Справа № 299/8182/23
Закарпатський апеляційний суд
23.01.2024 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі суддів: ОСОБА_1 (головуючого), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_4 , розглянув у закритому судовому засіданні в м. Ужгороді матеріали контрольного провадження 11-кп/4806/752/23 за апеляційною скаргою захисника-адвоката ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу Виноградівського районного суду Закарпатської області від 01.12.2023.
Цією ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання захисника-адвоката ОСОБА_5 про зміну обвинуваченому запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт та задоволено клопотання прокурора й продовжено строк тримання під вартою, до 29.01.2024 без визначення розміру застави, щодо:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, з середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, раніше судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 152 КК України у кримінальному провадженні № 12023071080000585 від 04.09.2023 .
З матеріалів контрольного провадження вбачається, що у провадженні Виноградівського районного суду Закарпатської області знаходиться кримінальне провадження, внесене 04.09.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023071080000585 про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 152 КК України.
Відмовляючи у задоволенні клопотання захисника-адвоката ОСОБА_5 про зміну обвинуваченому запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт та задовольняючи клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, та розглядаючи питання доцільності продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_6 під вартою, суд виходив з необхідності уникнення ризиків, визначених п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_6 може переховуватися від суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності за вчинене ним кримінальне правопорушення, знаходячись на волі може незаконно впливати на малолітню потерпілу, свідків, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, може вчинити інше кримінальне правопорушення. Також судом враховано, що кримінальне правопорушення вчинене ОСОБА_6 відносно особи, що не досягла 14 років. До того ж, судовий розгляд не розпочато, жодні докази не досліджені, однак обставини обвинувачення ОСОБА_6 , а також тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання його винуватим у вчиненні вказаного злочину, поряд з існуючими ризиками, що стали підставою для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою,
-2-
свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для їх запобігання та меті забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_6 покладених на нього процесуальних обов'язків, а тому його подальше тримання під вартою буде виправданим та необхідним.
В апеляційній скарзі захисник-адвокат ОСОБА_5 просить ухвалу суду від 01.12.2023 про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 скасувати та обрати щодо останнього більш м'який запобіжний захід - домашній арешт. В обґрунтування апеляційної скарги захисник-адвокат ОСОБА_5 вказує на те, що ухвала суду є незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки винесена з порушенням норм діючого КПК України, а висновки суду першої інстанції викладені в ухвалі не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження. Вважає, що суд належним чином не перевірив, чи заявлені прокурором ризики, передбачені п. 1, 3, 4, 5 ст. 177 КПК України продовжують існувати на момент винесення рішення, оскільки такі взагалі відсутні. Крім того, захисник просить поновити йому строк на апеляційне оскарження ухвали суду від 01.12.2023, оскільки він не був присутнім під час проголошення повного тексту оскаржуваного судового рішення, а копію ухвали ним отримано лише 07.12.2023.
Апеляційна скарга розглядається у відсутності прокурора, обвинуваченого, захисника, неявка яких, з огляду на положення ч. 4 ст. 422-1 КПК України, не перешкоджає її розгляду. З матеріалів контрольного провадження вбачається, що сторона обвинувачення, обвинувачений та його захисник належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, при цьому заяв про відкладення розгляду апеляційної скарги на інший термін не подавали; в апеляційній скарзі не порушується питання про погіршення становища обвинуваченого і його явка у судове засідання не визнана обов'язковою, і при цьому, стороною захисту не заявлено клопотання про бажання обвинуваченого брати участь у розгляді апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали контрольного провадження, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що клопотання захисника-адвоката ОСОБА_5 про поновлення строку на апеляційне оскарження підлягає задоволенню, а його апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Згідно ч. 1 ст. 117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
12.12.2023 захисник-адвокат ОСОБА_5 звернувся (здав на поштове відділення) з апеляційною скаргою на ухвалу Виноградівського районного суду Закарпатської області від 01.12.2023 та одночасно заявив клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, посилаючись на те, що він присутнім під час проголошення повного тексту оскаржуваної хвали не був та отримав її копію 07.12.2023, а тому у визначений процесуальним законом строк не міг навести обґрунтованих доводів щодо її незаконності.
Як вбачається з матеріалів контрольного провадження, ухвала суду постановлена, в тому числі, за участю захисника-адвоката ОСОБА_5 , який був присутнім в судовому засіданні 01.12.2023 під час прийняття відповідного рішення.
Разом з тим, суд першої інстанції, керуючись положеннями ч. 2 ст. 376 КПК України, 01.12.2023 оголосив лише резолютивну частину ухвали, натомість її повний текст було оголошено того ж дня о 16 год без учасників судового розгляду, при цьому жодних відомостей про направлення копії даної ухвали заінтересованим особам, в тому числі захиснику-адвокату ОСОБА_5 матеріали контрольного провадження не містять.
Зазначене, на переконання апеляційного суду перешкодило захиснику-адвокату ОСОБА_5 належним чином реалізувати право обвинуваченого ОСОБА_6 на
-3-
апеляційне оскарження ухвали суду в строк, встановлений кримінальним процесуальним кодексом України, тому подане захисником-адвокатом ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження ухвали Виноградівського районного суду Закарпатської області від 01.12.2023 підлягає задоволенню, а строк апеляційного оскарження поновленню.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Ухвалюючи рішення про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд повинен з'ясувати доцільність продовження застосування запобіжного заходу, що у свою чергу повинно відповідати ризикам та обставинам, що передбачені ст. 177, 178 КПК України, у їх зі ставленні з конкретними фактами, встановленими учасниками судового провадження.
Згідно ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту, має право своєю ухвалою змінити, скасувати, продовжити або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
У разі закінчення строку дії ухвали суду про тримання під вартою та неможливості розгляду судом питання про продовження строку тримання під вартою в умовах воєнного стану, продовження строку тримання під вартою здійснюється у порядку, встановленому ст. 615 КПК України.
Ухвала суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, може бути оскаржена в апеляційному порядку. Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції, не зупиняє судовий розгляд у суді першої інстанції.
-4-
Зі змісту ст. 199 КПК України вбачається, що слідчий суддя продовжує строк тримання під вартою за умови, що прокурор, слідчий доведуть існування заявлених ними ризиків, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; та наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання. Слідчий суддя, суд зобов'язаний розглянути клопотання підозрюваного, обвинуваченого протягом трьох днів з дня його одержання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Висновок суду першої інстанції про продовження строку дії запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_6 , колегія суддів вважає належним чином вмотивованим, а викладені в судовому рішенні судження такими, що ґрунтуються на вимогах закону та узгоджуються з наявними в матеріалах контрольного провадження доказами та обставинами кримінального провадження.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано взяв до уваги те, що обставини, які були підставою для застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою не змінились, наведені прокурором ризики не відпали, не зменшились і продовжують існувати.
Разом з тим, на переконання колегії суддів, суд першої інстанції при вирішенні питання про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку дії запобіжного заходу обґрунтовано взяв до уваги тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 , у разі визнання його винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, те, що вчинене діяння відносяться до особливо тяжких злочинів, а також відсутність обставин, які б перешкоджали триманню обвинуваченого ОСОБА_6 під вартою та необхідність проведення судом необхідних процедурних (процесуальних) дій, у тому числі допит потерпілої та свідків, також дослідження доказів.
Тому, колегія суддів, з огляду на тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_6 обвинувачується і за яке йому може бути призначено покарання у виді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років, а також за наведених вище обставин, приходить до висновку про те, що є обґрунтовані підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином чи вчинити інше кримінальне правопорушення, що в свою чергу свідчить про обґрунтованість висновку суду першої інстанції і в цій частині.
Апеляційний суд також вважає, що продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою є необхідним з метою забезпечення дієвості кримінального провадження та належної процесуальної поведінки обвинуваченого, у зв'язку з чим, обґрунтованим і належним чином умотивованим, вважає і висновок суду першої інстанції про те, що інші, більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не будуть достатніми для запобігання встановленим у кримінальному провадженні ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого, а також дієвості кримінального провадження.
-5-
З огляду на наведене вище, доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції безпідставно продовжив обвинуваченому ОСОБА_6 строк тримання під вартою, апеляційний суд відхиляє як такі, що не знайшли свого підтвердження та спростовуються наведеними вище обставинами.
Доводи апеляційної скарги про недотримання положень ст. 184 КПК України, які стосуються вимог до клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу та вирішення судом питання про його застосування, визнаються необґрунтованими і такими, що не знаходять свого підтвердження.
Відхиляючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що стороною захисту не надано доказів, зокрема висновків лікарів тощо, які б свідчили про наявність у ОСОБА_6 таких захворювань, які б унеможливлювали тримання його під вартою.
Відхиляючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів враховує і те, що навіть якщо обвинувачений і не має на меті ухилятися від суду, незаконно впливати на свідків та потерпілу, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином чи вчиняти інші злочини, однак, обставини, за яких вчинені інкриміновані йому кримінальні правопорушення, їх тяжкість та інші наведені вище обставини та дані про його особу, дають обґрунтовані підстави вважати, що такі ризики мають місце, і їх запобіганню буде достатнім лише запобіжний захід у виді тримання під вартою.
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив клопотання, продовживши строк тримання обвинуваченого ОСОБА_6 під вартою без визначення застави.
Процесуальних порушень, які б могли слугувати підставами для зміни чи скасування ухвали суду першої інстанції, колегією суддів не встановлено.
Узагальнюючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга, доводи якої не знайшли свого підтвердження і не впливають на висновки суду першої інстанції, не може бути задоволена, а ухвалу суду першої інстанції, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 407 КПК України, як законну та обґрунтовану, необхідно залишити без змін.
Приймаючи рішення колегія суддів також бере до уваги положення ст. 26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом; положення ст. 404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; що під час апеляційного розгляду не встановлено фактів, які б могли істотно вплинути на висновки суду першої інстанції чи спростувати їх, і на такі стороною захисту не вказується.
Керуючись ст. 404, 405, 407, 419, 422-1 КПК України, апеляційний суд
Клопотання захисника-адвоката ОСОБА_5 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді від 01.12.2023 задовольнити, поновити захиснику-адвокату ОСОБА_5 строк на апеляційне оскарження ухвали Виноградівського районного суду Закарпатської області від 01.12.2023.
Апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу Виноградівського районного суду Закарпатської області від 01.12.2023 щодо ОСОБА_7 ,-без змін.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді