Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 11-кп/4809/134/24 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
Категорія Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2
17.01.2024 року м. Кропивницький
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
за участі прокурора ОСОБА_6 ,
захисника-адвоката ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 на ухвалу Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 14 грудня 2023 року в кримінальному провадженні № 12023121100000020 від 13.01.2023 року за ч.4 ст. 186 КК України про продовження обвинуваченому:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Помічна Добровеличківського району Кіровоградської області, громадянину України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
-20 жовтня 2022 року Добровеличківським районним судом Кіровоградської області за ч.2 ст.310, ч.1 ст.309 КК України, із застосуванням ст.70 КК України до остаточного покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки. На підставі ст.75 КК України, ОСОБА_8 звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки,
строку тримання під вартою, -
У провадженні Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області перебуває кримінальне провадження № 12023121100000020 від 13.01.2023 року стосовно ОСОБА_8 обвинуваченого за ч.4 ст. 186 КК України.
Під час судового засідання у вказаному кримінальному провадженні процесуальний прокурор ОСОБА_9 звернулася до суду з клопотанням про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 у зв'язку з наявністю обґрунтованої підозри останнього у вчиненні умисного тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України та ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, а також неможливістю застосування інших запобіжних заходів не пов'язаних з триманням під вартою.
Ухвалою Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 14 грудня 2023 року обвинуваченому ОСОБА_8 продовжено строк тримання під вартою строком на два місяці, тобто до 11 лютого 2024 року.
Рішення суду мотивовано тим, що ОСОБА_8 будучи раніше судимий, на шлях виправлення не став, вчинив новий умисний тяжкий злочин, а також те, що обвинувачений ОСОБА_8 може переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчиняти інші кримінальні правопорушення, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_8 просить скасувати ухвалу суду та постановити нову ухвалу, якою обрати інший запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою, а саме домашній арешт.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що судом не враховано про те, що він має постійне місце проживання, перебуває на обліку у лікаря-нарколога, має на утриманні матір та бабусю, а також те, що він щиро розкаявся, активно сприяв у розкритті злочину, відшкодував завдану злочином шкоду потерпілому, у зв'язку з чим останній претензій не має, а тому вважає що можливе застосувати більш м'який запобіжний захід.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_8 , захисника-адвоката ОСОБА_10 , які підтримали апеляційну скаргу обвинуваченого та просили суд її задовольнити, дослідивши матеріали кримінального провадження та зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_8 задоволенню не підлягає за таких підстав.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого; вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Згідно із ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Положеннями ч. 1 ст. 183 КПК України визначено: тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Як встановлено ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
При цьому, у відповідності до ч. 5 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Слід враховувати вимоги статей 5, 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та положень, встановлених у рішеннях Європейського суду з прав людини щодо необхідності дотримання розумних строків тримання особи під вартою.
Застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не повинне перебувати за межами розумних строків, необхідних для вирішення провадження і забезпечення належної поведінки обвинуваченого на цей період, та його продовження, - має бути співрозмірним меті заходу, і має забезпечить виконання засад судочинства і змагального процесу відповідно до процедур гл. 18 КПК України,
Рішенням ЄСПЛ «Клоот проти Бельгії» визначено, що серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших правопорушень. Однак, необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід - необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.
Згідно обвинувального акту, ОСОБА_8 обвинувачується у відкритому викрадені чужого майна (грабіж), вчинене повторно, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України.
Ухвалою Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 14 грудня 2023 року ОСОБА_8 продовжено строк тримання під вартою строком на 60 днів, у зв'язку з продовженням існуванням ризиків ч.1 ст.177 КПК України, а також не можливістю застосування інших більш м'яких запобіжних заходів.
У зв'язку з вищевикладеним, зважаючи на тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_8 , колегія суддів приходить до висновку, що районний суд обґрунтовано задовольнив клопотання прокурора та продовжив строк тримання обвинуваченому ОСОБА_8 під вартою на 60 днів, оскільки під час розгляду клопотання встановлені обставини, які є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, зазначених у ст. 176 КПК України не зможе запобігти ризикам, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України та забезпечити виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов'язків.
Також, колегія суддів зазначає, що ОСОБА_8 будучи раніше судимий, на шлях виправлення не став, знов вчинив умисний тяжкий злочин, а також те, що ОСОБА_8 неодружений, не має постійного місця роботи, тобто не має сталих соціальних зв'язків, у зв'язку з чим суддя районного суду під час розгляду клопотання прокурора дійшов до правильного висновку, про існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Таким чином, доводи апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_8 щодо незаконності його подальшого утримання під вартою спростовуються вищевикладеним та матеріалами судового провадження.
Колегія суддів оцінює суворість можливого покарання ОСОБА_8 та визнає за реальну небезпеку можливість його ухилення від правосуддя та виконання судового рішення у разі зміни, обраного щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Також, враховує можливість обвинуваченого ОСОБА_8 зникнути з місця проживання, ухилятися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також може продовжити вчиняти нові кримінальні правопорушення, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суддя районного суду обґрунтовано задовольнив клопотання прокурора і продовжив строк тримання обвинуваченого ОСОБА_8 під вартою на 60 днів, оскільки більш м'які запобіжні заходи, зазначені у ст. 176 КПК України, не зможуть запобігти встановленим ризикам, зазначеним в ч. 1 ст. 177 КПК України та забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків.
Керуючись ст.ст. 376, 405, 407, 419, 422, 424 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Ухвалу Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 14 грудня 2023 року про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_8 під вартою в кримінальному провадженні № 12023121100000020 від 13.01.2023 року за ч.4 ст. 186 КК України на 60 днів, а саме до 11 лютого 2024 року включно - залишити без змін.
Ухвала Кропивницького апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4