17.01.2024 року м.Дніпро Справа № 908/2795/22
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Чус О.В. (доповідач),
судді Кощеєв І.М., Дармін М.О.
секретар судового засідання Солодова І.М.
представники сторін:
від позивача: Карлаш Д.О. (поза межами суду, з використанням власних технічних засобів) - адвокат
від відповідача: Кузнецов І.С. поза межами суду, з використанням власних технічних засобів) - адвокат
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Акціонерного товариства "Укртранснафта" на додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 01.05.2023 (повне додаткове рішення складено 31.05.2023, суддя Горохов І.С.) у справі №908/2795/22
за позовом Акціонерного товариства "Укртранснафта", м. Київ
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "МІК", м. Запоріжжя
про стягнення 279 194,64 грн
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 07.03.2023 у справі №908/2795/22 у позові відмовлено повністю.
Додатковим рішенням Господарського суду Запорізької області від 01.05.2023 у справі №908/2795/22 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "МІК" про ухвалення додаткового рішення у справі №908/2795/22 задоволено частково; визнано причини пропуску строку на подання заяви про ухвалення додаткового рішення поважними та поновлено строк для подання даної заяви; стягнуто з Акціонерного товариства "Укртранснафта" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МІК" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 13 250,00 грн; у задоволенні іншої частини заяви відмовлено.
Не погодившись з додатковим рішенням місцевого господарського суду, Акціонерне товариство "Укртранснафта" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 01.05.2023 у справі №908/2795/22 в частині задоволення заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 13 250,00 грн, ухвалити нове рішення в цій частині, яким відмовити у задоволенні заяви представника відповідача про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарським судом Запорізької області під час ухвалення додаткового рішення було не в повній мірі з'ясовано обставини справи та проігноровано критерій дійсності, обґрунтованості, розумності і співмірності відповідно до ціни позову, з урахуванням складності справи.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 26.06.2023 для розгляду справи №908/2795/22 визначено колегію суддів Центрального апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Орєшкіної Е.В., суддів: Чус О.В., Кощеєва І.М.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 28.06.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Укртранснафта" на додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 01.05.2023 у справі №908/2795/22. Розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 12.09.2023 о 10.30 год.
02.08.2023 представником ТОВ «Мік» надано відзив на апеляційну скаргу АТ «Укртранснафта» на додаткове рішення в якому зазначено про те, що питання стягнення витрат на правничу допомогу суд першої інстанції встановив у повному обсязі фактичні обставини справи, що мають суттєве значення для її вирішення, та з урахуванням наданих сторонами доказів у їх сукупності, дійшов обґрунтованого висновку про їх стягнення, додаткове рішення суду є законними і обґрунтованими, та, відповідно таким, що відповідає ст.236 ГПК України.
Також зазначено про те, що розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи: витрати на правничу допомогу в орієнтовній сумі 20000грн. будуть заявлені в окремій заяві.
Просить залишити заявлену апеляційну скаргу без задоволення, а додаткове рішення Господарського суду Запорізької від області 01.05.2023 у справі №908/2795/22 - без змін.
11.09.2023 у зв'язку зі звільненням судді ОСОБА_1 з посади судді Центрального апеляційного господарського суду по справі здійснений повторний автоматизований перерозподіл, за результатами якого дану справу передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Чус О.В., суддів Дарміна М.О., Кощеєва І.М.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.09.2023, визначеною колегією суддів, прийнято справу №908/2795/22 до свого провадження; розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства "Укртранснафта" на додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 01.05.2023 у справі №908/2795/22 призначено у судове засідання на 22.11.2023 на 10:00 год.
22.11.2023 судове засідання не відбулось у зв'язку з перебуванням у відпустці судді-члена колегії Дарміна М.О.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 28.11.2023 розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства "Укртранснафта" на додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 01.05.2023 у справі №908/2795/22 призначено у судовому засіданні на 17.01.2024 о 10:40 год.
В судовому засіданні 17.01.2024 оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Центральний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.
Як вже було зазначено вище, рішенням Господарського суду Запорізької області від 07.03.2023 у справі №908/2795/22 у позові відмовлено повністю.
Додатковим рішенням Господарського суду Запорізької області від 01.05.2023 у справі №908/2795/22 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "МІК" про ухвалення додаткового рішення у справі №908/2795/22 задоволено частково; визнано причини пропуску строку на подання заяви про ухвалення додаткового рішення поважними та поновлено строк для подання даної заяви; стягнуто з Акціонерного товариства "Укртранснафта" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МІК" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 13 250,00 грн; у задоволенні іншої частини заяви відмовлено
Статтею 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно з ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).
Згідно з ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).
Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (аналогічний висновок викладений у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19, від 11.11.2021 у справі 910/7520/20).
Отже, під час вирішення питання про розподіл витрати на професійну правничу допомогу суд: 1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у ч. 4 ст. 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони; 2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України (а саме: пов'язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (такий висновок міститься в п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц та в п. 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).
Як вбачається з матеріалів справи, 04.05.2020 між адвокатом Кузнецовим І.С. та ТОВ «МІК» укладено договір б/н про надання правової допомоги, відповідно до умов якого адвокат бере на себе зобов'язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором, а Клієнт зобов'язаний оплатити замовлення у порядку та строки, обумовлені Сторонами. Згідно до п.4.2 договору, сума наданої правової допомоги і послуг погоджується Сторонами шляхом укладення письмових додаткових угод або без їх укладення за домовленістю.
Матеріалами справи встановлено, що на підтвердження витрат на послуги адвоката в сумі 20 000,00 грн, відповідачем додано до заяви про ухвалення додаткового рішення копію договору про надання правової допомоги б/н від 04.05.2020, укладеного з адвокатом Кузнецовим І.С., копію додаткової угоди б/н від 10.01.2023 до договору про надання правової допомоги б/н від 04.05.2020, копію акту приймання-передачі наданої правової допомоги з детальним описом проведених робіт від 06.04.2023 до договору про надання правової допомоги б/н від 04.05.2020, копію розрахунку вартості наданих послуг з правової допомоги до Договору про надання правової допомоги б/н від 04.05.2020, копію ордера на надання правничої (правової) допомоги № 1028667 від 10.01.2023, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 002030 від 12.02.2019. (а.с. 134-140)
В акті виконаних робіт зазначено, що адвокат Кузнецов І.С. надав клієнту - ТОВ «МІК» правову допомогу в суді першої інстанції - Господарському суді Запорізької області у період з 10.01.2023 до 06.04.2023 у справі № 908/2795/22: 1) аналіз позовної заяви АТ «Укртранснафта» до ТОВ «МІК» про стягнення штрафу за договором поставки №23-02/02-22 від 01.02.2022 в розмірі 279 194,64 грн, консультація клієнта та роз'яснення правових питань подання позову, обрання способів захисту, доцільності розгляду в порядку загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (4 години); 2 ) підготовка і відправка до Господарського суду Запорізької області у справі № 908/2795/22 заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, за якою відкрито провадження (2 години); 3) підготовка та відправка до Господарського суду Запорізької області у справі № 908/2795/22 відзиву на позовну заяву (6 годин); 4) аналіз відповіді на відзив АТ «Укртранснафта» у справі № 908/2795/22, консультація клієнта та роз'яснення правових питань (2 години); 5) підготовка та відправка до Господарського суду Запорізької області у справі № 908/2795/22 заперечення (на відповідь на відзив на позовну заяву) - 2 години; 6) підготовка і відправлення до Господарського суду Запорізької області у справі №908/2795/22 заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу (4 години). (а.с 134)
В акті вказана вартість правової допомоги у фіксованому розмірі - 20 000,00 грн.
Згідно з розрахунком вартості наданих послуг з правової допомоги від 10.01.2023 вартість послуг визначена у фіксовану розмірі 20 000,00 грн (15 000,00 грн - винагорода, 5000,00 грн - «гонорар успіху» за прийняття судом рішення про відмову в позові). (а.с 135)
Колегія суддів зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
При цьому, згідно з статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 Господарського процесуального кодексу України.
Загальний розмір витрат на правничу допомогу заявлений відповідачем становить 20 000,00 грн.
При цьому, колегія суддів бере до уваги, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 04.10.2021 від №640/8316/20, від 21.10.2021 у справі №420/4820/19 тощо).
Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу. (правовий висновок Верховного Суду в постанові від 24.01.2022 року у справі №911/2737/17).
Згідно з практикою Європейскього судлу з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «Еast/West Аlliance Limited» проти України», заява №19336/04).
У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Правова позиція, наведена вище, викладена у постанові Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.10.2019 року у справі №905/1795/18.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 по справі №904/4507/18 зазначила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).
Отже, співставляючи вартість наданих юридичних послуг адвокатом в межах даної справі, суд першої інстанції дійшов висновку, що заявлені відповідачем до відшкодування судові витрати на правову допомогу у загальному розмірі 20 000,00 грн. не відповідають критеріям розумності, співмірності та пропорційності до предмету спору та складності справи.
Здійснюючи розподіл понесених відповідачем судових витрат на оплату професійної правничої допомоги, зважаючи на доведеність неспівмірності таких витрат, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність зменшити розмір витрат на оплату правничої допомоги адвоката, який підлягає покладенню на позивача та наявності підстав для стягнення з позивача суми відшкодування витрат на оплату правничої допомоги у загальній сумі 13 250,00 грн, з яких 8250,00 грн витрати на професійну правничу допомогу та 5000 грн витрати у формі «гонорару успіху».
Апеляційний господарський суд враховує, що в даній справі досліджувалось питання можливості покладення на іншу сторону господарської відповідальності за податкове порушення. У спорах даної категорії судова практика є сталою. Великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.
Отже, чстково задовольняючи вимоги відповідач про відшкодування витрат на правничу допомогу, місцевий господарський суд правомірно виходив з критеріїв розумності розміру адвокатських витрат, з урахуванням обставин справи.
Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду зміні або скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 277, 282 - 284 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укртранснафта" на додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 01.05.2023 у справі №908/2795/22 залишити без задоволення.
Додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 01.05.2023 у справі №908/2795/22 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 25.01.2024.
Головуючий суддя О.В. Чус
Суддя І.М. Кощеєв
Суддя М.О. Дармін