Справа № 366/1/24
Провадження №1-кс/366/15/24
4 січня 2024 року слідчий суддя Іванківського районного суду Київської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт.Іванків клопотання прокурора Іванківського відділу Вишгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12023116180000200, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових 31 грудня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України,
01.01.2024 року прокурор Іванківського відділу Вишгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотанням про арешт майна, а саме на автомобіль марки «TOYOTA COROLLA», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з номером шасі (кузова) НОМЕР_2 , ключ до його замка запалення, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 . Автомобіль марки «TOYOTA COROLLA», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з номером шасі (кузова) НОМЕР_2 залишити на зберіганні на спеціальному майданчику ФОП ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 та ключ до замка запалення автомобіля марки «TOYOTA COROLLA» залишити на зберіганні у матеріалах кримінального провадження №12023116180000200 від 31.12.2023 року.
Клопотання мотивує тим, що в провадженні сектору дізнання відділення поліції №1 Вишгородського районного управління поліції ГУ НП в Київській області знаходяться матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023116180000200 від 31.12.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення (кримінального проступку), передбаченого ст. 356 КК України.
31.12.2023 року до чергової частини відділення поліції №1 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області надійшло повідомлення від ОСОБА_5 про зникнення із гаражного приміщення по АДРЕСА_2 належного йому автомобілю марки «TOYOTA COROLLA», реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Вказане повідомлення зареєстроване в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» (журналі єдиного обліку) ВП №1 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області за № 7216 від 31.12.2023, з попередньою кримінально-правовою кваліфікацією за ознаками вчинення кримінального правопорушення (кримінального проступку), передбаченого ст. 356 КК України.
Під час реагування на повідомлення про вказане вище кримінальне правопорушення (кримінальний проступок) слідчо-оперативною групою відділення поліції №1 здійснено виїзд за викликом до с. Горностайпіль Вишгородського району Київської області, де пошуковими заходами було встановлено місце знаходження автомобіля, який належить ОСОБА_5 ..
Так, 31 грудня 2023 року дільничним офіцером поліції сектору превенції відділення поліції №1 Вишгородського РУП ОСОБА_6 , який діє як дізнавач відповідно до п. «а» ч. 3 ст. 38 КПК України, відповідно до вимог ч. 1 ст. 233 КПК України до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань проведено огляд території, а саме відкритої ділянки місцевості на узбіччі автодороги біля с. Горностайпіль, де знаходився автомобіль марки «TOYOTA COROLLA», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з номером шасі (кузова) НОМЕР_2 . В ході огляду місця події встановлено, що автомобіль знаходиться у положенні, яке разом із механічними ушкодженнями кузова, свідчить про дорожньо-транспортну пригоду (автомобіль перевернутий та знаходиться на криші, розбите лобове скло, пошкоджені бампери, інші деталі). В ході огляду салону автомобіля було виявлено, крім іншого, сліди плям бурого кольору, з яких зроблено змиви; вилучено змиви з керма автомобіля та безпосередньо автомобіль, який згідно акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу передано на зберігання до спеціального майданчику (Бучанський район, смт. Макарів, вул. В.Стуса, 37).
Крім цього, в присутності потерпілого ОСОБА_5 та з його згоди проведено огляд гаражного приміщення, де, з його слів, зберігався автомобіль марки «TOYOTA COROLLA», реєстраційний номер НОМЕР_1 . В ході даного огляду вилучено свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , ключі від замку запалення автомобіля марки «TOYOTA COROLLA»та змиви з рук потерпілого ОСОБА_5 .. Слідів злому запірних пристроїв на вхідних дверях гаражного приміщення в ході огляду місця події не виявлено.
31.12.2023 року о 22 год. 21 хв. відомості про вчинене кримінальне правопорушення (кримінальний проступок) були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань СД ВП №1 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області за ознаками вчинення кримінального правопорушення (кримінального проступку), передбаченого ст. 356 КК України.
Допитаний у процесуальному статусі потерпілого ОСОБА_5 , будучи попередженим про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину, повідомив, що 31.12.2023 року він відпочивав із знайомими в належному йому гаражі, вживали спиртні напої. Близько 18 години всі розійшлись і ОСОБА_5 зачинив гараж, де залишилось два його автомобілі, один із яких марки «TOYOTA COROLLA», реєстраційний номер НОМЕР_1 . Після цього він пішов до місцевого магазину, де придбав пляшку води. Коли ОСОБА_5 повернувся з магазину, то пішов до гаражного приміщення, щоб взяти там спиртний напій. Відчинивши вхідні двері гаражу ключем, який є тільки в нього, ОСОБА_5 виявив відсутність автомобілю марки «TOYOTA COROLLA». При цьому ключ від замка запалення автомобіля наявний у одному екземплярі та зберігався у ОСОБА_5 .. Про те, що невідома особа вчинила відносно нього протиправні дії, пов'язані із заволодінням автомобілем, ОСОБА_5 повідомив на спецлінію «102».
В ході досудового розслідування виникла необхідність у перевірці істинності здобутих відомостей, підтвердження або спростування показів потерпілого та свідків, вилучених речових доказів шляхом проведення судових експертиз, слідчих та процесуальних дій, що буде неможливим у разі повернення тимчасово вилученого майна володільцю. У зв'язку із чим, прокурор звернувся до суду із даним клопотанням.
Прокурор в судовому засіданні подане клопотання підтримав з викладених у ньому підстав та просив його задовольнити.
Власник майна в судове засідання не з'явився.
Вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання та додані до нього документи, слідчий суддя приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання прокурора, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст.131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Пунктом 7 ч. 2 ст. 131 КПК України передбачено такий вид заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.
Підставами для застосування заходів забезпечення кримінального провадження КПК України визначає: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться у клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням. При цьому слідчим суддям та суду слід враховувати, що обов'язок доведення існування зазначених обставин КПК України покладає на слідчого, прокурора, який звертається із відповідним клопотанням.
Водночас, КПК України встановлює загальне положення, відповідно до якого для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов'язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.
За змістом ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч.1 ст.173 КПК України, слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе, зокрема, необхідність такого арешту.
Згідно з ч.2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу)); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань слідчим відділом здійснюється досудове розслідування за фактом вчинення протиправних дій, які суперечать інтересам ОСОБА_5 та оспорюють ся ним, як такі, що задали йому значної шкоди і підозра у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення нікому не оголошена.
Крім того, слідчий суддя звертає увагу, що санкції ст.356 КК України, за якою внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, не передбачає покарання у виді конфіскації або спеціальної конфіскації майна, цивільний позов не заявлений, розмір шкоди не визначений.
Слідчий суддя, вивчивши матеріали справи, дійшов висновку, що викладені у клопотанні прокурора доводи про необхідність накладення арешту на транспортний засоб не знаходять свого підтвердження, оскільки під час розгляду справи в суді не доведена необхідність накладення арешту на вказане майно з метою збереження речових доказів, збереження яких не є необхідною умовою проведення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні.
Як вбачається з клопотання про накладення арешту на транспортний засоб, та як в суді пояснив прокурор, вказане майно має значення речових доказів, так як являється знаряддям вчинення кримінального правопорушення. Однак, будь-яких доказів, які б підтверджували ці доводи сторони обвинувачення до клопотання та в суді не надано.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 у справі «Смирнов проти Росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.
Враховуючи обставини кримінального провадження, оцінюючи дотримання балансу між потребами загальної суспільної потреби та потребами збереження фундаментальних прав особи на предмет непропорційності та непомірності тягарю, слідчий суддя приходить до висновку, що відсутні підстави для накладення арешту на транспортний засоб, передбачені ст. 170 КПК України.
Відповідно до ч. 3 ст.173 КПК України, відмова у задоволенні клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі тимчасово вилученого майна.
Керуючись статтями 170-173, 376 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні клопотання прокурора Іванківського відділу Вишгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12023116180000200, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових 31 грудня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України - відмовити.
Ухвала підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її проголошення, у відповідності до вимог статті 309 КПК України.
Слідчий суддя: ОСОБА_1