Справа №932/6475/23
Провадження № 2-а/932/223/23
05 січня 2024 року м. Дніпро
Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого - судді Овчиннікової О.С.,
секретаря судового засідання - Орищиної І.А.,
без участі сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради про скасування постанови,
В провадженні Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська з 13.07.2023 року перебуває справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради про скасування постанови.
В судові засідання, призначені на 08.11.2023, 20.12.2023 року та 05.01.2024 року повідомлений належним чином позивач, що підтверджується довідками про доставку смс-повідомлення, сформованими 06.11.2023,08.11.2023 року та 25.12.2023 року, в судові засідання не з'явився, заяви про відкладення розгляду справи позивач не надав, доказів поважності причин неявки у судове засідання не надав.
Представник відповідача в письмовому клопотанні просила суд залишити позов без розгляду у зв'язку з тим, що позивач вже втретє не з'явився до суду.
Суд, ознайомившись з клопотанням представника відповідача, дослідивши матеріали адміністративної справи, вважає, що позов підлягає залишенню без розгляду з огляду на таке:
Враховуючи те, що позивач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, клопотань про розгляд справи за відсутності представника позивача або про розгляд справи у режимі відеоконференції суду не подав, а його відсутність перешкоджає розгляду справи по суті, суд вважає за необхідне застосовувати правові наслідки, передбачені п. 4 ч. 1 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси (частина перша статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України.
У розумінні статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.
Згідно з частиною другою статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ч. 5 ст. 205 КАС України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Разом з цим, повторна неявка позивача в судове засідання без подання пояснень щодо поважності причин такого неприбуття та неподання заяви про проведення судового засідання за відсутності позивача, розцінюється судом, як відсутність зацікавленості заявника в подальшому розгляді справи, що, в свою чергу, свідчить на користь необхідності залишення позову без розгляду з метою дотримання прав інших учасників спору на розгляд справи протягом розумного строку.
На підставі статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) та Європейської комісії з прав людини.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення Європейського суду прав людини у справі «Каракуця проти України»).
ЄСПЛ у параграфах 37 та 38 рішення від 18 листопада 2010 року у справі «Мушта проти України» (заява № 8863/06) нагадав, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права в такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, і має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.
Зважаючи на вищезазначене, суд звертає увагу, що процесуальна поведінка позивача не демонструє повноти використання своїх процесуальних прав, готовності брати участь у справі на всіх етапах її розгляду, достатньої зацікавленості щодо належного захисту своїх прав у судовому порядку.
Водночас, суд зауважує, що, вирішуючи питання про залишення позову без розгляду з вказаних підстав, слід враховувати, що застосування наведених норм передбачає наявність таких обов'язкових умов: позивач належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання; позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки; неявка позивача перешкоджає розгляду справи по суті; від позивача не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності; відповідач не наполягає на розгляді справи по суті за відсутності позивача на підставі наявних у ній доказів.
Верховний Суд у постанові від 18.12.2019 по справі № 9901/949/18 зазначив, що законодавче формулювання ч. 5 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, «якщо неявка перешкоджає розгляду справи» означає, що суд може розглянути позов по суті, однак не зобов'язаний цього робити. Це законодавче формулювання змістовно викладено у вигляді умови, яка в кожному конкретному випадку (правовій ситуації, казусові) повинна оцінюватися окремо в межах відповідних спірних правовідносин, які диктують її застосування.
З урахуванням наведеного, з метою дотримання розумних строків розгляду адміністративної справи та уникнення затягування судового розгляду, а також з метою дотримання прав всіх учасників судового процесу, суд вважає за необхідне, у зв'язку з повторною неявкою належним чином повідомленого позивача в судове засідання, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі, клопотань про відкладення та продовження процесуальних строків, застосовувати правові наслідки, передбачені п. 4 ч.1 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України та залишити позовну заяву без розгляду.
Керуючись ст. 205, 240, 256, 294-295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради про скасування постанови залишити без розгляду.
На ухвалу протягом 15 (п'ятнадцяти) днів до Третього апеляційного адміністративного суду через Бабушкінський районний суд міста Дніпропетровська може бути подано апеляційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, а у разі її подання після розгляду справи апеляційним судом у разі, якщо ухвалу не буде скасовано.
Суддя О.С. Овчиннікова