Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 33/4809/41/24 Головуючий у суді І-ї інстанції Бурко Р. В.
Категорія - 126 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Іванов Д. Л.
17.01.2024 року м. Кропивницький
Суддя Кропивницького апеляційного суду Іванов Д.Л., за участю особи притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Поліщук П.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницькому, в порядку апеляційного перегляду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда від 11 грудня 2023 року в справі про притягнення:
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця,
проживаючого за адресою:
АДРЕСА_1 ,
до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 609733 від 23.11.2023 року ОСОБА_1 поставлено за провину порушення вимог ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» яке виразилось у тому, що він 23.11.2023 року о 17 год. 38 хв. будучи тимчасово обмеженим в праві керування транспортними засобами, згідно постанови старшого державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління МЮ (м. Одеса) від 26.04.2023 року, керував транспортним засобом «Toyota Avensis», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , по вул. Вокзальній, 66А в м. Кропивницькому.
При таких обставинах, постановою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 11 грудня 2023 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 126 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 6 місяців.
Рішення суду мотивовано тим, що вина ОСОБА_1 , який не з'явився в судове засідання без поважних причин, у порушенні вимог Закону України « Про виконавче провадження» повністю підтверджується сукупністю наявних у справі належних та допустимих доказів.
У апеляційній скарзі ОСОБА_1 , з посиланням на практику Європейського суду з прав людини, ст.6 Конвенції про захист прав людини, рішення ЄСПЛ у справі «Малофєєва проти Росії» « Лучанінова проти України» а також ст.ст. 62, 129 Конституції України щодо презумпції невинуватості, забезпечення гарантованого права на захист та справедливий суд, просить скасувати постанову судді районного суду, як незаконну та необгрунтовану, а провадження у справі закрити, у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 126 КУпАП.
З'ясувавши обставини справи, заслухавши пояснення ОСОБА_2 та його захисника - адвоката Поліщук Ю.Р., які повністю підтримали апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити, а також дослідивши матеріали адміністративної справи, вважаю, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню за таких підстав.
Згідно ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи
Як вбачається з матеріалів, справа про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 126 КУпАП розглянута без нього, даних про те, що ОСОБА_1 своєчасно та належним чином повідомлений про судовий розгляд, матеріали справи взагалі не містять.
Таким чином, не повідомлення ОСОБА_1 про судовий розгляд, призвело до порушення його права на захист та обмежено доступ до справедливого правосуддя.
При таких істотних порушеннях норм процесуального права, постанову судді районного суду про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 126 КупАП не можна вважати законною та обґрунтованою.
Крім того, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Згідно положень ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов'язаний, зокрема, з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення.
Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.
Суд, у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Однак, дані вимоги закону, під час розгляду цієї справи, судом не дотримані.
Так, згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно диспозиції ч.3 ст. 126 КУпАП, відповідальність за вчинення даного правопорушення настає у разі керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
За змістом ч.10 ст.15 Закону України «Про дорожній рух» забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Відповідно до положень ч. 9 ст. 71 Закону України «Про виконавче
провадження» за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої
перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, державний виконавець виносить вмотивовані постанови, зокрема, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати алмінеттів у повному обсязі ( п.2 ч.9 ст. 71 )
Постанови, зазначені у пунктах 1-4 цієї частини надсилаються сторонам для відмов не пізніше наступного дня з дня їх винесення.
При цьому відповідно до вимог ч.1 ст. 28 Закону України «Про виконавче
провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до: відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресата простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1 - 4 частини дев'ятої статті 71 цього: Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням.
Аналіз наведених правових норм свідчить про те, що адміністративна правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 126 КУпАП може мати місце лише при належній обізнаності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про встановлення відносно неї тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами - шляхом вручення останньому особисто або шляхом направлення рекомендованим поштовим відправленням постанови державного виконавця пре встановлення зазначеного виду обмеження.
Таким чином, предметом з'ясування та доказування у цій справі повинно бути наявність у діях ОСОБА_1 об'єктивних та суб'єктивних ознак правопорушення, у тому числі мотиву та умислу.
Тобто, для правильного вирішення цієї справи, суд повинен був довести що дії ОСОБА_1 були умисними та протиправними, а матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 126 КУпАП, обов'язково мали містити, окрім належним чином засвідченої уповноваженою на те посадовою особою відділу виконавчої служби копії документу, яким відносно ОСОБА_1 застосовано відповідне обмеження, а також дані, які б підтверджували обізнаність ОСОБА_1 про застосування відносно нього відповідного обмеження.
Однак, у матеріалах цієї справи є лише ніким не завірена копія постанови державного виконавця Жоловнікової Ю.А. від 26.04.2023 року, при тому, що ОСОБА_1 , який з 18.02.20023 року приймає участь у бойових діях у складі ЗСУ ( а.п. 22-25) міг і не знати про її існування взагалі.
Більш того, з представленої ОСОБА_3 під час апеляційного розгляду довідки Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління МЮ (м. Одеса) від 14.12.2023 року вбачається, що станом на 01.11.2023 року заборгованість у ОСОБА_1 по аліментах - відсутня, а тимчасове обмеження ОСОБА_1 , згідно постанови державного виконавця від 12.12.2023 року - скасовано ( а.п. 26,27)
Як пояснив ОСОБА_3 про встановлені державним виконавцем обмеження у керуванні автомобілем, він дізнався лише зі слів працівників поліції після його зупинки, а захисник Поліщук Ю.Р. крім того вказала, що на момент оформлення протоколу заборгованості у ОСОБА_3 по аліментах не було, обмеження не було своєчасно скасовано із-за халатності та безвідповідальності державного виконавця.
Для об'єктивності та повноти судового розгляду, суд повинен був з'ясувати ці обставини, при необхідності витребувати матеріали виконавчого провадження та перевірити наявність заборгованості, що постанова державного виконавця про обмеження у керуванні вручена або направлена виконавцем Буть П.О. і лише після цього вирішувати питання про наявність або відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 126 КУпАП.
Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може грунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитися на її користь.
Суддя не вправі самостійно вносити доповнення, зміни у протоколи про адміністративні правопорушення, витребувати додаткові докази у справі, оскільки це є недопустимим, що буде свідчити про необ'єктивність, упередженість судді при розгляді справи, порушенням права на захист, рівності сторін процесу.
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Малофєєва проти Росії», серед іншого зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принцип рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Особа, яка складає протокол про адміністративне правопорушення повинна ретельно з'ясувати характер правопорушення та правильно кваліфікувати дії винної особи.
У протоколі мають бути зазначені обставини, які свідчать про наявність адміністративного проступку та його характер, а також, обставини, що характеризують особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки протокол є підставою для провадження у справі про адміністративне правопорушення. Від того, чи правильно він складений, залежить своєчасність, правильність розгляду за суттю справи про адміністративне правопорушення та обґрунтованість застосування стягнення.
В даному випадку, апеляційний суд з об'єктивністю констатує, що суддя місцевого суду вказавши у своєму рішенні про встановлений факт порушення ОСОБА_1 вимог Закону України «Про виконавче провадження» тим самим вийшов за межі фабули обвинувачення, яка викладена у протоколі, крім того послався, як на доказ безсумнівної винуватості ОСОБА_1 на відеозапис, при тому, що ОСОБА_1 під час оформлення протоколу заперечував факт заборгованості і не знав про встановлені обмеження.
Вищенаведені обставини дозволяють зробити однозначний висновок про те, що матеріали справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 не містять в собі належних та допустимих доказів, які б підтверджували його вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, а тому посилання в оскаржуваній постанові на протокол про адміністративне правопорушення та постанову приватного виконавця не є підставою для визнання цієї постанови законною та обґрунтованою.
Отже, враховуючи вищевикладене, відповідно до вимог ст. 62 Конституції України про те, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитися на її користь, вважаю, що матеріали справи не містять і судом не доведено факт того, що ОСОБА_1 було відомо про встановленні стосовно нього обмеження, що його дії були умисними та протиправними, а тому постанова судді районного суду підлягає скасуванню, із закриттям провадження у справі, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 126 цього Кодексу.
Керуючись ст. 245, 247, 251, 280, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда від 11 грудня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення - скасувати, а провадження у справі закрити, у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу даного адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Кропивницького
апеляційного суду Д.Л. Іванов