТ "Укртатнафта") звернулось з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сторес" про стягнення заборгованості в сумі 15 643 026,42 грн.
Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки нафтопродуктів №396/2/2118 від 30.04.2020 в частині своєчасної та повної оплати за отриманий товар.
Одночасно з поданням позову ПАТ "Укртатнафта" подано заяву про забезпечення позову, яка містить вимоги наступного змісту:
- накласти арешт на майно та грошові кошти, які знаходяться на рахунках, відкритих в будь-яких банківських або інших фінансово - кредитних установах та належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Сторес" в межах суми позову 15 643 026,42 грн.
В обґрунтування необхідності забезпечення позову у даній справі позивач зазначає, зокрема, наступне:
- у відповідності до інформації, що міститься на сайті https://opendatabot.ua/c/41212262 щодо ТОВ "Сторес" (код ЄДРПОУ 41212262) статутний капітал останнього складає лише 1000,00 грн.; за 2022 рік відсутні відомості фінансової звітності;
- з ухвали Львівського апеляційного суду від 08.05.2023 у справі №463/658/23 ПАТ "Укртатнафта" дізналося, що Територіальним управлінням Бюро економічної безпеки у Львівській області здійснюється досудове у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №72023140000000012 від 24.01.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212 КК України. В даному кримінальному провадженні розслідується факт системного виведення коштів з підприємства та нарощування безнадійної дебіторської заборгованості колишніми посадовими особами ПАТ "Укртатнафта" у змові з окремими акціонерами товариства шляхом укладання непрозорих договорів на поставку продукції та надання послуг, в тому числі з ТОВ "Сторес" (ідентифікаційний код 41212262);
- рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 10.08.2023 по справі №912/878/23 задоволено повністю позовні вимоги ПАТ "Укртатнафта" до ТОВ "Сторес" про стягнення заборгованості в сумі 9 217 871,76 грн за договором поставки нафтопродуктів №75/2/2118 від 31.01.2020; зазначене рішення відповідачем добровільно не виконується.
Враховуючи викладені факти щодо недостатності фінансових ресурсів у ТОВ "Сторес", фігурування даного підприємства у кримінальних провадженнях, позивач вважає, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арештів на майно та грошові кошти може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 19.10.2023 у справі №912/1964/23 заяву Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" від 17.10.2023 про забезпечення позову у справі №912/1964/23 задоволено.
Накладено арешт на майно та грошові кошти, які знаходяться на рахунках, відкритих в будь-яких банківських або інших фінансово - кредитних установах та належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Сторес" в межах суми позову 15 643 026,42 грн.
Приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що:
- предметом позову згідно поданої позовної заяви є стягнення заборгованості у розмірі 15 643 026,42 грн, яка виникла внаслідок невиконання ТОВ "Сторес" договору поставки в частині оплати вартості нафтопродуктів, поставлених розпочинаючи ще з 2020 року. При цьому, матеріали справи не містять доказів будь-якого листування між сторонами з приводу причин відсутності розрахунку. Звернення ПАТ "Укртатнафта" з претензію про сплату заборгованості на адресу боржника, за твердженням позивача, не дало результатів, будь-яких повідомлень від ТОВ "Сторес" щодо узгодження порядку погашення існуючої заборгованості, можливості виконання своїх зобов'язань не надходило.
- є підтвердженими повідомлені позивачем обставини щодо наявності відносно ТОВ "Сторес" рішення суду від 10.08.2023 у справі № 912/878/23, за яким із ТОВ "Сторес" вже стягнуто на користь ПАТ "Укртатнафта" заборгованість в сумі 9 217 871,76 грн за іншим договором поставки. ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.10.2023 апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з відсутністю доказів сплати судового збору.
Суд зазначає, що можливість залишення без руху апеляційної скарги та підстави для вказаного є законодавчо визначеними і передбаченими. Проте, обов'язок зі сплати судового збору є загальновідомим та не міг бути невідомим для ТОВ "Сторес", інтереси якого у справі № 912/878/23 представляв адвокат. Зазначене не виключає можливість певної помилки у твердженні відсутності підстав для сплати чи визначені розміру судового збору. Однак в даному випадку судовий збір за подання апеляційної скарги не було сплачено взагалі та будь-які пояснення чи клопотання щодо відсутності обов'язку з його сплати чи наявність підстав для відстрочення/розстрочення оплати не заявлялись.
За вказаних обставин, твердження позивача стосовно затягування зі сторони ТОВ "Сторес" примусового виконання рішення суду у іншій справі № 912/878/23 заслуговують на увагу.
Крім зазначених справ, ухвалою суду від 19.10.2023 відкрито провадження у справі №912/1960/23 за позовом ПАТ "Укртатнафта" до ТОВ "Сторес" про стягнення заборгованості в розмірі 9 437 802,42 грн за іншим договором поставки.
Таким чином, є підтвердженим наявність судових спорів між сторонами із загальною сумою боргу ТОВ "Сторес" перед ПАТ "Укртатнафта", яка перевищує 34 млн. грн.
Разом з цим, дійсно, як зазначає позивач, за даними ЄДРПОУ статутний капітал ТОВ "Сторес" складає лише 1 000,00 грн, що свідчить про наявність сумнівів щодо можливості виконання рішення суду, зокрема добровільно.
Окрім того, до заяви про забезпечення позову позивачем додана копія ухвали Львівського апеляційного суду від 08.05.2023 у справі № 463/658/23. Зі змісту цієї ухвали вбачається, що Територіальним управлінням Бюро економічної безпеки у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 24.01.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 209, ч. 3 ст. 212 КК України. В даному кримінальному провадженні розслідується факт системного виведення коштів з підприємства та нарощування безнадійної дебіторської заборгованості колишніми посадовими особами ПАТ "Укртатнафта" у змові з окремими акціонерами товариства шляхом укладення непрозорих договорів на поставку продукції та надання послуг, в тому числі з відповідачем.
Наведене вище в сукупності свідчить про обґрунтованість тверджень позивача щодо підстав для висновку, що ТОВ "Сторес" в будь-який момент може вчинити дії, спрямовані на ухилення від виконання рішення суду у даній справі, у тому числі, відчужити майно та розпорядитись грошовими коштами, що призведе до ускладнення або неможливості виконання рішення суду у разі задоволення позову.
Разом з цим, така значна сума заборгованості впливає на господарську діяльність позивача та у випадку її безнадійності може створити передумови невиконання ПАТ "Укртатнафта" своїх зобов'язань. При цьому, основним видом діяльності позивача є переробка нафти, що відноситься до переліку об'єктів критичної інфраструктури згідно постанови Кабінету Міністрів України від 09.10.2022 № 1109.
Окрім того, 05.11.2022 за рішенням Ставки Верховного Головнокомандувача під головуванням Президента України, у зв'язку з військовою необхідністю, відповідно до Закону України від 17 травня 2012 року № 4765 "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану" активи стратегічно важливих підприємств, з-поміж яких і ПАТ "Укртатнафта", були відчужені у власність держави. Вказане необхідно, у тому числі, для забезпечення нагальних потреб сектору оборони.
Також застосовуючи у вирішенні питання забезпечення позову практику Європейського суду з прав людини суд зазначає що у рішенні ЄСПЛ від 18.05.2004 у справі "Продан проти Молдови" наголошено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантований Європейською конвенцією з прав людини, буде ілюзією, якщо правова система держав, які ратифікували Конвенцію, дозволятиме остаточному, обов'язковому судовому рішенню залишатися невиконаним, завдаючи шкоди одній із сторін.
Виконання будь-якого судового рішення є невід'ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод. Європейським судом у рішенні від 19.03.1997 у справі "Горнсбі проти Греції" зазначено, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не можуть вважатися дієвими, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.
Таким чином, саме вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого судового рішення, що повністю відповідає практиці Європейського суду з прав людини.
Запропоновані позивачем заходи забезпечення позову співвідносяться з предметом позову.
Так, виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов'язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Заборона відчуження або арешт рухомого і нерухомого майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову.
Вказаного висновку дотримується Верховний Суд, зокрема у постанові від 21.09.2023 у справі № 922/1856/23.
Частина 4 ст.137 ГПК передбачає, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків від заборони відповідачу / іншим особам здійснювати певні дії (постанова Верховного Суду від 22.07.2021 у справі №910/4669/21).
У вказаному питанні суд враховує, що арешт на кошти і майно відповідача позивач просить накласти лише в межах суми, що є предметом стягнення, а не всіх коштів і майна, які є у відповідача, а тому таке обмеження не призведе до зупинення господарської діяльності підприємства відповідача. У будь-якому разі, предметом позову є стягнення лише основного боргу в розмірі вартості майна, що, за твердженням позивача, було поставлено, а отже - набуто у власність відповідачем.
На підставі викладеного, оцінивши доводи заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, зв'язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом спору, імовірність істотного ускладнення або неможливості ефективного захисту порушених прав заявника, за захистом яких позивач звернувся до суду, у разі невжиття таких заходів, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову у визначений ним спосіб.
Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:
Не погодившись з вказаною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сторес" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 19.10.2023 у справі №912/1964/23 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" про забезепечення позову у справі №912/1964/23 повністю.
Узагальнення доводів апеляційної скарги:
Апеляційна скарга обґрунтована наступним:
Апелянт вважає, що відомості та обставини, а також вид та адекватність обраного заходу забезпечення позову мають бути підтверджені заявником належними та допустимими доказами, а не ґрунтуватися на припущеннях та вимислах заявника чи інших осіб.
Натомість, обставини, зазначені заявником у заяві про забезпечення позову та в оскаржуваній ухвалі, як підстави для вжиття заходів забезпечення позову не підтверджені жодним доказом та ґрунтуються виключно на припущеннях.
Щодо розміру статутного капіталу, апелянт зазначає, що розмір статутного капіталу ТОВ «Сторес», який становить 1 000,00 гривень, не є показником будь-яких ризиків для господарський взаємовідносин з контрагентами та не може бути показником можливості чи не можливості виконання зобов'язань, а відтак не може свідчити про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову та/або позовів, поданих до ТОВ «Сторес».
Посилання Господарського суду Кіровоградської області на ухвалу Львівського апеляційного суду від 08.05.2023 у справі № 463/658/23, як на підставу необхідності вжиття заходів забезпечення позову в даній справі є неправомірним та безпідставним, а висновок про те, що наявність вказаного кримінального провадження свідчить про те, що ТОВ «Сторес» в будь-який момент може вчинити дії, спрямовані на ухилення від виконання рішення суду у даній справі, у тому числі, відчужити майно та розпорядитися грошовими коштами, що призведе до ускладнення або неможливості виконання рішення суду у разі задоволення позову є не більше ніж припущенням заявника та суду, жодних доказів, які свідчили б про відчуження та/або намагання відчуження ТОВ «Сторес» майна чи коштів у період з 24.01.2023 року і по даний час, матеріали справи не містять.
Віднесення у 2022 році ПАТ «Укртатнафта» до об'єктів критичної інфраструктури та набуття державою у 2022 права власності на акції та право управління товариством ПАТ «Укртатнафта» не може застосовуватися до взаємовідносин між ПАТ «Укртатнафта» та ТОВ «Сторес» за договором поставки нафтопродуктів № 396/2/2118 від 30.04.2020 року поставки за якими відбувалися протягом 2020-2021 років та не може бути підставою для забезпечення позову у даній справі.
Вказує, що винесення Господарським судом Кіровоградської області оскаржуваної ухвали від 19.10.2023 року у справі № 912/1964/23 про забезпечення позову шляхом, зокрема, накладення арешту на грошові кошти ТОВ «Сторес» на рахунках, завідомо для суду позбавило Товариство можливості здійснити сплату судового збору за подання апеляційної скарги на Рішення суду у справі № 912/878/23 на виконання вимог ухвали від 16.10.2023 року, тим самим фактично позбавивши Товариство права на перегляд справи та оскарження судового рішення, встановленого статтею 17 ГПК України. Вказані обставини викликають сумнів у неупередженості та об'єктивності суду, зважаючи на те, що справа № 912/878/23 та справа № 912/1964/23 розглядаються тим самим складом суду.
При винесенні Господарським судом Кіровоградської області оскаржуваної ухвали від 19.10.2023 року у справі № 912/1964/23 про забезпечення позову шляхом, накладення арешту на майно та грошові кошти ТОВ «Сторес» які знаходяться на рахунках, відкритих в будь-яких банківських або інших фінансово кредитних установах, судом хоч і вказано, що в межах суми позову 15 643 026,42 грн., однак, Господарським судом Кіровоградської області не перевірялася наявність чи відсутність на рахунку/рахунках Товариства коштів у такій сумі та не визначався конкретний рахунок на кошти на якому накладався арешт та не визначалося конкретне майно, на яке накладався арешт. Вказане зумовило те, що за оскаржуваною ухвалою суду арешт фактично накладено на все нерухоме майно, а також на все рухоме майно та грошові кошти ТОВ «Сторес», що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав та Витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, копії яких надаються за додатком.
Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній зазначає, що не погоджується з доводами викладеними в апеляційній скарзі від 01.11.2023 ТОВ «СТОРЕС», вважає їх не законними, натомість, на думку Позивача, ухвала Господарського суду Кіровоградської області про забезпечення позову від 19.10.2023 у справі №912/1964/23 є законною та обґрунтованою, винесеною у повній відповідності до норм процесуального законодавства. Просить залишити апеляційну скаргу ТОВ «СТОРЕС» від 01.11.2023 на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області про забезпечення позову від 19.10.2023 по справі №912/1964/23 без задоволення, а ухвалу Господарського суду Кіровоградської області про забезпечення позову від 19.10.2023 без змін.
Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:
Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.11.2023 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Дармін М.О., судді Чус О.В., Кощеєв І.М.
Ухвалою суду від 06.11.2023 відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи №912/1964/23. Доручено Господарському суду Кіровоградської області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи №912/1964/23.
13.11.2023 до Центрального апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №912/1964/23.
Ухвалою суду від 28.11.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сторес" на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 19.10.2023 у справі №912/1964/23 залишено без руху.
Надано Товариству з обмеженою відповідальністю "Сторес" строк для усунення зазначених у цій ухвалі недоліків, а саме:
- оригіналу платіжного документа про сплату судового збору у сумі 2147,20 грн. за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 19.10.2023 у справі №912/1964/23;
До канцелярії суду апеляційної інстанції від скаржника надійшла заява про усунення недоліків, до якої на виконання ухвали суду додано відповідні докази.
Ухвалою суду від 18.12.2023 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Сторес" про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Кіровоградської області від 19.10.2023 року у справі №912/1964/23. Поновлено строк на апеляційне оскарження. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сторес" на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 19.10.2023 у справі №912/1964/23. Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 23.01.2024 о 14:30 годин.
23.01.2024 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови Центрального апеляційного господарського суду.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:
Одночасно з поданням позову ПАТ "Укртатнафта" подано заяву про забезпечення позову, яка містить вимоги наступного змісту:
- накласти арешт на майно та грошові кошти, які знаходяться на рахунках, відкритих в будь-яких банківських або інших фінансово - кредитних установах та належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Сторес" в межах суми позову 15 643 026,42 грн.
На виконання ч. 5 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України позивачем до заяви додано платіжну інструкцію № 0000085032 від 10.10.2023, що підтверджує сплату судового збору, у встановлених порядку та розмірі.
В обґрунтування необхідності забезпечення позову у даній справі позивач зазначає, зокрема, наступне:
- у відповідності до інформації, що міститься на сайті https://opendatabot.ua/c/41212262 щодо ТОВ "Сторес" (код ЄДРПОУ 41212262) статутний капітал останнього складає лише 1000,00 грн.; за 2022 рік відсутні відомості фінансової звітності;
- з ухвали Львівського апеляційного суду від 08.05.2023 у справі №463/658/23 ПАТ "Укртатнафта" дізналося, що Територіальним управлінням Бюро економічної безпеки у Львівській області здійснюється досудове у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №72023140000000012 від 24.01.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212 КК України. В даному кримінальному провадженні розслідується факт системного виведення коштів з підприємства та нарощування безнадійної дебіторської заборгованості колишніми посадовими особами ПАТ "Укртатнафта" у змові з окремими акціонерами товариства шляхом укладання непрозорих договорів на поставку продукції та надання послуг, в тому числі з ТОВ "Сторес" (ідентифікаційний код 41212262);
- рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 10.08.2023 по справі №912/878/23 задоволено повністю позовні вимоги ПАТ "Укртатнафта" до ТОВ "Сторес" про стягнення заборгованості в сумі 9 217 871,76 грн за договором поставки нафтопродуктів №75/2/2118 від 31.01.2020; зазначене рішення відповідачем добровільно не виконується.
Враховуючи викладені факти щодо недостатності фінансових ресурсів у ТОВ "Сторес", фігурування даного підприємства у кримінальних провадженнях, позивач вважає, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арештів на майно та грошові кошти може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:
Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного:
Предметом апеляційного оскарження є ухвала Господарського суду Кіровоградської області від 19.10.2023 про задоволення заяви ПАТ «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» про забезпечення позову, накладення арешту на майно та грошові кошти, які знаходяться на рахунках, відкритих в будь-яких банківських або інших фінансово-кредитних установах та належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Сторес» в межах суми позову 15 643 026,42 грн.
Згідно з ч. 1,2 ст. 136 ГПК України - господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
За приписами п. 2, 4 ч. 1 ст. 137 ГПК України - позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.
Відповідно до ч. 4 ст. 137 ГПК України - заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
За приписами ч. 11 ст. 137 ГПК України, не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується про суті.
Тобто, для вжиття заходів до забезпечення позову необхідно, щоб заходи забезпечення позову, заявлені заявником у клопотанні про забезпечення позову не були тотожними позовним вимогам, заявлених позивачем в позовній заяві.
Отже, забезпечення позову - це, по суті обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Враховуючи положення частини одинадцятої статті 137 ПІК України, суд зобов'язаний з'ясувати, чи тотожні за змістом заявлені заходи забезпечення позову задоволенню заявлених позовних вимог, та не повинен вживати заходів забезпечення позову, якщо здійснення таких заходів забезпечення позову практично є задоволенням заявлених позовних вимог, і при цьому спір не вирішується по суті.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у справах № 906/824/17 (ухвала від 07.08.2018) та № 902/483/18 (постанова від 21.01.2019).
Звертаючись до господарського суду з заявою про забезпечення позову ПАТ «Укртатнафта» посилається, зокрема на те, що у відповідності до інформації, що міститься на сайті https://opendatabot.ua/c/41212262 щодо ТОВ «СТОРЕС» (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 41212262), статутний капітал останнього складає лише 1000,00 грн. За 2022 рік відсутні відомості фінансової звітності та Свідоцтво ПДВ наразі анульоване.
Окрім того, з ухвали Львівського апеляційного суду від 08.05.2023 у справі №463/658/23 (копія додається) ПАТ «Укртатнафта» дізналося, що Територіальним управлінням Бюро економічної безпеки у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №72023140000000012 від 24.01.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212 КК України.
Рішенням від 10.08.2023 Господарського суду Кіровоградської області (суддя Тимошевська В.В.) по справі №912/878/23 задоволено повністю позовні вимоги ПАТ «Укртатнафта» до ТОВ «СТОРЕС» про стягнення заборгованості за договором поставки №75/2/2118 від 31.01.2020 в сумі 9 217 871,76 грн. (дев'ять мільйонів двісті сімнадцять тисяч вісімсот сімдесят одна гривня 76 коп.). Вказане рішення суду ТОВ «СТОРЕС» добровільно не виконується.
Доводи апеляційної скарги в частині того, що «… Отже, посилання Господарського суду Кіровоградської області на ухвалу Львівського апеляційного суду від 08.05.2023 у справі № 463/658/23, як на підставу необхідності вжиття заходів забезпечення позову в даній справі є неправомірним та безпідставним, а висновок про те, що наявність вказаного кримінального провадження свідчить про те, що ТОВ «Сторес» в будь-який момент може вчинити дії, спрямовані на ухилення від виконання рішення суду у даній справі, у тому числі, відчужити майно та розпорядитися грошовими коштами, що призведе до ускладнення або неможливості виконання рішення суду у разі задоволення позову є не більше ніж припущенням заявника та суду, жодних доказів, які свідчили б про відчуження та/або намагання відчуження ТОВ «Сторес» майна чи коштів у період з 24.01.2023 року і по даний час, матеріали справи не містять. …» відхиляються колегією суддів оскільки не містять в собі будь-яких посилань щодо узгодження повідомлень ТОВ «СТОРЕС» порядку погашення існуючої заборгованості та виконання своїх зобов'язань. Така бездіяльність та протиправна поведінка з боку свідчить про негативний вплив з боку ТОВ «СТОРЕС» на фінансовий стан заявника, оскільки сума простроченої заборгованості є досить значною.
Доводи апеляційної скарги щодо «… Так, ПАТ «Укртатнафта» віднесено до переліку об'єктів критичної інфраструктури у відповідності з Витягом з наказу Міністерства енергетики України від 07.09.2022 № 1- ДСК «Про затвердження Переліку об'єктів критичної інфраструктури паливно- енергетичного сектору критичної інфраструктури». При цьому акції приватних акціонерів ПАТ «Укртатнафта» переведені на рахунок у цінних паперах депозитарної установи, в якій відкрито рахунок на ім'я держави, керуючим рахунком за яким є Міністерство оборони України, на виконання наказу Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України від 06.11.2022 № 14т/ВГК «Про рішення Ставки Верховного Головнокомандувача від 05.11.2022» рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 06.11.2022 № 1320 «Про забезпечення проведення в системі депозитарного обліку депозитарних операцій щодо примусового відчуження у власність держави акцій, емітентами яких є ПАТ «Укрнафта», ПАТ «Укртатнафта», АТ «Мотор Січ», ПрАТ «АвтоКрАЗ», ПрАТ «Запоріжтрансформатор»».
Отже ПАТ «Укртатнафта» віднесено до об'єктів критичної інфраструктури у вересні 2022 року та державі стало належати більше 50% акцій ПАТ «Укртатнафта» та право управління Товариством у листопаді 2022 року.
В свою чергу, взаємовідносини за договором постачання нафтопродуктів № 396/2/2118 від 30.04.2020 року між ПАТ «Укртатнафта» та ТОВ «Сторес» відбувалися у 2020-2021 роках, тобто до віднесення ПАТ «Укртатнафта» до об'єктів критичної інфраструктури та до набуття державою права власності на акції та права управління ПАТ «Укртатнафта».
У відповідності до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.
Офіційне тлумачення статті 58 надано, зокрема в Рішеннях Конституційного Суду № 1-зп від 13.05.97, № 6-рп/2000 від 19.04.2000, відповідно до висновків за якими стаття 58 Конституції України 1996 року закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності.
Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.
Таким чином, віднесення у 2022 році ПАТ «Укртатнафта» до об'єктів критичної інфраструктури та набуття державою у 2022 права власності на акції та право управління товариством ПАТ «Укртатнафта» не може застосовуватися до взаємовідносин між ПАТ «Укртатнафта» та ТОВ «Сторес» за договором поставки нафтопродуктів № 396/2/2118 від 30.04.2020 року поставки за якими відбувалися протягом 2020-2021 років та не може бути підставою для забезпечення позову у даній справі. …» спростовуються тим, що ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.12.2023 по справі №912/878/23 (головуючий суддя Чередко А.Є), апеляційну скаргу ТОВ «СТОРЕС» на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 10.08.2023 повернуто заявнику та відмовлено про відстрочення сплати судового збору.
Колегія суддів зауважує, що ТОВ «СТОРЕС» до цього часу не вчинено жодних дій щодо погашення існуючої значної заборгованості як в рамках справи №912/878/23 в якій рішення, набрало законної сили, так і в цій справі №912/1964/23, у яких ПАТ «Укртатнафта» стягує заборгованість за отримані, однак неоплачені ТОВ «СТОРЕС» нафтопродукти.
Доводи апеляційної скарги в частині того, що «… Так, при винесенні Господарським судом Кіровоградської області оскаржуваної ухвали від 19.10.2023 року у справі № 912/1964/23 про забезпечення позову шляхом, накладення арешту на майно та грошові кошти ТОВ «Сторес» які знаходяться на рахунках, відкритих в будь-яких банківських або інших фінансово кредитних установах, судом хоч і вказано, що в межах суми позову 15 643 026,42 грн., однак, Господарським судом Кіровоградської області не перевірялася наявність чи відсутність на рахунку/рахунках Товариства коштів у такій сумі та не визначався конкретний рахунок на кошти на якому накладався арешт та не визначалося конкретне майно, на яке накладався арешт. Вказане зумовило те, що за оскаржуваною ухвалою суду арешт фактично накладено на все нерухоме майно, а також на все рухоме майно та грошові кошти ТОВ «Сторес», що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав та Витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, копії яких надаються за додатком.
Таким чином, винесення судом оскаржуваної ухвали про забезпечення позову повністю зупинило та унеможливило здійснення будь-якої господарської діяльності ТОВ «Сторес» та позбавило товариство можливості здійснення будь-яких прав та виконання будь-яких обов'язків. …» відхиляються колегією суддів як такі, що не підтверджені належними і допустимими в розумінні статтей 76,77 Господарського процесуального кодексу України доказами.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині того, що ТОВ «Сторес» може вчиняти дії, спрямовані на ухилення від виконання рішення суду у даній справі, у тому числі, відчужити майно та розпорядитись грошовими коштами, що, в свою чергу призведе до ускладнення або неможливості виконання рішення суду у разі задоволення позову. Така значна сума заборгованості впливає на господарську діяльність позивача та у випадку її безнадійності може створити передумови невиконання ПАТ «Укртатнафта» своїх зобов'язань перед контрагентами. При цьому, основним видом діяльності позивача є переробка нафти, що відноситься до переліку об'єктів критичної інфраструктури згідно постанови Кабінету Міністрів України від 09.10.2022 №1109.
Колегія суддів враховує, що наразі, на виконання рішення Ставки Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України у зв'язку із військовою необхідністю, відбулося примусове відчуження у власність Держави акцій стратегічно важливих підприємств, серед яких є ПАТ «Укртатнафта» (Кременчуцький НПЗ).
Вилучені акції набули статусу військового майна, а їх управління було передано Міністерству оборони України.
Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, позбавити позивача, як державне підприємство, що виконує оборонні замовлення в період військової агресії росії, ефективного захисту його порушених прав.
Колегія суддів вважає що обраний заявником захід забезпечення позову є адекватним, розумним і співмірним з заявленими позовними вимогами, та спроможний забезпечити ефективний захист та поновлення прав заявника.
Заявлений захід забезпечення позову відповідає процесуальним нормам, що регулюють дані правовідносини, зокрема, вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, доведеності обставин щодо ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.
Господарський процесуальний кодекс України не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, або вирішувати спір по суті заявлених позовних вимог. Натомість, інститут забезпечення позову існує для уникнення ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Таким чином, заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання майбутнього рішення суду.
Частиною першою статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно з частиною першою статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Таким чином, з наведених у заяві про забезпечення позову фактів та обґрунтувань вбачається, що позивачем обґрунтовано наявність зв'язку між заходом забезпечення позову та предметом позовних вимог, оскільки застосування такого заходу забезпечення позову спроможне забезпечити ефективний захист його порушеного права та поновлення порушених прав та інтересів позивача.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права
Відповідно до частин 1, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Під час розгляду справи, колегією суддів не встановлено порушень норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення та неправильного застосування норм матеріального права.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, викладених в рішені суду першої інстанції, яке є предметом апеляційного оскарження.
З урахуванням вищевикладеного, ухвала Господарського суду Кіровоградської області про забезпечення позову від 19.10.2023 у справі №912/1964/23 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Сторес" на неї, відповідно, підлягає залишенню без задоволення.
Оскільки в даному випадку справа не розглядалася та не вирішувалася по суті, а на розгляді по суті справа перебуває у суді першої інстанції, то відповідно до положень ст.129 ГПК України суд апеляційної інстанції не здійснює розподіл судового збору.
Розподіл судових витрат:
У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги у сумі 2684,00 грн. покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сторес" на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області про забезпечення позову від 19.10.2023 у справі №912/1964/23 - залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 19.10.2023 у справі №912/1964/23 - залишити без змін.
Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 2684,00 грн покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Сторес".
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку в строки передбачені ст. 288 ГПК України.
Повний текст постанови складено 25.01.2024.
Головуючий суддя М.О. Дармін
Суддя І.М. Кощеєв
Суддя О.В. Чус