Справа № 308/20343/23
Закарпатський апеляційний суд
22.01.2024 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі суддів: ОСОБА_1 (головуючого), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , захисника-адвоката ОСОБА_6 , розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді матеріали судового провадження 11-сс/4806/701/23 за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07.12.2023.
Цією ухвалою задоволено клопотання заступника начальника відділу СУ ГУ НП в Закарпатській області про застосування запобіжного заходу та застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, до 02.02.2024 включно з визначенням застави -300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить становить 805200 (вісімсот п'ять тисяч двісті) грн, щодо:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , з неповною середньою освітою, одруженого, працюючого пекарем ФОП « ОСОБА_9 », несудимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному 20.11.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023070000000355.
Цією ж ухвалою, у разі внесення застави на ОСОБА_7 покладено обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду на їх першу вимогу; не відлучатися з м. Ужгорода Закарпатської області, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду; не спілкуватися зі свідками, іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні; здати на зберігання слідчому у кримінальному провадженні свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.
З клопотання вбачається, що ГУ НП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні під № 12023070000000355 від 20.11.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 307 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою групою осіб у складі ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та інших невстановлених на даний час осіб, маючи єдиний умисел на незаконне придбання, зберігання, перевезення з метою збуту та збут психотропних речовин мешканцям Закарпатської області, в тому числі у великих розмірах, з метою незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно - небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин,
-2-
їх аналогів та прекурсорів, що охороняють здоров'я населення України, в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 за № 60/95-ВР, Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та зловживанню ними» від 15.02.1995 за № 62/95-ВР, наказу Міністерства охорони здоров'я України за № 188 від 01.08.2000, постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» від 06.05.2000 за № 770, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, починаючи з липня місяця 2023 року, діючи на території м. Ужгорода та Ужгородського району, з метою досягнення запланованого результату та незаконного збагачення, здійснювали заборонені операції у сфері обігу психотропних речовин у великих розмірах.
При цьому, з метою недопущення викриття своїх злочинних дій, останні застосовували заходи конспірації, яких дотримувались всі учасники даної групи, а саме у телефонних розмовах між собою, не називаючи дійсної назви психотропної речовини, сум грошових коштів, пакунків, у яких вони її зберігали та у подальшому збували заборонені речовини, використовували різного роду «жаргонні» назви психотропних речовин, їх об'єми, способи пакування, їх вартість, розуміючи, що мова йде про психотропну речовину, обіг якої обмежено - метамфетамін.
Зокрема, ОСОБА_12 , на виконання вищевказаного єдиного злочинного умислу зазначеної групи осіб у складі ОСОБА_11 , ОСОБА_10 та інших невстановлених на даний час осіб, у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб, місце та час, отримав з метою збуту від ОСОБА_11 психотропну речовину, обіг якої обмежено - метамфетамін, тим самим здійснив незаконне придбання психотропної речовини. Після чого, останній зазначену речовину незаконно зберігав та перевозив у спеціально відведеному ним місці, а саме у отворі під ручкою перемикання передач в автомобілі марки «Volkswagen Passat B7», чорного кольору, номерний знак НОМЕР_1 , яким ОСОБА_12 користувався з метою збуту психотропної речовини, де в подальшому ОСОБА_12 , для зручного збуту психотропних речовин у роздріб, перебуваючи в салоні автомобіля марки «Volkswagen Passat B7», чорного кольору, номерний знак НОМЕР_1 , здійснював розфасування психотропної речовини - метамфетаміну по пакетах.
Після чого, ОСОБА_12 19.08.2023 о 12 год 53 хв, діючи умисно, з корисливих мотивів, у порушення вимог законодавства, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, перебуваючи у автомобілі марки «Volkswagen Passat B7», чорного кольору, номерний знак НОМЕР_1 за адресою Ужгородський район, с. Розівка, вул. Концівська, неподалік від заводу «Джейбіл», в ході проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, незаконно збув за 16000 грн, особі зі зміненими анкетними даними ОСОБА_13 , два прозорі поліетиленові пакети у пачці з-під цигарок «Winston», всередині яких знаходилась психотропна речовина - метамфетамін, масою 5,8538 г, що відноситься до великих розмірів, яку в подальшому ОСОБА_13 одразу видав працівникам поліції.
Крім того ОСОБА_10 , на виконання вищевказаного єдиного злочинного умислу зазначеної групи осіб у складі ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та інших невстановлених на даний час осіб, у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб, місце та час, придбав у невстановленої органом досудового розслідування особи психотропну речовину, обіг якої обмежено - метамфетамін, після чого частину вказаної речовини, здійснюючи функцію постачання, передав ОСОБА_11 , а решту залишив при собі, тим самим здійснив незаконне зберігання психотропних речовин з метою збуту. В подальшому, для досягнення єдиної корисливої мети з незаконного збагачення в сфері незаконного обігу психотропних речовин, діючи умисно, у порушення вимог законодавства, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, 12.10.2023 о 15 год 46 хв, перебуваючи всередині підсобного
-3-
приміщення торгівельного центру «Білочка», розташованого за адресою м. Ужгород, вул. Олександра Попадинця, в ході проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, незаконно збув за 7700 грн, особі під вигаданими анкетними даними ОСОБА_14 один поліетиленовий зіп-пакет, в якому знаходилась психотропна речовина - метамфетамін, масою 0,7758 г, яку ОСОБА_14 одразу видав працівникам поліції.
ОСОБА_11 , на виконання вищевказаного єдиного злочинного умислу зазначеної групи осіб, у складі ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , та інших невстановлених на даний час осіб, у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб, місце та час, отримав з метою збуту від ОСОБА_10 психотропну речовину, обіг якої обмежено - метамфетамін, та для досягнення єдиної мети групи, а саме незаконного збагачення у сфері обігу психотропних речовин, передав частину ОСОБА_12 , а решту психотропної речовини незаконно зберігав при собі з метою збуту, яку в подальшому, діючи умисно, з корисливих мотивів, у порушення вимог законодавства, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, 22.11.2023 приблизно о 16 год 28 хв, перебуваючи за адресою м. Ужгород, вул. Собранецька, 48, поблизу вказаного будинку на тротуарі, в ході проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, незаконно збув за 3700 грн, особі зі зміненими анкетними даними ОСОБА_15 , один прозорий поліетиленовий пакети, всередині якої знаходилась психотропна речовина - метамфетамін, масою 0,4580 г, яку ОСОБА_15 одразу видав працівникам поліції.
ОСОБА_7 на виконання вищевказаного єдиного злочинного умислу зазначеної групи осіб у складі ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , та інших невстановлених на даний час осіб, після отримання ОСОБА_11 у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб, місце та час, психотропної речовини, обіг якої обмежено - метамфетамін у ОСОБА_10 та передачі зазначеної речовини ОСОБА_12 , який у свою чергу незаконно зберігав та перевозив у спеціально відведеному ним місці, а саме у отворі під ручкою перемикання передач в автомобілі марки «Volkswagen Passat B7», чорного кольору, номерний знак НОМЕР_1 , з метою збуту психотропної речовини, де в подальшому діючи спільно із ОСОБА_12 , у порушення вимог законодавства, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, для зручного збуту психотропних речовин у роздріб, перебуваючи в салоні автомобіля марки «Volkswagen Passat B7», чорного кольору, номерний знак НОМЕР_1 , діючи як співвиконавець, сприяв членам групи у вчиненні кримінальних правопорушень, в тому числі шляхом перерахунку грошових коштів, здобутих від збуту психотропних речовин, розфасування психотропної речовини - метамфетаміну.
У подальшому, ОСОБА_7 05.12.2023 о 14 год 16 хв, діючи умисно, з корисливих мотивів, у порушення вимог законодавства, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, перебуваючи за адресою м. Ужгород, вул. Льва Толстого, 10 Б, у салоні автомобіля марки «Volkswagen Passat B7», чорного кольору, номерний знак НОМЕР_1 , разом із ОСОБА_12 , зберігав при собі з метою збуту у задній правій кишені штанів пачку з-під сірників, в якій знаходились 6 прозорих зіп-пакетів із психотропною речовиною - метамфетамін, загальною масою 2,9085 г, що відноситься до великих розмірів, які були виявлені працівниками поліції в ході проведення санкціонованого обшуку.
05.12.2023 ОСОБА_7 затриманий в порядку ст. 208 КПК України та того ж дня ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
-4-
Обґрунтовуючи клопотання слідчий зазначила, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відносяться до категорії тяжких злочинів, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна, у зв'язку з чим наявні ризики, передбачені п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_7 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, спеціалістів у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення. З урахуванням наведеного слідчий вважав, що більш м'які запобіжні заходи будуть недостатніми для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а тому просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою, на строк 60 днів з визначенням застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Задовольняючи клопотання, слідчий суддя ухвалу мотивувала тим, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, яке відносяться до категорії тяжких, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна та існуванням ризиків, передбачених п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою визначила ОСОБА_7 заставу, достатню для забезпечення виконання покладених на нього обов'язків.
В апеляційній скарзі, захисник підозрюваного ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_6 просить ухвалу слідчого судді від 07.12.2023 скасувати та постановити нову ухвалу визначивши ОСОБА_7 заставу в розмірі, встановленому п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України. В обґрунтування апеляційної скарги захисник вказує на недоведеність прокурором наявності ризиків, передбачених п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки такі відсутні. Крім того, судом не враховано, що ОСОБА_7 не судимий, працює пекарем ФОП « ОСОБА_9 », у зв'язку з чим слід визнати, що визначена ОСОБА_7 застава встановлена у непомірному для підозрюваного розмірі.
Судове провадження розглядається за відсутності підозрюваного, неявка якого з урахуванням положень ч. 4 ст. 405 КПК України не перешкоджає його розгляду. При цьому враховується, що підозрюваний належним чином повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді, а також те, що від нього не надходили заяви чи клопотання про відкладення розгляду судового провадження на інший термін.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника-адвоката ОСОБА_6 , який підтримав апеляційну скаргу, заперечення прокурора ОСОБА_5 щодо апеляційної скарги, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали судового провадження колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника-адвоката ОСОБА_6 не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судове рішення стосовно обрання запобіжного заходу повинно відповідати вимогам ст. 370 КПК України, тобто повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим та містити, як чітке визначення законодавчих підстав для його обрання, так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, врахування особи підозрюваного та інших обставин, в тому числі ризиків, наведених у ч. 1 ст. 177 КПК України.
-5-
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
За приписами до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що в разі обрання іншого більш м'якого запобіжного заходу підозрюваний, обвинувачений може ухилитися від слідства або суду, знищити речові докази, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність. При цьому суд повинен врахувати обставини, які вказані в ст. 178 КПК України.
В порядку ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Згідно положень ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
-6-
Апеляційний суд вважає, що слідчий суддя повною мірою дотрималася вказаних вимог закону при розгляді клопотання про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Розглядаючи дане клопотання, слідчий суддя належно дослідила та перевірила наведені у ньому доводи щодо обґрунтованості підозри та наявності ризиків, які власне, викликали необхідність вжити заходи для забезпечення кримінального провадження шляхом застосування підозрюваній особі запобіжного заходу.
Як вбачається з ухвали, слідчим суддею встановлено, що ГУ НП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні під № 12023070000000355 від 20.11.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 307 КК України.
05.12.2023 ОСОБА_7 затриманий в порядку ст. 208 КПК України та того ж дня ОСОБА_7 повідомлений про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Ухвалою слідчого судді від 07.12.2023 за клопотанням заступника начальника відділу СУ ГУ НП в Закарпатській області щодо підозрюваного ОСОБА_7 обрано запобіжний захід - тримання під вартою та визначено заставу 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 805200 (вісімсот п'ять тисяч двісті) грн.
При вирішенні питання про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчим суддею встановлено доведеність прокурором обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Висновок слідчого судді про необхідність обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 відповідає фактичним обставинам кримінального провадження і такий висновок підтверджується перевіреними слідчим суддею доказами, яким дана належна оцінка.
Відповідно до положень ст. 177, 183 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання переховування від органів досудового розслідування чи вчинення іншого кримінального правопорушення, незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити вище вказані дії.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Як встановила слідчий суддя, ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна та, перебуваючи на волі ОСОБА_7 з метою ухилення від кримінальної відповідальності може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для
-7-
встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, спеціалістів у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Згідно до вимог ст. 177 КПК України правовою підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою злочину, а також наявність зазначених в законі ризиків.
Наявні докази, які містяться в матеріалах судового провадження дають підстави вважати, що підозра у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, на цій стадії досудового розслідування є підтвердженою. В ході кримінального провадження обставини, які мають бути достатніми для обґрунтування підозри ОСОБА_7 у вчиненні даного кримінального правопорушення на момент вручення були наявними і підтверджуються доказами, зібраними у ході досудового розслідування, а саме: протоколом про результати контролю за вчиненням злочину від 13.10.2023; висновком експерта № СЕ-19/107-23/10131НЗПРАП від 07.11.2023; протоколом про результати контролю за вчиненням злочину від 21.08.2023; висновком експерта № СЕ-19/107-23/8067-НЗПРАП від 28.08.2023; протоколом про результати проведення НСРД аудіо-, відео контроль особи від 16.11.2023; протоколом про результати проведення НСРД аудіо-, відео контроль особи від 03.10.2023; протоколом про результати проведення НСРД зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 15.11.2023; протоколом про результати проведення НСРД зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 07.09.2023; протоколом обшуку від 05.12.2023; висновком експерта № СЕ-19/107-23/11778НЗПРАП від 06.12.2023 та іншими матеріалами даного кримінального провадження.
Разом з тим, перевіряючи наявність обґрунтованої підозри, колегія суддів виходить з того, що сукупність матеріалів кримінального провадження на даній стадії досудового розслідування, є достатньою для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу, оскільки обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
Така позиція суду випливає й із практики Європейського Суду з прав людини про те, що «розумна підозра у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, визначає наявність обставин або відомостей, які б переконали неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин.
Органом досудового розслідування надано докази, які на даній стадії є достатніми для визначення поняття обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_7 . Однак, дослідження доказів з метою визнання їх такими, що можуть бути покладені в основу винуватості особи у вчиненні того чи іншого злочину відноситься до стадії судового розгляду по суті, та не вирішується на стадії досудового розслідування про, що обґрунтовано зазначено в ухвалі слідчого судді.
Вагомість наявних доказів на підтвердження обґрунтованої підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, на цій стадії досудового розслідування доведена прокурором та сумнівів у колегії суддів щодо їх повноти та достатності не викликає.
Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
-8-
Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
З огляду на викладене, враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованого йому кримінального правопорушення, мотив та спосіб його вчинення, його надзвичайну небезпеку для суспільства, існуючі в даному провадженні ризики, особу підозрюваного, апеляційний суд приходить до висновку, що прокурором в судовому засіданні суду першої інстанції була повністю доведена неможливість застосування відносно підозрюваного іншого більш м'якого запобіжного заходу, що в своїй ухвалі при застосуванні відносно підозрюваного ОСОБА_7 найсуворішого запобіжного заходу обґрунтовано прийняла до уваги слідчий суддя.
Доводи сторони захисту про те, що суд не в повній мірі врахував дані про особу підозрюваного, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки слідчим суддею, відповідно до положень ст. 178 КПК України здійснено оцінку вказаних даних, проте з огляду на суспільну небезпечність інкримінованого ОСОБА_7 кримінального правопорушення, вказані дані не зменшують встановлені ризики та не є визначальними аргументами для обрання підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу не пов'язаного з обмеженням волі, оскільки не можуть бути беззаперечними стримуючими факторами подальшої належної процесуальної поведінки підозрюваного.
З огляду на вищевикладене, доводи захисника-адвоката ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 про те, що судом не в повному обсязі досліджено підстави для обрання такого запобіжного заходу як тримання під вартою не заслуговують на увагу, оскільки слідчий суддя суду першої інстанції, застосовуючи щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою, в повній мірі дотрималася вимог ст. 194 КПК України, врахувала обставини, які мають значення при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного, а саме наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Разом з тим, перевіряючи наявність обґрунтованої підозри, колегія суддів виходить з того, що сукупність матеріалів кримінального провадження на даній стадії розслідування, є достатньою для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу, оскільки обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
Така позиція суду випливає й із практики Європейського суду з прав людини про те, що «розумна підозра у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, визначає наявність обставин або відомостей, які б переконали неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин.
Колегія суддів вважає такі висновки слідчого судді правильними, оскільки тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення та ймовірне покарання, яке очікує особу в разі доведення винуватості, давали підстави слідчому судді для обрання підозрюваному саме такого запобіжного заходу.
Даний вид запобіжного заходу є співмірним з існуючими ризиками, відповідає даним про особу підозрюваного та тяжкості пред'явленої йому підозри, зможе у повній мірі забезпечити виконання ним процесуальних обов'язків та унеможливить настання ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, що виключають можливість застосування відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою апеляційним судом під час апеляційного розгляду скарги не встановлено.
-9-
Враховуючи викладене, зазначені в апеляційній скарзі стороною захисту доводи про відсутність у матеріалах кримінального провадження доказів, які б підтверджували заявлені слідчим у клопотанні ризики, є безпідставними, а тому апеляційний суд їх відхиляє.
При цьому апеляційний суд, враховує, що Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
При прийнятті рішення апеляційний суд враховує, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 60 рішення ЄСПЛ «Боротюк проти України», а тому вважає обґрунтованим висновок слідчого судді щодо необхідності обрання підозрюваному ОСОБА_7 на даній стадії кримінального провадження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки застосування більш м'яких запобіжних заходів не буде достатнім для запобігання існуючим ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, що узгоджується з вимогами вказаних вище норм закону та правовими позиціями ЄСПЛ.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає рішення слідчого судді про обрання підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги захисника-адвоката ОСОБА_6 в цій частині безпідставними.
Окрім того, всупереч доводів апеляційної скарги, визначений слідчим суддею підозрюваному ОСОБА_7 розмір застави є таким, що співвідноситься з даними про особу підозрюваного, обставинами кримінального правопорушення, а тому відповідає вимогам кримінального процесуального закону, зазначеним у ч. 4, 5 ст. 182 КПК України.
Враховуючи характер кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , а також його високий ступінь суспільної небезпеки, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді про визначення підозрюваному ОСОБА_7 застави в розмірі саме 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб,як альтернативи застосованому йому запобіжному заходу у виді тримання під вартою.
Такий розмір застави, на думку колегії суддів, є справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів в даному кримінальному провадженні, не порушує права підозрюваного та підстав вважати його завідомо непомірним для підозрюваного, колегія суддів не вбачає.
Апеляційний суд погоджується з висновком слідчого судді про те, що даний випадок є виключним і, всупереч доводів захисника, застава в розмірах встановлених ч. 5 ст. 182 КПК України не здатна забезпечити виконання особою покладених на неї обов'язків.
При цьому колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
З огляду на викладене вимоги апеляційної скарги захисника щодо скасування ухвали слідчого судді про застосування ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під ватою задоволенню не підлягають.
-10-
Порушень норм кримінального процесуального закону, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, апеляційний суд не вбачає.
Таким чином, рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, вирішено з дотриманням вимог ст. 177, 178, 182, 183 КПК України, ухвалено на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та оціненими судом, а тому апеляційні скарга захисника-адвоката ОСОБА_6 задоволенню не підлягає.
При прийнятті рішення колегія суддів також, враховує вимоги ст. 26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом; що під час апеляційного розгляду стороною захисту не заявлялось клопотань щодо приєднання до матеріалів судового провадження доказів (документів), які б могли вплинути на висновки суду; а також положення ст. 404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги.
Керуючись ст. 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07.12.2023, щодо ОСОБА_8 , - без змін.
Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді