Додаткове рішення
Іменем України
19 січня 2024 року місто Чернігів
Справа №751/7054/23
Провадження №2-др/751/13/24
в складі: головуючого - судді Маслюк Н. В.
секретаря судового засідання Пилипович А. Я.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідачі - ОСОБА_2 , ОСОБА_3
третя особа - приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Борисова Тетяна Анатоліївна
представник позивача - ОСОБА_4
представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Чернігова заяву представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Тараненка Мирослава Олександровича, про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Борисова Тетяна Анатоліївна, про визнання недійсною заяви про відмову від прийняття спадщини,
Встановив:
Новозаводський районний суд м. Чернігова рішенням від 27.12.2023 відмовив ОСОБА_1 у задоволенні позову.
30.12.2023 представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_5 , звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 30 000 грн витрат на правничу допомогу.
Новозаводський районний суд м. Чернігова ухвалою від 11 січня2024 року призначив справу до судового розгляду з повідомленням учасників справи про дату, час і місце судового засідання.
Сторони та їх представники, третя особау судове засідання не прибули, про день, час та місце судового засідання повідомлені.
Від представника позивача надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, відповідно до яких просила заяву задовольнити частково в розмірі, співмірному витраченому часу.
Суд ухвалив проводити розгляд справи за відсутності учасників справи.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Новозаводський районний суд м. Чернігова рішенням від 27.12.2023 відмовив повністю у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Борисова Тетяна Анатоліївна про визнання недійсною заяви про відмову від прийняття спадщини (а.с.174-181).
Під час розгляду указаної справи у судовому засіданні представником відповідача повідомлено про подачу, у межах визначених ЦПК строків, доказів на підтвердження понесених витрат (а.с.166-171).
Протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду 30.12.2023 представником відповідача подано докази на підтвердження витрат на правничу допомогу.
Відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до частини 3 статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Разом із тим законом визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно із частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до частин четвертої та п'ятої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст.41Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Правнича допомога відповідачу надавалася на підставі договору про надання правової допомоги № б/н від 05.09.2023 року адвокатом Тараненком М.О. (а.с.198), додаткової угоди до вказаного договору від 10.09.2023 (а.с.187) та ордеру (а.с.96).
За умовами вказаного договору розмір гонорару адвоката є фіксованим та становить 30 000 грн, з яких клієнт сплачує 20 000 грн протягом 10 днів з моменту підписання договору та 10 000 грн протягом 30 днів із дня оголошення рішення у справі.
Відповідач сплатив на користь адвоката 20 000,00 грн за надання правової допомоги, що підтверджується копією платіжного доручення від 15.09.2023 (а.с.199) та актом приймання-передачі наданих послуг №1 від 29.12.2023 (а.с.202).
Зі звіту про виконання договору вбачається, що адвокат консультував відповідача 4 години, вивчав судову практику 3 години, підготовлював правову позицію 3 години, а також виготовив відзив на позовну заяву, заяву про проведення судового засідання в режимі відеоконференції та заяву про понесені судові витрати (а.с.202).
При визначенні розміру компенсації за професійну правничу допомогу суд враховує, що адвокат складав відзив, приймав участь в судовому засіданні загалом 2 год 13 хв: 27.09.2023 (з 09.14 год до 09.23 год), 23.10.2023 (з 14.15 год до 14.52 год), 20.11.2023 (з 16.15 год до 16.31 год), 27.12.2023 (з 08.01 год до 09.12 год). Також представником відповідача надані суду належні докази на підтвердження розміру витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, - договір та квитанція.
Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Рішенням суду від 27.12.2023 у задоволенні позову було відмовлено повністю.
Разом з тим, враховуючи заперечення сторони позивача на заявлений до відшкодування розмір витрат на правову допомогу, суд вважає, що заявлена сума судових витрат на професійну правничу допомогу хоча і пов'язана з наданням консультацій, підготовкою процесуальних документів, участю в судових засіданнях, проте розмір таких витрат є непропорційним до предмету спору, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, тому витрати на професійну правничу допомогу підлягають зменшенню до 15 000 грн, що відповідатиме принципу розумності та справедливості.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 76, 77, 81, 141, 246, 259, 263, 264, 265, 268, 270, 354 ЦПК України, суд
Вирішив:
Заяву представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Тараненка Мирослава Олександровича - задовольнити частково.
Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Борисова Тетяна Анатоліївна, про визнання недійсною заяви про відмову від прийняття спадщини.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 15 000 (п'ятнадцять тисяч) грн 00 коп витрат на правничу допомогу.
В іншій частині заяви - відмовити.
На додаткове рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст додаткового рішення складено 25.01.2024.
Позивач - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач - ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )
Відповідач - ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 )
Третя особа - приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Борисова Тетяна Анатоліївна (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ).
Суддя Н. В. Маслюк