Справа № 285/7701/23
провадження у справі 3/0285/42/24
Іменем України
24 січня 2024 року м. Звягель
Суддя Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області
Мозговий В.Б., розглянувши матеріали, які надійшли зі Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 ,
за ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130, ч. 1 ст. 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
До Новоград-Волинського міськрайонного суду надійшов адміністративний матеріал про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130, ч. 1 ст. 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Так як справи про адміністративні правопорушення одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), то останні, відповідно ч. 1 ст. 36 КУпАП,повинні бути об'єднані в одне провадження і об'єднаній справі необхідно присвоїти № 285/7701/23, номер провадження 3/0285/42/24.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 04.12.2023 о 15 год. 20 хв., по вул. Житомирській, 112, в м. Звягель керував автомобілем BMW 320 д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю). Від проходження огляду на визначення стану сп'яніння на місці зупинки т/з за допомогою алкотестеру Drager 6810 та проведення такого огляду в найблищому медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Крім того, ОСОБА_1 04.12.2023 о 15 год. 20 хв., по вул. Житомирській, 112, в м. Звягель керував автомобілем BMW 320 д.н.з. НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування транспортним засобом, дане правопорушення вчинено повторно протягом року, за що передбачена відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Також ОСОБА_1 09.01.2024 о 18 год. 40 хв., по вул. Шевченка, біля будинку 41, в м. Звягель керував транспортним засобом BMW 320 д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Крім того, ОСОБА_1 09.01.2024 о 18 год. 40 хв., по вул. Шевченка, 41, в м. Звягель керував транспортним засобом BMW 320 д.н.з. НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування транспортним засобом, дане правопорушення вчинено повторно протягом року, за що передбачена відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Крім того, ОСОБА_1 09.01.2024 о 18 год. 43 хв., по вул. Глухова, в м. Звягель керуючи транспортним засобом BMW 320 д.н.з. НОМЕР_1 , не виконав вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, яку поліцейський здійснив синьо-червоним спеціальним проблисковим маячком, чим порушив вимоги п.п. 2.4 та 8.9а ПДР України,за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про місце і час розгляду справи повідомлений, що підтверджується його підписом в протоколах та довідками про доставку СМС-повідомлення. Про причини не повідомив, заяв чи клопотань не направляв.
Верховним Судом в п.34 постанови від 12 березня 2019 року по справі №910/9836/18 зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
У своїх рішеннях Європейський суд наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає провести розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 оскільки останній не виявив зацікавленості у присутності на розгляді справи.
Дослідивши адміністративний матеріал, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Виконання цих завдань неможливе без чіткого визначення предмета доказування у даній справі, а також (у межах ст. 251 КпАП) відповідних засобів доказування.
Відповідно до ст.ст. 254, 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є важливим процесуальним документом, який фіксує факт адміністративного правопорушення і який є підставою для подальшого провадження у справі.
Згідно статті 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Частиною першою та другою статті 62 Закону України «Про національну поліцію України» (далі - Закон) передбачено, що поліцейський під час виконання покладених на поліцію повноважень є представником держави. Законні вимоги поліцейського є обов'язковими для виконання всіма фізичними та юридичними особами.
Згідно п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Підстави для складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП у формі відмови від проходження огляду на стан сп'яніння, у поліцейського виникають після встановлення факту керування певною особою транспортним засобом, виявлення у неї ознак алкогольного сп'яніння, висунення поліцейським пропозиції про проходження огляду на стан сп'яніння та відмови особи від проходження такого огляду.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.
Переглянуті відеозаписи подій, які є об'єктивними доказами у справі, незалежними від суб'єктивного сприйняття будь-якої особи, дають підстави стверджувати про те, що ОСОБА_1 дійсно керував транспортним засобом та відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння і ця відмова є зрозумілою і категоричною, що не передбачає двозначного трактування.
Отже, з матеріалів справи слідує, що вони містять переконливі та беззаперечні докази, які підтверджують факт керування ОСОБА_1 транспортними засобами та відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку.
ОСОБА_1 протягом року піддавався адміністративному стягненню за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП. З матеріалів справи вбачається, що 10.01.2023 року ОСОБА_1 притягався до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП, постановою Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області останнього визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень за ч. 2 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, яке, з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є частиною національного законодавства , зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
При визначенні виду та розміру адміністративного стягнення, суддя враховує всі обставини справи в їх сукупності, бере до уваги особу правопорушника та із врахуванням характеру вчиненого правопорушення, ступеня вини та інших обставин, передбачених ст. 33 КУпАП, вважає, що до правопорушника слід застосувати адміністративне стягнення, що передбачено санкцією ч. 5 ст. 126 КУпАП, що буде необхідним і достатнім для виправлення порушника та виконання завдань КУпАП.
Підстави для застосування іншого, більш м'якого або суворого стягнення, відсутні.
Відповідно до ст. 40-1, ч. 5 ст. 283 КУпАП судовий збір у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.ст. 33-35, 36, 40-1, 122-2, 126, 130, 280, 283, 284 КУпАП, суддя,
Об'єднати в одне провадження справи № 285/7701/23 (провадження № 3/0285/42/24), № 285/7699/23 (провадження № 3/0285/258/24), № 285/383/24 (провадження № 3/0285/752/24), № 285/382/24 (провадження № 3/0285/751/24) та № 285/384/24 (провадження № 3/0285/753/24) присвоївши їм номер 285/7701/23, номер провадження 3/0285/42/24.
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130, ч. 1 ст. 122-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п'ять років.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок судового збору.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Новоград-Волинський міськрайонний суд протягом 10 (десяти) днів з дня її винесення.
Суддя В.Б. Мозговий