Справа № 698/1/24
Провадження № 2/698/1/24
(заочне)
23 січня 2024 р. Катеринопільський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого - судді Лазаренка В.В.,
за участі секретаря судового засідання - Гончар Т.О..,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 , третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан» про стягнення заборгованості за кредитним договором,
02.01.2024 року ТОВ «Фінансова компанія «Діджи Фінанс», інтереси якого представляє Гайова А.С., звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 103794717 від 26.05.2021 року в розмірі 24102,05 гривень.
В обгрунтування позову зазначено, що 26.05.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 103794717. Договір було підписано електронним підписом ОСОБА_1 , який був відтворений шляхом використання ОСОБА_1 одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер її мобільного телефону, про що свідчать умови кредитного договору, адреса, реквізити та підписи сторін.
Відповідно до умов договору ОСОБА_1 було надано шляхом зарахування на її платіжну карту, кредитні кошти в розмірі 7000 тис. грн, строком на 30 днів до 25.06.2021 року зі сплатою процентів в розмірі 1,00 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом.
12.11.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Діджи Фінанс» укладений договір відступлення прав вимог № 13Т, згідно умов якого позивач є новим кредитором боржниці ОСОБА_1 за кредитним договором № 103794717 від 26 травня 2021 року.
Взяті на себе зобов'язання позичальник ОСОБА_1 належним чином не виконувала в зв'язку з чим виникла заборгованість в розмірі 24102,05грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 6281грн.; заборгованості по процентах в розмірі 17821.05 грн.
Враховуючи викладене, позивач просить стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором № 103794717 від 26.05.2021 року в розмірі 24102,05 гривень, судовий збір в сумі 2147,20 гривень та витрати на правову допомогу у розмірі 6000 грн..
Ухвалою суду від 02.01.2024 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд позовної заяви за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
У судове засідання представник позивача ОСОБА_2 не з'явилася, в позовній заяві просить позовні вимоги задоволити в повному обсязі, проти заочного рішення не заперечує, розгляд справи провести за її відсутності.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Відповідач повідомлявся про розгляд справи належним чино, відзив на позовну заяву не подав, у зв'язку із чим, суд, враховуючи відсутність заперечень представника позивача, відповідно до вимог ст.ст. 280 - 282 ЦПК України ухвалив проводити заочний розгляд справи з ухваленням заочного рішення суду.
Оскільки в судове засідання сторони не з'явились, суд відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України проводить слухання справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписуючого технічного засобу.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані представником позивача докази в їх сукупності та взаємозв'язку, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.
За правилами ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно вимог ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямовована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
У відповідності дост. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.
Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
З огляду на зміст статей 633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Відповідно до вимогст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно ст.ст. 525,526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор (частина перша статті 510 ЦК України).
Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (пункт 1 частини першої статті 512 ЦК України). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом (частина третя статті 512 ЦК України). Правочинами, на підставі яких відбувається відступлення права вимоги, можуть бути, зокрема, купівля-продаж, дарування, факторинг.
Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Тлумачення наведених норм свідчить, що права вимоги (майнові права) можуть бути відступлені (продані) лише за існуючим зобов'язанням; первісний кредитор може відступити (продати) тільки ті права вимоги (майнові права), які дійсно існують та йому належать; відступлення (продаж) прав вимоги (майнових прав) здійснюється виключно в межах того обсягу прав, який має в такому зобов'язанні кредитор.
Тобто відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору (висновок викладений в постанові Верховного Суду України від 05.07.2017 у справі № 752/8842/14-ц, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.01.2019 у справі № 909/1411/13, від 13.10.2021 у справі № 910/11177/20).
Відповідно до правової позиції, яка викладена у постанові Верховного Суду від 04.06.2020 року у справі № 910/1755/19, у зв'язку із заміною кредитора в зобов'язанні саме зобов'язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб'єктний склад у частині кредитора.
Передати можливо лише дійсне право вимоги, тобто таке, що виникає із зобов'язання, яке не припинилось на момент передачі прав новому кредитору, та умов правочину, які не є нікчемними та не визнані судом недійними.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідност. 611 ЦК Україниу разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Так, у приписах ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - цедомовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
За правилом ч. 1 ст. 10 Закону України «Про електронну комерцію» електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт).
За змістом ч.ч. 3, 4, 6, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону, заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону, вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко розяснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці розяснення логічно пов'язані з нею. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
За змістом ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Судом встановлено, що 26.05.2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «Мілоан» і ОСОБА_1 за допомогою цифрового підпису було укладено електронний кредитний договір № 103794717.
Кредитний договір було укладено на підставі Правил надання грошових коштів у позику ТОВ «Фінансова компанія «Мілоан», розміщених на сайті товариства.
Відповідно до пункту 1.2 договору про надання фінансового кредиту № 103794717 розмір кредиту становив 7000 гривень, строк кредиту 30 днів з 26.05.2021 року по 25.06.2021 року. Процентна ставка 1,00 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом.
Кредит надавався строком на 30 днів, тобто до 25.06.2021 року. Дата надання кредиту - 26.05.2021 року.
Згідно графіку платежів загальна вартість кредиту становила 9100 грн. з яких 7000 грн. - сума кредиту, 2100 грн. - проценти за користування кредитом. Дата видачі кредиту - 26.05.2021 року, дата платежу - 25.06.2021 року.
12.11.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Діджи Фінанс» укладений договір відступлення прав вимог № 13Т, згідно умов якого позивач є новим кредитором боржниці ОСОБА_1 за кредитним договором № 103794717 від 26.05.2021 року.
Так, за умовами договору було передбачено надання кредитних коштів в розмірі 7000 грн. строком на 30 днів. При цьому факт видачі ОСОБА_1 кредитних коштів в розмірі 7000 грн. шляхом перерахування на банківську платіжну картку підтверджений належними доказами, а саме платіжним дорученням 28023200 від 26.05.2021 року.
У зв'язку з цим, суд доходить висновку про доведення позивачем отримання кредитних коштів в розмірі 7000 грн., які в добровільному порядку відповідачем не повернуті, а тому підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Діджи Фінанс», яке набуло право вимоги.
Припис абзацу 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Зазначена правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, від 04.07.2018 у справі № 310/11534/13-ц, від 31.10.2018 у справі № 202/4494/16-ц.
Таким чином, позивач відповідно до ст. 1048 ЦК України має право стягнути заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками за користування кредитними коштами у межах погодженого позикодавцем та боржником строку кредитування. Після закінчення строку його дії у позивача відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором відсотки.
З огляду на викладене, нарахування позивачем за кредитним договором після 25.06.2021 року відсотків за кредитом є незаконними.
Тому заявлена ТОВ «Діджи Фінанс» вимога в частині стягнення з відповідачки заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками за кредитним договором після 25.06.2021 року є безпідставною та не підлягає до задоволення.
Відповідно ч. 1ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Частиною 5 статті 81 ЦПК України визначено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Враховуючи, що відповідачка належним чином не виконала обов'язку за договором, що підтверджується розрахунками заборгованості, не надала суду жодного доказу на спростування вказаної заборгованості, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, а саме стягненню підлягають на користь позивача 7000 грн. - суми заборгованості за основним зобов'язанням та 2100 грн. - процентів за користування коштами в межах строку кредитування, відповідно до наданого розрахунку первісного кредитора.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги ТОВ «Діджи Фінанс» підлягають задоволенню частково, то відповідно до статті 141 ЦПК України, розмір сплаченого позивачем судового збору при зверненні до суду з цим позовом підлягає стягненню з відповідача на його користь пропорційно задоволеним вимогам, а саме в розмірі 809,49 грн. (розмір заявлених вимог - 24102,05 грн. (100 %), розмір вимог, що підлягають задоволенню - 9100 грн. (37,7 %), розмір судового збору, що підлягав сплаті при звернення до суду з цим позовом - 2147,20 грн. (2147,20 х 37.7 % : 100 % = 809,49).
Суд зазначає, що з наданих позивачем документів у сукупності можливо зробити висновок про обсяг професійних правничих послуг, які адвокат погодився надати позивачу та обсяг фактично наданих послуг та їх вартість, яку позивач сплатив.
Таким чином, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу згідно договору про надання правової допомоги № 42649746, а саме на суму 2262 грн., (6000 х 37.7 % :100 % = 2262).
Керуючись ст. 141, 259, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 , третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан» про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за договором № 103794717 від 26.05.2021 року за тілом кредиту в сумі 7000 (сім тисяч) грн. 00 коп., заборгованості за процентами в сумі 2100 (дві тисячі сто) грн. 00 коп., всього на загальну суму 9100 (дев'ять тисяч сто) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» судовий збір в розмірі 809 (вісімсот дев'ять) грн. 49 копійок та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2262 (дві тисячі двісті шістдесят дві) грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.В. Лазаренко