Єдиний унікальний номер справи: 766/1581/22 Головуючий у 1-й інстанції: Скрипнік Л.А.
Номер провадження: 33/819/18 /24 Доповідач: Приходько Л.А.
Категорія: ч.1 ст. 163-1 КУпАП
24 січня 2024 року м. Херсон
Херсонський апеляційний суд у складі судді Приходько Л. А., секретар судового засідання Доброва К.О.,
розглянувши апеляційну скаргу Кулік Вікторії Миколаївни діючої в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 18 лютого 2022 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 163-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , директор ТОВ «Фидекс»,
встановив:
Постановою судді Херсонського міського суду Херсонської області від 18 лютого 2022 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 163 -1 КУпАП та застосовано щодо неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 5 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 85,00 грн. Стягнено з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 496 грн. 20 коп.
Вищевказаною постановою встановлено, що в результаті проведення камеральної перевірки з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ по податковій декларації з ПДВ за вересень 2021 року, встановлено порушення ТОВ «Фидекс» п.46.5 ст. 46 ПКУ та Наказу МФУ від 28.01.2016 року №21 «Про затвердження форм та Порядки заповнення і подання податкової звітності з ПДВ» в частині заповнення Додатку 3 до податкової декларації з ПДВ за вересень 2021 року, що в свою чергу призвело:
- до порушення абз. «б» п.200.4 ст.200 ПКУ в результаті чого платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування 3548 грн.;
- заниження від'ємного значення, що зараховується до складу податкого кредиту наступного звітного (податкового) періоду у сумі 3548 грн., та вчинила адміністративне правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
Не погоджуючись з вказаною постановою адвокат Кулік В.М. діючи в інтересах ОСОБА_1 , подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 18 лютого 2022 року скасувати, провадження у справі закрити за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, вказавши, що протокол про адміністративне правопорушення складений з порушенням вимог КУпАП, а тому є неналежним та недопустимим доказом.
ОСОБА_1 та її захисник адвокат Кулик В.М. будучи повідомленими про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явилися, причини неявки не повідомили.
Вивчивши матеріали адміністративної справи, перевіривши наведені в клопотанні та апеляційній скарзі доводи, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до положень статі 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до частин першої - другої статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з вимогами статті 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
За правилами статті 284 КУпАП рішенням, що доводить вину особи, є постанова про накладення адміністративного стягнення або застосування заходів впливу, умовою якої є визначення вини. Отже, наявність або відсутність вини встановлюється саме під час здійснення провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Приписами статті 251 КУпАП визначено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Стаття 252 КУпАП встановлює, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Аналізуючи доводи апеляційної скарги по суті, суд апеляційної інстанції зважає на те, що відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Зазначені вимоги закону судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного судового рішення дотримані не в повному обсязі та передчасно зроблено висновок про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення.
Натомість, апеляційним судом встановлено, що суд першої інстанції в порушення вимог статей 7, 9 КУпАП допустив спрощений підхід при розгляді адміністративного провадження за частиною 1 статті 163-1 КУпАП, всебічно не з'ясувавши всіх обставин провадження. Такий висновок ґрунтується на наступному.
З протоколу про адміністративне правопорушення № 21/21-22-18-05-06/41978614, складеного 21 січня 2022 року вбачається, що ОСОБА_1 звинувачується у вчинені правопорушення передбаченого частиною 1 статті 163-1 КУпАП, а саме у тому, що вона, будучи посадовою особою, а саме директором ТОВ «Фидекс», вчинила порушення організації встановленого законом порядку ведення податкового обліку, а саме: порушення пунктів 16.1.2, 16.1.7 статті 16, пункту 36.1 статті 36, пунктів 46.1, 46.5 статті 46, абзацу «б» пункту 200.4 статті 200 ПК України; наказу Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року №21 «Про затвердження форми та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», в результаті чого платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування ПДВ у сумі 3548грн. та занижене від'ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового ) періоду у сумі ПДВ -3548грн., що встановлено за результатами камеральної перевірки ТОВ «Фидекс» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ по податковій декларації з ПДВ за вересень 2021 року, детальний опис порушень викладено у акті перевірки від 18 листопада 2021 року №4404/21-22-18-05-06/41978614.
Відповідно до статті 256 КУпАП встановлені вимоги щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення, як документа, що засвідчує факт неправомірних дій та є одним з основних джерел доказів. Зокрема, у протоколі зазначаються: місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
При цьому, суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП або нормах інших нормативно-правових актах, якими передбачена відповідальність за вчинення чітко визначених протиправних дій.
Однак, складений 21 січня 2022 року відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення № 21/21-22-18-05-06/ НОМЕР_1 не відповідає вищезазначеним вимогам закону, оскільки в ньому не зазначено конкретну суть адміністративного правопорушення, фактично не зазначено об'єктивної сторони правопорушення, яка б відповідала диспозиції частини 1 статті 163-1 КУпАП, її складові не розкриті.
Окрім того, посадовими особами ДПС не зазначено, які конкретно порушення ведення податкового обліку допустила директор ТОВ «Фидекс», не зазначені конкретні дії чи бездіяльність, які полягають в порушенні чи нездійсненні нею передбачених законодавством правил ведення податкового обліку, а лише перераховані пункти Податкового кодексу України та Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, порушення яких інкриміновано ОСОБА_1 , із посиланням на витяг з акту перевірки від 18 листопада 2021 року №4404/21-22-18-05-06/41978614, доданого до протоколу.
Відсутність у протоколі відомостей щодо конкретних дій чи бездіяльності ОСОБА_1 у відповідності з її діяннями, які викладені у диспозиції частини 1 статті 163 КУпАП, з огляду на долучений до протоколу акт перевірки як доказ, унеможливлює встановлення фактичних обставин вчиненого адміністративного правопорушення та наявність у її діях складу, а саме об'єктивної сторони інкримінованого правопорушення.
Відповідно до статті 251 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення є доказом, в якому містяться фактичні дані про вчинення особою адміністративного правопорушення.
Протокол про адміністративне правопорушення є документом, який є підставою для висунутого обвинувачення.
Разом з тим, розгляд судом справи про адміністративне правопорушення проводиться щодо особи, відносно якої складено протокол в межах, встановлених протоколом про адміністративне правопорушення.
Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення складений відносно ОСОБА_1 є неналежним та недопустимим доказом по справі, як такий що не відповідає вимогам статті 256 КУпАП, оскільки в ньому фактично не викладена суть адміністративного правопорушення, яка б відповідала диспозиції частини 1 статті 163-1 КУпАП.
Крім того, частиною 2 статті 254 КУпАП визначено, що протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, повинен бути складений не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
З матеріалів справи вбачається, що підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення № 21/21-22-18-05-06/41978614 від 21 січня 2022 року відносно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 163-1 КУпАП стало порушення останньою останнім вимог Податкового кодексу України та Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, що було виявлено в ході камеральної перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на поточний рахунок платника податку за вересень 2021 року, за результатами якої 18 листопада 2021 року складено відповідний акт № №4404/21-22-18-05-06/41978614.
Зі змісту вказаного акту вбачається, що відповідальними особами ТОВ «Фидекс» за період, який перевірявся, зокрема була ОСОБА_1 , як директор Товариства.
Отже, особа, якій інкриміновано вчинення правопорушення передбаченого частиною 1 статті 163-1 КУпАП, виявлена 18 листопада 2021 року.
Проте, в порушення вимог частини 2 статті 254 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення було складено уповноваженою посадовою особою значно пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила таке правопорушення, а саме протокол був складений лише 21 січня 2022 року, тобто більше ніж через два місяці після виявлення особи, яка вчинила правопорушення.
Таким чином, складання даного протоколу про адміністративне правопорушення відбулось через значний проміжок з моменту виявлення особи, яка його вчинила, а тому слід вважати дії уповноваженої посадової особи непослідовними, оскільки належним було б складання відповідного протоколу про адміністративне правопорушення не пізніше двадцяти чотирьох годин після його виявлення та закріплення відповідних доказів про їх вчинення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Зазначені дії посадової особи уповноваженої на складання протоколу не відповідають такій складовій принципу правової визначеності як передбачуваність застосування правових норм. Дотримання даного принципу є необхідним для того, щоб виключити будь-які ризики свавілля, наприклад, як в даному випадку, посадовою особою ДПС безпідставно не було складено протокол відразу після виявлення адміністративного правопорушення. Чинним законодавством не передбачена можливість будь-яких випадків зволікання у часі оформлення протоколів у подібних справах, у зв'язку із чим складання протоколу через значний проміжок часу від дати виявлення правопорушення є недопустимим та не відповідає принципу законності.
Допущенні посадовою особою ДПС порушення при складанні протоколу про адміністративне правопорушення позбавляють суд можливості здійснити повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи, а отже досягти завдань провадження в справі про адміністративні правопорушення, що в свою чергу є перешкодою для розгляду адміністративної справи по суті, з'ясування її обставин та притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23-рп /2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і на закріпленій в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.
У своєму рішенні у справі «Аллене де Рібемон проти Франції» ЄСПЛ зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості значно ширше, ніж це передбачають: презумпція невинності обов'язкова не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.
Враховуючи викладене, а також те, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачяться на її користь, апеляційний суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 163-1 КУпАП, не доведена поза розумним сумнівом допустимими та достовірними доказами, у зв'язку із чим вважає за необхідне постанову суду скасувати, а провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 163-1 КУпАП - закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
У зв'язку з викладеним підстави для застосування наслідків спливу строку накладення адміністративного стягнення відсутні.
Керуючись статтями 7, 38, 247, 289, 293, 294 Кодексу України про адміністративне правопорушення, суд
постановив:
Апеляційну скаргу адвоката Кулік Вікторії Миколаївни подану від імені ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову судді Херсонського міського суду Херсонської області від 18 лютого 2022 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 163-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 скасувати.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 163-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 .КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Херсонського апеляційного суду Л.А. Приходько