Справа №932/346/24
Номер провадження №1-кс/932/142/24
19 січня 2024 року слідчий суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_2 розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Дніпро клопотання слідчого СВ ВП№7 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 погоджене прокурором Центральної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_4 про арешт майна, в досудовому розслідуванні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024041640000073 від 16.01.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України,-
19 січня 2024 року (поданого до відправлення 17.01.2024) до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська надійшло вищезазначене клопотання слідчого про накладання арешту на майно, а саме: кейс від навушників маркою «JBL», тюбик з нікотиновою рідиною, грошові кошти номіналом 200 грн. у кількості 1 шт., та грошові кошти номіналом 20 грн. у кількості 1 шт., чорно-сірий пристрій для паління та його складова частина, ключ від камери схову №6 ТОВ «АТБ-маркет», який розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Боброва, буд.25.
Слідчий в судове засідання не з'явився, про дату та час був повідомлений належним чином.
Власник майна та захисник у судове засідання не з'явились, від адвоката ОСОБА_5 надійшла заява до суду про розгляд клопотання за його відсутності.
Розглянувши клопотання, дослідивши надані додатки до клопотання, вважаю за необхідне клопотання задовольнити за наступних підстав.
Слідчим суддею встановлено, що відомості про кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024041640000073 від 16.01.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України.
До ЧЧ ВП№7 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області 15.01.2024 надійшла заява від ОСОБА_6 , про те, що 20.10.2003 ОСОБА_7 та ОСОБА_8 із застосуванням насилля, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого ОСОБА_6 , в умовах воєнного стану, за попередньою змовою групою осіб, відкрито заволоділи грошовими коштами в розмірі 1000.00 грн, чим спричинили матеріальну шкоду.
16.01.2024під час затримання в порядку ст. 208 КПК України гр. ОСОБА_8 , слідчим СВ ВП №7 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області проведено особистий обшук затриманого ОСОБА_8 , в ході якого було виявлено та вилученого вище вказані речі.
Згідно з ст.ст. 131, 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Положеннями ч.2 ст. 170 КПК України визначено, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно з ч.3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з ч.10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів. Враховуючи, що слідчий суддя має можливість встановити наявність у кримінальному провадженні певних обставин виключно з матеріалів поданого клопотання, на його ініціатора і покладається відповідний обов'язок.
У клопотанні не наведено жодного доводу про те, що віднайдені предмети відповідають ознакам речових доказів, що мають будь-яке відношення до кримінального провадження, а також що існує хоча б якась із обставин, визначних абзацом 2 ч.1 ст.170 КПК України.
Приймаючи до уваги вище викладене очевидним є рішення про відмову у задоволенні клопотання.
Звертаю увагу, що необхідність мотивування вказаних обставин є очевидною та не викликає жодної складності.
Керуючись вимогами ст.ст. 131, 132, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання слідчого - відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1