вул. Шевченків шлях, 30-А, м. Березань, Київська область, 07541
№ провадження 2/356/33/24
Справа № 356/831/23
25.01.2024 Березанський міський суд Київської області у складі:
головуючого судді Дудар Т.В.
за участю секретаря Харченко Ж.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Березанського міського суду Київської області в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
До Березанського міського суду Київської області у жовтні 2023 року через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, підписана представником позивача адвокатом Рощиною М.О. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 15 березня 2022 року між позивачем, ОСОБА_1 , та відповідачем, ОСОБА_2 , було укладено шлюб, який був зареєстрований Коломийським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Коломийському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ). У сторін був намір створити сім'ю та вести спільне господарство. Від шлюбу у сторін не народилося дітей. Спільного майна не набули. Наразі сторони не мають притаманних подружжю рис, не ведуть спільного господарства, не мають взаємних прав та обов'язків, спільного бюджету, сторони не поєднані спільним дозвіллям, проживають окремо, будують окремо один від одного своє особисте життя, фактично сім'я не існує понад 1 рік. ОСОБА_2 ігнорує вимоги щодо розірвання шлюбу у позасудовому порядку, а перебування у шлюбі лише юридично доставляє позивачу неприємних відчуттів, унеможливлює реалізацію її прав на приватне життя. Як стверджує представник позивача, на день пред'явлення цієї позовної заяви спільне господарство з відповідачем позивачем не ведеться, спорів про майно та дітей не заявлено. З підстав, наведених вище, збереження сім'ї і подальше спільне проживання з відповідачем є неможливим. Відтак, позивач просить суд розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який був зареєстрований 15 березня 2022 року Коломийським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Коломийському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), актовий запис № 194.
02.11.2023 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати одноособово суддею в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, про що винесено відповідну ухвалу.
12.12.2023 Березанський міський суд Київської області виніс ухвалу про здійснення переходу з розгляду цивільної справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін до розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.
Копія ухвали від 12.12.2023, судова повістка про виклик до суду надсилались відповідачу судом в порядку ст. 128 ЦПК України на адресу його зареєстрованого місця проживання.
Однак, конверт повернувся до суду з відміткою органів поштового зв'язку «за закінченням встановленого терміну зберігання» (а.с. 32-33).
Суд створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів, а також надав сторонам строк для подачі відзиву, відповіді на відзив, заперечень.
Кожен з учасників справи мав право безпосередньо знайомитися з матеріалами справи, аргументами іншої сторони та реагувати на них відповідно до вимог ЦПК України.
Відповідач ОСОБА_2 не скористався своїм правом, наданим ст. 178 ЦПК України, та не подав відзив.
Позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Рощина М.О., належним чином повідомлені про місце, дату і час судового засідання, до суду не з'явилися.
18.01.2024 представник позивача ОСОБА_3 в системі «Електронний суд» подала клопотання про розгляд справи за відсутності позивача та його представника (зареєстроване канцелярією суду за вх. № 188 від 19.01.2024), у якому вона вказала, що позовні вимоги сторона позивача підтримує повністю, позов - просить задовольнити; позивач на розірванні шлюбі наполягає, примирення з відповідачем неможливе. Відтак, представник позивача просить суд розглянути справу за наявними матеріалами за відсутності позивача та його представника, проти заочного порядку розгляду справи (у разі неявки відповідача) - позивач не заперечує (а.с.36-37).
Відповідач ОСОБА_2 до суду не з'явився.
Разом з тим, 24.01.2024 до канцелярії суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності відповідача, у якому ОСОБА_2 вказав, що позовні вимоги визнав повністю, проти задоволення позову щодо розірвання шлюбу не заперечує. З огляду на те, що ОСОБА_2 не має можливості прибути у судове засідання, просить задовольнити це клопотання та розглянути справу за наявними матеріалами за відсутності відповідача (а.с. 38).
Учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів (ч. 3 ст. 211 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Підстав, передбачених ч. 2 ст. 223 ЦПК України, для відкладення судом розгляду справи, суд не вбачає.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Частиною 1 ст. 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
В силу приписів ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Враховуючи положення ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Доказами згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 7 Сімейного кодексу України (далі - СК України) визначено загальні засади регулювання сімейних відносин.
Так, згідно з ч. 1, 6 ст. 7 СК України сімейні відносини регулюються цим Кодексом та іншими нормативно-правовими актами. Жінка та чоловік мають рівні права і обов'язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім'ї.
Частиною першою статті 24 СК України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Згідно зі ст. 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом. (ч. 3, 4 ст. 56 СК України).
Судом встановлено, що згідно зі свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 15.03.2022 (фотокопія якого долучена до позовної заяви), виданим Коломийським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Коломийському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстрували шлюб 15 березня 2022 року, про що 15.03.2002 Коломийським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Коломийському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) складено відповідний актовий запис за № 194. Прізвище після державної реєстрації шлюбу дружини: ОСОБА_4 (а.с. 4).
Наразі сторони не мають притаманних подружжю рис, не ведуть спільного господарства, не мають взаємних прав та обов'язків, спільного бюджету, сторони не поєднані спільним дозвіллям. Позивач та відповідач проживають окремо, будують окремо один від одного своє особисте життя, фактично сім'я не існує понад 1 рік. Спільне господарство з відповідачем позивачем не ведеться, спорів про майно та дітей не заявлено. З підстав, наведених вище, збереження сім'ї і подальше спільне проживання з відповідачем є неможливим для позивача.
Відповідач ОСОБА_2 жодним чином заявлені до нього позовні вимоги не спростував, надавши суду клопотання, у якому зазначив, що проти задоволення позову щодо розірвання шлюбу не заперечує.
Зважаючи на те, що позивач наполягає на розірванні шлюбу, відмова в розірванні шлюбу матиме ознаки примушування до шлюбу, що є недопустимим.
Відтак, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Частиною 1 ст. 141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до вимог п.п. 3 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви про розірвання шлюбу ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, і питання як розподілити між сторонами судові витрати.
Позивач при пред'явленні позову до суду сплатила судовий збір в сумі 1073,60 грн (зворотній бік а.с. 7).
Однак, вимоги про стягнення судових витрат з відповідача позивач не заявила, тому суд не вирішує питання про їх розподіл між сторонами.
Відповідно до ч. 2 ст. 264 ЦПК України при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.
В силу приписів п. 3 ч. 1 ст. 270, ч. 2 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати . Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
На підставі ст. 7, 24, 105, 112 СК України, ст. 4, 12, 76-81, 89, 141, 258-259, 263-265, 268, 273-274, 279, 354-355 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 15 березня 2022 року Коломийським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Коломийському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), актовий запис № 194 від 15.03.2022.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання якої зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання якого зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 .
Суддя Т. В. Дудар