Справа № 298/1467/22
Номер провадження 1-кп/298/67/23
25 січня 2024 року смт. Великий Березний
Великоберезнянський районний суд Закарпатської області в складі:
судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
номер кримінального провадження 12022078070000147 від 25 липня 2022 року,
про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селище Великий Бичків Рахівського району Закарпатської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, розлученого, який має на утриманні малолітню дитину, з повною середньою освітою, непрацюючого, несудимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27 ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду зазначене кримінальне провадження, -
ОСОБА_3 в кінці червня місяця 2022 року, точний час та дату досудовим розслідуванням не встановлено, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, маючи злочинний умисел, через інтернет мережу «ТЕЛЕГРАМ» знайшов об'яву, де виготовляють документи для виїзду за кордон, в подальшому через інтернет мережу «ТЕЛЕГРАМ» зв'язався з невстановленою досудовим розслідуванням особою, яка запропонувала виготовити йому під замовлення довідку військово-лікарської комісії, тимчасове посвідчення військовозобов'язаного та довідку, що він дійсно непридатний до військової служби, за грошову винагороду, на що ОСОБА_5 погодився та оплатив на невстановлений номер банківської картки через термінал, який знаходиться у м. Дніпро (точна адреса досудовим розслідуванням не встановлено) грошові кошти у сумі 2 000 гривень.
Усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, маючи злочинний умисел, ОСОБА_3 заздалегідь обіцяв невстановленій досудовим розслідуванням особі придбати в неї довідку військово-лікарської комісії, тимчасове посвідчення військовозобов'язаного та довідку, що він дійсно непридатний до військової служби на ім'я ОСОБА_3 . При цьому, ОСОБА_3 ,, розуміючи, що вказані документи будуть підробленими, надав невстановленій досудовим розслідуванням особі необхідні для виготовлення підроблених документів дані, а саме: персональні дані, які містяться в паспорті громадянина України НОМЕР_1 , виданого на ім'я ОСОБА_3 .
На виконання вказаної домовленості, на початку липня місяця 2022 року, точну дату та час досудовим розслідуванням не встановлено, отримав повідомлення від невстановленої досудовим розслідуванням особи, що може забрати документи в почтовому ящику «112» в під'їзді житлового будинку, в якому проживає ОСОБА_3 , який знаходиться за адресою АДРЕСА_2 . Прибувши туди, ОСОБА_3 забрав із шафи довідку військово-лікарської комісії №21/2213 від 21.03.2022 року, видану ІНФОРМАЦІЯ_2 на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , тимчасове посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_2 від 23.03.2022, видане ІНФОРМАЦІЯ_2 на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та довідку №4/232 від 23.03.2022 року про те, що ОСОБА_3 виключений з військового обліку, видану ІНФОРМАЦІЯ_2 на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Крім цього, ОСОБА_3 24.07.2022 року о 18 годині 30 хвилин під час проходження прикордонного контролю, перебуваючи в пункті пропуску «Убля - Малий Березний», що на Українсько-Словацькому кордоні, Закарпатської митниці, що за адресою: вулиця Ублянська, 50, в селі Малий Березний Ужгородського району Закарпатської області, усвідомлюючи значення та суспільно небезпечний характер власних дій та керуючи ними, діючи умисно, з метою перетину Державного кордону України, всупереч обмежень передбачених Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року про введення воєнного стану, ЗУ «Про правовий режим воєнного стану», під час перетину державного кордону надав працівникам Державної прикордонної служби України, тобто використав завідомо підроблені документи, а саме: довідку військово-лікарської комісії №21/2213 від 21.03.2022 року, видану ІНФОРМАЦІЯ_2 на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , тимчасове посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_2 від 23.03.2022, видане ІНФОРМАЦІЯ_2 на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та довідку №4/232 від 23.03.2022 року про те, що ОСОБА_3 виключений з військового обліку, видану ІНФОРМАЦІЯ_2 на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Так, під час досудового розслідування отримано відповідь від ІНФОРМАЦІЯ_4 код НОМЕР_3 від 13.09.2022 №2914 та встановлено, що громадянин ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не перебуває на військовому обліку військовозобов'язаних в ІНФОРМАЦІЯ_5 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_6 ), до ІНФОРМАЦІЯ_6 з метою стати на військовий облік не звертався, на медогляд до військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_6 не направлявся, зазначеному громадянину тимчасове посвідчення військовозобов'язаного та довідка військово-лікарської комісії не видавалась.
Під час досудового розслідування проведено технічну експертизу документа, відповідно до висновку експерта від 12.09.2022 №СЕ-19/107-22/7582-ДД встановлено, що відбитки двох печаток на наданому, а саме довідці військово-лікарської комісії №21/2213 від 21.03.2022 року, виданій ІНФОРМАЦІЯ_2 на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , нанесені кліше печаток. Відбиток двох печаток на лицевій стороні та трьох печаток на зворотній стороні на наданому документі, а саме тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного № НОМЕР_2 від 23.03.2022, виданому ІНФОРМАЦІЯ_2 на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , нанесені кліше печаток. Відбитки двох печаток на наданому документі, а саме довідці №4/232 від 23.03.2022 року про те, що ОСОБА_3 виключений з військового обліку, видану ІНФОРМАЦІЯ_2 на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , нанесені кліше печаток. Один підпис у графі «Голова ВЛК», один підпис у графі «Секретар ВЛК» та один підпис внизу на печатці у наданому документі, а саме довідці військово-лікарської комісії № 21/2213 від 21.03.2022 року, виданій ІНФОРМАЦІЯ_2 на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , виконані кульковою ручкою барвником синього кольору. Один підпис на лицевій стороні та чотири підписи на зворотній стороні у наданому документі, а саме тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного № НОМЕР_2 від 23.03.2022, виданому ІНФОРМАЦІЯ_2 на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , виконані кульковою ручкою барвником синього кольору. Один підпис у наданому документі, а саме довідці № 4/232 від 23.03.2022 року про те, що ОСОБА_3 виключений з військового обліку видану ІНФОРМАЦІЯ_2 на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , нанесені кульковою ручкою барвником синього кольору.
Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст.27 ч.1 ст.358 КК України, тобто пособництво у підробленні офіційного документа, який видається установою, яка уповноважена на виконання функцій держави, яка має право видавати документи, і який надає права або звільняє від обов'язків, з метою використання його особою, та кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.358 КК України, тобто використання завідомо підробленого документа, який видається установою, яка уповноважена на виконання функцій держави, яка має право видавати документи, і який надає права або звільняє від обов'язків.
У судовому засіданні ОСОБА_3 повністю визнав себе винним по пред'явленому обвинуваченню за ч.5 ст.27 ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України, визнав фактичні обставини кримінальних правопорушень, що викладені в обвинувальному акті, у скоєному щиро розкаявся та пояснив, що дійсно шукав в інтернеті інформацію про те, де можна виготовити документи щодо звільнення з військової служби, які потрібні були йому для виїзду за кордон. Показав, що знайшов в інтернет мережі Телеграм оголошення, замовив довідки та тимчасове посвідчення військовозобов'язаного, для цього надіслав паспортні та анкетні дані, заплатив за це 2000 гривень. У подальшому, він отримав такі документи, взявши їх в поштовій скринці за місцем свого проживання в АДРЕСА_2 . Підроблені документи використав, надавши їх прикордонникам при перетині державного кордону на пункті пропуску Убля, вирушаючи на виїзд з України. При цьому, ствердно суду показав, що повністю усвідомлював, що документи є підробленими, надаючи свої паспортні дані розумів, що надає такі для виготовлення підроблених документів і, подаючи при перетині державного кордону документи, усвідомлював, що використовує підроблені документи. Зазначив, що дуже шкодує про вчинене, йому соромно, більше вчиняти правопорушення не буде, просив призначити йому покарання у виді штрафу. Також пояснив, що причиною його дій стала необхідність виїзду за кордон на заробітки через скаладну ситуацію в країні. Показав, що станом на момент вчинення проступків на військовому обліку не перебував, як і не перебуває на військовому обліку на теперішній час.
Враховуючи те, що обвинувачений та прокурор не оспорюють обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їхньої позиції, заслухавши думку учасників судового провадження та роз'яснивши їм положення ч.3 ст.349 КПК України, суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, обмежився показаннями обвинуваченого та дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_3 , визначивши відповідно до ч.3 ст.349 КПК України недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин, які ніким не оспорюються.
Отже, суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, доходить висновку про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27 ч.1 ст.358 КК України та ч.4 ст.358 КК України.
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 підлягають кваліфікації за ч.5 ст.27 ч.1 ст.358 КК України, як пособництво у підробленні офіційного документа, який видається установою, що уповноважена на виконання функцій держави, яка має право видавати документи, і який надає права або звільняє від обов'язків, з метою використання його особою, та за ч.4 ст.358 КК України, як використання завідомо підробленого документа, який видається установою, що уповноважена на виконання функцій держави, яка має право видавати документи, і який надає права або звільняє від обов'язків, і вказані кримінальні правопорушення відповідно до ст.12 КК України є кримінальними проступками.
Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а згідно ч.2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, попередження вчинення нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , у відповідності до ст. 66 КК України є визнання вини та щире каяття, що полягає в суб'єктивному ставленні обвинуваченого до вчиненого, зокрема, в тому, що він визнав факт вчинення кримінальних правопорушень та негативні наслідки таких, визнав свою провину у вчиненому повністю, висловив щирий жаль з приводу цього, дав суду визнавальні показання, повідомив у відповідній послідовності обставини вчинених ним дій, усвідомив протиправність своєї поведінки, щиро вибачився за скоєне, висловив сором за скоєне.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 судом не встановлено.
Також при призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які згідно зі ст.12 КК України є кримінальними проступками; дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, молодий за віком, розлучений, має на утриманні малолітню дитину, непрацевлаштований, має місце реєстрації та постійного проживання, обставини, що пом'якшують покарання та відсутність обставин, що таке покарання обтяжує, а також процесуальну поведінку обвинуваченого під час судового провадження.
Враховуючи вищевикладені обставини, принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 найменш суворий вид покарання, передбачений у санкціях ч.5 ст.27 ч. 1 ст.358, ч. 4 ст.358 КК України, у виді штрафу в межах санкцій частин статті, за якими кваліфіковано його дії. При цьому, незважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_3 офіційно не працевлаштований, однак, з наданих обвинуваченим суду пояснень має дохід, оскільки займається підробітками, з врахуванням того, що останній є людиною молодого віку, є працездатним, тому на переконання суду, даний вид покарання може бути йому призначений.
Беручи до уваги вищенаведене, суд прийшов висновку, що ОСОБА_3 слід призначити покарання за ч.5 ст.27 ч.1 ст.358 КК України - у виді штрафу в розмірі 600 (шестисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за ч. 4 ст. 358 КК України- у виді штрафу в розмірі 40 (сорока) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, із застосуванням при визначенні остаточного покарання положень ч. 1 ст. 70 КК України.
Таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_3 , попередження вчинення ним кримінальних правопорушень та відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.
На переконання суду, саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчинених кримінальних правопорушень та даним про особу обвинуваченого.
З огляду на особу обвинуваченого, обставини вчинення ним кримінальних правопорушень, визначену йому міру покарання, суд не знаходить підстав для застосування запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. Тому з ОСОБА_3 слід стягнути на користь держави процесуальні витрати за проведення експертизи, що підтверджуються розрахунком її вартості, зокрема, витрати на проведення судової експертизи від 12.09.2022 №СЕ-19/107-22/7582-ДД в сумі 1510,24 грн.
Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.
Питання заходів забезпечення кримінального провадження суд вирішує у порядку ст.174 КПК України.
Керуючись ст.ст.368-371, 373, 374 КПК України, суд,-
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27 ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України.
Призначити ОСОБА_3 покарання:
- за ч.5 ст.27 ч.1 ст.358 КК України - у виді штрафу в розмірі 600 (шістсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) грн. 00 коп.;
- за ч.4 ст.358 КК України - у виді штрафу в розмірі 40 (сорока) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 (шістсот вісімдесят) грн. 00 коп.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді штрафу в розмірі 600 (шістсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави документально підтверджені витрати на проведення експертизи в сумі 1510,24 грн. (одна тисяча п'ятсот десять гривень 24 копійки).
Речові докази, які відповідно до постанови дізнавача сектору дізнання ВП №2 Ужгородського РУП ГУ НП в Закарпатській області від 22 липня 2022 року визнано речовими доказами та на які накладено арешт на підставі ухвали слідчого судді Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 26 липня 2022 року, а саме:
- тимчасове посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_2 , видане ІНФОРМАЦІЯ_2 від 23 березня 2022 року, на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , довідку військово-лікарської комісії №21/2213 від 21 березня 2022 року, видану ІНФОРМАЦІЯ_2 на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , довідка №4/232 від 23 березня 2022 року про те, що ОСОБА_3 виключений з обліку, видану ІНФОРМАЦІЯ_2 на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 26 липня 2022 року на вилучені в ході огляду місця події від 25 липня 2022 року тимчасове посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_2 , видане ІНФОРМАЦІЯ_2 від 23 березня 2022 року, на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , довідку військово-лікарської комісії №21/2213 від 21 березня 2022 року, видану ІНФОРМАЦІЯ_2 на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , довідка №4/232 від 23 березня 2022 року про те, що ОСОБА_3 виключений з обліку, видану ІНФОРМАЦІЯ_2 на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,- скасувати.
Запобіжний захід ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу не обирати.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана до Закарпатського апеляційного суду через Великоберезнянський районний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було судом визнано недоцільним, відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя ОСОБА_1