Справа № 168/1043/23
Провадження № 2/168/22/24
25 січня 2024 року Старовижівський районний суд Волинської області в складі
головуючого - судді Хаврони О.Й.,
з участю: секретаря Островерхої Т.С.,
розглянувши в смт. Стара Вижівка в залі суду у відкритому підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Старовижівської селищної ради про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,
ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Старовижівської селищної ради про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування.
Позов мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилася спадщина на належне йому майно, зокрема, на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться по АДРЕСА_1 . За життя ОСОБА_2 заповіт на випадок своєї смерті не складав. Після смерті батька спадщину фактично прийняла її мати ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . За життя ОСОБА_3 склала заповіт від 26.04.2004 р., відповідно до якого все своє майно заповіла їй. Вказуючи, що вона у встановленому законом порядку прийняла спадщину після смерті матері ОСОБА_3 , однак нотаріус їй відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину в зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на будинок, просить визнати за нею право власності на вищевказаний житловий будинок із господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування.
У підготовче засідання представник позивача не з'явився, подав заяву в якій вказує, що позов підтримує у повному обсязі, просить розглядати справу без його участі і за відсутності позивача.
Представник відповідача у підготовче засідання не з'явився, подав заяву, в якій Старовижівська селищна рада позов визнає повністю та просить справу розглядати за відсутності представника селищної ради.
Враховуючи, що в підготовче засідання учасники судового розгляду не з'явилися, то відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України суд розглядає справу без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов слід задоволити з таких підстав.
Ч.3 ст.200 ЦПК України передбачено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Відповідно до ч.1 ст. 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
За змістом ст.ст. 524, 548 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом. Для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
Відповідно до положень ст. 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
Зазначені дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Судом встановлено, що батько позивача ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 21, 25) і після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої, окрім іншого майна, входить житловий будинок, збудований у 1985 р., з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 , у якому він був зареєстрований і проживав. Вказані будівлі збудовані у сільській місцевості і зареєстровані у погосподарській книзі сільської ради, а тому є підстави вважати, що вони прийняті в експлуатацію і не є самовільним будівництвом та належали спадкодавцю (а.с. 18-19).
Заповіту за життя ОСОБА_2 не складав (а.с. 38).
З досліджених судом матеріалів спадкової справи № 171 до майна померлого ОСОБА_4 (а.с. 59-66) видно, що дружина спадкодавця ОСОБА_3 прийняла спадщину після смерті останнього та отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну частку /пай/.
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 (а.с. 24).
Відповідно до положень ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч.1 ст.1268 ЦК України).
Ч.3 ст.1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
За змістом ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Встановлено, що за життя ОСОБА_3 26.04.2004 р. склала заповіт, відповідно до якого належне їй майно заповіла своїй дочці ОСОБА_1 (а.с. 23), яка постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини (а.с. 18).
Постановою нотаріуса від 24.10.2023 р. позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок з господарськими і побутовими будівлями та спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 у зв'язку з тим, що у спадкоємця відсутні документи, що підтверджують право власності спадкодавця на житловий будинок (а.с. 12).
Заповіт, складений спадкодавцем ОСОБА_3 26.04.2004 р., не змінено і не відмінено (а.с. 18).
Позивач є дочкою спадкодавця ОСОБА_3 , що підтверджується відповідним свідоцтвом про народження та витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища шлюбу (а.с. 12, 21).
Позивач 21.02.2022 р. отримала свідоцтва про право на спадщину за заповітом на належну спадкодавцю земельну ділянку (а.с. 13).
Наведені обставини справи об'єктивно підтверджуються дослідженими судом матеріалами спадкової справи №105/2017 до майна померлої ОСОБА_3 (а.с. 41-48), з яких також видно, що інших спадкоємців за заповітом, за законом, чи таких, що мають право на обов'язкову частку у вказаному спадковому майні та які б звернулися із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , немає.
Відповідно до ч.3 ст.1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Згідно зі ст.11 ЦК України цивільні права виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також можуть виникати з рішення суду.
Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права, та відповідно до вимог ст.16 ЦК України має право звернутися до суду за захистом свого особистого майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільного права особи є визнання такого права.
Враховуючи, що за життя спадкодавець правовстановлюючих документів на житловий будинок не мала, в суді не встановлено обставин, які б вказували, що спадкодавець за життя набула право власності на житловий будинок неправомірно або, що на спадкове майно, окрім позивача, в порядку спадкування чи з інших підстав претендують інші особи, нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, а також враховуючи, що визнання відповідачем позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, та з огляду на те, що захистити свої права позивач може лише шляхом звернення до суду, позов слід задовольнити, визнавши за позивачем право власності на вказане спадкове майно.
Керуючись ст.ст. 548, 549 ЦК УРСР, ст.ст. 11, 15, 16, 1217, 1218, 1268, 1269, 1296 ЦК України, ст.ст. 200, 206, 247, 263, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення до Волинського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Представник позивача: ОСОБА_5 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: Старовижівська селищна рада, адреса місця знаходження: пл. Миру, 3, смт. Стара Вижівка, Ковельський район, Волинська область, код за ЄДРПОУ 04333224.
Повний текст рішення складено 25.01.2024 р.
Суддя О. Й. Хаврона